Справа № 448/2145/25
нп 2-а/490/164/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
17 листопада 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатін О.В., перевіривши дотримання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
21.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рясний В.Д. через систему «Електронний суд» звернувся до Мостиського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , Головного Управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області Гіряк С.І. дану справу передано на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 року головуючим суддею визначено суддю Саламатіна О.В.
17.11.2025 року матеріали справи передано судді.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З огляду на наведене, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, мають зв'язок дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Згідно з вимогами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Белле проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Крім того, з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа «Брумареску проти Румунії»).
Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує постанову серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн, за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Натомість, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 21.10.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 286 КАС України.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, у позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи дане клопотання, позивач зазначає, що не був обізнаний про складання постанови серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності, фактичне ознайомлення з постановою відбулося лише після отримання інформації з виконавчої служби, після арешту рахунків постановою деравного виконавця від 03.10.2025 року. Поштовою кореспонденцією копію оскаржуваної постанови позивач також не отримував.
При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року справа розглядалася та постанова виносилася 06.12.2024 року та позивач відмовився від отримання копії постанови, про що міститься запис в п.9 постанови серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року.
Таким чином, суддя доходить висновку, що в даному випадку позивач знав про винесення оскаржуваної постанови ще 06.12.2024 року та самостійно відмовився від отримання її копії.
Крім того, в наведенні позивачем обставини, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду, є необґрунтованими оскільки не містять інформацію про час обізнаності позивача з постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2025 року, а також відсутні докази обізнаності позивача з блокуванням його рахунків на підставі оскаржуваної постанови саме 10.10.2025 року, що не дає підстав для спростування висновку про звернення позивача до суду з даним позовом з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 286 КАС України.
Суддя зазначає, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня ухвалення (винесення) відповідного рішення (постанови).
Поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З огляду на наведене, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказаних позивачем, не приймаються судом в якості поважних причин пропущеного строку, оскільки не зазначено обставин з наданням відповідних доказів неможливості звернення до суду з цим позовом.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674).
Позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону №3674, а особа, яка її подала, в силу приписів частини першої статті 2 цього Закону є платником судового збору.
Докази належності позивача до суб'єктів, яким ст. 5 Закону №3674 встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.
Частиною першою статті 4 Закону №3674 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн., таким чином у 2025 році судовий збір розраховується від суми 3028 грн.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, до неї не долучено документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, згідно частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позивачем в позовній заяві зазначено двох відповідачів - ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, натомість до позовної заяви долучено докази направлення позовної заяви та доданих документів лише одному відповідачу - Головному управлінню Національної поліції у Миколаївській області.
Положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до статті 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись частини першої статті 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску; сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (605,60 гривень) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надання доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
При цьому, судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами:
Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/Централ.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA798999980313131206000014483
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний районний суд м. Миколаєва (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Саламатін