13 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18348/25
Провадження № 11-кп/820/710/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції з власних засобів за допомогою системи «Електронний суд» об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000001795 від 04 червня 2025 року та за № 12025243000001937 від 14 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за його апеляційною скаргою на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2025 року,-
Цим вироком
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
-27.05.2025 р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
-05.06.2025 р. Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Згідно зі ст.ст. 71, 72 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2025 року та 05 червня 2025 року і призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_6 , будучи засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а саме: ст. 2, яка передбачає, що психотропні речовини з урахуванням доцільності їх використання у медичній практиці та залежно від ступеня їх небезпечності для здоров'я людини і застосовуваних заходів контролю за їх обігом включаються до відповідно пронумерованих списків таблиць Переліку: таблиця II містить психотропні речовини, включені до списків № 1 і № 2, серед яких PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких на території України заборонено; ст. 7, яка передбачає, що діяльність з обігу психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності; ст. 12, яка передбачає, що обіг психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених ст.ст. 9, 20 та 23 цього Закону; ст. 25, яка передбачає, що зберігання психотропних речовин у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється; ст. 27, яка передбачає, що придбання психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, фізичною особою за медичними показаннями здійснюється лише за рецептом лікаря, прийняв рішення про незаконне придбання та зберігання з метою власного вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено.
Зокрема, ОСОБА_6 04 червня 2025 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи у м. Хмельницькому біля під'їзду № 1 багатоповерхового будинку по вул. Завадського, 38, поблизу входу в під'їзд під підвіконням помітив згорток, обгорнутий в фіолетову ізолюючу стрічку. Підійшовши ближче та взявши виявлений згорток до рук, розгорнув його та виявив всередині прозорий зіп-пакет із речовиною зеленого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,179 г. та, усвідомлюючи, що виявлена ним речовина є психотропною, оскільки раніше вживав вказані речовини. З метою подальшого незаконного зберігання та власного вживання пересипав виявлену речовину у пластикову ємність, після чого помістив до лівої кишені штанів, у які був одягнений, таким чином умисно, незаконно придбав її та зберігав при собі у вказаному місці з метою власного вживання без мети збуту до 17 год. 50 хв. 04.06.2025 р.
Окрім цього, ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах умисно, незаконно придбав та умисно, незаконно зберігав у правій кишені штанів, у які був одягнений, пристрій для куріння із нашаруванням, яке містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,01372 г. з метою власного вживання без мети збуту до вищевказаного часу добровільної видачі психотропної речовини, загальною масою 0,19272 г., працівникам поліції по пров. Героїв Маріуполя, 5 у м. Хмельницькому.
Також ОСОБА_6 14 червня 2025 року близько 20 год. 30 хв., перебуваючи у м. Хмельницькому в лісосмузі поруч вул. Вокзальна, 123 знайшов згорток з ізолюючої стрічки чорного кольору із речовиною наркотичного походження, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,56145 г. та, усвідомлюючи, що виявлена ним речовина є психотропною, оскільки раніше вживав вказані речовини, з метою подальшого незаконного зберігання та власного вживання помістив вказаний згорток до лівої кишені штанів, у які був одягнений. Таким чином, умисно, незаконно придбав її та зберігав при собі у вказаному місці з метою власного вживання без мети збуту до 20 год. 32 хв. 14.06.2025 р. - часу її добровільної видачі працівникам поліції по вул. Вокзальній, 123 в м. Хмельницькому.
Відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця 1, Список № 2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Згідно з наказом МОЗ України «Про затвердження Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000, психотропна речовина PVP масами 0,19272 г. та 0,56145 г. становить величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів.
Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту. Такі дії вчиненні протягом року після засудження його за ч. 1 ст. 309 КК України, тому він притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 309 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного покарання, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просив вирок змінити та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.
Вирок у вказаній частині вважає незаконним.
Посилається на те, що призначене йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі є надто суворим, не відповідає ступеню тяжкості та особі обвинуваченого.
