Вирок від 14.11.2025 по справі 497/358/24

Номер провадження: 11-кп/813/997/25

Справа № 497/358/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 18.10.2024 у к/п №12022160000000339 від 23.05.2022стосовно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Болград Болградського р-ну Одеської обл., громадянина України, фізичної особи підприємця, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 332, ч.ч.1,3 ст. 362 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 332, ч.ч.1,3 ст. 362 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч.2 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч.1 ст. 362 КК України у виді виправних робіт строком на 1 рік;

- за ч.3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язаною із використанням автоматизованих комп'ютерних систем та мереж строком 3 роки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язаною із використанням автоматизованих комп'ютерних систем та мереж строком 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

У строк відбування покарання зараховано строк перебування ОСОБА_8 під вартою з 19.10.2023 по 23.10.2023.

Скасовано арешти, накладені на тимчасово вилучене майно ухвалами слідчих суддівКиївського районного суду м.Одеси від 25.10.2023 по справі №947/32171/23, провадження №1-кс/947/13636/23, від 25.10.2023 по справі №947/32171/23, провадження №1-кс/947/13640/23, від 28.12.2023 року по справі №947/32171/23, провадження №1-кс/947/16088/23.

Вирішено питання щодо долі речових доказів.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Відповідно до вироку суду 1-ої інстанції, ОСОБА_8 визнаний винуватиму вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 332, ч.ч.1,3 ст. 362 КК України,за наступних обставин.

Епізод № 1

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№ 64/2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 строком на 90 діб.

Також, Указами Президента України від 24.02.2022 №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації до ЗСУ протягом 90 діб, яку продовжено відповідно до Указів Президента № 342/2022 від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 59/2023 від 06.02.2023, № 255/2023 від 01.05.2023, № 452/2023 від 26.07.2023, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

У свою чергу, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про введення на всій території України воєнного стану, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації, у зв'язку з військовою агресією рф проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, являючись фізичною особою підприємцем (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який має чинну ліцензію Укртрансбезпеки серії АЕ № 266987, (початок терміну дії з 09.10.2013 по необмежений час): на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, дозволеними видами робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами; міжнародні перевезення пасажирів автобусами, організував та сприяв незаконному переправленню осіб призовного віку, через державний кордон України, шляхом надання засобів, порад, вказівок та усунення перешкод за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , знаючи що у військовозобов'язаних осіб (клієнтів), які мали намір виїхати за межі території України, немає законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, наддасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, приймав вищевказаних осіб на посади других (резервних) водіїв ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 та допускав до роботи на транспортних засобах, порушуючи при цьому вимоги ст. 24 Кодексу законів про працю України та п.п. 10, 11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених Постановою КМУ від 02.12.2015 № 1001 (Далі - Ліцензійні умови), оскільки розумів, що останні не здійснюватимуть визначені їм обов'язки, а основною метою прийняття їх на вказану посаду було забезпечення внесення відомостей щодо них до системи «Шлях», з метою подальшого незаконного перетину такими особами державного кордону України.

В подальшому, ОСОБА_8 , будучи суб'єктом господарювання, яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів автобусами, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримував доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), подавав заяви на внесення військовозобов'язаних осіб (клієнтів) до системи «Шлях» як других (резервних) водіїв, після чого у його супроводі військовозобов'язані здійснювали перетин державного кордону України.

Надалі, після фіктивного працевлаштування на посаду другого (резервного) водія ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , внесення відомостей до системи «Шлях», військовозобов'язані особи (клієнти) та після проходження детального та ретельного інструктажу, ОСОБА_8 разом з клієнтом здійснював перетин державного кордону України на одному із власних транспортних засобів через пункт пропуску в межах Одеської області.

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 та якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , діючи відповідно до розробленого плану, у невстановлений в судом час та спосіб, але достеменно встановлено що після 24.02.2022 розпочав поширювати інформацію про можливість переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_11 у достеменно невстановленому в ході судового розгляду, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 24.06.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_11 з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_11 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 24.06.2022 о 21 год. 56 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_11 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco», реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 25.06.2022 о 02 год., 23 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_11 , в якості резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_8 , будучи суб'єктом господарювання який має ліцензію на право міжнародних перевезень пасажирів автобусами, та відповідно до п. 2-9 Постанови КМУ № 57 має доступ та право вносити інформацію до автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС), адміністратором якої є Укртрансбезпека, з метою незаконного переправлення ОСОБА_11 , через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_11 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 21 год. 56 хв. 24.06.2022, не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_11 , в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_11 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 24.06.2022 о 21 год. 56 хв., внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_11 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 25.06.2022 о 02 год., 23 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_11 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 2

Також, ОСОБА_8 , діючи повторно та відповідно до розробленого плану, у невстановлений в ході судового розгляду час та спосіб, продовжив поширювати інформацію про можливість переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України.

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_14 у достеменно невстановленому судом місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 10.07.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_14 з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_14 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_14 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 10.07.2022 о 21 год. 29 хв., перебуваючи в м.Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_14 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 11.07.2022 о 02 год., 15 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_14 , в якості резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_8 , будучи суб'єктом господарювання який має ліцензію на право міжнародних перевезень пасажирів автобусами, та відповідно до пункту 2-9 Постанови КМУ № 57 має доступ та право вносити інформацію до автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС), адміністратором якої є Укртрансбезпека, з метою незаконного переправлення ОСОБА_14 , через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_14 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 21 год. 29 хв., 10.07.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_14 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_14 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 10.07.2022 о 21 год. 29 хв., внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_14 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 11.07.2022 о 02 год. 15 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_14 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 3

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_16 , у достеменно невстановленому в ході судового розгляду, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 26.07.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_16 з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_16 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_17 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 26.07.2022 19 год. 39 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_18 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 27.07.2022 о 02 год., 41 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_16 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_16 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 19 год. 39 хв., 26.07.2022 ), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_16 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_16 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 26.07.2022 о 19 год. 39 хв., внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_16 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 27.07. 2022 о 02 год. 41 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_16 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 4

ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_19 , у достеменно невстановленому судом місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 29.07.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_19 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_19 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_19 не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 29.07.2022 о 18 год. 20 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_19 , як резервного водія транспортного засобу «VanHool» реєстраційний номер НОМЕР_3 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 30.07.2022 о 02 год., 25 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «VanHool» реєстраційний номер НОМЕР_3 спільно з ОСОБА_19 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_19 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 18 год. 20 хв., 29.07.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_19 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_19 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «VanHool» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 виконуючи вказівки останнього 29.07.2022 о 18 год. 20 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_19 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 30.07.2022 о 02 год. 25 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «VanHool» реєстраційний номер НОМЕР_3 спільно з ОСОБА_19 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 5

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_20 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 03.08.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_20 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_20 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_20 не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 03.08.2022 о 13 год., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця досудовим розслідуванням не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_20 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 03.08.2022 о 15 год., 36 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_20 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_20 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 13 год., 03.08.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_20 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_19 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу ««VanHool» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Згодом, ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_20 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 03.08.2022 о 13 год. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_20 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 03.08.2022 о 15 год. 36 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_20 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 6

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_22 у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 10.08.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_22 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_22 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_22 не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 10.08.2022 о 19 год. 35., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_22 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 11.08.2022 о 02 год., 28 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_22 , в якості резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с. Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_22 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 19 год. 35 хв., 10.08.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_22 , в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_22 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 10.08.2022 о 19 год. 35 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_22 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 11.08.2022 о 02 год., 28 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_22 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 7

Разом з тим, ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_23 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської обл. (однак не пізніше 10.09.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_23 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_23 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_23 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 10.09.2022 о 21 год. 12 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_23 , як резервного водія транспортного засобу «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_4 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 10.09.2022 о 21 год., 08 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_23 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с. Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_23 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 21 год. 12 хв., 10.09.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_23 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 10.09.2022 о 21 год. 12 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_23 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 10.09.2022 о 21 год., 08 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_4 спільно з ОСОБА_23 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с. Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 8

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_25 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 24.09.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_25 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_25 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_25 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 24.09.2022 о 22 год. 27 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_25 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 25.09.2022 о 09 год., 14 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_25 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с. Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_25 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 22 год. 27 хв., 24.09.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_25 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_25 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 24.09.2022 о 22 год. 27 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_25 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 25.09.2022 о 09 год. 14 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_25 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 9

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_26 , у достеменно невстановленому в ході судового розгляду, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 27.09.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_26 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_26 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_26 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 27.09.2022 о 10 год. 25 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_26 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 27.09.2022 о 08 год., 59 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_26 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с. Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_26 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 10 год. 25 хв., 27.09.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_26 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_26 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 27.09.2022 о 10 год. 25 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_26 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 27.09.2022 о 08 год. 59 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_26 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 10

