05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 128/1946/19
провадження № 61-12187св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Релігійна організація «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2024 року в складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Сопруна В. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Релігійна організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» звернулась з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08 травня 2024 року позов Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» в особі керівника Пасічника Л. М. до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю залишено без розгляду.
Суд першої інстанції вказав, що:
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07 серпня 2019 року позов Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засіданні;
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 листопада 2019 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравченка О. М. про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 127/23981/19 та у справі № 127/24080/19, які перебувають в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області;
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року провадження у цій справі поновлено, визначено дату підготовчого засідання;
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» - адвоката Чубенко С. В. про залучення до участі в справі співвідповідача, задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тишківського С. Л. про зупинення провадженні у справі. Зупинено провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 902/1043/21, яка перебуває в провадженні Господарського суду Вінницької області;
постановою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року задоволено апеляційну скаргу представника позивача Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» - адвоката Чубенко С. В., скасовано ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року про зупинення провадження у справі, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду;
за клопотаннями представника позивача - адвоката Чубенко С. В. судом ухвалами від 29 липня 2022 року, 07 вересня 2022 року, 31 жовтня 2022 року, 03 січня 2023 року, 06 березня 2023 року, 21 березня 2023 року розгляд справи призначався в режимі відеоконференції. Проте з різних причин, в тому числі і за клопотанням представників сторін, і у зв'язку із тим, що представник позивача - адвокат Чубенко С. В. у визначений час не вийшла на зв'язок, підготовче засідання відкладалося;
зокрема, 14 лютого 2024 року від представника позивача - адвоката Чубенко С. М. на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке призначено на 14 лютого 2024 року на 09.30 год у зв'язку із тим, що представник тимчасового непрацездатний;
про явку в підготовче засідання, яке призначено на 29 березня 2024 року представник позивача - адвокат Чубенко С. В. була повідомлена під розписку, а також шляхом направлення судової повістки на її електронну адресу. Але у підготовче засідання, яке призначено на 29 березня 2024 року сторони та їх представники не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили. Підготовче засідання було відкладено на 08 березня 2024 року;
представнику позивача - адвокату Чубенко С. В. та представнику відповідача - адвокату Тишківському С. Л. на їх електронну адресу (електронний кабінет) було направлено судові повістки про виклик до суду на 08 травня 2024 року, а відповідача ОСОБА_1 було повідомлено також шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку. У підготовче засідання, яке призначено на 08 травня 2024 року о 16.00 год сторони та/або їх представники не з'явилися. Однак, 08 травня 2024 року на електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Чубенко С. В. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, адже представник позивача тимчасово непрацездатна. Також представник позивача зазначила, що відповідні докази будуть надані суду після завершення лікування.
Таким чином, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи, суд зазначив, що представник позивача - адвокат Чубенко С. В. двічі не з'явилася у підготовче засідання: вперше про причини неявки не повідомила, а при повторній неявці вказала, що вона тимчасово непрацездатна, не надавши відповідних доказів. При цьому від неї не надходили заяви про розгляд справи у її відсутність.
Суд вважав причину неявки представника позивача - адвоката Чубенко С. В. у підготовче судове засідання 08 травня 2024 року неповажною, оскільки належних та допустимих доказів того, що представнику позивача відкрито лікарняний листок суду не надано.
Враховуючи викладене, відповідно до частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд першої інстанції дійшов висновку, що позов Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» в особі керівника Пасічника Л. М. задоволено.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08 травня 2024 року про залишення без розгляду позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції вказав, що умовами залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник позивача Чубенко С. В. зазначила, що судове засідання, яке призначалось на 29 березня 2024 року, було відкладене на 08 травня 2024 року у зв'язку із її неявкою, що було вперше. При цьому вона не мала фізичної можливості попередити суд про неможливість прибуття, адже перебувала в судовому засіданні у кримінальній справі в Іллінецькому районному суді Вінницької області, де її участь була визнана обов'язковою.
Що стосується судового засідання, призначеного на 08 травня 2024 року, то представник зауважила те, що подала клопотання про відкладення зазначеного судового засідання у зв'язку із хворобою, але суд першої інстанції вважав причину неявки неповажною, оскільки належних та допустимих доказів того, що представнику позивача відкрито лікарняний листок суду не було надано. У поданому клопотанні адвокат Чубенко С. В. зазначила, що докази перебування на лікуванні будуть надані суду після завершення лікування. При цьому представник відповідача адвокат Романовська Н. О. також подала клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 08 травня 2024 року, але суд першої інстанції з невідомих причин вказане залишив поза увагою.
