Справа № 485/1694/25
Провадження №2/485/757/25
іменем України
17 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участі секретаря судового засідання - Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
установив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №629927331 від 09.03.2023 у сумі 47171,65 грн та понесених судових витрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.03.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 629927331, на суму 9200,00 грн. Товариство виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір відступлення прав вимоги №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір відступлення прав вимоги №31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 08 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено Договір відступлення прав вимоги №08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідач, в свою чергу, умови кредитного договору не виконала, а тому має заборгованість у розмірі 47171,65 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 9178,60,00 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 37993,05 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС». У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 629927331 від 09.03.2023 у розмірі 47171,65 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
02 жовтня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив, згідно якого остання повідомила, що ОСОБА_1 кредитний договір №629927331 від 09.03.2023 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не укладала та не підписувала, кредитних коштів не отримувала. Про наявність договору дізналася після отримання матеріалів справи 19.09.2025. зазначає, що особистий кабінет для отримання інформації та документів, пов'язаних з обслуговуванням кредиту за спірним договором ОСОБА_1 не реєструвала. Платіжна картка НОМЕР_3 не належить. Зазначені у договорі адреса та мобільний телефон належать її сину, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.115-120/.
07 жовтня 2025 року від представника позивача Полякова О.В. надійшла відповідь на відзив, за яким останній зазначає, що при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Особистий кабінет (відповідно до Правил) - сукупність захищених сторінок, що формуються Позичальнику в момент його реєстрації в Інформаційно-телекомунікаційній системі (особистий розділ Позичальника), за допомогою якого Позичальник здійснює повну взаємодію з Товариством, має постійний доступ до Електронного договору, додаткових угод до Електронного договору, свого Графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов'язаних з наданням Товариством фінансових послуг. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV832AK направлено Відповідачу 09.03.2023 о 15:47:55 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 09.03.2023 15:48:01. Ідентифікація особи проводиться шляхом отримання ідентифікаційних даних особи - Заявника, які ця особа передає при заповненні Заявки на Сайті: Верифікація особи Заявника/Позичальника проводиться шляхом встановлення (підтвердження) особи (Заявника) через перевірку персональних даних такої особи, залишених під час заповнення Заявки, в бюро кредитних історій та, відповідно, звірки зазначених даних з даними отриманими від бюро кредитних історій. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи. Номер телефону та адреса електронної пошти є динамічними засобами зв'язку, які особа може змінювати на власний розсуд без будь-яких юридичних перешкод. Зміна номера телефону є поширеною практикою серед користувачів мобільного зв'язку і може відбуватися з різних причин, включаючи зміну оператора, втрату SIM- картки, або з міркувань безпеки. Факт розбіжності цих даних з поточними не може слугувати достатнім доказом непричетності Відповідача до укладення кредитного договору. РНОКПП та адреса реєстрації є сталими ідентифікаторами, зміна яких потребує спеціальної процедури та документального підтвердження. Збіг цих даних у кредитному договорі та поточних документах Відповідача є вагомим доказом його участі в укладенні договору. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 9178,60 грн на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення № 7345A915-3991-43FB-9576-A3A97DC993E5 від 09.03.2023 з відміткою Товариства. Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували, що картка НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) /а.с.120-133/.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 11 вересня 2025 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та вирішила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін /а.с.107-108/.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 08 жовтня 2025 року витребував у ТОВ «Лайфселл» інформацію щодо мобільного номеру телефону, зазначеного в кредитному договорі /а.с.139/.
Позиції учасників справи
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином і своєчасно. Представник відповідача надала суду заяву, згідно якої просили провести розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача, позовні вимоги визнають.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, суд зазначає таке.
Суд встановив, що 09.03.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір № 629927331, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV832АК 09.03.2023 о 15:47:59. За вказаним договором відповідач отримала кредит у розмір 9200,00 грн, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача /а.с.30-39/.
Відповідно до умов договору товариство взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 9200,00 грн; орієнтовна дата повернення кредиту - 15.03.2023; процентна ставка - 748,25% річних (2,05% за кожен день).
Відповідно до платіжного доручення №7345a915-3991-43fb-9576-a3a97dc993e5 від 09.03.2023, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кошти у сумі 9200,00 грн, згідно договору №629927331 від 09.03.2023, на рахунок № НОМЕР_3 .
Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», акцепт оферти позичальником здійснено 09.03.2023 о 15:48:01 одноразовим ідентифікатором MNV832АК.
За даними виписки з особового рахунку за кредитним договором №629927331, станом на 31.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 47171,65 грн, з яких: прострочене тіло - 9178,60 грн; прострочені відсотки - 37993,05 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, а також додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, додаткову угоду №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, додаткову угоду №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджено даними витягу з реєстру прав вимоги №229 від 16.05.2023.
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджено даними витягу з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило для ТОВ «ФК «ЕЙС» належне йому право вимоги до відповідача. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, а також витягу з реєстру боржників від 08.07.2025, ТОВ «ФК «Ейс»» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 47171,65 грн.
Згідно повідомлення ТОВ «Лайфселл» №00283вк від 13.10.2025, у період 01 березня 2023 року по 08 листопада 2024 року електронні комунікаційні послуги за номером НОМЕР_1 надавалися без укладення договору в письмовій формі та без реєстрації персональних даних користувача (знеособлено).
Згідно листа АТ «Сенс Банк» №12653-БТ-32.3/2025 від 12.09.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . За даними виписки по картковим рахункам клієнта за період з 09.03.2023 по 14.03.2023, 09 березня 2023 року ОСОБА_1 зараховано 9200,00 грн.
Отже, в процесі судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, яка на теперішній час не повернута і цим порушуються права та інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС».
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про електронну комерцію», продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідач пройшов процедуру ідентифікації, надав згоду на обробку персональних даних, створив особистий кабінет, пройшов процедуру верифікації своєї платіжної картки, обрав бажану суму кредиту, ознайомився із текстами примірних договорів, відповідними правилами та умовами надання кредиту, про що поставив відповідну відмітку. Після прийняття відповідачем умов кредитних договорів, останній, уклав із первісними кредиторами кредитні договори, які були підписані відповідно до вимог ст. 6, 8, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.
У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.
Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
В порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборгованої суми не повернув.
Надані позивачем докази є належними, достатніми та допустимими, подані з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до положень національного стандарту щодо оформлення документів та ст. 83, 95 ЦПК України, а тому можуть бути прийняті судом до уваги, а протилежне було б ознакою надмірного формалізму з боку суду.
Виходячи з викладеного, а також ураховуючи визнання позовних вимог відповідачем, з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №629927331 від 09.03.2023 у загальній сумі 47171,65 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині 3 статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно наданої копії договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та копії протоколу погодження вартості послуг до нього; копії Додаткової Угоди №25770744591 від 09 липня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, зокрема якою передбачено надання юридичної допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , встановлено, що сторони обумовили надання юридичних послуг.
Так, згідно акту прийому-передачі наданих послуг, витрати на професійну правничу допомогу по даній справі складаються з: вивчення матеріалів справи 2 год - 1000 грн, складання позовної заяви 2 год - 5000 грн, підготовка адвокатського запиту 1 год - 500,00 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год - 500,00 грн, загальна вартість наданих послуг - 7000 грн.
Відповідно до частини 1, 4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.268. рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (Заява № 19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У відповідності до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги не заявлено.
За таких обставин, а також враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнала, виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо розподілу судових витрат
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків сплаченого судового збору, інші 50 відсотків підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.10,18, 23, 76, 142, 279, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №629927331 від 09.03.2023 у загальній сумі 47171,65 грн (сорок сім тисяч сто сімдесят одна гривня шістдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені судові витрати у розмірі 4211,20 (чотири тисячі двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн, які складаються із витрат зі сплати судового збору - 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 3000 грн.
У решті витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень, сплаченого відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №25221 від 29 серпня 2025 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17 листопада 2025 року.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул.Алматинська, буд.8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя О.П.Бодрова