17.11.2025
Справа № 639/8273/25
Провадження № 1-кп/639/463/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 10.10.2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №42025222030000146 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку: ОСОБА_5 , 2013 р.н., офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-
Постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 від 12.06.2025 (справа 639/3471/25 провадження 3/639/1048/25), яка набрала законної сили 24.06.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт його притягнення до адміністративної відповідальності постановою Новобаварського районного суду м. Харкова, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 04.08.2025 о 11 годині 47 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога КНП ХОР ОКНЛ №1829 від 02.09.2025, керував автомобілем «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та рухався по вул. Залютинська, буд. 3 у м. Харкові, де був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444089 від 05.09.2025 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення до адміністративної відповідальності постановою Новобаварського районного суду м. Харкова, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 13.09.2025 о 08 годині 50 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та рухався по провулку Бориспільський, б. 11 у м. Харкові, де був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452414 від 13.09.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.382 КК України визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини його вчинення, надав пояснення щодо місця, часу, способу його скоєння так, як вони встановлені судом. Суду пояснив, що дійсно постановою Новобаварського районного суду м. Харкова від 12.06.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП України з накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 04.08.2025 року та 13.09.2025 року він перебував за кермом транспортного засобу, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Зазначив, що у вказаний період часу його зупиняли співробітники патрульної поліції, він розумів, що своїми діями порушував ПДР України та не виконував рішення суду. За вказані порушення на нього складались протоколи, які потім направлялись до суду. Рішення судів про притягнення його до адміністративної відповідальності не оскаржував. Кваліфікацію злочину не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється.
Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною.
Верховний Суд у своїй постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 464/4690/20 зазначив, що, об?єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об?єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб?єкт був зобов?язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
Однією з форм невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов?язана особа хоча відкрито й не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов?язаною рішенням суду, що набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об?єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.
Суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, може бути фізична особа не на користь якої ухвалено рішення суду та яку зобов'язано вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_4 як особа, яку позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зобов'язаний був утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.
Отже, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності немає, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 , 2013 р.н., не працює, має постійне місце проживання та реєстрації.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність однієї пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, наведені вище,у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про можливість виконання обвинуваченим покарання у виді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , адже ОСОБА_4 не має постійного офіційного місця роботи.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, критично відноситься до скоєного та засуджує свою поведінку, по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, 4 ст. 76 КК України.
У відповідності до ст.ст.96-1, 96-2 КК України спеціальна конфіскація до ОСОБА_4 не застосовується.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі .
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На пі дставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- DVD-R диск із відеозаписами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати там же (к/п а.с. 34).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1