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_28 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 03.10.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_28 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_28 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_28 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 03.10.2022 року о 20 год. 23 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_28 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 04.10.2022 о 02 год. 12 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_28 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік села Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_28 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений досудовим розслідуванням час (однак не пізніше 20 год. 23 хв., 03.10.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_28 , в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_28 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 03.10.2022 о 20 год. 23 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_28 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 04 жовтня 2022 року о 02 год. 12 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_28 в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 11

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_29 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 11.10.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_29 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_29 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_29 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 11.10.2022 о 22 год. 51 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_29 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 12.10.2022 о 12 год. 54 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_29 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_29 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 22 год. 51 хв., 11.10.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_29 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_29 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 11.10.2022 о 22 год. 51 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_29 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 12.10.2022 о 12 год. 54 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_29 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с. Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 12

Крім того, ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, не повідомляючи про власні наміри залучив до свої діяльності раніше знайому ОСОБА_10 якій за невстановлених обставин передав власні дані для автентифікації до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті та в подальшому в незалежності від обставин вибірково надавав вказівки ОСОБА_10 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , вносити недостовірні данні до вказаної системи відносно осіб які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_31 , у достеменно невстановленому в ході досудового розслідування, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 18.10.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_32 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_32 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_31 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 18.10.2022 о 12 год. 50 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) надав вказівку ОСОБА_10 , (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ) щодо внесення до вказаної системи власних даних як основного водія та особистих даних ОСОБА_32 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 18.10.2022 о 18 год. 14 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_33 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_32 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 12 год. 50 хв., 18.10.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_33 , в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав вказівку ОСОБА_12 (яка не була обізнана щодо протиправних намірів ОСОБА_8 ), яка на той час перебувала в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), авторизуватися у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_8 (далі - КЕП), отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) внести недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_33 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_12 , яка не була обізнана про дійсні наміри ОСОБА_8 , виконуючи вказівки останнього 18.10.2022 о 12 год. 50 хв. внесла вказану недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека відносно ОСОБА_34 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 18.10.2022 о 18 год. 14 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_33 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Орлівка», (що розташований неподалік с.Орлівка, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 13

Разом з тим, ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_36 у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської обл. (однак не пізніше 07.11.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_37 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_37 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_36 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 07.11.2022 о 04 год. 51 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_37 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 07.11.2022 о 05 год. 51 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_38 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік міста Рені, Ізмаїльського району, Одеської області) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_37 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 04 год. 51 хв, 07.11.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_38 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений судом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 07.11.2022 о 04 год. 51 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_36 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 07.11.2022 о 05 год. 51 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_38 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 14

Разом з тим, ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_39 у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 23.12.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_39 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_39 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_39 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 23.12.2022 о 14 год. 46 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_39 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 24.12.2022 о 08 год. 15 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_39 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_39 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської обл. (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 04 год. 51 хв, 07.11.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_39 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений судом спосіб, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 23.12.2022 о 14 год. 46 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_39 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 24.12.2022 о 08 год. 15 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_39 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік міста Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 15

Разом з тим, ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_41 у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 23.12.2022), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_42 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_42 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_41 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 27.12.2022 о 12 год. 14 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_42 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 28.12.2022 о 08 год. 17 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_43 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_42 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 12 год. 14 хв., 27.12.2022), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_43 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений судом спосіб, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 27.12.2022 о 12 год. 14 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_41 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 28.12.2022 о 08 год. 17 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_43 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 16

Також, ОСОБА_8 , діючи повторно та відповідно до розробленого плану, у невстановлений судом час та спосіб, продовжив поширювати інформацію про можливість переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України.

Разом з тим, ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_44 у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 03.01.2023), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_44 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_44 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_44 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 03.01.2023 о 21 год. 23 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_44 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 04.01.2023 о 08 год. 14 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_44 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_44 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 21 год. 23 хв., 03.01.2023), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_44 , в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений судом спосіб, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 04.01.2023 о 08 год. 14 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_44 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 04.01.2023 о 08 год. 14 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу ««Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_44 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 17

Разом з тим, ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_46 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської області (однак не пізніше 07.03.2023), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_47 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_47 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_46 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 07.03.2023 о 14 год. 16 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_47 , як резервного водія транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Орлівка», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 08.03.2023 о 08 год. 04 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_46 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_47 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 14 год. 16 хв., 07.03.2023), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_46 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений судом спосіб, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 07.03.2023 о 14 год. 16 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_46 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 08.03.2023 о 08 год. 04 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_2 спільно з ОСОБА_46 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Рені», (що розташований неподалік м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Румунії, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Епізод № 18

Разом з тим, ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , який не має та не мав законних підстав для перетину державного кордону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, але маючи на меті покинути територію України незаконним шляхом, у невстановлений спосіб, часу та місці отримав контактні дані ОСОБА_8 , як особи, яка може допомогти у вирішенні вищезазначеного питання.

