8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2841/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ», 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, l-a
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, 6100З, м. Xapків, майдан Конституцiї, буд. 7
простягнення 2 355 420,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Джевага С.В.;
відповідача: Кітченко М.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про стягнення заборгованості за договором про закупiвлю робiт № 768 вiд 27.09.2021 року у розмiрi 2 355 420,00 грн. що є еквiвалентом 62013,46 дол. США на 29.12.2023 року.
Також, до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 22.08.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (вх. № 2841/25) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27.08.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19688/25) про усунення недоліків, до якої зокрема позивачем додано уточнену позовну заяву, у якій визначено ціну позову, а саме 2 355 420,00 грн., та викладено прохальну частину позовної заяви у наступній редакції:
- стягнення із відповідача суму заборгованості за договором про закупiвлю робiт № 768 вiд 27.09.2021 року у розмiрi 2 355 420,00 грн. Також, до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 вересня 2025 року о 11:30.
17.09.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 21380/25) у якому останній просить суд, прийняти клопотання та розглянути його, Задовольнити клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та відкласти розгляд справи № 922/2841/25 на інший час та дату. Повідомити про дату та час розгляду справи № 922/2841/25 учасників справи. Долучити до матеріалів справи 922/2841/25 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копію рішення Харківської міської ради 1 сесії 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20 з додатком 15, копію посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року клопотання (вх. № 21380/25 від 17.09.2025 року) - повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 жовтня 2025 року о(б) 11:45 год.
14.10.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 23851/25), у якому останній, просить суд, визнати поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву та поновити його. Прийняти відзив на позовну заяву та розглянути його. Відмовити у задоволенні позовних вимог. Судові витрати залишити за позивачем. Долучити до матеріалів справи повноваження особи, уповноваженої діяти від імені відповідача в порядку самопредставництва.
15.10.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на заяву представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку (вх. № 23945/25).
Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзивy нa позовну заяву, викладене у відзиві на позовну заяву (вх. №23851 від 14.10.25 року). Поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, долучено його до матеріалів справи, та подальший розгляд справи ведеться із його врахуванням.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.10.2025 року о(б) 12:00 год.
20.10.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 24321/25) у якій останній, просить суд, прийняти та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив. Задовільнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.10.2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання судом закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 листопада 2025 року о (б) 10:45 год.
Присутній у судовому засіданні 05.11.2025 року уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд позов задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 05.11.2025 року уповноважений представник відповідача надав усні заперечення, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі із підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд у судовому засіданні 05.11.2025 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі чим, судом було оголошено рішення скорочене (вступну та резолютивну) чистини.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 27.09.2021 року між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (позивач, підрядник) було укладено договір про закупівлю робіт № 768.
Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи з Капітального ремонту вул. Дружби Народів, 277, 279 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи.
Згідно з пунктами 3.1-3.3 договору, сторони погодили, що ціна цього договору становить 5 600 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 933 333,33 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Структура договірної ціни є динамічною і визначається у відповідності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правил визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з урахуванням доповнень та змін, затверджених наказом Мінрегіонбуду України та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668 в межах обсягів асигнувань, визначених за результатами тендерів.
Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника (пункти 4.1. - 4.2 договору).
Пунктом 4.7. договору, сторони погодили, що замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника.
Якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми (пункт 4.9. договору).
Згідно пункту 4.10. договору, фінансування робіт здійснюється у 2021 році згідно «Програми розвитку і реформування житлово - комунального господарства м. Харкова на 2011 0 2025 рр.», затвердженою рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 року № 328/10 (зі змінами) і складає 9 921,90 грн. у т.ч. ПДВ - 1 653,65 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету. Для виконання усіх обсягів робіт за договором замовник здійснює уточнення плану фінансування на поточний рік із урахуванням виконання дохідної частини бюджету міста.
Джерело фінансування - кошти бюджету Харківської міської територіальної громади (пункт 4.11. договору).
Пунктом 5.1. договору визначено, що строк виконання робіт: до 31 грудня 2022 року. Початок робiт: листопад 2021 року. Завершення робiт: грудень 2022 року згiдно графiка виконання робiт.
Місце виконання робіт є 61183, Україна, Харківська обл., м. Харків. вул. Дружби Народів, 277, 279 (пункт 5.2. договору).
Замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам (пункт 5.5. договору).
Пунктом 5.7. договору, сторони погодили, що приймання - передача в експлуатацію закінчених робіт (об'єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668, Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об'єктів в експлуатацію.
Між сторонами було погоджено додаток № 2 до договору, а саме календарний графік виконання робіт з капітального ремонту вул. Дружби Народів, 277, 279 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС:ДК 021:2015:45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг), додаток № 3 до договору, а саме план фінансового будівництва у 2021 році.
Також між сторонами було погоджено договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи № 01-001-001, відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошториса № 02-001-001, рахунок № П145, рахунок № 5 кошторисний прибуток, розрахунок № 6 кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій.
