05 листопада 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/38/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Бутирський А.А.,
при секретарі Нікітюк Є.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу м. Івано-Франківськ
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» м. Чернівці
про стягнення 4 117 671,87 грн.
представники сторін:
від позивача - Книговський В.О. - у порядку самопредставництва
від відповідача - Нагнибіда В.І. - адвокат (ордер: серія ВХ № 1090799 від 27.02.2025 р.)
У судовому засіданні приймали участь: прокурор Козлова Ю.Г.
СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція Карпатського округу м. Івано-Франківськ звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства «Берегометське лісове господарство» смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області про стягнення 4 117 671,87 грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно акту перевірки № 208/03 від 02.11.2021 р.
Ухвалою від 06.01.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.02.2022 р.
Ухвалою від 25.02.2022 р. розгляд справи відкладено на 23.03.2022 р.
Ухвалою від 23.03.2022 р. заяву Чернівецької обласної прокуратури про вступ у справу № 926/38/22 задоволено, підготовче засідання відкладено на 05.04.2022 р.
Ухвалою від 26.12.2022 р. провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням у справі судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи, проведення якої доручено експертам Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 23272864), що розташований за адресою: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, із залученням до проведення комплексної експертизи у якості експертів фахівців із Національного лісотехнічного університету України (код ЄДРПОУ 02070996), що розташований за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103, із спеціальними знаннями інженерної екології та основ практичного лісівництва-лісокористування для вирішення спільного інтеграційного завдання із судовим експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експерта поставлено наступне питання: до якої системи рубок (вибіркова, поступова, суцільна чи інша (вказати яка) відноситься лісовідновна рубка, що виконана Державним підприємством «Берегометське лісомисливське господарство» у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року?
Натомість у висновку експертів № 66-Е від 06.02.2025 р., який складено судовим експертом Макарчуком Віктором Григоровичем та експертом Королем Миколою Михайловичем, відповідь надавалась на наступне питання: чи застосована система лісовідновної рубки (якої саме - вибіркова, поступова, суцільна тощо), виконана Державним підприємством «Берегометське лісомисливське господарство» у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року, відповідала чинним на час рубки правилам і нормам природоохоронного та лісоохоронного законодавства?
Отже, у питанні, яке поставлено експертам в ухвалі суду від 26.12.2022 р., і у питанні, на яке дано відповідь у висновку експертів № 66-Е від 06.02.2025 р., містяться розбіжності, у зв'язку з чим суд вважав за необхідне викликати судового експерта Макарчука В.Г. та експерта Короля М.М. для надання усних пояснень щодо їх висновку.
У зв'язку із наведеним, було викликано у судове засідання судового експерта Макарчука Віктора Григоровича (Львівський науково - дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, що розташований за адресою: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) та експерта Короля Миколу Михайловича (Національний лісотехнічний університет України, що розташований за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103,) для надання усних пояснень щодо їх висновку № 66-Е від 06.02.2025 р.
Згадані експерти прибули у судове засідання і надали пояснення по суті згаданого вище експертного висновку.
Ухвалою від 12.02.2025 р. поновлено провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2025 р.
Ухвалою від 31.03.2025 р. замінено відповідача у справі Державне підприємство «Берегометське лісове господарство», код ЄДРПОУ 21438976, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області на правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» (Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 203А ЄДРПОУ 45495765).
Ухвалою від 07.05.2025 р. закрито підготовче провадження у справі, її розгляд призначено на 28.05.2025 р.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в останнє ухвалою від 17.09.2025 р. вирішення спору перенесено на 08.10.2025 р.
У судовому засіданні 08.10.2025 р. оголошено перерву до 17.10.2025 р. з подальшим оголошенням перерви до 03.11.2025 р. та 05.11.2025 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Як вбачається з акту № 208/03, під час здійснення у період з 28.10.2021 р. по 02.11.2021 р. позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП «Берегометське лісомисливське господарство», спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу виявлено факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук в кількості 98 шт. на території Долішньошепітського лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 лісовідновна рубка 2020 року на площі 1,3 га. (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили) та факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук, клен-явір в кількості 146 шт. на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 лісовідновна рубка 2020 року на площі 1,4 га. (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили).
Вищезазначені рубки скоєні лісозаготівельними бригадами ДП «Берегометське лісомисливське господарство» у 2021 р.
Вищевказане, на думку позивача, є порушенням вимог ст. ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», п. 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. №724.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території Долішньошепітського лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» здійснений на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір заподіяної шкоди становить 4 117 671,87 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на таке. Ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» встановлена заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів Карпатського регіону, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень.
