м. Чернівці
11 листопада 2025 року Справа № 926/3494/25
За позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Тереблече, вул. Головна, 10, код 04418423);
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 6, код 42102122)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 185507,86 грн
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання Л.В. Терещенко
представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Савка О.Т.;
прокурор - Маріуца Р.А.
СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», в якому просить:
1) визнати недійсними додаткові угоди № 3 від 30.08.2023 року та № 4 від 13.10.2023 року до Договору №1 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 12.01.2023, укладені між Тереблеченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код - 42102122) на користь Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (код - 04418423, р/р UА918201720342280010000044981) в дохід місцевого бюджету кошти у сумі 185 507,86 грн;
3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код - 42102122) на користь Чернівецької обласної прокуратури (код - 02910120, р/р -UА378201720343110001000004946, банк - ДКСУ м. Київ) судовий збір у сумі 7 267,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведеної закупівлі за номером ID: UA-2022-12-16-016749-а між сторонами укладено Договір № 1 від 12.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу. Ціна договору становить 2 296 542,40 грн, плановий обсяг електричної енергії складає 400 000 кВт/год по ціні 5,741356 грн за 1 кВт/год.
У подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» та Тереблеченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області укладено додаткові угоди до Договору № 3 від 30.08.2023 та № 4 від 13.10.2023 щодо підвищення ціни одиниці товару.
Позивач вважає зміну ціни договору в сторону збільшення за одиницю товару безпідставною й необґрунтованою, а додаткові угоди №3 від 30.08.2023 року та №4 від 13.10.2023 є недійсними, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
Враховуючи, що додаткові угоди №3 від 30.08.2023 року та №4 від 13.10.2023 укладені з порушенням вимог законодавства, позивачем за отриману електроенергію в період з серпня по грудень 2023 на користь відповідача зайво сплачено за електроенергію 185 507,86 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 20.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 11.11.2025 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а прокурору та позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
04.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 926/3494/25 до завершення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24, обґрунтоване тим, що ухвалою від 29 січня 2025 року справу № 920/19/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Пунктом 45 вказаної ухвали відзначено про необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо того, чи дозволяють норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. 09.04.2025 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду вказану справу.
Вважає, що вирішення цього питання має істотне значення для розгляду судового спору у справі № 926/3494/25, оскільки предметом справи № 920/19/24 є визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі. Це питання є ключовим для розуміння допустимих меж змін умов договору та їхнього впливу на загальну суму зобов'язань сторін.
04.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позов та 10.11.2025 від прокурора надійшла відповідь на відзив.
Присутній в судовому засіданні 11.11.2025 представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та просив задовольнити, прокурор вирішення питання про зупинення провадження у справі відніс на розсуд суду.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Суд вирішив долучити відзив на позов та відповідь на відзив до матеріалів справи.
Заслухавши доводи представника відповідача, розглянувши матеріали справи та клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Предметом спору у справі № 926/3494/25 є визнання недійсними додаткових угод № 3 від 30.08.2023 року та № 4 від 13.10.2023 року до Договору №1 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 12.01.2023, укладеного між Тереблеченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти в сумі 185 507,86 грн.
У провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебуває справа № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн. Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, вартість 1кВт/год електроенергії сукупно зросла на 100,75% від тієї, що визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів її постачання.
Під час касаційного перегляду у цій справі постало питання правомірності укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про публічні закупівлі. Сторони підвищували ціну не більше ніж на 10% від попередньо визначеної додатковими угодами про збільшення ціни, що призвело до підвищення ціни на 100,75% від тієї, що визначена основним договором. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила висновок щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», вказавши, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Проте, на думку колегії суддів у цій справі з урахуванням відсутності стабільної ситуації на ринку товарів (зокрема, електричної енергії) існує необхідність у відступленні (шляхом уточнення) від цього висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, при цьому обмеження у 10% рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.01.2025 передав справу 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 справу № 920/19/24 прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 21.05.2025.
Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність і втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Необхідною передумовою для зупинення провадження у справі з підстав зазначених у п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України є наявність судових рішень в подібних правовідносинах під якими слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи (аналогічні правові висновки викладено у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи №305/1180/15-ц, №922/2383/16, №757/31606/15-ц).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Суд вважає, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24 може вплинути на оцінку правомірності застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».
Отже, господарський суд приходить до висновку про подібність правовідносин у вищезазначених справах за № 926/3494/25 та № 920/19/24 за їхніми елементами, зокрема змістом (правами й обов'язками суб'єктів правовідносин) та предметом спору у конкретній справі, а відтак про подібність правовідносин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
Керуючись статтями 13, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 926/3494/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
2. Сторонам в п'ятиденний строк після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 920/19/24 повідомити суд про результат її розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя І.В. Марущак