Справа № 479/1305/24
Провадження № 1-кп/484/283/25
КП № 12023152290000249
про продовження запобіжного заходу
17 листопада 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
у відсутність потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 згідно заяв,
у відсутність представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 згідно заяви,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ламбрівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, батька двох невонолітніх дітей, не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 12.06.2001 року Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області, затриманого 21.06.2024 року, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено на строк до 21.11.2025 року, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
Ухвалою суду від 23.09.2025 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.11.2025 року, без можливості внесення застави.
В судовому засіданні 17.11.2025 року прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років; підозра відносно обвинуваченого є обґрунтованою, про що свідчать зібрані у межах кримінального провадження докази, крім того наявні передбачені ст. 177 КПК України ризики, яким неможливо запобігти, інакше ніж тримаючи ОСОБА_4 під вартою. Зокрема, прокурор стверджує, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнути відповідальності; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Наявність ризиків прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину та суворістю покарання. Також посилається на те, що не встановлено спільника ОСОБА_4 , тож перебуваючи на волі, він може зв'язатися з ним, або з потерпілими чи свідками і незаконно на них впливати з метою схиляння їх до дачі показань на користь сторони захисту. Прокурор зазначає, що на даний час такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому не можна застосувати жоден з більш м'яких запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження тримання його під вартою заперечував, просив змінити йому запобіжний захід на альтернатвний, наприклад, на домашній арешт.
Захисники обвинуваченого - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його постійного проживання або ж визначити розмір застави, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не має наміру впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та порушувати свої процесуальні обов'язки. Вказували на те, що ОСОБА_4 має сім'ю, постійне місце проживання, до затримання він жив дома і ніде не переховувався; він має негативний стан здоров'я, є інвалідом ІІ групи. Просили врахувати, що всі докази обвинувачення вже досліджені і передані суду, потерпілі і свідки допитані. Також послались на те, що потерпілим не були спричинені тілесні ушкодження. Вважають, що застосування певних обмежень і покладення відповідних обов'язків на обвинуваченого зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків без тримання його під вартою.
Заслухавши думку присутніх учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання документи, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити з таких підстав.
Суд вважає, що підозра щодо обвинуваченого є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі наперед з цієї точки зору.
Також суд вважає доведеною наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Так, через загрозу суворого покарання з метою ухилитися від кримінальної відповідальності існує великий ризик того, що ОСОБА_4 може ухилитися від суду, перешкодити здійсненню процесуальних дій, втекти, впливати на учасників кримінального провадження з метою зміни їхніх показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином тощо.
Наявність таких ризиків цілком обґрунтована репутацією обвинуваченого, даними про його особу, тяжкість інкримінованого злочину, вчиненого із погрозою застосуванням насильства до потерпілих похилого віку.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 має сім'ю, постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, є особою з інвалідністю ІІ групи. Але він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я двох осіб похилого віку, які зазнали нападу. Про оточення ОСОБА_4 суду не надано інформації. Наявні фактичні дані вказують на негативну репутацію обвинуваченого та ризик впливу на потерпілих і свідків, а також на можливість продовжити злочинну діяльність та переховуватись від суду.
В матеріалах справи наявна інформація про негативний стан здоров'я ОСОБА_4 , однак за місцем тримання під вартою він може отримувати медичну допомогу. Інформація щодо наявності протипоказань до тримання під вартою відсутня. З наявних документів вбачається, що ОСОБА_4 на момент затримання, тобто коли він ще не перебував під контролем Держави в умовах ізоляції від суспільства, мав певні захворювання. Однак, з наданої СІЗО інформації про стан здоров'я ОСОБА_4 встановлено, що він був оглянутий при поступленні у СІЗО, стан його здоров'я був визначений як задовільний.
Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені прокурором у клопотанні ризики доведені.
На думку суду, таким ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки не відпали мотиви для цього. На даний час не встановлені обставини, які виключають можливість тримання підсудного під вартою. Прокурор довів, що заявлені раніше ризики не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, тож доцільно залишити раніше обраний запобіжний захід. З наведених вище підстав суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який. Тяжкість, мотиви та обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України дозволяють застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
З наведених вище підстав клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Строк тримання під вартою слід продовжити на два місяці.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 331, 193, 371, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу складає 60 діб.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.