11.11.2025 Справа №607/22796/25 Провадження №3/607/8241/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , працює продавцем в магазині «Студія м'яса», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
24.10.2025 приблизно о 11:30 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що малолітній син 24.10.2025 приблизно о 11:30 в АДРЕСА_3 , перебуваючи в ЗОШ №26, умисно вчинив відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , образливі принизливі дії сексуального характеру, вчинені вербально, а саме здійснив пропозицію вербального характеру, оральним способом, яка мала принизливий зміст, чим вчинив порушення вимог ч. 1 ст. 173-7 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Повідомила, що її син сказав цій дівчині фразу: «Хочеш смоктунця?» у присутності інших хлопців, після чого засміялися. Про це їй повідомив сам син. Зазначила, що провела з ним відповідну бесіду. Не погоджується з формулюванням суті адміністративного правопорушення, зазначеним у протоколі, та не вважає такі дії сексуальним домаганням, розцінюючи їх як наслідок впливу Інтернету. Пояснила, що несе повну відповідальність за свого сина. Додала, що раніше змінила прізвище.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу таких висновків:
згідно з вимогами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №843101 від 24.10.2025, у якому у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначила: «Я не згідна з формулюванням як це було (бо це було моєю дитиною в стилі жарту це було несвідомо); відеозаписом, що міститься на DVD-диску, на якому, зокрема, відображено відібрання усних пояснень у ОСОБА_2 у присутності матері та педагога. ОСОБА_2 підтвердив вчинення ним невербальної пропозиції сексуального характеру потерпілій, однак, зазначив, що не мав при цьому жодної мети; поясненнями ОСОБА_4 від 24.10.2025; поясненнями ОСОБА_5 від 24.10.2025; поясненнями ОСОБА_6 від 24.10.2025; поясненнями ОСОБА_7 від 24.10.2025; характеристикою на учня 7-А класу ТЗОШ І-ІІІ ст. №26 ім. Д.Заплітного ОСОБА_2 від 24.10.2025; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.12.2011, відповідно до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на відеозаписі та у судовому засіданні ОСОБА_10 вказала, що змінила прізвище); рапортом т.в.о. інспектора відділу «Служба освітньої безпеки» УПП в Тернопільській області ДПП С.Підгурського від 24.10.2025.
Суд зазначає, що сексуальне домагання полягає у порушенні особистих кордонів та субординації без згоди, висловлювання, жести та дії, які змушують людину відчувати себе некомфортно, принижують її чи лякають.
Хоча ОСОБА_1 пояснила, що вчинене її сином не є сексуальним домаганням, а було лише жартом під впливом Інтернету, однак потерпіла ОСОБА_3 сприйняла це серйозно, про що свідчить її емоційна реакція - налякалася та розплакалася, яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітніх дітей, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 184 ч. 1, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяН. П. Воробель