Надалі, ОСОБА_48 , у достеменно невстановленому судом, місці, часу та способі, але в межах м. Ізмаїл, Одеської обл. (однак не пізніше 19.05.2023), звернувся до ОСОБА_8 з проханням незаконного перетину державного кордону. В свою чергу ОСОБА_8 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та достовірно знаючи про порядок перетину державного кордону України, всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, погодився на прохання ОСОБА_48 , з приводу незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Відтак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_49 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України відповідно до обмежень щодо військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлених на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022» № 2105-ІХ, яким оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким запроваджено правовий режим воєнного стану та під час дії якого обмежено конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 у із змінами та доповненнями, маючи персональний доступ до електронного кабінету перевізника Єдиного комплексу інформаційних систем (системи «Шлях»), адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, усвідомлюючи, що ОСОБА_48 , не має посвідчень водія відповідної категорії та не перебуває у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_8 », РНОКПП: НОМЕР_1 , як водій, 19.05.2023 о 16 год 18 хв., перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено) вніс до вказаної системи власні дані як основного водія та особисті дані ОСОБА_49 , як резервного водія транспортного засобу «Neoplan» реєстраційний номер НОМЕР_5 , для перетину державного кордону України через пункт пропуску «Табаки», чим усунув перешкоди вказаній особі в перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

У подальшому, 20.05.2023 о 02 год. 32 хв., ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Neoplan» реєстраційний номер НОМЕР_5 спільно з ОСОБА_50 , в якості другого резервного водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Табаки», (що розташований неподалік с. Табаки, Болградського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану.

Так, ОСОБА_8 , впевнившись у намірах ОСОБА_49 , покинути територію України незаконним шляхом, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), у достеменно невстановлений судом час (однак не пізніше 16 год 18 хв., 19.05.2023), не перебуваючи у трудових відносинах з ОСОБА_50 , в невстановлений судом спосіб отримав від останнього його особисті дані.

Надалі ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений судом спосіб, перебуваючи в м. Ізмаїл, Одеської області (точного місця судом не встановлено), 19.05.2023 о 16 год 18 хв., авторизувався у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата, де керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua) та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС, адміністратором якої є Укртрансбезпека про те, що ОСОБА_48 , який немає посвідчення водія відповідної категорії, є другим (резервним) водієм транспортного засобу «Neoplan» реєстраційний номер НОМЕР_5 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_8 , 20.05.2023 о 02 год. 32 хв., з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно та протиправно, будучи основним водієм транспортного засобу «Neoplan» реєстраційний номер НОМЕР_5 спільно з ОСОБА_50 , в якості другого (резервного) водія вказаного транспортного засобу, перетнув через пункт пропуску «Табаки», (що розташований неподалік с. Табаки, Болградського району, Одеської обл.) державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, чим надав останньому засіб та усунув перешкоди для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану із використанням автоматизованої системи Єдиного комплексу інформаційних систем (ЄКІС) адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, вказує на те, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню через неправильне застосування судом кримінального закону, що виразилось у неправильному призначенні покарання, у зв'язку з м'якістю, та подальшому звільненні обвинуваченого від відбування покарання, а також у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню, зокрема ст.ст. 96-1 та 96-2 КК України, з огляду на те, що:

- суд 1-ої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 332 КК України у виді 5-ти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України не надав об'єктивної оцінки даним про тяжкість вчинених злочинів, їх кількість, а саме: 36 задокументованих епізодів, форму вини, мотив та мету їх вчиненні, а також не врахував їх наслідків, зокрема, за сприянням обвинуваченого 18 осіб, яким в умовах дії військового стану виїзд за кордон заборонено, незаконно перетнули державний кордон України та в подальшому на територію України не повернулись;