Суд не врахував його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
На даний час він добровільно проходить курс оздоровчої реабілітації від наркозалежності, не вживає наркотичні засоби, став на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційний перегляд оскаржуваного вироку здійснюється у відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в межах поданої апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК України в поданій апеляційній скарзі сторонами не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Перевіряючи рішення в частині призначеного ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самим засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначаючи ОСОБА_6 вид та міру покарання, місцевий суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховано, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, є нетяжким.
ОСОБА_6 є особою молодого віку, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проте раніше судимий, вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку. Вказані обставини характеризують обвинуваченого як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.
Взято до уваги і обставини, які пом'якшують покарання, зокрема: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Також, суд, визначаючи вид покарання, окрім вищенаведених обставин, обґрунтовано взяв до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, позицію прокурора та висновок органу пробації щодо високого ризику вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, середнього ризику його небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, та неможливість виправлення без ізоляції від суспільства.
З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у мінімальному розмірі.
Доводи ОСОБА_6 про можливість призначення йому більш м'якого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, у виді штрафу, не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді.
Так, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів уважає, що таке покарання у даному випадку буде надто м'яким та не зможе забезпечити його виправлення і запобігти вчинення ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Разом з тим, місцевим судом правильно взято до уваги й те, що обвинуваченому призначалось покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України (тобто, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням). Однак, він належних висновків для себе не зробив та продовжив злочинну діяльність, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 не працює, не має самостійного доходу. Тому, з урахуванням положень ст. 99 КК України, йому не може бути призначений такий вид покарання як штраф.
Колегія суддів погоджується, що покарання у виді позбавлення волі у даному випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Посилання апелянта на те, що місцевим судом не враховано пом'якшуючі покарання обставини, зокрема: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки наведене спростовується змістом мотивувальної частини оскарженого вироку, з якого вбачається, що такі обставини були в повній мірі враховані судом під час призначення обвинуваченому покарання.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів уважає, що підстав для пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання немає, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень норм закону, які могли б стати підставою для його скасування чи зміни, не встановлено.
Що стосується клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, то колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Тобто приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: 1) особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України; 2) особа, яка хворіє на наркоманію, добровільно звернулася до лікувального закладу; 2) особа розпочала лікування від наркоманії.
Згідно зі ст. 12 Закону України № 62/95-ВР від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією, при цьому аналогічна норма міститься і в п. 7 Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, затвердженого на виконання ст. 13 цього Закону спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України № 158/417 від 16 червня 1998 року.
Відповідно до висновку про застосування ч. 4 ст. 309 КК, який міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року (справа № 357/11205/19, провадження № 51-2776кмо21), для правильного застосування цієї норми права (щодо встановлення наявності передбачених у ній умов для звільнення від кримінальної відповідальності) суду належить визначити, зокрема, і те, чи за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до Закону № 62/95-ВР, обвинуваченій особі було встановлено діагноз "наркоманія".
Зазначене узгоджується з позицією колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеною у постановах від 06 лютого 2025 року (справа № 278/2/23, провадження № 51-3527 км 24), 08 травня 2024 року (справа № 274/2444/22, провадження № 51-7328 км 23) та від 22 травня 2024 року (справа № 274/2267/22, провадження № 51-1132 км 24).
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тому приписи ч. 4 ст. 309 КК України до нього застосовані бути не можуть.
Щодо особи ОСОБА_6 , то з матеріалів провадження також не вбачається, що він хворіє на наркоманію.
Натомість, із довідок директора Центру віце-провінція святого отця Піо ордену братів менших капуцинів від 12.11.2025 року, наданих стороною захисту, також вказаного діагнозу не вбачається. Відомостями, які містяться у зазначених довідках, лише підтверджується те, що ОСОБА_6 07.10.2025 року звернувся до Християнського центру соціально - профілактичної допомоги «Ісуса Агнця Божого» та проходить там курс оздоровчої реабілітації. Йому встановлено діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання Альфа - PVP, синдром відміни неускладнений».
Оскільки обвинуваченому не було встановлено діагнозу «наркоманія», то він і не міг розпочати відповідного лікування.
За таких обставин, клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418 КПК України, колегія суддів,
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2025 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.
Головуюча ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2