Справа № 346/3052/25
Провадження № 2/346/1863/25
17 листопада 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18 червня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 05.08.2023р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 01270-08/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обумовленій сумі та в погоджений строк. Однак, ОСОБА_1 обов'язок щодо своєчасного та повного повернення суми кредиту і сплати відсотків не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 21800,00 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 17800,00 грн. - заборгованість за відсотками. 29.01.2024р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу №№29012024-1. За умовами даного договору та відповідно до ст.. 512 ЦК України, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 01270-08/2023 від 05.08.2023р. Таким чином, оскільки зобов'язання позичальника залишаються невиконаними, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача вищевказану суму кредитної заборгованості, а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою від 15.07.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» наступні відомості: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; чи була успішною транзакція здійснена 05.08.2023 року о 15:15 на банківську картку НОМЕР_1 в сумі 4000,00 грн з призначенням платежу «зарахування на картку НОМЕР_1 ». Якщо так, то: чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 03.11.2025р. подав до суду письмове клопотання, в якому просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі та провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання двічі не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 серпня 2023р. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в особі директора Діденко Ганни Василівни, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали між собою Договір про надання фінансового кредиту №01270-08/2023.
Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W9682, який був відправлений йому на номер мобільного телефону 05.08.2023р. о 15:14 год., що підтверджується довідкою директора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».
В даному договорі сторони погодили, що Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в сумі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору, мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 30 днів. Дата надання кредиту 05.08.2023р. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 29.07.2024р. У Клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, у томі числі на підставі звернення до Товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована та становить 2,50% в день і застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
Згідно п. 1.6 Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 16.04.2025р. № 3426-250416092328 слідує, що дане товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір про переказ коштів №ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022р. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 05.08.2023р. о 15:15 на суму 4000,00 грн., номер карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua 270006725, призначення платежу: зарахування 4000 на карту НОМЕР_1 .
Вищевказані відомості узгоджуються з інформацією, яка була надана АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів. Так, з листа від 01.10.2025р. № 20.1.0.0.0/7-250925/72009-БТ слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 05.08.2023р. в сумі 4000,00 грн. Клієнт верифікований шляхом підписання анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 09.03.2022р.
Отже, зазначені докази підтверджують належне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань по укладеному з ОСОБА_1 договору.
В п. 1.5 Договору вказано, що Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору.
Згідно Графіку платежів за договором про надання фінансового кредиту №01270-08/2023 від 05.08.2023р. (Додаток №1), кожні 25 днів ОСОБА_1 повинен сплачувати відсотки в сумі 2500,00 грн. (15 платежів), а останній платіж 29.07.2024р. сплатити 5000,00 грн., яка включає в себе суму тіла кредиту 4000,00 грн. та відсотки в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №01270-08/2023 вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 4000,00 грн. - основного боргу та 17800,00 грн - заборгованості по процентам.
Таким чином, судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені кредитним договором строки відповідач не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
29 січня 2024р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» уклали між собою договір факторингу №29012024-1 за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості).
Відповідно до п. 1.2 Договору, внаслідок передачі (відступлення) Права вимоги за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами.
Права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості (п. 1.4).
В п. 8.1.1 Договору зазначено, що в день підписання договору Клієнт готує та передає фактору у письмовій формі, заповнений Реєстр боржників, складений за формою, встановленою в додатку № 1 до цього договору.
29.01.2024р. між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був підписаний акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29.01.2024р. до Договору факторингу №29012024-1 від «29 січня 2024р.», згідно якого клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 29.01.2024р., складений у письмовій формі згідно з Додатком № 1 до договору. Кількість відступлених прави грошової вимоги - 3901, загальна сума заборгованості - 75165503,93 грн.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 01270-08/2023 від 05.08.2023р. на загальну суму заборгованості 21800,00 грн.
Відповідно до ст. 1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога),а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З ст.514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом в даній справі було встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено електронний договір, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у кредит. Взявши на себе обов'язок з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відтак, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0103 від 01.03.2024, укладеного між адвокатським об'єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.03.2025р., в яких зазначено вид наданих послуг та витрачений час (надання усної консультації 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта - 30 хв. складання позовної заяви - 3:30 год.), що в загальному становить 7000,00грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512-514, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Код ЄДРПОУ 35234236, 79018, м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, рахунок № НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 01270-08/2023 від 05.08.2023р. в сумі 21800 (двадцять одну тисячу вісімсот) гривень 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., а всього: 27222 (двадцять сім тисяч двісті двадцять дві) гривні 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя: Третьякова І. В.