03.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 пунктом 1 якої, сторони погодили, що обсяг фінансування у 2021 році зменшується на 9921,90 грн., у т.ч. ПДВ - 1 653,65 грн. Внесено зміни у Розділ IV «Порядок здійснення оплати» пункт п. 4.10. викласти в новій редакції: 4.10. Фінансування робіт здійснюється у 2021 році згідно «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2025р.р.» затвердженою рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 року № 328/10 (зі змінами) і складає 0,00 грн. у тому числі ПДВ - 0,00 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету. Для виконання всіх обсягів робіт за договором замовник здійснює уточнення плану фінансування на поточний рік з урахуванням виконання дохідної частини бюджету міста.
Пунктом 2- 4 додаткової угоди визначено, що календарний графік виконання робіт викласти у новій редакції. План фінансування будівництва викласти у новій редакції. Інші умови договору залишаються без змін.
01.11.2022 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 2. Пунктом 2 якої сторони зокрема погодили, що внести змiни у роздiл V. Виконання робiт. Згiдно з пунктом 5.8. договору на пiдставi пункry 4 частини 5 статті 41 Закону України вiд 25.12.2015 року № 922-УIII (зi змiнами) про продовження строку виконання робiт пункт 5.1 викласти у новiй редакцiї:
«5.1. Строк виконання робіт: до 31 грудня 2023 року». Початок робіт: вересень 2021 року. Завершення робіт: грудень 2023 року згідно графіка виконання робіт.».
Пунктом 3 додаткової угоди внесено зміни у розділ Х. Строк дії договору. Згідно з пунктом 10.2. договору на підставі пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України вiд 25.12.2015 року № 922-УIII (зi змiнами) про продовження строку дії договору пункт 10.1 викладено у новій редакції:
«10.1. Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим договором». Для виконання усіх обсягів робіт за договором замовник здійснює уточнення плану фінансування на поточний рік із урахуванням виконання дохідної частини бюджету міста.
За твердженнями позивача, останнім на виконання умов договору у період жовтня 2021 року - грудня 2023 року було частково виконано роботи відповідно до умов договору, та було направлено на адресу відповідача лист від 08.09.2023 року вих. № 08/09-1-Х щодо технічного нагляду.
Відповідач у листі від 20.10.2023 року № 2050/0/66-23 зазначив, що останнім укладені відповідні договори на здійснення робіт з технічного нагляду з організації яких вони приймають на себе зобов'язання здійснити технічний нагляд за проведенням робіт з капітального ремонту. Також зазначено, що Департаментом будівництва та шляхового господарства надіслані листи до відповідних організацій щодо роботи з порушеного позивачем питання стосовно технічного нагляду.
Позивач на адресу відповідача направив лист від 15.11.2024 року вих. № 15/11-1-Х у якому, зокрема, зазначив про завершення виконання робіт за договором та просив забезпечити явку представників технічного нагляду на об'єкти за договором. Також зазначено, що у зв'язку із закінчення строків дії зазначених договорів, та у випадку невиконання своїх обов'язків з приймання виконаних об'ємів робіт, ТОВ «РДС» буде змушена звернутись до експертних установ для підтвердження об'ємів ним виконаних робіт та в судовому порядку вимагати компенсувати вартість експертних послуг разом зі стягненням вартості виконаних робіт ТОВ «ДС».
Позивачем було складено акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2021 року - грудень 2023 року від 29.12.2023 року на суму 2 355 420,00 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за жовтень 2021 року - грудень 2023 року від 29.12.2023 року, які були направлені відповідачу відповідно до листа від 18.04.2025 року вих. № 27-юр-2025.
Проте, відповідач в порушення умов договору не підписав акт виконаних робіт та не здійснив розрахунку за виконані позивачем роботи, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Як вбачається із матеріалів справи, та про що не заперечується сторонами, 27.09.2021 року між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (позивач, підрядник) було укладено договір про закупівлю робіт № 768.
Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи з Капітального ремонту вул. Дружби Народів, 277, 279 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари): ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи.
З аналізу вищевикладеного слідує, що укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, зобов'язання за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
Згідно частин 1, 4 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частинами 1-3 статті 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
За частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно статті 580 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Статтею 882 Цивільного кодексу України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд приймає до уваги, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у справах з аналогічних правовідносин, яка полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором" (постанови у справах ОП КГС Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 року у справі №905/411/17, від 17.03.2021 року у справі №910/11592/19 та інших).
З вищевикладеного слідує, що направлення позивачем відповідачу акту виконаних робіт разом із супровідним листом (вих. № 27-юр-2025 від 18.04.2025 року) є належним способом повідомлення останнього про готовність позивача до передачі закінчених робіт, а тому відповідно до вимог статті 882 Цивільного кодексу України відповідач як замовник мав негайно приступити до прийняття робіт після отримання такого повідомлення.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача будь-яких обґрунтованих заперечень щодо підписання вказаних документів.
Також, суд звертає увагу на положення пункту 6.2.1 договору, за якими замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання підрядником робіт, зазначених у календарному графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору, повідомивши його про це у десятиденний строк.