- суд 1-ої інстанції необґрунтовано визнав підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням щире каяття та визнання ним вини, оскільки такі обставини не є достатніми підставами для застосування ст. 75 КК України, з огляду на те, що вони жодним чином не знижують тяжкості й небезпечності вчинених ним злочинів, при цьому обвинувачений, попри визнання вини, упродовж тривалого часу вчиняв тяжкі злочини, пов'язані із сприянням у незаконному переправленні осіб через державний кордон України;

- зазначені судом дані, які позитивно характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 існували на час вчиненні злочинів, однак не стали стримуючим фактором вчинення кримінально караних діянь;

- також суд 1-ої інстанції помилково послався на те, що арешт на транспортні засоби накладався з метою збереження речових доказів, а не з метою забезпечення спеціальної конфіскації, та в порушення вимог ст.ст. 96-1, 96-2, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, без врахування висновків ВС, викладених у постанові від 17.12.2019 у справі № 559/1684/18,не застосував спеціальну конфіскацію до транспортних засобів, які належать обвинуваченому на праві власності і які були засобами вчинених ним злочинів, оскільки використовувались для перетину державного кордону, що істотно полегшило реалізацію ним умислу на незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

За таких обставин прокурор ОСОБА_7 просить скасувати вирок Болградського районного суду Одеської обл. від 18.10.2024,в частині призначення покарання та не застосування спеціальної конфіскації, ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання:

- за ч.1 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч.2 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язаною з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів автомобільним транспортом строком на 2 роки та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами строком на 2 роки;

- за ч.1 ст. 362 КК України у виді виправних робіт строком на 1 рік;

- за ч.3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язаною з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів автомобільним транспортом строком на 2 роки та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 96-1 КК України примусово безоплатно вилучити у власність держави (спеціальна конфіскація) наступне належне ОСОБА_8 майно:

- транспортний засіб марки "Neoplan", державний номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб марки "VanHool", державний номерний знак НОМЕР_3 , модель T-916 ACRON, НОМЕР_7 ;

- транспортний засіб марки "Iveco 65C17", державний номерний знак НОМЕР_2 , модель 65C17, VINZCFC65C0005827221.

Виключити з мотивувальної частини вироку «щире каяття», як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого.

В іншій частині вирок суду 1-ої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_7 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, водночас обвинувачений ОСОБА_51 та його захисник ОСОБА_9 заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду 1-ої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_52 зазначених вимог закону судом 1-ої інстанції було дотримано не в повній мірі.

Так, оскільки в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється винуватість ОСОБА_52 у вчиненні інкримінованого злочину, правильність кваліфікації його дій,апеляційний суд не переглядає оскаржуваний вирок в цій частині та констатує, що його дії правильно кваліфіковані судом за:

- ч.1 ст.332 КК України, як незаконне переправлення особи через державний кордон України та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також сприяння його вчиненню, наданням засобів та усуненням перешкод;

- ч.1 ст. 362 КК України, як несанкціонована зміна, інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненою особою, яка має право доступу до неї.

- ч.2 ст.332 КК України, як незаконне переправлення особи через державний кордон України та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також сприяння його вчиненню, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому повторно;

- ч.3 ст. 362 КК України, як несанкціонована зміна, інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненою особою, яка має право доступу до неї, вчиненій повторно.

Водночас, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими доводи прокурора ОСОБА_7 відносно неправильного застосування судом 1-ої інстанції закону про кримінальну відповідальність, в частині призначеного покарання з таких підстав.

Частина 2 ст. 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Згідно із абз. 2 п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 (далі - постанова Пленуму ВСУ), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_53 суд 1-ої інстанції, на виконання приписів зазначених вище норм кримінального закону та судової практики, врахував: ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як проступок (ч.1 ст. 362 КК України), нетяжкий злочин (ч.1 ст.332 КК України) та тяжкі злочини ( ч.2 ст. 332 та ч.3 ст.362 КК України), особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризуються позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, здійснює на території України господарську діяльність, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та відсутність обставин, які його обтяжують та дійшов висновку про те, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_52 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей з призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися господарською діяльністю, пов'язаною із використанням автоматизованих комп'ютерних систем та мереж.

Окрім того, суд 1-ої інстанції прийняв до відома висновок Ізмаїльського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській обл., викладений в досудовій доповіді, згідно якої обвинувачений ОСОБА_51 оцінюються як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб є середнім. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_52 без ізоляції від суспільства можливе. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним додаткових обов'язків, передбачених ч.3 ст. 76 КК України не застосовувати.

