12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1344/24 (911/899/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України (вх.№7509/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025
у складі колегії суддів: Доманської М.Л. - головуючого, Остапенка О.М., Козир Т.П.
та на рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025
у складі судді Янюк О. С.
у справі № 911/1344/24 (911/899/25)
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон Оіл"
про стягнення грошових коштів
у межах справи № 911/1344/24
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон ОІЛ"
про банкрутство, -
14.03.2025 Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон ОІЛ" про стягнення пені у розмірі 22 600,00 грн.
02.06.2025 рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1344/24 (911/899/25) позовну заяву Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон ОІЛ" про стягнення пені у розмірі 22 600,00 грн - залишено без задоволення.
01.10.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст складено 06.10.2025) апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/1344/24 (911/899/25) - залишено без змін.
10.10.2025 (через систему "Електронний суд") Антимонопольним комітетом України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №911/1344/24 (911/899/25);
- прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Антимонопольного комітету України та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон Оіл" пеню у розмірі 22 600 грн і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон Оіл" на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
При цьому скаржником заявлено клопотання про передачу справи № 911/1344/24 (911/899/25) на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
13.10.2025 зазначену касаційну передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
17.10.2025 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі №911/1344/24 (911/899/25) залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: зазначити та належним чином обґрунтувати наявність випадків, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких можливе відкриття касаційного провадження у справі № 911/1344/24 (911/899/25).
Антимонопольним комітетом України на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.10.2025 у справі № 911/1344/24 (911/899/25) подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано уточнену редакцію касаційної скарги, а також додано докази надіслання її іншим учасникам справи.
З наведених Антимонопольним комітетом України обґрунтувань вбачається, що касаційна скарга подана на підставах, визначених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:
1) неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах частин 5 та 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17, від 06.08.2019 у справі № 911/254/16 та постанові Верховного Суду України від 24.12.2013 у справі № 9223-36гс13 (щодо превалювання Закону України "Про захист економічної конкуренції" над іншими законами, зокрема, які регулюють процедуру банкрутства, оскільки застосовані Антимонопольним комітетом України нарахування (штраф/пеня) не є неустойкою чи фінансовою санкцією та не можуть вважатись заходами, спрямованими на забезпечення виконання зобов'язань);
2) необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.10.2022 у справі № 904/11261/15 та від 20.03.2025 у справі №926/868/24, на користь висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17, від 06.08.2019 у справі № 911/254/16 та постанові Верховного Суду України від 24.12.2013 у справі № 9223-36гс13.
Разом з цим Антимонопольний комітет України посилається на наявність випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки спірні правовідносини одночасно стосуються як процедури банкрутства так і притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а отже має місце конкуренція норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Кодексу України з процедур банкрутства.
Скаржник наголошує, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не регулює цивільно-правових, фінансових чи податкових відносин, а застосовані Антимонопольним комітетом України заходи відповідальності безпосередньо не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов'язань або зобов'язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань відповідно до положень законодавства про банкрутство. З наведеного, за доводами скаржника, постає фундаментальне питання: чи є пеня, визначена Законом України "Про захист економічної конкуренції" за своєю природою тією пенею, щодо заборони якої встановлені особливі умови, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому Антимонопольний комітет України зазначає, що природа пені, встановленої статтею 56 України "Про захист економічної конкуренції" має публічно-правовий характер, а тому неможливість її нарахування суперечить цілям, визначеним Законом України "Про Антимонопольний комітет України", стаття 3 якого встановлює, що основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Тобто, на думку скаржника, неможливість її нарахування та стягнення з суб'єкта господарювання не забезпечує невідворотність покарання за вчиненні порушення, передбачені статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Заперечень щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на час постановлення цієї ухвали до Верховного Суду не надходило.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги (з урахуванням заяви про усунення її недоліків) на відповідність вимогам статей 287-291 ГПК України щодо її форми та змісту, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга їм відповідає, у зв'язку з чим наявні підстави для відкриття касаційного провадження у справі № 911/1344/24 (911/899/25) за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025.
При цьому колегія суддів зазначає, що оцінка доводів скаржника про наявність підстав для передачі справи № 911/1344/24 (911/899/25) на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду буде здійснена під час судового розгляду касаційної скарги Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025 у цій справі.
Частиною першою статті 294 ГПК України встановлено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.
Виходячи з положень статті 295 ГПК України, Верховний Суд надає учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Враховуючи, що касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду без матеріалів справи, Суд витребовує з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/1344/24 (911/899/25).
Разом з цим, суддя-доповідач Пєсков В. Г. вважає за необхідне розкрити інформацію про те, що з 04.06.1998 по 19.08.1998 він працював юрисконсультом І категорії договірного відділу договірно-правового управління Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", а з 20.08.1998 по 23.07.2002 - заступником начальника правового відділу договірно-правового управління вказаного товариства, а також представляв в суді інтереси Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), яке є ініціюючим кредитором у справі № 911/1344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон ОІЛ", в межах якої розглядається справа №911/1344/24 (911/899/25) за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексон Оіл" про стягнення грошових коштів. Проте, суддя Пєсков В. Г. вважає, що оскільки Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" не є стороною (учасником) у справі позовного провадження №911/1344/24 (911/899/25), ці обставини не здатні вплинути на ухвалення законного і обґрунтованого рішення у цій справі та не перешкоджають його участі у її розгляді, а отже не створюють підстав для самовідводу відповідно до пункту 2 частини першої статті 35 ГПК України. Водночас, з метою надання можливості сторонам висловити власну позицію щодо зазначених обставин, суддя Пєсков В. Г. вважає за доцільне розкрити цю інформацію.
Керуючись статтями 8, 12, 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 911/1344/24 (911/899/25) за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025.
2. Повідомити учасників справи, що розгляд касаційної скарги Антимонопольного комітету України відбудеться 11 грудня 2025 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.12.2025.
4. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/1344/24 (911/899/25).
5. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
6. Довести до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере