05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 909/196/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Хоптій М.В.
відповідача 1 - Хемич В.М.
відповідача 2 - не з'явився
відповідача 3 - не з'явився
відповідача 4 - не з'явився
відповідача 5 - не з'явився
відповідача 6 - не з'явився
відповідача 7 - не з'явився
відповідача 8 - не з'явився
відповідача 9 - не з'явився
відповідача 10 - Медицька С.В.
відповідача 11 - не з'явився
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК",
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 (у складі колегії суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
за позовом: Приватного підприємства "Скол", м. Івано-Франківськ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК", с. Струпків, Івано-Франківська обл.
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа", м. Київ
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол", м. Івано-Франківськ
відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мервін Трейд",
відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс", м. Львів
відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс", м. Івано-Франківськ
відповідача-7: Відділу Державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ
відповідача-8: Державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича, смт. Більшівці, Івано-Франківська обл.
відповідача-9: Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича, с. Загвіздя, Івано-Франківська обл.
відповідача-10: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
відповідача-11: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа" Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
про: скасування результатів аукціону, визнання недійсним та скасування договору, скасування реєстрації права власності, визнання припиненим рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права, скасування речового права на земельну ділянку, визнання звіту про експертну оцінку від 25.04.2019 та визначеної вартості, такими, що не відповідають вимогам законодавства, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу майна, скасування реєстрації права власності ТОВ "ЛММ Сервіс", скасування речового права на земельну ділянку, визнання незаконними дій Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, скасування рішення сесії Вовчинецької сільської ради, зобов'язання вчинити дії,
1. Стислий зміст обставин справи
1.1. 12.03.2021 Приватне підприємство "Скол" (надалі - ПП "Скол", Позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК" (надалі - ТОВ АПФ "ЗЛАК", Відповідач 1, Скаржник 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мервін Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс", Відділу Державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича, державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича, Івано-Франківської міської ради (надалі - Рада, Відповідач 10, Скаржник 1), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про: скасування результатів аукціону, визнання недійсним та скасування договору, скасування реєстрації права власності, визнання припиненим рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права, скасування речового права на земельну ділянку, визнання звіту про експертну оцінку від 25.04.2019 та визначеної вартості, такими, що не відповідають вимогам законодавства, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу майна, скасування реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс", скасування речового права на земельну ділянку, визнання незаконними дій Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, скасування рішення сесії Вовчинецької сільської ради, зобов'язання вчинити дії.
1.2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
1.3. Постановою Верховного Суду від 04.07.2023 касаційну скаргу ПП "Скол" задоволено, вищевказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
1.4. Під час нового розгляду справи Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23.04.2024 позовну заяву ПП "Скол" від 12.03.2021 залишив без руху задля усунення її недоліків.
1.5. За результатами розгляду заяв Позивача Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 02.07.2024:
- позов у частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу майна за якими за ТОВ АПФ "Злак" зареєстровано право власності на незавершене будівництво, залишив без розгляду;
- заяви ПП "Скол" від 14.06.2024 та від 24.06.2024 щодо збільшення позовних вимог залишив без розгляду.
Зазначена ухвала від 02.07.2024 залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024.
Постановою Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 909/196/21 постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024 у справі № 909/196/21 залишено без змін.
1.6. 14.01.2024 Господарський суд Івано-Франківської області на підставі ухвали постановив провадження у справі №909/196/21 поновити та призначити підготовче засідання на 04.02.2025.
1.7. 04.02.2025 Позивач подав заяву про відвід колегії суддів вх.№952/25, в задоволенні якої суд постановив відмовити з підстав, викладених в ухвалі суду від 04.02.2025; заяву про забезпечення позову вх.№882/25, в задоволенні якої суд постановив відмовити з підстав, викладених в ухвалі суду від 06.02.2025 та клопотання про відкладення розгляду справи вх.№1774/25, яке суд задовольнив та постановив відкласти підготовче засідання на 18.02.2025.
1.8. 18.02.2025 представник Позивача в судове засідання не прибув, натомість подав клопотання про відкладення підготовчого засідання вх.№2642/25, яке мотивоване поданням апеляційної скарги на ухвалу суду від 06.02.2025 та зайнятістю адвоката Хоптія М.В. в іншій справі №344/21856/19.