Водночас, врахувавши обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_52 та відсутність обставин, що його обтяжують, суд 1-ої інстанції дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та застосування стосовно нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

З наведених підстав, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції в наведеній частині та вважає необґрунтованими вимоги прокурора щодо неможливості звільнення ОСОБА_52 від відбування покарання з випробуванням, з огляду на наступне.

Призначення особі, визнаній винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, відповідного покарання, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, в тому числі додаткового, відноситься до дискреційних повноважень суду.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст.ст. 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.

За правилами ст. 75 КК України (в редакції Закону, яка діяла станом на час вчинення останнього епізоду інкримінованих кримінальних правопорушень) якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду, викладене у мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду ґрунтується на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення вироку, зокрема, відомостях про вчинений особою злочин, зміст мети й мотивів протиправної поведінки, тривалість та інтенсивність протиправної діяльності, наявність чи відсутність судимості в особи, що притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, важливе значення для вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням мають відомості, що характеризують: особистісні прояви винуватого в головних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв'язки; посткримінальну поведінку; наявність джерел правомірного отримання доходів для забезпечення власних потреб та осіб, які знаходяться на його утриманні; наскільки його ціннісні орієнтири співпадають з загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі; соціально-психологічну характеристику винуватого тощо.

Так, на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_51 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 332, ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому.

В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_51 також підтримав раніше висловлену ним позицію щодо визнання вини, щиро каявся, жалкував про вчинене, вказавши, що зрозумів суспільну небезпечність вказаних дій та просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

При цьому, прокурор ОСОБА_7 заперечував проти застосування відносно ОСОБА_52 інституту звільнення від покарання, вважаючи щире каяття та визнання ним вини не достатнім для застосування стосовно обвинуваченого ст.75 КК України, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченим злочинів, їх кількість, а саме: 36 задокументованих епізодів, а також наслідки злочинних дій обвинуваченого, зокрема, незаконний перетин 18 особами державного кордону України, які в подальшому на територію України не повернулись.

Так, виходячи із системного тлумачення чинного КК України та судової практики, щире каяття, характеризується ставленням винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.

Крім того, на переконання апеляційного суду щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРДР (наприклад, при з'явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Тож можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Враховуючи викладене, а також встановивши під час апеляційного розгляду справи справжність, щирість каяття обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів не погоджується із доводами прокурора в наведеній частині.

Твердження прокурора про те, що ОСОБА_8 упродовж тривалого часу вчиняв тяжкі злочини, пов'язані із сприянням у незаконному переправленні осіб через державний кордон України апеляційний суд приймає до уваги, водночас відхиляє посилання сторони обвинувачення в частині кількості вчинених обвинуваченим епізодів, а саме: 36 епізодів, та зауважує, що органом досудового слідства ОСОБА_8 інкримінувалось 18 епізодів відносно 18 осіб, в межах кожного із яких останньому було висунуто обвинувачення у вчиненні 2-х кримінальних правопорушень, при цьому матеріали справи не містять доказів зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого, а отже судом 1-ої інстанції відповідно ОСОБА_8 було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень саме у кількості 18 епізодів.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що усі наведені обставини в своїй сукупності зменшують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства та утворюють підставу для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного обвинуваченому покарання у зв'язку із не застосуванням до нього судом 1-ої інстанції додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю за ч. 2 ст. 332 КК України, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими та зазначає наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 , серед іншого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, водночас, в порушення вказаної норми кримінального закону судом 1-ої інстанції додаткове покарання не було призначено.

У постанові від 04.09.2023 (справа № 404/2081/22, провадження № 51-130кмо23) ОПККС у складі ВС зробила висновок про те, що згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів об'єднаної палати, вказавши, що зміст наведеної норми матеріального права, не містить щодо цього законодавчих заборон чи обмежень, відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яка викладена в раніше ухваленій постанові колегії суддів Першої судової палати ККС у складі ВС від 05.03.2020 (справа № 265/5853/17, провадження № 51-1665 км19).

З огляду на викладене, а також враховуючи посадові повноваження, що були використані ОСОБА_8 для вчинення кримінальних правопорушень та вид здійсненої ним господарської діяльності, апеляційний суд зауважує на тому, не призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права займатися господарською діяльністю, пов'язаною з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами, не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, та індивідуалізації покарання, не є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень та не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого через м'якість.

Відтак, на переконання апеляційного суду, оскаржуваний вирок суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню, в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання.

