Справа № 175/11588/25
Провадження № 2/175/2307/25
"17" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Зубченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 через свого законного представника звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 11.11.2024 року о 18-40 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вулиці та траси Т-0410 у місті Підгородне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», перед початком руху, в порушення вимог п. 10.1 ПДР не переконався ОСОБА_3 у безпечності свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом «Tekken MN250GY-15» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався по трасі т-0410. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду позивачу, крім того водій мотоцикла ОСОБА_1 з пасажирами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи №022/25 від 06.03.2025 р., матеріальні збитки становлять 60 811,47 грн. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану в результаті завданого збитку мотоцикла «Tekken MN250GY-15». Крім того, позивач вказує, що йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 5000 грн.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судові засідання призначені на 15.09.2025 року та 04.11.2025 року не з'явився. 15.09.2025 року засобами електронного зв'язку ОСОБА_2 надіслав заяву про перенесення судового засідання, в якій зазначив про нагальні обставини, які унеможливлюють його особисту присутність в судовому засіданні. Проте, жодних доказів на підтвердження неможливості прибути у судове засідання суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також, суд звертає увагу на те, що позивачем подавалися заяви про розгляд справи за відсутності відповідача, по причині його неявки в судове засідання.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання.
У відповідності до п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав щодо проведення заочного розгляду даної справи на підставі наявних у справі доказів.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 280, 281, 353 ЦПК України, -
Провести заочний розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. С. Журавель