1.9. 18.02.2025 2024 Господарський суд Івано-Франківської області на підставі ухвали постановив клопотання Позивача про відкладення підготовчого засідання задовольнити, а підготовче засідання відкласти на 11.03.2025.
1.10. 06.03.2025 надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, відповідно до якої суд ухвалив відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Скол" б/н від 10.02.2025 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2025 про відмову у забезпеченні позову у справі № 909/196/21 та зобов'язав Господарський суд Івано-Франківської області надіслати на адресу Західного апеляційного господарського суду матеріали оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2025 у справі № 909/196/21.
1.11. 11.03.2025 Позивач в підготовче засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи Позивач та представник повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставлення електронного листа до електронних кабінетів Позивача та його представника, відповідно до яких копія ухвали від 18.02.2025 про відкладення підготовчого засідання на 11.03.2024 в електронній формі доставлена до електронних кабінетів ПП "Скол" та його представника Хоптія М. В. 19.02.2025.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 позов ПП "Скол" залишено без розгляду.
2.2. Відповідна ухвала мотивована тим, що 11.03.2025 Позивач в підготовче засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи Позивач та представник повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставлення електронного листа до електронних кабінетів Позивача та його представника, відповідно до яких копія ухвали від 18.02.2025 про відкладення підготовчого засідання на 11.03.2024 в електронній формі доставлена до електронних кабінетів ПП "Скол" та його представника Хоптія М. В. 19.02.2025.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 909/196/21 скасовано та постановлено справу № 909/196/21 направити до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.
2.4. Відповідна постанова мотивована тим, що:
- у попередні судові засідання Позивач звертався до суду з клопотаннями про забезпечення позову, заявляв суду клопотання про витребування доказів, доповнення предмета позову тощо, що на переконання колегії апеляційного суду свідчить про прояв інтересу до процесу розгляду справи та вирішення позову по суті спору;
- судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
3.1. Рада з постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 не погодилась, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 у справі № 909/196/21.
3.2. При зверненні з касаційною скаргою Рада вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, без врахування висновків, щодо застосування даної норми, викладених у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 21.12.2020 у праві №910/18360/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 13.08.2025 у справі №903/901/24, від 21.08.2025 у справі №909/692/24, у справі №914/2265/24, від 11.06.2024 у справі № 922/1988/23, від 14.02.2024 у справі № 910/16715/21, від 16.05.2024 у справі № 927/1495/23, від 26.03.2024 у справі № 903/614/23, від 29.08.2023 у справі № 904/9282/21, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
3.3. ТОВ АФ "ЗЛАК" з постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 також не погодилось, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 у справі № 909/196/21.
3.4. При зверненні з касаційною скаргою ТОВ АПФ "Злак" вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, без врахування висновків, щодо застосування даної норми, викладених у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 21.12.2020 у праві №910/18360/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 13.08.2025 у справі №903/901/24, від 21.08.2025 у справі №909/692/24, у справі №914/2265/24, від 11.06.2024 у справі № 922/1988/23, від 14.02.2024 у справі № 910/16715/21, від 16.05.2024 у справі № 927/1495/23, від 26.03.2024 у справі № 903/614/23, від 29.08.2023 у справі № 904/9282/21, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2025 у справі № 909/196/21 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.2. Ухвалою Суду від 23.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Також вказаною ухвалою було зупинено касаційне провадження у справі № 909/196/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 367/252/24 та № 280/5691/24.
4.3. 10.09.2025 Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову у справі № 367/252/24, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2025.
4.4. Ухвалою Суду від 13.10.2025 поновлено касаційне провадження у справі № 909/196/21 за касаційною скаргою Ради та призначено справу до розгляду.
4.5. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2025 у справі № 909/196/21 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.6. Ухвалою Суду від 13.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ АФ "ЗЛАК" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та призначено справу до розгляду.
4.7. 14.10.2025 ПП "Скол" подало заяву про відвід колегії суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.
4.8. 14.10.2025 ПП "Скол" подало відзив на касаційні скарги, у якому просить:
1) касаційні скарги Ради та ТОВ АФ "ЗЛАК" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 залишити без змін;
2) визнати процесуальну поведінку Скаржників такою, що має ознаки зловживання процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, застосувати до них штраф, передбачений статтею 135 Господарського процесуального кодексу України та постановити окрему ухвалу згідно з положеннями статті 246 Господарського процесуального кодексу України щодо виявлених порушень і направити її до відповідних органів для реагування;
3) стягнути зі Скаржників витрати на правничу допомогу Позивача;
4) надати правову оцінку правомірності застосування Господарським судом Івано-Франківської області, вимог процесуального законодавства при постановленні ухвали від 11.03.2025.
4.9. 15.10.2025 ПП "Скол" подало заяву про забезпечення неупередженого розгляду заяви про відвід у справі № 909/196/21.
4.10. Ухвалою Суду від 15.10.2025 заяву ПП "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ПП "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.
4.11. 16.10.2025 від ПП "Скол" надійшли заперечення на ухвалу Суду від 15.10.2025, якою заяву про відвід було визнано необґрунтованою.
4.12. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2025 у справі № 909/196/21 відмовлено в задоволенні заяви ПП "Скол" про відвід колегії суддів: Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 909/196/21.
4.13. 17.10.2025 ПП "Скол" надіслало інформаційне повідомлення у справі № 909/196/21, в якому вказує, що 16.10.2025 ним подано дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя щодо суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - Зуєва В.А., Берднік І.С., Міщенко І.С., у зв'язку з порушенням вимог частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, а 17.10.2025 подано доповнення до дисциплінарної скарги.
4.14. 18.10.2025 ПП "Скол" надіслало заяву щодо долучення інформації про подання дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя у справі № 909/196/21, в якій також просить долучити цю заяву та копію дисциплінарної скарги до матеріалів справи № 909/196/21, врахувати факт подання дисциплінарної скарги та наявності відкритих дисциплінарних проваджень щодо суддів першої інстанції при подальшому процесуальному плануванні, забезпечити неупереджений розгляд справи.
4.15. 22.10.2025 ПП "Скол" надіслало інформаційну довідку щодо забезпечення законності та неупередженості касаційного розгляду справи № 909/196/21, призначеного на 05.11.2025.
4.16. 28.10.2025 ПП "Скол" надіслало письмові пояснення з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 367/252/24.
4.17. 30.10.2025 ПП "Скол" надіслало:
1) доповнення до відзиву у справі № 909/196/21 щодо уточнення правової позиції, у яких просить Суд забезпечити повну відео- та аудіофіксацію судового засідання, зберегти файли підключень усіх учасників і, у разі виникнення технічних перешкод, відкласти розгляд справи для гарантування реалізації права на участь у процесі;
2) відзив на касаційні скарги;
3) клопотання про збільшення складу колегії суддів у справі № 909/196/21, у якому, враховуючи суспільний та міжнародний характер справи, яка стосується не лише захисту прав окремого суб'єкта господарювання, а й питань довіри суспільства до судової системи та виконання державою міжнародних інвестиційних зобов'язань, просить суд забезпечити розгляд справи у збільшеному складі суддів (до 5 осіб) для уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості правосуддя;
4) доповнення до відзиву на касаційну скаргу.
4.18. 03.11.2025 Рада надіслала додаткові пояснення у справі, в яких просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 року по справі № 909/196/21.
4.19. 04.11.2025 ПП "Скол" надіслало заперечення на додаткові пояснення Ради та заяву з приводу інформування щодо реєстрації у Вищій раді правосуддя дисциплінарних скарг, які стосуються суддів, що раніше брали участь і нині входять до складу колегії у цій справі.
4.20. У судовому засіданні 05.11.2025 колегією суддів касаційної інстанції:
- розглянуто подану 14.10.2025 ПП "Скол" заяву, в якій Позивач просить визнати процесуальну поведінку касаторів такою, що має ознаки зловживання процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, та застосувати до них процесуальні санкції у вигляді накладення штрафу, передбаченого статтею 135 цього Кодексу, а також постановити окрему ухвалу відповідно до статті 246 Господарського процесуального кодексу України щодо виявлених порушень і направити її до відповідних органів для реагування.
Оцінивши доводи заяви, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Так, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Разом із тим Суд зазначає, що наведені у заяві ПП "Скол" доводи не містять фактичних даних, які б свідчили про наявність у діях Скаржників ознак зловживання процесуальними правами у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Сам по собі факт схожості або навіть тотожності змісту касаційних скарг не утворює складу процесуального зловживання, оскільки не підтверджує безпідставне затягування розгляду справи, перешкоджання здійсненню правосуддя чи інше недобросовісне використання процесуальних прав.
Колегія суддів також зазначає, що застосування процесуальних санкцій відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України можливе лише у разі встановлення очевидних фактів недобросовісної поведінки учасника процесу, яка суперечить завданню господарського судочинства. Однак із наданих матеріалів таких обставин не вбачається.
Разом з тим, Суд самостійно не встановив будь-яких ознак зловживання процесуальними правами з боку Скаржників, які б свідчили про їх умисне або систематичне недобросовісне використання процесуальних прав з метою перешкоджання розгляду справи.
Відтак, підстав для застосування до касаторів процесуальних санкцій, передбачених статтею 135 Господарського процесуального кодексу України, чи для постановлення окремої ухвали відповідно до статті 246 цього Кодексу, Суд не вбачає.
- розглянуто подане 30.10.2025 ПП "Скол" клопотання про збільшення складу колегії суддів у справі № 909/196/21, у якому Позивач, посилаючись на суспільний та міжнародний характер спору, який, на його думку, виходить за межі захисту прав окремого суб'єкта господарювання та стосується питань довіри суспільства до судової системи і виконання державою міжнародних інвестиційних зобов'язань, просить забезпечити розгляд справи у збільшеному складі суддів (до п'яти осіб) задля усунення будь-яких сумнівів у неупередженості правосуддя.
Згідно з частиною одинадцятою статті 33 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 32 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.
Оцінивши доводи Позивача та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що наведені ПП "Скол" аргументи мають загальний, декларативний характер і не підтверджують наявності критеріїв, які відповідно до частини одинадцятої статті 33 Господарського процесуального кодексу України могли підтвердити обґрунтованість розгляду справи у складі понад трьох суддів.
Зокрема, Позивач не довів: 1) виняткової складності спору (наявності колізій норм, потреби у відступі від усталеної практики, значного масиву спеціальних знань тощо); 2) підвищеної суспільної значущості у розгляді даного спору (конкретних наслідків для невизначеного кола осіб, системного впливу на публічні інтереси або необхідності правового визначення нової для правозастосування проблеми); 3) ознак категорії "міжнародного інвестиційного спору", що виходить за межі звичайних приватноправових відносин (відсутні посилання на конкретні міжнародні зобов'язання держави, інвестиційні договори чи рішення міжнародних інституцій).
При цьому, саме посилання на "довіру до судової системи" без конкретизованих фактичних та правових обставин не є самостійною підставою для виходу за межі загального правила колегіального розгляду спору у суді касаційної інстанції.
Ураховуючи категорію спору, характер спірних правовідносин, відсутність ознак виняткової складності чи підвищеного суспільного резонансу, а також те, що збільшений склад є процесуальним винятком з огляду на об'єктивні критерії, колегія суддів самостійно до початку розгляду спору не встановила необхідність збільшення кількісного складу суду колегії суддів відповідно до частини одинадцятої статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ПП "Скол" про збільшення складу колегії суддів відмовлено.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд вважає, що касаційні скарги Ради та ТОВ АФ "ЗЛАК" не підлягають задоволенню з таких підстав.
5.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені Скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
5.3. Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21, якою скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2025 у справі № 909/196/21 про залишення позову без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
5.4. З матеріалів справи вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду місцевий суд визначив те, що 11.03.2025 Позивач в підготовче засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи Позивач та представник повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставлення електронного листа до електронних кабінетів Позивача та його представника.
Суд апеляційної інстанції, надавши відмінну оцінку встановленим обставинам, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. На переконання суду апеляційної інстанції, при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен оцінювати не лише сам факт неявки представника Позивача у судове засідання, призначене на 11.03.2025, за відсутності повідомлення причин неявки чи заяви про розгляд справи за його відсутності, але й враховувати загальну процесуальну активність сторони під час усього судового розгляду.
5.5. При касаційному оскарженні Рада та ТОВ АФ "ЗЛАК" наголошують, що відповідно до сформованої практики Верховного Суду застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише обов'язкове дослідження судом одночасної наявності трьох взаємопов'язаних умов: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
За твердженням Скаржника, зміст зазначених норм не наділяє суд повноваженнями щодо оцінки інших обставин. На їх думку, суд апеляційної інстанції, тлумачачи зазначені положення розширено, фактично підмінив процесуальні умови, встановлені законом, критеріями доцільності, що призвело до необґрунтованого скасування ухвали місцевого господарського суду.
5.6. Ураховуючи наведене та з огляду на мотиви ухваленого рішення суду апеляційної інстанції, предметом касаційного перегляду є перевірка відповідності застосованого апеляційним судом підходу правовим позиціям, сформованим Верховним Судом щодо тлумачення та застосування частини четвертої статті 202 і пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
5.7. З приводу наведеного Суд зазначає таке.
5.8. Із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин убачається, що представник Позивача не з'явився у судове засідання 11.03.2025, бувши належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення, та не повідомив суду причин його неявки в судове засідання і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
5.9. Аналізуючи наведені обставини у сукупності з іншими встановленими у справі фактичними даними в контексті перевірки обґрунтованості застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.
5.10. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
5.11. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.12. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
5.13. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
5.14. Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5.15. За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
5.16. У частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
5.17. За вимогами пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України позовна заява залишається без розгляду, якщо, зокрема, позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
5.18. Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
5.19. Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, на яку звертають увагу Скаржники, зазначено таке.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
5.20. Подібні висновки викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 21.08.2025 у справі № 914/2265/24 на які посилаються Скаржники.
5.21. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов'язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності (постанови Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 21.08.2025 у справі №909/692/24, від 11.06.2024 у справі № 922/1988/23, від 14.02.2024 у справі № 910/16715/21, від 16.05.2024 у справі № 927/1495/23, від 26.03.2024 у справі № 903/614/23, на які також звертають увагу Скаржники).
5.22. Верховний Суд у постанові від 29.08.2023 у справі № 904/9282/21, щодо неврахування висновків якої вказують Скаржники, аналізуючи положення частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України, наголосив, що учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
5.23. Верховний Суд у постанові від 13.08.2025 у cправі № 903/901/24, на яку також звертають увагу Скаржники, наголосив, що ініціювавши питання про відкриття провадження у справі, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
5.24. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 зазначено, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
5.25. Водночас суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен враховувати не лише формальну наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 та частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України умов, а й рівень процесуальної активності сторони та добросовісність реалізації нею процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
5.26. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 зазначено, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Крім того, об'єднана палата звернула увагу на те, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
5.27. У даному контексті Суд бере до уваги, що за обставинами справи № 910/17906/21 позивач проявив мінімальну процесуальну активність, оскільки з'явився лише в одне судове засідання, натомість у наступне засідання не з'явився без повідомлення суду про причини своєї неявки і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Зі встановлених судами фактичних обставин не вбачалось належного процесуального інтересу або послідовної реалізації позивачем своїх процесуальних прав і обов'язків, що, у свою чергу, обґрунтовувало застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України як правомірне реагування суду на таку процесуальну активність сторони, яка не сприяла розгляду справи по суті.
Отже, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 Верховний Суд послідовно підтвердив зазначену позицію, наголосивши, що застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не повинно тлумачитися формально. Суд зобов'язаний у кожному конкретному випадку враховувати сукупність фактичних і процесуальних обставин та визначати оптимальні процесуальні дії для забезпечення розгляду спору по суті.
5.28. Поряд із цим Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 911/3092/23, розвиваючи правові висновки, викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, при застосуванні положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виходив із того, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду суди зобов'язані оцінювати не лише сам факт неявки позивача у судове засідання без подання заяви про розгляд справи за його відсутності чи клопотання про відкладення розгляду справи, але й ступінь процесуальної активності та добросовісності процесуальної поведінки сторони в цілому.
Верховний Суд підкреслив, що:
- судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
- тлумачення частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за яким її приписи застосовуються буквально, не зважаючи на процесуальну єдність стадії розгляду справи по суті та її безперервність, що виражається у послідовному здійсненні процесуальних дій судом, може привести до нерозумного результату, за яким навіть у разі відсутності позивача на оголошенні рішення суду це формально може бути сприйнято як підстава залишення позову без розгляду;
- суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що представник позивача неодноразово брав участь у судових засіданнях, в тому числі на стадії розгляду справи по суті, подавав пояснення та заперечення на клопотання відповідача, як обставини, що свідчать на користь висновку про те, що позивач не втрачав інтересу до розгляду цієї справи судом.