Апеляційний суд вважав, що представник позивача адвокат Чубенко С. В. завчасно повідомила суд першої інстанції про неможливість бути присутньою в підготовчому засіданні та повідомила причини неявки, що відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України, не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про достатність підстав, передбачених цивільним процесуальним законом, для залишення позовної заяви без розгляду, позаяк позивач та його представник, не полишаючи інтересу до розгляду справи, протягом тривалого часу (п'ять років), вчиняли дії (подавали заяви та клопотання) щодо розгляду справи за їх участю, в тому числі, їх зацікавленість також виражена в оскарженні спірної ухвали.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд під час ухвалення оскарженої постанови порушив норми процесуального права (статті 223, 257 ЦПК України) та не врахував висновків щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
умовами залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи;
судом першої інстанції здійснювався розгляд позову Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю. Чергове підготовче засідання у справі було призначене на 29 березня 2024 року. Представник позивача, будучи належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила. Надалі, у поданій апеляційній скарзі позивач зазначив, а під час розгляду апеляційного скарги підтвердив, що 29 березня 2024 року представник позивача не з'явилася у судове засідання суду першої інстанції у цій справі, оскільки вона брала участь в судовому засіданні Іллінецького районного суду Вінницької області у справі № 131/33/22. Проте ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду 17 липня 2024 року жодних доказів того, що представник позивача дійсно брала участь в судовому засіданні в справі № 131/33/22 не надано. Крім того, про участь у такому судовому засіданні представника позивача суд першої інстанції не повідомлявся. Наступне підготовне засідання у справі було призначене на 08 травня 2024 року;
представник позивача 08 травня 2024 року подала через електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а відповідні докази зобов'язалась надати у наступне судове засідання. Проте ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції 17 липня 2024 року жодного документу стосовно тимчасової непрацездатності представника позивача станом на 08 травня 2024 року не надано. Жодного пояснення щодо власної заяви про відкладення судового засідання в зв'язку із хворобою в суді апеляційної інстанції представником позивача також не надано;
представник позивача - адвокат Чубенко С. В. 08 травня 2024 року була присутня у судовому засіданні Гайсинського районного суду Вінницької області у справі № 129/2561/23 в режимі відеоконференції. Судове засідання відбулося і тривало з 14.00 год до 14.40 год. Адвокат брала активну участь у вказаному судовому засіданні, заявляла клопотання та надавала пояснення. До матеріалів судової справи представником відповідача надано протокол судового засідання Гайсинського районного суду від 08 травня 2024 року в справі № 129/2561/23, який досліджений судом апеляційної інстанції. Проте апеляційний суд надав перевагу усним поясненням представника позивача, не взявши до уваги відсутність належних та допустимих доказів причин поважності нез'явлення в судові засідання представника позивача два рази поспіль;
таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а ухвала Вінницького районного суду Вінницької області від 08 травня 2024 року постановлена з дотриманням вказаних норм цивільного процесуального законодавства України;
апеляційний суд, серед іншого, помилково зазначив, що надто суворе тлумачення процесуальних норм, що може позбавити заявника права доступу до суду. Формальне обмеження процесуальних прав учасників процесу завдає шкоди суті права доступу на справедливий судовий розгляд справи. Таке формулювання підстави для скасування ухвали суду першої інстанції дає підстави стверджувати, що апеляційний суд не взяв до уваги обставини, визнані в апеляційній скарзі представником позивача та підтверджені нею особисто в судовому засіданні стосовно того, що вона була належним чином повідомлена про час та дату судових засідань у цій справі. При цьому документів, які підтверджують її відсутність в засіданнях з поважних причин або заяви про розгляд справи за її відсутність суду не надавала;
у постанові апеляційного суду взагалі не надано оцінки відсутності будь-яких доказів поважності не прибуття позивача та його представника до суду першої інстанції 29 березня 2024 року та 08 травня 2024 року, а також ненадання позивачем та його представником заяви про розгляд справи у її відсутність. Водночас неухильне дотримання судом першої інстанції норм процесуального законодавства визначене як надто суворе їх тлумачення, що начебто порушує право позивача на справедливий суд.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 128/1946/19 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У грудні 2024 року матеріали справи № 128/1946/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року зупинено касаційне провадження у справі № 128/1946/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25).
