cправа №947/37290/25
провадження №1-кп/947/1305/25
17 листопада 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025163480000464 від 12.07.2025 року,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , особи, відносної якого подано клопотання ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,
У провадженні Київського районного суду м.Одеси перебуває клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025163480000464 від 12.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (надалі - кримінальне провадження).
17.11.2025 року прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги.
1. Зміст клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор зокрема зазначила, що 12.07.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а саме: умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 14.07.2025 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду від 08.10.2025 року було змінено на запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги.
Стверджувала, що на теперішній час, ризики які існували під час обрання 14.07.2025, та продовження 05.09.2025, а також зміни 08.10.2025 запобіжного заходу ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, продовжують існувати, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України, ризик переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_3 є особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років; п.5 ч.1 ст.177 КПК України, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 згідно висновку судово-психіатричного експерта №639, в період часу, що стосується вчиненню кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, страждав та страждає на хронічний психічний розлад - «Маячний розлад» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F22.0» за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду), внаслідок чого він не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом потребує поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
Посилаючись на викладене, керуючись ст.ст.131, 132, 176, 184, 185, 194, 503, 507, 508 КПК України, просила суд: продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, з утриманням останнього в спеціальному закладі для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а саме у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»" строком на 60 днів.
2. Позиції учасників судового розгляду.
Захисник, в судовому засіданні, враховуючи стан здоров'я ОСОБА_3 проти продовження запобіжного заходу не заперечував.
ОСОБА_3 проти продовження запобіжного заходу також не заперечував.
Потерпілий, в судовому засіданні, також проти клопотання прокурора не заперечував.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Згідно з ч.3 ст.508 КПК України, застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення..
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 14.07.2025 року, до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою слідчого судді від 05.09.2025 року було продовжено строком до 12.10.2025 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
08.10.2025 року, ухвалою суду було змінено ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення його до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку строком на 60 днів, тобто до 06 грудня 2025 року.
Продовжуючи вказаний запобіжний захід, судом було враховано існування ризиків, передбачених п.1 (переховування від суду), п.5 (вчинити інше кримінальне правопорушення) ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.508 КПК України, застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Частина 3 ст.199 КПК України передбачає, що однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, продовжують існувати ризики передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_3 є собою, яка підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років;
2) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 згідно висновку судово - психіатричного експерта №639, в період часу, що стосується вчиненню кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, страждав та страждає на хронічний психічний розлад - «Маячний розлад» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «Б22.0» за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду), внаслідок чого, він не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом потребує поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, у сукупності з існуючими ризиками, передбаченими п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є достатньою для зміни та продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу, а менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, не достатні для запобіганню зазначеного ризику.
При цьому, суд вважає, що зі спливом певного часу, вказані ризики не зменшилися, оскільки обставини, які їх обумовили, також не змінилися та не відпали, а реальному прояву ризикам переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, і перешкоджає своєчасне застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень проти власності в період воєнного стану.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 27, 177, 178, 181, 194, 199, 331, 369, 508 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення його до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 cічня 2026 року включно, з утриманням у Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44482451).
2. Ця ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
3. Ця ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, в частині продовження запобіжного заходу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
4. Ця ухвала, в частині признання до судового розгляду, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1