Ухвала від 13.11.2025 по справі 920/1061/23

УХВАЛА

13 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 920/1061/23(920/31/25)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025

та рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025

у справі № 920/1061/23(920/31/25)

за первісним позовом ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 8 942,63 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

про визнання договору неукладеним, стягнення матеріальної та моральної шкоди?

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/1061/23(920/31/25) позов ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення 8 942,63 грн. задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 8 942,63 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 31.05.2024 та 2422,40 грн. судового збору; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі №920/1061/23(920/31/25), в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" та задовольнити вимоги зустрічного позову, стягнути з ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" судові витрати по справі, моральні та матеріальні збитки.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2025 по справі №920/1061/23(920/31/25) без змін.

23.10.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/1061/23(920/31/25) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

24.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючого - Васьковського О.В., суддів: Погребняка В.Я., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).

Згідно підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, то за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви, незалежно від оспорюваної суми, зменшення розміру судового збору судом на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" і розподілу судом при ухваленні рішення судових витрат пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, зокрема, у разі оскарження судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів, а у разі оскарження судового рішення лише в частині вирішення одного із позовів судовий збір має сплачуватися, виходячи із розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідного позову.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Скаржником в касаційному порядку у повному обсязі оскаржується постанова апеляційного суду, якою переглянуто рішення суду першої інстанції, яке прийнято за наслідками розгляду позовних вимог ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" майнового характеру та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 майнового характеру, а відтак за подання даної касаційної скарги за допомогою системи "Електронний суд" скаржнику належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 9689,60 грн. (3028х200% + 3028х200%)х0,8.

Однак, до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість скаржник посилається на пільги, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів".

Стосовно вказаних обґрунтувань скаржника щодо звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За загальним правилом судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг сплачується будь-якою особою, яка подає відповідну скаргу. Тобто за загальним правилом особи, які подають апеляційну та касаційну скарги (як позивачі, так і відповідачі), мають рівні обов'язки щодо сплати судового збору за подання таких скарг.

Водночас Закон України "Про судовий збір" встановлює пільги у сплаті судового збору, що визначені ст.ст. 5, 8 цього, які передбачають відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів (див. висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені в постанові від 14.02.2024 у справі № 727/11573/22 (провадження № 61-14802 св 23) з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18)).

За приписами частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 року (справа №761/24881/16-ц) визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

Ураховуючи наведене, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі №920/1061/23(920/31/25) за первісним позовом стосується стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 , яка має статус відповідача, а тому остання не може бути звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо сплати судового збору за оскарження рішення в частині наслідків розгляду первісного позову ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Подібна правова позиція стосовно відсутності підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору згідно Закону України "Про захист прав споживачів" наведена у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 року у справі №344/3078/23 та в подальшому знайшла своє відображення в ухвалах Верховного Суду від 18.03.2024 у справі №211/446/21, від 03.07.2024 у справі №442/6701/23 та від 25.07.2024 у справі №442/9152/23).

Щодо сплати судового збору за оскарження рішення в частині наслідків розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 , судова колегія зазначає, що остання пов'язує відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку з понесенням матеріальних збитків через безпідставне звернення до суду ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", при цьому позивачем не наводяться підстави порушення її прав як споживача в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім того, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди не застосовує положення Закону України "Про захист прав споживачів" та не зазначає, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", тому посилання скаржника на норми вищевказаного закону як на підставу для звільнення її від сплати судового збору за оскарження рішення в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди також задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення за первісним позовом 8942,63 грн та за зустрічним позовом 12000,00 грн. Зазначена сума не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року (1514000,00 грн).

Разом з тим, у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не наводить обґрунтувань щодо наявності підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для прийняття та розгляду Верховним Судом касаційної скарги на судові рішення у справах за ціною позову, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом обґрунтування подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 146 971,46 грн;

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2025 у справі № 920/1061/23(920/31/25) залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - надати належні докази сплати судового збору у 9689,60 грн, надати обґрунтування подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський