Справа № 523/13947/25
Провадження №2/523/5907/25
заочне
"06" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариствj з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 23.02.2022 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір № 3551705919-624970 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Представник позивача зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 3551705919-624970 від 23.02.2022 р., утворилась заборгованість, яка становить - 30 047,50 грн.
На підставі викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, витрати на правничу допомогу та судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до суду не з'явився, позовна заява містить в собі п. 6 щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.21).
Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлялись, не явка відповідача не перешкоджає розгляду справи, підстав для відкладення слухання справи передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3551705919-624970 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».
Представник позивача зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 3551705919-624970 від 23.02.2022 р., утворилась заборгованість.
Щодо умов укладення договору, представник зазначив, що після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору (ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єктом електронної комерції що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації його в системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір); - клієнт, в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; - після підписання кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційні системі кредитора, в автоматичному режимі направляє примірник кредитного договору, правил та інші супутні документи на електронну пошту вказану клієнтом (також вони доступні в особистому кабінеті клієнта 24/7); - інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом; відповідно до правил надання кредитів, клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення.
У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту.
Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначені під час укладання договору.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Частиною 3 статті 11 Закону визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до умов розділу 3 Правил відповідач акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов'язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.
Так відповідно до вищенаведеної інформації, при укладанні договору, відповідач здійснив дії, які чітко свідчить про його свідомий вибір щодо укладання договору.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 8 500,00 грн. (п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 30 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); - Дисконтна відсоткова ставка, становить 1,85% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); - Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків);
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3551705919-624970 від 23.02.2022 року.
На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів.
ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту). Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 25.03.2022 року до 22.06.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.
Матеріалами справи встановлено, що загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3551705919-624970 від 23.02.2022 року станом на дату подання позову до суду становить 30 047,50 грн., яка складається з: - заборгованості за сумою кредиту: 8 500,00 грн.; та заборгованість за відсотками за користування позикою: 21 547,50 гривень.
Акцепт, як беззастережна згода (виражена прямо або непрямим способом шляхом виконання певних дій, які свідчать про бажання укласти договір. Стаття 642 Цивільного кодексу України передбачає, що акцептом є відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття.
Коли пропозиція надається, відбувається оферта, яка приймається (акцепт) або скасовується іншою стороною договору. При цьому, якщо друга сторона відмовляється від договору на запропонованих умовах, але при цьому пропонує свої умови (формулює нову оферту), перша сторона може погодитися укласти договір (акцепт). Приймаючи пропозицію або формулюючи зустрічну пропозицію, сторони вже створюють для себе юридичні наслідки.
Зазначені обставини щодо підписання Акцепту та Оферти підтвердженні матеріалами справи.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Таким чином, з огляду на досліджені письмові докази судом встановлено, що позивач належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором, надав відповідачу в користування кредитні кошти, також судом встановлено, що відповідач допустив порушення умов договору, грошові кошти у визначений строк не повернув, порушив графік погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).
За приписами ч.1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладених обставин, судом встановлено, що банком були виконані умови договору, надано відповідачеві кредитні кошти, також, матеріалами справи встановлено, що відповідач грошові кошти по кредитному договору використала, однак порушила умови повернення та сплати відсотків, а відтак позовні вимоги є доведеними та таким, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі: 10 000 гривень, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі: 10 000 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 2 422,40 гривень, що загалом становить 12 422, 40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-628, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місце знаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А) - заборгованість за кредитним договором № 3551705919-624970 від 23.02.2022 в розмірі: 30 047,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місце знаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А) - понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 2 422, 40 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі: 10 000 гривень, а всього стягнути - 12 422, 40 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11.11.2025р.
Суддя: