Справа № 522/20357/25-Е
Провадження № 2-а/522/473/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та про поновлення строку,
До Приморського районного суду м. Одеси 09.09.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № АВ/1740/29 від 07.04.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та про поновлення строку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.04.2025 року на позивача було складено постанову № АВ/1740/29 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою на нього накладено штраф у сумі 17 000 грн. Постанову вважає незаконною, оскільки при її складенні були порушенні норми матеріального та процесуального права, а саме позивачем було пред'явлено документ, що посвідчує особу, а військово-обліковий документ знаходився в електронному кабінеті позивача. Крім того позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи 07.04.2025 року.
Матеріали справи отримано суддею 10.09.2025 року.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 17.09.2025 року.
Заяву про усунення недоліків суддя отримала 18.09.2025 року.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 25.09.2025 року.
До суду 23.09.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бобрової С.М. надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання 25.09.2025 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Боброва С.М., пояснила, що ОСОБА_1 вже був притягнений до адміністративної відповідальності та сплатив штраф, після чого почав проходити ВЛК і ще не отримав військово-облікові документи. Коли його зупинили, то він пояснив, що зараз він проходить ВЛК та не має військово-облікового документу, але все ж склали протокол. Він звернувся до ТЦК з цього приводу та вони сказали, що все буде гаразд. Позивач досі не має цих документів. Наразі у нього арештовані рахунки, одна в нього немає грошей. Також просила поновити строк на звернення до суду, оскільки позивач отримав постанову про штраф разом з поставною про відкриття ВП. Позивач проходить ВЛК з 17.02.2025 року до цих спір.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку через систему «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив.
Протокольною ухвалою суд з метою об'єктивного розгляду справи та повторного сповіщення відповідача оголосив перерву до 21.10.2025 року.
До суду 13.10.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого просили у позові відмовити. Також було долучено матеріали адміністративної справи на 5 аркушах.
В обґрунтування відзиву зазначено, що постановою № АВ/1740/29 від 07.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим що 24 березня 2025р. о 14 год. 57 хв. під час особливого переду, проведення мобілізації та воєнного стану не має при собі військово-обліковий документ і не пред'явив на вимогу уповноваженому ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив абз.2 пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ, разом з документом що посвідчує особу, а саме не мав при собі жодного документа що посвідчує та військово-облікового документа. Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Пункт 10-1 Додатку 2 Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 зобов'язує у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану військовозобов'язаних мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон. Диспозиція ст. 210 КУпАП передбачає, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період (яким є у тому числі період воєнного стану та проведення загальної мобілізації) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Розгляд справи, призначений на 21.10.2025 року, відкладено на 11.11.2025 року.
До суду 03.11.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бобрової С.М. надійшли додаткові пояснення та військово-обліковий документ, виданий 19.09.2025 року.
У судове засідання 11.11.2025 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Боброва С.М. пояснила, що ОСОБА_1 отримав 19.09.2025 року військово-обліковий документ, на час його зупинки він не мав його, тому що він ще проходив обстеження за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 . Коли зупинили позивача, то цього документу в нього не було та ІНФОРМАЦІЯ_4 було про це обізнані. Позивач є інвалідом дитинства, має діабет І типу - інсуліново залежний.
Суд оглянув оригінал військово-облікового документ, виданий 19.09.2025 року, де позивача взято на облік 24.03.2025 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку через систему «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив.
Суд переходить до стадії проголошення рішення - 17.11.2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк дії може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Між тим, основним принципом в адміністративному судочинстві є дотримання критерію розумності для встановлення строків розгляду справ у суді. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, адже будь-яке зволікання (необґрунтоване) може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. Відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Відповідно до КАС України, розумним строком вважається найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Окрім того, процесуальні строки є обов'язковими для дотримання та безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності , зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (п. 45 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.98 р.).
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
В обґрунтування доводів для поновлення строку звернення з адміністративним позовом позивач зазначив, що про наявність постанови від 07.04.2025 року він дізнався після отримання відомостей про відкриття ВП, а тому просить поновити йому строк на звернення до суду з позовом. Позов подано 26.08.2025 року. Це обґрунтування не спростовано відповідачем належним чином, на думку суду є поважним, підтверджено належними доказами, тому підлягає задоволенню.
З огляду на викладене з метою дотримування критерію розумності встановлених строків для розгляду справи та принципу юридичної визначеності, суд вважає за необхідне поновити строк на подання даного позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 24.03.2025 року було складено протокол № 1059 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якого «"24" березня 2025 року о 14 год. 57 хв. військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини шостої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: у період проведення мобілізації (крім цільової), що діяв та продовжує діяти станом на 24.03.2025 не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_6 .» Додатково повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. «07» квітня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381.
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 вищезазначеної Інструкції уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У протоколі від 24.03.2025 року міститься підпис ОСОБА_1 , від пояснень відмовився про що також свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 ..
Таким чином позивач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення 07.04.2025 року на 11 год. 00 хв.
07 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 складено постанову № АВ/1740/29 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у якій встановлено: 24 березня 2025р. о 14 год. 57 хв. під час особливого переду, проведення мобілізації та воєнного стану ОСОБА_1 не мав при собі військово-обліковий документ і не пред'явив на вимогу уповноваженому ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив абз.2 пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ, разом з документом що посвідчує особу, а саме не мав при собі жодного документа що посвідчує та військово-облікового документа.» Накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
У відповідності до ст. 245 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП визначено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням у Законі України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 року згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024 року.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Звертаючись до суду позивач стверджує, що 24.03.2025 року не мав при собі військово-облікового документу, оскільки з 28.01.2025 року проходить ВЛК, про що він повідомив уповноважені особу ІНФОРМАЦІЯ_9 під час зупинки.
Крім того 03.11.2025 року представником позивача було подано суду Акт обстеження здоров'я призовника № 1 від 02.01.2025 року, свідоцтво про хворобу № 28/941 від 03.04.2025 року та військово-обліковий документ, виданий 19.09.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 24.03.2025 року взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд зазначає, що додаток "Резерв+" є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. № 559.
Відповідно до вимог п.п. 6-7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
- Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
- Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
- Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку № 559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, "Резерв+" це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі "Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування "Резерв+" указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток "Резерв+" є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку "Резерв+" є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону № 3543.
Предметом спору у справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Також, у примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Позивачем подано до суду військово-обліковий документ, що свідчить про можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок довести факт того, що ОСОБА_1 вчинив таке адміністративне правопорушення, а відповідач вчиняв безпосередні дії для отримання персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Проте, доказів того, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на отримання персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи - суду надано не було.
Окрім того, зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 був ідентифікований, про що свідчить запис у графі «документ, що посвідчує особу»: «паспорт гр. України серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області 30.10.2015р., РНОКПП НОМЕР_2 ».
Таким чином спірною постановою фактично спростовано факт непред'явлення позивачем документу, що посвідчує його особу.
Крім того не є спростованими обставини, що позивач 24.03.2025 року не пред'явив уповноваженому представнику ІНФОРМАЦІЯ_9 військово-обліковий документ військовозобов'язаного, адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язані з 17.07.2024 року здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Втім, відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів не пред'явлення позивачем 24.03.2025 року військово-облікового документу.
За таких обставин справи відповідач не довів правомірності притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга N 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга N 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
Оскільки суб'єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, наявні підстави для скасування рішення спірної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 9, ч. 3 ст. 210-1, 235, 247, 251, 252, 254, 256, 280, 283, 286 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 77, 79, 118, 122, 123, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та про поновлення строку - задовольнити.
Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_10 № АВ/1740/29 від 07 квітня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. та закрити провадження по зазначеній справі.
Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення суду складено 17.11.2025 року.
Суддя Домусчі Л.В.