Справа № 459/3821/25
Провадження № 2/459/1217/2025
14 листопада 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., ознайомившись матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання права власності на майно в порядку спадкування
Позивачка звернулась до суду з позовом, у якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу, які проживали за адресою: АДРЕСА_1 до його смерті. Також просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , а саме на: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6525080200:01:010:0011, площею 0,1084 га. цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1955746 від 31.10.2025, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді від 31.10.2025 № 1955705 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас, до складу спадщини, що залишилася після померлого спадкодавця входить майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом даного спору.
Виходячи з вимог ч. 1ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 Постанови № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК). Згідно з положеннями статті 181ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності (пункт 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Відповідні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Отже у випадку коли спір виник з приводу нерухомого майна, що передбачає застосування правил виключної підсудності таких категорій спорів, положення процесуального закону щодо пред'явлення та розгляду позову за правилами загальної підсудності застосуванню не підлягають.
Із поданої заяви та доданих до неї документів слідує, що предметом позову є встановлення факту проживання позивача однією сім'єю із спадкодавцем та визнання за позивачем права власності на спадкове нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку, кадастровий номер 6525080200:01:010:0011, площею 0,1084 га. цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на розташованих на території Херсонської області.
Таким чином, оскільки заявлені позивачкою позовні вимоги про встановлення факту, який має юридичне значення пов'язані із подальшим оформленням останньою свого права власності у порядку спадкування на спадкове майно, розташоване на території с. Абрикосівка, Херсонської області, до даного позову слід застосувати положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Відтак, зазначені обставини свідчать про те, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шептицького міського суду Львівської області, а підсудна Олешківському районному суду Херсонської області (раніше - Цюрупинський районний суд Херсонської області).
Проте, розпорядженням Верховного суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 26.09.2022 року №52 відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ.
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 № 566/0/15-23 "Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області " територіальну підсудність судових справ, віднесених до компетенції Олешківського районного суду Херсонської області (раніше - Цюрупинський районний суд Херсонської області), змінено на Херсонський міський суд Херсонської області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає передачі за територіальною підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області, тобто за місцезнаходженням спірного нерухомого майна.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Слід також враховувати те, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Таким чином, з огляду на вищевикладене та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України зазначену справу слід передати на розгляд Херсонському міському суду Херсонської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 187, 261, 353 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання права власності на майно в порядку спадкування передати на розгляд Херсонському міському суду Херсонської області.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повну ухвалу складено 14.11.2025.
Суддя: М. В. Мельникович