Проте, у справі відсутні повідомлення відповідача про розірвання договору з підстав неналежного виконання підрядником обумовлених цим договором робіт, що свідчить про фактичну відсутність претензій з боку відповідача.
У постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 Верховний Суд про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.
З аналізу вищевикладеного слідує, що для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, предметом доказування в даній справі є обставини, які засвідчують фактичне виконання позивачем робіт, обсяг і вартість цих робіт та наявність/відсутність у відповідача обов'язку прийняти і оплатити ці роботи чи їх частину.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виконано роботи за договором про закупівлю робіт № 768 від 27.09.2021 року про що свідчать наступні документи, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2021 року - грудень 2023 року від 29.12.2023 року на суму 2 355 420,00 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за жовтень 2021 року - грудень 2023 року від 29.12.2023 року, акт підтвердженням виконаних робіт від 29.12.2023 року, акти надання послуг № 3388 від 29.12.2023 року, № 3392 від 29.12.2023 року, видатковими накладними, паспортами якості, викладеними схемами та об'ємами робіт, актами закриття прихованих робіт (ДБН А.3.1-5-2016 додаток В), транспортною схемою до акта виконаних робіт, експертним звітом (позитивним) щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт вул. Дружби Народів, 277, 279 (внутрішньо квартальні дороги та тротуари» від 26.03.2021 року, а також висновком експерта № 02/05-25 за результатами проведення судової експертизи, висновком експерта № 07/02/24 від 04.06.2025 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи.
При цьому, основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Аналогічний висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21.
Отже чинним законодавством визначено обов'язок замовника щодо здійснення оплати фактично виконаних підрядником робіт.
Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для відмови від оплати фактично виконаних робіт.
Суд дослідивши надані позивачем документи, зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття "допустимість доказів", яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи підтверджують факт виконання позивачем робіт за договором на суму 2 355 420,00 грн.
Також, суд приймає до уваги, що відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечує та зокрема зазначає, що роботи за договором виконані не у повному обсязі, а передбачені в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року - грудень 2023 року на загальну суму 2 355 420,00 грн. є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 5.3. договору, а ціна договору становить 5 600 000,00 грн. У зв'язку із чим, у відповідача відсутній обов'язок оплатити відповідну частину виконаних робіт.
Суд не приймає вищевикладені заперечення відповідача, оскільки жодною умовою договору не передбачено застереження, що така оплата здійснюється лише після виконання підрядником всього комплексу робіт, передбачених договором. Крім того, відповідно до умов пункту 5.5. договору замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.
Відповідно до підпункту 6.2.2. пункту 6.2. договору, замовник має право контролювати виконані роботи у строки, встановлені договором.
У пункту 4.9. договору, сторони погодили, що якщо роботи виконані підрядником з недоробками та дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.
З аналізу вищевикладеного слідує, що у разі відмови замовника підписати акт приймання-передачі виконаних робіт підставою для нездійснення оплати виконаних за цим актом робіт може бути лише наявність недоліків (недоробок та дефектів) таких робіт при їх прийнятті, про що складається акт відповідно пункту 4.9. договору або визнання акту приймання-передачі виконаних робіт недійсним в порядку 4 статті 882 Цивільного кодексу України, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт на суму 2 355 420,00 грн., самі лише посилання на обставино які не підтверджені належними та допустимими доказами у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, суд не приймає до уваги доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву акт № 3/18-09 обстеження об'єктів капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів та додані до нього фотографії, оскільки акт складно 18.09.2024 року, ще до отримання від позивача направленого на адресу відповідача акту виконаних робіт, а на фотографіях міститься дата 23.09.2025 року, тобто майже через рік після складання відповідного акту.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаних робіт або окремих її етапів, Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За таких обставин, враховуючи відсутність фактичної відмови відповідача від договору, використання результатів виконаних позивачем робіт, без їх оплати та не здійснення жодних дій, щодо усунення будь-яких недоліків у виконаних підрядником роботах, суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано його зобов'язання за договором, у зв'язку із чим, відмова відповідача від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2021 року - грудень 2023 року від 29.12.2023 року на суму 2 355 420,00 грн., та невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт слід визнати неправомірними.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов'язковими ознаками, як: допустимість, достовірність та імовірність.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, пункту 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019, від 05.03.2020 року Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, а саме про стягнення із відповідача заборгованості за договором про закупiвлю робiт № 768 вiд 27.09.2021 року у розмiрi 2 355 420,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідач у розмірі 35 331,30 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 128, 129, 183, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (6100З, м. Xapків, майдан Конституцiї, буд. 7, ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, l-a, ЄДРПОУ 33658865) заборгованість за договором про закупiвлю робiт № 768 вiд 27.09.2021 року у розмiрi 2 355 420,00 грн. судовий збір у розмірі 35 331,30 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ» (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, l-a, ЄДРПОУ 33658865);
відповідач: Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (6100З, м. Xapків, майдан Конституцiї, буд. 7, ЄДРПОУ 34861610).
Повне рішення складено "17" листопада 2025 р.
Суддя О.О. Ємельянова