07 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1913/23
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Бенедисюк І.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Кібенко О.Р., Малашенкова Т.М., Чумак Ю.Я.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.
представників учасників справи:
прокурор: Зузак І.О.,
від позивача-1: Божинський В.В.,
від позивача-2: не з'явився,
від позивача-3: не з'явився
від відповідача-1: Войцеховський М.Ю.,
від відповідача-2: не з'явився,
від третьої особи: Бобрик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 12.11.2024
у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі: 1. Фонду державного майна України,
2. Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм,
3. Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп",
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фурсівська сільська рада,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу і витребування майна з чужого незаконного володіння,
1. Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Позивач-1), Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі - Позивач-2), Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Позивач-3) (разом - Позивачі) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" (далі - Відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Відповідач-2) (разом - Відповідачі), у якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта державної власності шляхом викупу №12/20, укладений 28 липня 2020 року між Відповідачами (далі - Договір купівлі-продажу ОДВ);
- повернути у власність держави спірне нерухоме майно - гідротехнічні споруди ставків у складі:
1) ставка №4 (інвентар. №182), реєстраційний номер ОНМ 1613748132240, а саме: дамба довжиною 173 м; гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 11 м;
2) ставка №5 (інвентар. №183), реєстраційний номер ОНМ 1613763432240, а саме: дамба довжиною 117 м; гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 9 м;
3) ставка №2 (інвентар. №187), реєстраційний номер ОНМ 1613890732240, а саме: дамба довжиною 220,8 м; гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 9 м;
4) ставка №З (інвентар. №188), реєстраційний номер ОНМ 1613942732240, а саме: дамба довжиною 178 м; гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 7 м та водонапуском довжиною 10 м;
5) ставка №1 (інвентар. №186), реєстраційний номер ОНМ 1613779332240, а саме: дамба довжиною 138,3 м; гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 10 м та водонапуском довжиною 11 м;
6) ставка "Нагульний" (інвентар. №189), реєстраційний номер ОНМ 1613204432240, а саме: дамба довжиною 222 м; дамба довжиною 3 250 м; гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 18 м та гідроспоруда типу "Монах" з водовипуском довжиною 8 м, шляхом його витребування у Відповідача-1 на користь Позивачів.
2. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для приватизації спірного державного майна шляхом викупу за статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", оскільки воно не перебувало на балансі Відповідача-1, а згідно з наказом Позивача-1 та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 №126/752 було передане на баланс Державного підприємства "Укрриба".
Прокурор вказує, що усі водні об'єкти, на яких знаходяться спірні гідротехнічні споруди, є русловими ставками. Більш того, ставок "Нагульний" є водосховищем, а тому спірний договір є недійсним, а гідротехнічні споруди підлягають поверненню у власність держави. Безпідставно перейнявши функції органів управління спірним державним майном, за відсутності дійсної волі держави в особі уповноважених органів на відчуження із державної власності, зважаючи на докази віднесення частини приватизованих споруд до категорії захисних, орган приватизації не виключив їх із переліку таких, що не підлягають приватизації. Балансоутримувачами спірних гідротехнічних споруд з інвентарними номерами №190, №172, №168, №178, №189, №186 є відповідний орган управління державним майном через розташування на них об'єктів автодорожньої інфраструктури.
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2024 у справі №911/1913/23 відмовлено у задоволенні позову.
4. Судове рішення мотивоване тим, що Прокурор не довів наявності порушених прав Позивачів та обрав неефективний спосіб захисту. У позові наявні протиріччя щодо визначення Позивача-1 і Відповідача-2, які по суті є одним органом.
5. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2024 заяву Відповідача-1 задоволено частково. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Відповідача-1 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
6. Разом із тим постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024:
- рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу ОДВ, повернуто у власність держави нерухоме майно - гідротехнічні споруди ставків, шляхом його витребування у Відповідача-1 на користь Відповідача-2. У решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Відповідача-2 на користь Відповідача-1 725 235,60 грн, сплачених на виконання Договору купівлі-продажу ОДВ;
- додаткове рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні заяви Відповідача-1 відмовлено.
7. Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
- спірне майно перебуває в управлінні Позивача-2 та Позивача-3, а Позивач-1 є органом управління та контролю у процесі приватизації. Отже, визначені прокурором державні органи є належними позивачами;
- на час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість приватизації та передачі у приватну власність як гідротехнічних споруд, так і гідротехнічних захисних споруд. Водночас, зважаючи на місце розташування і тип спірних гідротехнічних споруд, усі водні об'єкти, на яких вони знаходяться, є природними русловими ставками, а самі гідроспоруди, окрім цілей аквакультури, одночасно виконують функції захисту від шкідливої дії вод, а тому не можуть бути об'єктом приватизації в силу положень частини другої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" як такі, що відносяться до гідротехнічних захисних споруд;
- на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Договір купівлі-продажу ОДВ підлягає визнанню недійсним з поверненням Відповідачу-1 сплаченого за недійсним правочином;
- щодо заявленої Відповідачами позовної давності - оскільки сплив спеціальної позовної давності для звернення прокурора в інтересах позивачів з позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації припадає на 28 жовтня 2020 року, 07 січня 2023 року та 11 січня 2023 року - на строк дії карантину, який станом на дату звернення із позовом (22 червня 2023 року) продовжував свою дію, Прокурор звернувся з позовом у межах позовної давності (з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.02.2024 у справі №916/411/23).
8. 20 грудня 2024 року Відповідач-1 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, у якій просить скасувати її, залишивши в силі рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2024 та додаткове рішення від 11.06.2024 у справі №911/1913/23.
9. 23 грудня 2024 року Відповідач-2 подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, у якій просить скасувати її в частині часткового задоволення позову та залишити в цій частині у силі рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2024 у справі №911/1913/23.
10. 23 грудня 2024 року Позивач-1 із використанням засобів поштового зв'язку також подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, у якій просить скасувати її в повному обсязі, а рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2024 у справі №911/1913/23 - залишити без змін.
11. 17 лютого 2024 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач-2 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу Відповідачів, у якому просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
12. 18 лютого 2024 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Фурсівська сільська рада із використанням підсистеми "Електронний суд" подала відзив на касаційні скарги Позивача-1 та Відповідача-1, у якому просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
13. 18 лютого 2024 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Київська обласна прокуратура із використанням підсистеми "Електронний суд" подала відзив на касаційні скарги Позивача-1 та Відповідача-1, у якому просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
14. 04 березня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Київська обласна прокуратура із використанням підсистеми "Електронний суд" подала відзив на касаційну скаргу Відповідача-2, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
15. Ухвалою від 11.03.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду (Случ О.В. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.) передав справу №911/1913/23 на розгляд об'єднаної палати з метою відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.) від 01.02.2024 у справі №916/411/23, щодо застосування пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
16. Ухвалою від 10.04.2025 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв до розгляду справу №911/1913/23 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Фонду державного майна України і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024.
17. У ході підготовки справи №911/1913/23 до касаційного розгляду з'ясовано, що ухвалою від 09.09.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі частин третьої та п'ятої статті 302 ГПК України передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до: 1) Синюхино-Брідської сільської ради, 2) Галімона Юрія Васильовича про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду,
18. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №915/268/24 вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22, щодо застосування приписів, зокрема, частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті того, що інженерна (гідротехнічна) споруда - дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитись державна реєстрація права, шляхом викладення правової позиції щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди.
19. У зазначеній ухвалі Верховний Суд також вказав на наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
20. Ухвалою від 29.10.2025 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №915/268/24.
21. Із загального змісту судових рішень у справі №915/268/24 вбачається, що спірні правовідносини виникли у межах спору щодо законності приватизації гідротехнічної споруди - дамби ставка, правомірності набуття спірної гідротехнічної споруди у приватну власність, та ефективного способу захисту у сфері права власності на гідротехнічні споруди.
22. Отже, вказана справа є подібною до справи №911/1913/23, що переглядається, за суб'єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин. Результати розгляду та вирішення правових питань, які поставлені перед Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24, мають істотне значення для розгляду справи №911/1913/23, що переглядається.
23. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
24. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
25. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на предмет та підстави касаційного оскарження, доводи Скаржника, якими він обґрунтовує касаційну скаргу, обставини справи, що розглядається, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №911/1913/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі №911/1913/23 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №911/1913/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча суддя Г. Вронська
Судді І. Бенедисюк
О. Васьковський
Т. Дроботова
О. Кібенко
Т. Малашенкова
Ю. Чумак