Вирішуючи питання відносно покарання, яке слід призначити ОСОБА_8 апеляційний суд виходить з того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_52 , апеляційний суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_52 апеляційним судом не встановлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що як в ході досудового розслідування, так і в судах 1-ої та апеляційної інстанцій, обставин, які б переконливо свідчили про те, що ОСОБА_8 становить істотну (явну) небезпеку для суспільства не встановлено, про що також свідчить поведінка обвинуваченого, невчинення нових правопорушень,а також висновок Ізмаїльського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській обл., викладений в досудовій доповіді, водночас загальні посилання прокурора на ступінь суспільної небезпеки правопорушення, як і його наслідки, беззаперечно не вказує на неможливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку щодо можливості застосування до ОСОБА_8 такої форми реалізації кримінальної відповідальності у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки у даному конкретному кримінальному провадженні досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи та враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.

Наведені апеляційним судом висновки узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові ККС у складі ВС від 17.09.2025 у справі № 296/12194/23 (провадження № 51-1976 км 25).

На підставі викладеного, колегія суддів, з огляду на обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочинів, їх тяжкість та ступінь суспільної небезпечності, характеристику його особи, доходить переконання про призначення обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк, визначений судом 1-ої інстанції, з іспитовим строком на три роки, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права займатися господарською діяльністю, пов'язаною з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами, буде справедливим та відповідатиме тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого та сприятиме її виправленню і попередженню вчинення нових злочинів.

Водночас, апеляційний суд зауважує про відсутність необхідності зазначати про те, що ОСОБА_8 слід вважати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 332, ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України, оскільки висновки суду в цій частині ніким з учасників провадження не оспорюються.

Щодо доводів прокурора з приводу неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питання стосовно долі речових доказів, а саме транспортних засобів, які належать обвинуваченому на праві власності і які були засобами вчинених ним злочинів, то такі доводи заслуговують на увагу з наступних підстав.

Положення ст. 100 КПК України на загал регулюють питання зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ь ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

За змістом ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України визначено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Так само й приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

На підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що засобом вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень були транспортні засоби марок: "Neoplan", державний номерний знак НОМЕР_5 , VINWAGP11ZZ1B5001599;"VanHool", державний номерний знак НОМЕР_3 , модель T-916 ACRON, VINYE2916SS339D51750; "Iveco 65C17", державний номерний знак НОМЕР_2 , модель 65C17, VINZCFC65C0005827221.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.10.2023 по справі №947/32171/23, провадження №1-кс/947/13636/23, було накладено арешт на вказані транспортні засоби з метою збереження речових доказів, виключення можливості втрати слідів злочину.

Водночас, ухвалою Болградського районного суду Одеської обл. від 15.05.2025 скасовано арешти майна в частині заборони користування, накладені зазначеної вище ухвалою суду та повернуто ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 обґрунтовано посилається на те, що злочинні діяння були вчинені ОСОБА_8 із використанням вказаних транспортних засобів, які на той час належали йому на праві власності, про що містяться докази в матеріалах кримінального провадження.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, які були визнані стороною захисту та ніким не оспорюються, вказані транспортні засоби було використано обвинуваченим в якості засобу вчинення інкримінованих йому злочинів, що істотно полегшило реалізацію ним злочинного умислу.

Отже, виходячи зі наведеного можна зробити висновок про те, що епізоди злочинних діянь були вчинені з використанням вказаних транспортних засобів, внаслідок чого при вирішенні питання про долю такого речового доказу необхідно застосувати стосовно них спеціальну конфіскацію на підставі вимог ст. 96-2 КК України.

Той факт, що у даному кримінальному провадженні не вирішувалось питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації на переконання апеляційного суду не є підставою для її незастосування у передбаченому законом порядку.

На переконання колегії судді немає жодного правового значення посилання суду на той факт, що транспортні засоби використовувалися для здійснення господарської діяльності, а саме для перевезення пасажирів, а особу, яка мала намір незаконно перетнути кордон, було зазначено як додаткового водія, без зміни господарської діяльності та без застосування будь-якого фіктивного перевезення пасажирів, оскільки такі використовувались для перетину державного кордону, що істотно полегшило реалізацію обвинуваченим умислу на незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_51 вчинив умисні злочини, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, не прийняття судом 1-ої інстанції рішення щодо примусового безоплатного вилучення вказаних автомобілів у власність держави колегія суддів вважає безпідставним, а доводи апеляційної скарги прокурора у цій частині обґрунтованими.

З урахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин його вчинення, застосування судом спеціальної конфіскації в даному випадку не становить непропорційного втручання в право особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Апеляційного суд також звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про наявність інших власників, як і їх можливої обізнаності чи необізнаності про незаконне використання зазначених вище транспортних засобів в контексті можливості застосування до них спеціальної конфіскації з урахуванням положень п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України,при цьому зауважує, що стороною захисту таке питання не порушувалось та як наслідок апеляційним судом не досліджувалось.

Також, апеляційний суд вважає за необхідне на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що підтверджують походження, реєстрацію автомобілів, щодо яких прийнято рішення про спеціальну конфіскацію, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7 , скасування вироку суду 1-ої інстанції, в частині призначеного покарання та не застосування спеціальної конфіскації та ухвалення нового вироку в цій частині, з мотивів наведених вище.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 413, 414420, 532, 615 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Болградського районного суду Одеської обл. від 18.10.2024, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 332, ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України - скасувати, в частині призначеного покарання та не застосування спеціальної конфіскації.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за вчинення злочинів передбачених:

- ч.1 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- ч. 2 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язаною з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів автомобільним транспортом строком на 2 роки та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами строком на 2 роки;

- ч.1 ст. 362 КК України у виді виправних робіт строком на 1 рік;

- ч.3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами строком на 2 роки.

Згідно із ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права займатися господарською діяльністю, пов'язаною з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів автомобільним транспортом строком на 2 (два) роки та з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з роботою з інформацією, яка обробляється автоматизованими системами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із визначенням іспитового строку 3 (три) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави наступне належне ОСОБА_8 майно:

- транспортний засіб марки "Neoplan", державний номерний знак НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , разом із ключами від нього;

- транспортний засіб марки "VanHool", державний номерний знак НОМЕР_3 , модель T-916 ACRON, НОМЕР_7 , разом із ключами від нього;

- транспортний засіб марки "Iveco 65C17", державний номерний знак НОМЕР_2 , модель 65C17, VINZCFC65C0005827221, разом із ключами від нього.

Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що підтверджують походження, реєстрацію транспортних засобі, щодо яких прийнято рішення про спеціальну конфіскацію, а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Neoplan», д.н.з НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «VanHool», д.н.з. НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Iveco 65C17», д.н.з НОМЕР_2 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання на повернення ОСОБА_8 речового доказу:

- технічну документацію на транспортний засіб марки «VanHool», д.н.з. НОМЕР_3 .

Виключити з резолютивної частини вироку посилання про те, що вважати поверненими ОСОБА_8 наступні речові докази:

- ключі від транспортного засобу марки «Neoplan», д.н.з НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Neoplan», д.н.з НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб марки «Neoplan», д.н.з НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «VanHool», д.н.з. НОМЕР_3 ;

- ключі від транспортного засобу марки «VanHool», д.н.з. НОМЕР_3 ;

- транспортний засіб марки «VanHool», д.н.з. НОМЕР_3 ;

- ключі від транспортного засобу марки «Iveco 65C17», д.н.з НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Iveco 65C17», д.н.з НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки «Iveco 65C17», д.н.з НОМЕР_2 .

В іншій частині вирок суду 1-ої інстанції - залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ

131827936

Наступний документ

131827938

Інформація про рішення:

№ рішення:	131827937
№ справи:	497/358/24
Дата рішення:	14.11.2025
Дата публікації:	19.11.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Одеський апеляційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(23.03.2026)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	23.03.2026

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

20.03.2024 11:00	Болградський районний суд Одеської області
10.04.2024 11:00	Болградський районний суд Одеської області
22.04.2024 10:35	Болградський районний суд Одеської області
15.05.2024 13:00	Болградський районний суд Одеської області
16.07.2024 13:00	Болградський районний суд Одеської області
30.07.2024 12:45	Болградський районний суд Одеської області
12.08.2024 13:00	Болградський районний суд Одеської області
12.09.2024 14:00	Болградський районний суд Одеської області
17.10.2024 14:15	Болградський районний суд Одеської області
17.03.2025 15:00	Одеський апеляційний суд
02.06.2025 14:30	Одеський апеляційний суд
14.07.2025 15:45	Одеський апеляційний суд
03.11.2025 15:00	Одеський апеляційний суд
14.11.2025 12:30	Одеський апеляційний суд
31.12.2025 11:00	Болградський районний суд Одеської області