Справа № 681/1237/25
Провадження № 2/681/821/2025
17 листопада 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Горгулько Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 101746819 від 08.04.2021 у розмірі 33530 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 6000 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову вказано, що 08.04.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 101746819 про надання споживчого кредиту в електронній формі за вільного волевиявлення відповідача в особистому кабінеті на офіційному вебсайті кредитодавця. Згідно з умовами укладеного кредитного договору ТОВ «Мілоан» надало для ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 7000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача. Відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним згідно з графіком платежів, погодженим сторонами.
Проте, ОСОБА_1 не виконала належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.
29.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги №05Т , за яким ТОВ «Мілоан» відступило для Товариства право вимоги за кредитним договором № 101746819 від 08.04.2021, а останнє набуло права вимоги до відповідачки на суму боргу в розмірі 33530 грн, що складається з: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25200,00 грн - заборгованість за відсотками, 1330 грн - заборгованості за комісійними винагородами.
Ухвалою судді Полонського районного суду Хмельницькоої області від 01.10.2025 року у справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем цінним листом 22.09.2025.
16.10.2025 відповідачка ОСОБА_1 у встановлений строк подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково: не заперечує щодо стягнення тіла кредиту в сумі 7000 грн, що стосується суми нарахованих відсотків - вважає таку необґрунтовано завищеною.
20.10.2025 представниця позивача подала відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідачки, наполягає на задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 08.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір № 101746819 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 7000 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів за користування ним у розмірі 2,0 % в день, комісія за надання кредиту - 19% (а.с.25-29).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Розділі 1. кредитного договору, де передбаченог, щол кощти надаються строком на 30 днів, термін повернення кредиту - 08.05.2021, комісія за надання кредиту1330 грн, проценти нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку клрнистуваання кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок (п.2.1. кредитного договору).
За умовами укладеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалася у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі, передбачені цим договором.
Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний сторонами.
ТОВ «Мілоан» виконало свої обов'язки за кредитним договором та надало для відповідачки кредит в розмірі 7000 грн шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчать дані платіжного доручення №26585723 від 08.04.2021 (а.с. 35).
29.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги №05Т , за яким ТОВ «Мілоан» відступило для Товариства право вимоги за кредитним договором № 101746819 від 08.04.2021, а останнє набуло права вимоги до відповідачки на суму боргу в розмірі 33530 грн, що складається з: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25200,00 грн - заборгованість за відсотками, 1330 грн - заборгованості за комісійними винагородами (а.с.17-21), що підтверджено даними витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу (а.с.13).
Факт оплати позивачем набутих прав вимог підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1188 від 12.08.2021, №1430 від 19.08.2021, № №1450 від 26.08.2021, №1465 від 02.09.2021 (а.с.39-40, зворот).
Відтак, у відповідності до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «Діджи Фінанс» за плату прийняло належне ТОВ «Авентус Україна» право вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідача.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 ст. 627 ЦПК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за вище вказаним кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов договору.
ОСОБА_1 вільно обрала фінансову установу та звернувся до неї з метою отримання кредитних коштів, уклала договір №101746819 про надання споживчого кредиту, погодившись на його умови, проте свої зобов'язання за ним належним чином не виконала, не повернула кредит у повному розмірі у визначений строк, не сплатила проценти за користування ним, чим порушила вимоги, встановлені кредитним договором.
Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу позивач є належним стягувачем заборгованості за кредитним договором №101746819 з відповідача.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).
Надані позивачем докази підтверджують наявність у відповідача за вказаним кредитним договором заявленої Товариством заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн.
А тому суд приходить до висновку, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в заявленому позивачем розмірі підлягають до задоволення.
Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем кредитним договором суд виходить з такого.
Умовами кредитного договору сторони передбачили строк кредитування, який складає 30 днів з 08.04.2021 до 08.05.2021.
Також сторони визначили можливість продовження строку кредитування, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом, у тому числі у випадку його пролонгації згідно з п. 2.3.1.2. Договору.
Умови договору про розміри процентної ставки погоджено сторонами, договір було укладено в електронній формі, з умовами договору відповідачка була ознайомлена, а тому погодилася виконувати взяті на себе зобов'язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання».
Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору про споживчий кредит №101746819 від 08.04.2021, укладеному між сторонами.
Відповідно до п.2.2 розділу 2 договору «Умови виконання» встановлено: позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно з п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
У пункті 2.3 договору визначено порядок пролонгації строку кредитування.
Відповідно до п. 2.3.1.1. договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил.
Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
За таких обставин, умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. За відсутності доказів повернення відповідачкою кредитних коштів та обумовленої суми процентів за користування кредитом до 08.05.2021, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 договору.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження розміру заборгованості по процентам позивачем надано розрахунок заборгованості з зазначенням щоденних нарахувань процентів та погашення по кредитному договору.
Відповідачем не надано доказів на спростування розміру заборгованості по кредитному договору.
В силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»).
Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).
У пункті 44 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 01-05/05 від 05.05.2025, укладений з адвокатом Кубраком О.О.та додаткову угоду № 653 від 31.07.2025 до нього, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Кубрака О.О., акт № 653 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.07.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних вказаним адвокатом, відповідно до яких витрати на правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 склали 5000 грн.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, не співмірність таких витрат не доведено.
У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 101746819 про надання споживчого кредиту від 08.04.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 25200 грн, заборгованість за комісійними винагородами 1330 грн, а всього - 33530 (тридцять три тисячі п'ятсот тридцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 грн витрат по сплаті судового збору та 5000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його підписання суддею має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м.Київ поштовий індекс 41126.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Горгулько