Справа № 351/2245/24
Номер провадження №2/351/288/25
17 листопада 2025 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Мартинюка В.І.
з участю: секретаря Григоращук В.І.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Стислий виклад позицій учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21.07.2024 ОСОБА_2 близько обіду купалася в літньому басейні з його дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де в його присутності намагалася втопити його дочку, що в подальшому призвело до стаціонарного лікування. Крім того, через неналежну поведінку останньої у сина позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ускладнилося ДЦП, що спровокувало нервові стреси і передчасний відказ шунта в головному мозку, що змусило позивача госпіталізувати сина в обласну дитячу лікарню м. Чернівці, де було проведено операцію. Крім того, ОСОБА_2 викрала дитячі гроші, сума яких становить 100 000,00 грн, 1 000 євро, 300 доларів США. ОСОБА_2 своїми умисними діями змусила позивача переживати за стан здоров'я своїх дітей, чим завдала моральну шкоду позивачу, яка оцінюється в 100 000,00 грн. Просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 157 000,00 грн. та 100 000,00 грн. моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, не заперечив щодо розгляду справи за відсутності відповідачки.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Посохова І.С. від 09.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без руху з наданням строку позивачу для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
20 грудня 2024 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла нова редакція позовної заяви з додатками про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Посохова І.С. від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
06 січня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали суду від 26.12.2024, згідно з якою слідчий суддя зобов'язав відповідальних осіб відділення поліції № 1 (м. Снятин) внести відомості до ЄРДР про вчинення злочину на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.12.2024. До клопотання додано повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.12.2024.
27 січня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 поступило клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали слідчого судді від 09.01.2025, згідно з якою слідчий суддя зобов'язав відповідальних осіб відділення поліції № 1 (м. Снятин) внести відомості до ЄРДР про вчинення злочину на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.12.2024. До клопотання додано повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви та витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.01.2025.
27 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Посохова І.С.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Посохова І.С. від 31.01.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Посохова І.С. передано на розгляд іншого судді.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновського М.М. від 31.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Посохова І.С. відмовлено.
24 березня 2025 року від позивача ОСОБА_1 поступила заява про допит свідків у судовому засіданні.
Того ж дня 24.03.2025 від ОСОБА_1 на адресу суду поступила заява про долучення до матеріалів справи документи а також лист з відділення «Укрпошти», які підтверджують той факт, що позивач неодноразово надсилав відповідачці по справі ОСОБА_2 копії ухвал слідчих суддів, повідомлень про прийняття зави і реєстрації заяви та копії витягів з ЄРДР. Однак відповідачка їх не отримувала і документи поверталися позивачу.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Снятинського районного суду № 149 від 27.05.2025 вирішено призначити проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, обґрунтуванням якого є відрахування зі штату Снятинського районного суду Івано-Франківської області судді Посохова І.С., у зв'язку із достроковим закінченням відрядження судді на підставі рішення ВРП від 15.05.2025 № 1027/0/15-25 та наказу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2025 № 02-03/29.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 головуючим суддею у цивільній справі № 351/2245/24 визначено суддю Мартинюка В.І.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року суддею Мартинюком В.І. прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Мартинюка В.І. від 19.08.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
17 вересня 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи технічного відео-звукозапису допиту свідка-потерпілої ОСОБА_3 в Центрі психологічної допомоги дітям «Серденько» м. Івано-Франківськ, а також про витребування з матеріалів кримінального провадження № 12024091230000214 копій чи оригіналів протоколів допиту свідка ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування з матеріалів кримінального провадження № 12024091230000214 копій чи оригіналів протоколів допиту свідка ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 , відмовлено.
14 жовтня 2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали слідчого судді від 15 вересня 2025 року, згідно з якою слідчий суддя зобов'язав посадових осіб відділення поліції № 1 (м. Снятин) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.09.2025.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
За приписами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладені обставини, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд справи.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Із копії повторної заяви ОСОБА_1 від 31.07.2024, адресованої начальнику ВП № 1 (м. Снятин) Володимиру Антонюку, вбачається, що гр. ОСОБА_2 , 1985 р. нар., жителька с. Підвисоке Коломийського району, працювала у ОСОБА_1 на польових роботах та при необхідності доглядала його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 21 липня 2024 року, в обідню перерву, в літньому басейні за адресою проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 купалася його дочка ОСОБА_3 . ОСОБА_2 попросила скласти компанію його дочці, на що ОСОБА_1 погодився. Та через деякий час він почув дитячий крик. Повернувшись до басейну, він побачив як ОСОБА_2 занурила його дочку з головою під воду. Він закричав і ОСОБА_2 відпустила дитину. Після цього ОСОБА_1 відвіз ОСОБА_2 до її будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив останню. Повернувшись до будинку в с. Стецева, ОСОБА_1 виявив що з дитячих гаманців пропали кошти в сумі 100 000,00 грн, 1 000, 00 Євро та 300 доларів США. Оскільки до будинку ОСОБА_1 ніхто крім нього, дітей та ОСОБА_2 не заходив, що ці кошти умисно викрала із приміщення його житлового будинку саме ОСОБА_2 . Того ж дня, 21.07.2024 біля 23.30 год до нього приїхали працівники поліції, які оглянули місце, де були викрадені гроші. Після цього працівники поліції привезли ОСОБА_2 до нього додому, де знову було все оглянуто та відібрано пояснення по фактам намагання потопити його доньку та викрадення грошей (а.с. 101-104).
Ухвалою слідчого судді від 26.12.2024 зобов'язано відповідальних осіб відділення поліції № 1 (м. Снятин) внести відомості про вчинення злочину до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.12.2024 (а.с. 109-110).
На підтвердження внесених відомостей суду надано копію повідомлення про прийняття і реєстрації заяви (а.с. 111) та копію витягу з ЄРДР від 28.12.2024.
Із копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 28.12.2024 внесено відомості до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2024 по факту крадіжки грошових коштів (а.с. 112).
22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до сімейного лікаря із дочкою ОСОБА_3 із скаргами останньої на погане самопочуття (нудота, блювота, загальна слабкість, температура тіла), на що вказує виписка із амбулаторної картки хворої (а.с.72).
Згідно з копією довідки № 380 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с. Стецева, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.07.2024 по 27.07.2024 знаходилася на амбулаторному лікуванні з діагнозом гостра респіраторна інфекція. Ацетонемічний синдром (а.с. 74).
Відповідно до копії виписки № 4771 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.09.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні у Снятинській багатопрофільній лікарні з 13.09.2024 по 28.09.2024 з діагнозом дитячий церебральний параліч неуточнений, ацетонурія, гострий бронхіт, інфекція сечовивідних шляхів (а.с. 76).
У відповідності до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 10019 КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці, до якої додано рентгенологічні дослідження та аналізи (а.с. 77-80), вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні у Відділенні ортопедії та травматології з 11.10.2024 по 18.10.2024 зі скаргами на судомну готовність у дитини, безсвідомий стан, відсутність фіксації погляду та слідкування за предметами, хаотичний рух очних яблук, блювоту, в'ялість, наявність лікворо-шунтуючої системи на голові у дитини підшкірно, відставання у фізичному та психічному розвитку. Проведено оперативне втручання на головному мозку та мозкових оболонках, вентрикулоперитоніальне шунтування зліва, видалення ЛШС справа (а.с. 82-83).
Згідно з копією довідки № 961 від 05.06.2024, виданою Снятинським відділом адміністративного забезпечення управління соціального захисту населення Коломийської РДА, ОСОБА_1 одержує державну соціальну допомогу з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період з 01.04.2018 по 28.11.2028 (а.с. 84).
Із копії довідки № 104 від 11.11.2024, виданою АТ «Ощадбанк» вбачається, що станом на 21.07.2024 курс євро відносно гривні становив 45,2618 гривень України за 1 євро, курс долара США становив 41,422 гривень за 1 долар (а.с. 85).
Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримував соціальні виплати та допомоги (а.с. 86-91).
Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримував пенсійні виплати (а.с. 92-100).
ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбулося 14.10.2025, частково відмовився від поданого раніше клопотання щодо допиту свідків. Зокрема зазначив, що відмовляється від допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Щодо допиту своєї дочки ОСОБА_3 зазначив про необхідність дослідження у судовому засіданні відеозаписів, долучених ним до матеріалів справи, на яких зафіксовано допит ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, проведеного у присутності психолога.
Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису допиту у межах кримінального провадження ОСОБА_3 , проведеного у присутності психолога, наданого суду позивачем, вбачається, що малолітня ОСОБА_3 спілкується спокійно, відповідає на запитання в силу свого віку, розповідає про події, які відбулися 21.07.2024. Повідомила, що спершу ОСОБА_2 ставилась до неї добре, була привітною та хорошою, але після випадку, коли остання намагалась її потопити, ОСОБА_3 змінила своє ставлення до ОСОБА_2 . Влітку дочка ОСОБА_1 вирішила покупатися в басейні, та запросила до себе ОСОБА_2 . Плаваючи, ОСОБА_2 взяла дитину двома руками за шию, зануривши її під воду, лягла повністю своїм тілом на неї. ОСОБА_3 намагалась бити руками ОСОБА_2 та кричати щоб остання відпустила її.
Із ухвали слідчого судді від 15 вересня 2025 року в справі № 351/1367/25, дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що відповідно до висновку спеціаліста психолога ОСОБА_9 від 15.09.2025, складеного за результатами проведеного 22.08.2025 допиту малолітньої ОСОБА_3 , у дитини вбачається внутрішнє напруження, пов'язане з темою "тьоті Олі", дівчинка усвідомлює інформацію, але не хоче чи не може її озвучити через наявність психотравмувального досвіду, який ускладнює вербалізацію такого досвіду або ж навпаки - лояльність до жінки та не бажання свідчити проти неї через це. Щодо обставин спроби ОСОБА_2 занурити дитину під воду (спроби втопити), психолог робить висновок, що даний фрагмент (йдеться про занурення під воду) містить кілька аспектів події одночасно: дії, реакції, психо-емоційний стан та фізіологічні прояви. Дитина супроводжує розповідь ілюстративними жестами та емоційними реакціями. Вище перераховане може вказувати на наявність живого спогаду. Про події крадіжки коштів психолог зазначає, що в цьому фрагменті частково відтворені власні спогади дитини та частково висновки, зроблені після події нею або кимось із дорослих, оскільки дитина уточнила, що не бачила моменту крадіжки. У підсумку психолог робить висновок, що ОСОБА_3 відтворює дії, реакції, психо-емоційний стан та фізіологічні прояви, супроводжує розповідь ілюстративними жестами та емоційними реакціями, що може вказувати на наявність пережитого нею досвіду. Однак було виявлено ознаки впливу на дитину, її особливості сприйняття та формулювання: інтерпретації засвоєні від інших осіб, вставки інформації про події, які дитина не могла спостерігати, коментарі батька та його невербальний вплив, на поведінку дитини, слова батька про неадекватність ОСОБА_2 , що могло вплинути на формування негативних установок у дитини щодо жінки.
Вказаною ухвалою слідчий суддя зобов'язав посадових осіб відділення поліції № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України (а.с. 210-212).
Позивач просить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 157 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з нанесенням матеріальної та моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 неправомірними діями ОСОБА_2 .
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
За приписами частин першої та другої ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно із ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
За приписами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 168 КПК України).
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За нормами статей 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Для відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві матеріальної та моральної шкоди. При цьому слід ураховувати, що причинний зв'язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності.
Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону та може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні або пред'явленого позову в порядку цивільного судочинства.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що за фактом крадіжки грошових коштів у господарстві позивача, на підставі ухвали слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2024, органом досудового розслідування 28.12.2024 внесено відомості до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 КК України. Також ухвалою слідчого судді від 15 вересня 2025 року в справі № 351/1367/25 зобов'язано орган досудового розслідування внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Крім того, на підставі медичної документації судом встановлено, що дочка позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.07.2024 по 27.07.2024 знаходилася на амбулаторному лікуванні з діагнозом гостра респіраторна інфекція, ацетонемічний синдром, син позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні у Снятинській багатопрофільній лікарні з 13.09.2024 по 28.09.2024 з діагнозом дитячий церебральний параліч неуточнений, ацетонурія, гострий бронхіт, інфекція сечовивідних шляхів та на стаціонарному лікуванні у Відділенні ортопедії та травматології КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» з 11.10.2024 по 18.10.2024, в межах якого проведено оперативне втручання на головному мозку та мозкових оболонках, вентрикулоперитоніальне шунтування зліва, видалення ЛШС справа.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22 зазначено: «Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.
При цьому слід ураховувати, що причинний зв'язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння».
Також суд відзначає, щопід шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона, зокрема, у результаті викрадення, знищення або пошкодження майна.
Водночас майнова шкода - це наслідки кримінального правопорушення, що мають вартісну форму та полягають у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи (викрадення, пошкодження, знищення майна), у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи, а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат (на відновлення знищеного чи пошкодженого майна, тощо).
У постанові від 22.10.2020 по справі № 486/46/19 Касаційний кримінальний суду Верховного Суду вказав: «Якщо злочин передбачає заподіяння потерпілому шкоди (майнової, моральної чи фізичної), це є підставою виникнення, поряд з кримінальною, також і цивільно-правової відповідальності.
Шкода, яка підлягає стягненню в кримінальному провадженні має випливати з пред'явленого обвинувачення.
Однак, заслуговує на увагу також те, що за змістом п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тому, розмір шкоди також має бути підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами».
Отже, суд відзначає, що право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду, а саме: наявність матеріальної та моральної шкоди; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв'язок між неправомірною поведінкою і матеріальною та/або моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.
Водночас вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування.
З огляду на те, що кримінальні провадження за фактом крадіжки грошових коштів у господарстві позивача та за фактом замаху на вбивство малолітньої дочки позивача перебувають на стадії досудового розслідування, а позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачкою неправомірних дій щодо майна та особистих немайнових прав позивача, які б призвели до нанесення позивачу матеріальної та моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт завдання йому матеріальної та моральної шкоди, а також причинний зв'язок між діями відповідачки, про які вказано у позові, та настанням шкоди.
Отже, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Розподіл судових витрат у справі.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову позивача, який звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 81, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.
Судові витрати з оплати судового збору віднести за рахунок держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя Василь МАРТИНЮК