5.29. Суд зазначає, що вирішуючи питання про можливість застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України як підстави для залишення позову без розгляду, суд повинен виходити з комплексного, а не формального підходу до оцінки поведінки позивача.
Зазначені норми, безумовно, визначають процесуальні передумови для застосування такого заходу у разі встановлення в їх сукупності трьох ключових обставин: належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Водночас їхнє буквальне тлумачення, і відповідно застосування, не розкриває повного змісту правового регулювання і не може застосовуватися ізольовано від загальних засад господарського процесу, які визначають спрямованість судового процесу на досягнення реального, а не формального правосуддя.
У цьому контексті залишення позову без розгляду має розглядатися саме як виняткова процесуальна дія, що не спрямована на покарання сторони за формальну неявку, а покликана забезпечити ефективність та дисципліну судового процесу, запобігаючи зловживанню процесуальними правами. Тому суд, ухвалюючи рішення про застосування вказаних норм, повинен не лише констатувати саме факт неявки позивача, а й оцінити його процесуальну активність у цілому, зокрема, чи добросовісно він реалізовував свої права, чи виконував обов'язки, і чи свідчить його поведінка про реальну зацікавленість у вирішенні спору або, навпаки, про свідому пасивність.
Інакше кажучи, господарський суд може залишити позов без розгляду лише тоді, коли в їх сукупності встановлено всі передбачені законом умови, а з матеріалів справи не вбачається ознак процесуальної зацікавленості позивача та/або виявлено недобросовісне користування ним процесуальними правами. Формальне ж дотримання лише трьох вищенаведених умов без оцінки загальної динаміки процесуальної поведінки сторони не може вважатися достатньою підставою для ухвалення рішення про залишення позову без розгляду. У такий спосіб залишення позовної заяви без розгляду внаслідок лише одноразової неявки в судове засідання за умов активної процесуальної поведінки під час судового розгляду є необґрунтованим.
Отже, оцінка процесуальної активності та добросовісності поведінки сторони становить обов'язковий елемент судового аналізу при вирішенні питання про залишення позову без розгляду. Її відсутність зводить застосування відповідних норм до прояву процесуального формалізму, що нівелює завдання господарського судочинства забезпечити справедливий, ефективний і змістовний захист порушених прав.
5.30. У такий спосіб суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що представник Позивача протягом розгляду справи проявляв послідовну та активну процесуальну позицію, оскільки розгляд справи з моменту відкриття у ній провадження є тривалим, справи декілька разів перебувала на розгляді Верховного Суду, Позивач численну кількість разів брав участь у судових засіданнях, у попередні судові засідання Позивач звертався до суду з клопотаннями про забезпечення позову, заявляв суду клопотання про витребування доказів, доповнення предмета позову тощо, тобто неодноразово подавав заяви процесуального характеру.
Відповідні дії свідчать про належне виконання Позивачем процесуального обов'язку зі сприяння суду у встановленні фактичних обставин спору, добросовісне користування наданими процесуальними правами та реальну зацікавленість у результаті розгляду справи.
Урахувавши ці обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку, що поведінка Позивача не може бути розцінена як свідчення втрати інтересу до судового процесу, а, навпаки, підтверджує його добросовісність та активну участь у реалізації процесуальних прав.
Суд погоджується з позицією Західного апеляційного господарського суду, що така поведінка повністю виключає обґрунтованість застосування до нього положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
5.31. З огляду на викладене Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд, залишивши позовну заяву без розгляду, формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надавши належної оцінки тим обставинам, які мають визначальне значення для прийняття такого рішення.
5.32. За таких обставин Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а висновки суду узгоджуються із наведеними вище усталеними висновками Верховного Суду.
5.33. Отже, доводи касаційних скарг Ради та ТОВ АФ "ЗЛАК", заявлені на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті й законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.4. Оскільки наведені Скаржниками підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення у справі - залишенню в силі.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржників.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційні скарги Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "ЗЛАК" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 909/196/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко