Справа № 686/30253/24
Провадження № 2/677/203/25
(ЗАОЧНЕ)
(повний текст)
17.11.2025 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Шовкуна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,
учасники справи (сторони):
позивач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики в сумі 84296,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 09.09.2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого він отримав в позику грошові кошти в розмірі 40000,00 грн. та зобов'язався повернути вказані кошти у строк до 09.11.2021 року. Крім того, 09.12.2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого він отримав в позику грошові кошти в розмірі 40000,00 грн. та зобов'язався повернути вказані кошти у строк до 09.03.2022 року. З метою підтвердження факту укладення договорів позики та підтвердження факту передання грошових коштів у позику 09.09.2021 року та 09.12.2021 року ОСОБА_2 складено відповідні розписки. Згідно із змісту розписок від 09.09.2021 року та 09.12.2021 року вбачається те, що ОСОБА_2 зобов'язався повернути грошові кошти йому у строк до 09.11.2021 року та 09.03.2022 року. На момент подання даної позовної заяви ОСОБА_2 не виконано власного обов'язку щодо повернення грошових коштів, ним не здійснено сплату будь-яких платежів, обов'язок по поверненню яких визначено до 09.11.2021 року та 09.03.2022 року. Наявність у нього боргових документів - розписок ОСОБА_2 - свідчить про невиконання ним взятих на себе зобов'язань. В силу порушення ОСОБА_2 власних зобов'язань, вказане свідчить про наявність правових підстав для стягнення з нього на користь позивача грошових коштів в загальному розмірі 84296,82 грн., з яких: проценти за позикою від 09.09.2021 року складають 1634, 52 грн., а за позикою від 09.12.2021 року складають 786,85 грн.; інфляція за позикою від 09.09.2021 року складає 1520,38 грн., а за позикою від 09.12.2021 року складає 0,00 грн.; розмір трьох процентів річних відповідно до розписки від 09.09.2021 року від простроченої суми 40000,00 грн. за період з 09.11.2021 року (перший день прострочки) до 24.02.2022 року (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) складає 355,07 грн. (згідно наступного розрахунку (40000,00 грн. х 3 % х 108 днів / 365днів); розмір трьох процентів річних відповідно до розписки від 09.12.2021 року від простроченої суми 40000,00 грн. за період з 09.03.2022 року (перший день прострочки) не нараховується (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) складає 0,00 грн. (згідно наступного розрахунку (40000,00 грн. х 3 % х 0 днів / 365днів). Відтак, в силу зазначених обставин, він вимушений звернутись до суду з метою захисту порушеного права.
Аргументи учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з наведених в позовній заяві підстав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Судом встановлено, що 09.09.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики. Відповідно до договору відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 40000,00 грн. Про отримання коштів ОСОБА_2 свідчить розписка, яка ним власноручно написана. Відповідно до розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути вказану суму до 09.11.2021 року.
Вказані обставини підтверджуються: відомостями з позовної заяви, розпискою ОСОБА_2 від 09.09.2021 року. (а.с. 63).
Крім того, 09.12.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики. Відповідно до договору відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 40000,00 грн. Про отримання коштів ОСОБА_2 свідчить розписка, яка ним власноручно написана. Відповідно до розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути вказану суму до 09.03.2022 року.
Вказані обставини підтверджуються: відомостями з позовної заяви, розпискою ОСОБА_2 від 09.12.2021 року. (а.с. 62).
Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до норм ст.ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до статей 525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Судом встановлено, що між сторонами виникли відносини позики.
На підтвердження укладення 09.09.2021 року та 09.12.2021 року договорів позики відповідач ОСОБА_2 власноручно склав розписки про те, що отримав у борг у позивача ОСОБА_1 40000,00 грн., та зобов'язався повернути їх до 09.11.2021 року, а також 40000,00 грн., та зобов'язався повернути їх до 09.03.2022 року.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.10.2020 року у справі № 194/1126/18 вказав, що тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Таким чином, надані позивачем докази нотаріально засвідчені письмові розписки, суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки цей доказ містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, він логічно пов'язаний з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення боргу.
Згідно положень ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В силу ч. 2 ст. 625 цього ж Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 525, 526, 530 цього Кодексу, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за договорами позики від 09.09.2021 року та 09.12.2021 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача з ОСОБА_2 заборгованості за позиками в сумі 84296,82 грн., з яких: 84296,82 грн., з яких: проценти за позикою від 09.09.2021 року складають 1634, 52 грн., а за позикою від 09.12.2021 року складають 786,85 грн.; інфляція за позикою від 09.09.2021 року складає 1520,38 грн., а за позикою від 09.12.2021 року складає 0,00 грн.; розмір трьох процентів річних відповідно до розписки від 09.09.2021 року від простроченої суми 40000,00 грн. за період з 09.11.2021 року (перший день прострочки) до 24.02.2022 року (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) складає 355,07 грн. (згідно наступного розрахунку (40000,00 грн. х 3 % х 108 днів / 365днів); розмір трьох процентів річних відповідно до розписки від 09.12.2021 року від простроченої суми 40000,00 грн. за період з 09.03.2022 року (перший день прострочки) не нараховується (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) складає 0,00 грн. (згідно наступного розрахунку (40000,00 грн. х 3 % х 0 днів / 365днів), є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України ст.ст. 263- ст. 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 84296,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2025 року.
Суддя В.О. Шовкун