Також відповідач вказує, що спірна рубка проводилась у повній відповідності до матеріалів лісовпорядкування, а також на підставі лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 р. по якому, у відповідності до листів Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.12.2020 р. № 02-12/1150 та управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА від 28.12.2020 р. № 04/1875, термін заготівлі деревини було погоджено та продовжено до 31.05.2021 р.
При цьому відповідач вказує, що на дані спірні рубки не поширюється встановлена статтею 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» заборона, оскільки:
- по-перше дані рубки не відносяться до суцільної системи рубок, а є кінцевим прийомом поступової системи рубок (завершальним етапом лісовідновних рубок);
- по-друге рубки виконувалися відповідно до лісорубного квитка на ділянках лісу, які не відносяться до ялицево-букового насадження, так як відповідно до таксаційного опису Долішньошепітського лісництва квартал 37 виділ 2 площею 10 га.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу р. від 27.10.2021 р. №665 спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу у період з 28.10.2021 по 02.11.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (акт №208/03 складений 02.11.2021 р.).
Як вбачається з акту перевірки, під час здійснення у період з 28.10.2021 по 02.11.2021 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП «Берегометське лісомисливське господарство», спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу виявлено факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук в кількості 98 шт. на території Долішньошепітського лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 лісовідновна рубка 2020 року на площі 1,3 га. (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили) та факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук, клен-явір в кількості 146 шт. на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 лісовідновна рубка 2020 року на площі 1,4 га. (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили).
Вищезазначені рубки скоєні лісозаготівельними бригадами ДП «Берегометське лісомисливське господарство» в 2021 року, що є порушенням вимог ст. ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», п. 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №724.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території Долішньошепітського лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» здійснений на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір заподіяної шкоди становить 4117671,87 грн.
На підставі ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 222 Господарського кодексу України, з метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на адресу ДП «Берегометське лісомисливське господарство» було надіслано письмову претензію від 26.11.2021 №03.5-07/4827 про сплату шкоди в розмірі 4117671,87 грн.
На момент розгляду справи згадана шкода відповідачем не сплачена.
Ст. 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.
За змістом ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно положень ст. 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.
Згідно преамбули Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (далі Закон №1436-ІІІ), цей закон встановлює заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень. Отже, Закон №1436-ІІІ встановлює заборону на проведення суцільних рубок в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України.
Відповідно до змісту статті 1 Закону №1436-ІІІ, у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
берегозахисні ділянки - смуги лісу вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, інших водних об'єктів;
гірські ліси Карпатського регіону - ліси Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, розташовані в межах гірської системи;
поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові) рубки - рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів;
суцільні рубки - рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки.
Розділом ІІ Закону №1436-ІІІ, визначено обмеження деяких систем і видів рубок та контроль за дотриманням заборони рубок.
Згідно приписів ст. 2 Закону №1436-ІІІ з метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень:
у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря;
у лісах в лавинонебезпечних басейнах (смуги лісу по верхній його межі залежно від довжини безлісного схилу);
у лісах в селенебезпечних басейнах (усі ліси в зонах формування селей, що встановлюються національною гідрометеорологічною службою);
у берегозахисних ділянках лісу.
Так, згідно таксаційного опису Долішньо-Шепітського лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство», та актів відведення ділянки в рубку від 04 грудня 2020р. та від 07 грудня 2020р. квартал 37 виділ 2, відносяться до берегозахисних лісових ділянок, з крутизною схилу 30 градусів та 35 градусів відповідно і відносяться до стрімких схилів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» суцільні рубки - це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки.
Лісовідновні рубки відповідно до п.25 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 - це комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.
У свою чергу, відповідно до п.19 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. №929, суцільні системи рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.
У лісорубному квитку від 09.12.2020 року №228 у графі вид, спосіб рубки зазначено лісовідновна - кінцевий прийом. Поряд з цим, такого способу рубки, як лісовідновна - кінцевий прийом діючими законодавчими та нормативно-правовими актами не передбачено.
Згідно вказаних лісорубних квитків, матеріалів відведення ділянок, контрольного переліку відведених дерев, до рубки призначено весь деревостан (крім підросту, який підлягає збереженню), про що зазначено у графі «спосіб обліку» - за площею, а не «подеревно», як це проводиться під час вибіркових та поступових систем рубок. Отже, лісогосподарським підприємством призначено до рубки весь деревостан за один прийом, тобто у суцільний спосіб.
Таким чином, всупереч встановленої ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» заборони на проведення суцільних рубок в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, працівниками ДП «Берегометське лісомисливське господарство» проведено незаконну рубку 98 шт. дерев на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 та незаконну рубку 146 шт. дерев на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2.
За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди.
Неправомірність поведінки особи: всупереч встановленої ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» заборони на проведення суцільних рубок в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, працівниками ДП «Берегометське лісомисливське господарство» проведено незаконну рубку 98 шт. дерев на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 та незаконну рубку 146 шт. дерев на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2.
Наявність шкоди: розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території Долішньошепітського лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» здійснений на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір заподіяної шкоди становить 4117671,87 грн.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою: незаконна рубка сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук, клен-явір в кількості 146 шт. на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 лісовідновна рубка 2020 року на площі 1,4 га. (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили) призвела до заподіяння шкоди.
Вина заподіювача шкоди: Вищезазначені рубки скоєні лісозаготівельними бригадами ДП «Берегометське лісомисливське господарство» в 2021 року, що є порушенням вимог ст. ст. 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», п. 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №724.
Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.
Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище.
Висновок експертів № 66-Е від 06.02.2025 р. не береться до уваги судом з огляду на таке.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно ухвали Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2022, якою призначено у справі комплексну судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизу у справі №926/38/22, на вирішення експерту судом поставлено наступне питання: до якої системи рубок (вибіркова, поступова, суцільна чи інша (вказати яка) відноситься лісовідновна рубка, що виконана Державним підприємством «Берегометське лісомисливське господарство» у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року?
Проте, у своєму висновку (стор. 3) експерт зазначає, що вирішення поставленого питання експертного завдання відбувалось у наступній редакції: Чи застосована система лісовідновної рубки (якої саме - вибіркова, поступова, суцільна тощо), виконана Державним підприємством «Берегометське лісомисливське господарство» у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці № 2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка № 228 від 09.12.2020 року, відповідала чинним на час рубки правилам і нормам природоохоронного та лісоохоронного законодавства?
Відповідно до змісту п. 4.14. абз. 11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 3 листопада 1998р. за №705/3145 у вступній частині висновку експерта зазначаються: перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.
Необхідно зауважити, що в ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2022 про призначення судової експертизи у справі №926/38/22, питання, яке поставлено на вирішення експертизи, сформульоване максимально чітко, ясно та виключає неоднозначне його розуміння й тлумачення, а також відповідає тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу, та яке не потребувало зміни його редакції.
Крім того, відповідно до абз.6 п. 4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 у вступній частині висновку експерта зазначається: справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи), або стаття закону, якою передбачено надання висновку експерта (у разі наявності).
При цьому, неприпустим є вирішення експертом питань, які не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Водночас у висновку експертів (стор.6) в розділі: Вихідні дані та обставини події, що досліджується, експерт зазначає, що дослідження проводяться з наданих на експертне дослідження матеріалів адміністративної справи №600/938/21-а, а саме: з Акту №19/03 від 08.02.2021, складеному за результатами позапланової перевірки Держекоінспекцією Карпатського округу дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів держпідприємством «Берегометське лісомисливське господарство», що не відповідає предмету дослідження, оскільки комплексна судова інженерно-еколого-лісогосподарська експертиза призначалась Господарським судом Чернівецької області у справі №926/38/22, предметом розгляду якої був зовсім інший Акт позапланового заходу №208/03 від 02.11.2021.
Крім того, далі експерт зазначає у своєму висновку (стор. 7), що інспекторами з ОНПС ДЕІ Карпатського округу стверджується, що уповноваженими особами ДП «Берегометське ЛМГ» при відведенні та проведенні рубок у кварталі 33 виділ 1 площа 2,7 га; кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 площа 1,4 га.; у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 площею 1,3 га; у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 площею 1,4 га застосовано вид рубки - суцільна рубка, а не поступова рубка, як зазначено у лісорубних квитках, а також стверджується, що ділянка 1 та ділянка 2 кварталу 33 належать до зоологічного заказника місцевого значення «Зубровиця».
Разом з цим, предметом позапланового заходу (Акт №208/03 від 02.11.2021), який було надано експертам для проведення дослідження не були рубки, проведені ДП «Берегометське ЛМГ» у кварталі 33 виділ 1 площа 2,7 га; кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 площа 1,4 га.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс», код ЄДРПОУ 45495765, вул. Руська, 203А, м. Чернівці на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу, код ЄДРПОУ 42702233, вул. Акалеміка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ - 4 117 671,87 грн. шкоди та 61765,09 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17.11.2025 р.
Суддя А.А. Бутирський