Справа № 346/4829/25
Провадження № 1-кп/346/700/25
17 листопада 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Князівське, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді електрика відділення радіозв'язку системи зв'язку та телемеханіки роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, не з'явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_6 , 28.01.2025 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2025 року № 29 старший солдат ОСОБА_4 , призначений на посаду електрика відділення радіозв?язку системи зв?язку та телемеханіки роти зв?язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв?язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов?язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший солдат ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану старшому солдату ОСОБА_8 , достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Однак, 15.05.2025 старший солдат ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов?язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, вчасно не з?явився до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після лікувального закладу та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням по 20.08.2025, проводячи час на власний розсуд.
20.08.2025 старший солдат ОСОБА_4 прибув до П?ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
На підставі ч. 3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні доведена повністю, його діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки він вчинив дії, які полягають у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - відсутні.
За приписами ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, суд доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а також для застосування до нього ст.75 КК України, а тому йому слід призначити покарання за ч.5ст. 407 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 21 серпня 2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1