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2025 року поновлено касаційне провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року в задоволенні клопотання Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України», яке подане адвокатом Чубенко С. В., про поновлення (продовження) строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 відмовлено, відзив на касаційну скаргу залишено без розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 листопада 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19, на яку є посилання у касаційній скарзі, вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року у справі № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20) зазначено, що «процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 зазначено, що «Верховний Суд наголошує на тому, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк. Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилася в судове засідання (02 липня 2020 року, 29 жовтня 2020 року), не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи касаційної скарги про те, що залишаючи її позов без розгляду, суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України). Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, є безпідставними, оскільки наслідки повторної неявки позивача передбачено частиною п'ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за її відсутності ОСОБА_1 до суду не подала».
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07 серпня 2019 року позов Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 05 вересня 2019 року об 10.00 год (т. 1, а. с. 63);
05 вересня 2019 року підготовче судове засідання відкладено - ніхто із сторін не з'явився, адвокат Чубенко С. В. подала клопотання про відкладення (т. 1, а. с. 67-70);
21 жовтня 2019 року та 24 жовтня 2019 року судові засідання відбулись, але підготовче провадження не закривалось (т. 1, а. с. 88-89, 117-118);
05 листопада 2019 року судове засідання не відбулось, адвокат Чубенко С. В. подала клопотання про відкладення (т. 1, а. с. 123, 121);
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 листопада 2019 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравченка О. М. про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у цій справі (т. 1, а. с. 138-139);
ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2021 року поновлено провадження у справі, визначено дату підготовчого засідання (т. 1, а. с. 151);
надалі підготовчі засідання неодноразово відкладались та ухвалою суду від 07 лютого 2022 року знову зупинено провадження у цій справі (т. 1, а. с. 156, 160, 168, 179, 206-207);
постановою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року задоволено апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України», скасовано ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року про зупинення провадження у справі, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 2, а.с. 17-18);
надалі розгляд справи призначався на 19 травня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 12 жовтня 2022 року, 01 грудня 2022 року, 19 січня 2023 року, 16 березня 2023 року, 25 квітня 2023 року, 07 червня 2023 року, 04 серпня 2023 року, 16 листопада 2023 року, 18 грудня 2023 року, 14 лютого 2024 року, 07 березня 2024 року, 29 березня 2024 року та 08 травня 2024 року;
у два останні судові (підготовчі) засідання 29 березня 2024 року та 08 травня 2024 року позивач та її представник не з'явилися.
про підготовче засідання, яке було призначено на 29 березня 2024 року представник позивача - адвокат Чубенко С. В. була повідомлена під розписку (т. 2, а.с. 144), а також шляхом направлення судової повістки на її електронну адресу (т. 2, а.с. 145). Підготовче засідання було відкладено на 08 травня 2024 року (т. 2, а.с. 147);
представнику позивача - адвокату Чубенко С. В. на її електронну адресу (електронний кабінет) було направлено судові повістки про виклик до суду на 08 травня 2024 року (т. 2, а.с. 148). Проте у підготовче засідання, яке призначено на 08 травня 2024 року сторони, в тому позивач та/або його представник, не з'явилися. Разом з цим 08 травня 2024 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, адже представник позивача тимчасово непрацездатна. Також представник позивача зазначила, що відповідні докази будуть надані суду після завершення лікування (т. 2, а.с. 150). Клопотання про розгляд справи без участі позивач (її представник) не подавали;
за таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що оскільки позивач (її представник) був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду справи, проте в судові засідання (29 березня 2024 року та 08 травня 2024 року) повторно (двічі поспіль) не з'явився, заяви про розгляд справи за відсутності позивача не подав, тому є передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду;
суд апеляційної інстанції помилково скасував законну ухвалу суду першої інстанції, пославшись на те, що представник позивача завчасно повідомила суд першої інстанції про неможливість присутньою в підготовчому засіданні та про причини неявки, що відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України, не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду;
поважність причин повторної неявки позивача 08 травня 2024 року, про які представник позивача зазначала у клопотанні про відкладення розгляду справи, правового значення не має, оскільки законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду;
посилання позивача на те, що суд повинен був перевірити наявність або відсутність підстав для застосування приписів саме частини п'ятої статті 223 ЦПК України є безпідставними, адже заяву про розгляд справи за її відсутності позивач (представник) до суду не подав, а наслідки повторної неявки позивача передбачено пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержанням норм процесуального права. Тому колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн, які підлягають стягненню із Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» на його користь.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2024 року скасувати.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08 травня 2024 року залишити в силі.
Стягнути із Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 605,60 грн.
З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2024 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко