адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
14.11.2025 Справа № 910/10584/25
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи №910/10584/25
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Максілайн", вул. Гоголя, 68/1, смт. Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область, 38310
про стягнення 764 788,35 грн заборгованості,
25.08.2025 року до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Максілайн" про стягнення 764 788,35 грн штрафу за поставку неякісного товару відповідно до умов договору №1000/ВОЗ-2025 від 03.04.2025 року (вх. №10584/25).
Ухвалою від 01.09.2025 року Господарський суд м. Києва передав за підсудністю позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Максілайн" про стягнення 764 788,35 грн штрафу з доданими до неї матеріалами.
15.10.2025 року матеріали справи № 910/10584/25 надішли до Господарського суду Полтавської області (вх. №2019/25).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Полтавської області від 15.10.2025 року справа №910/10584/25 була передана на розгляд судді Тимощенко О. М.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року відкрито провадження у даній справ, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено процесуальні строки для подачі до суду заяв по суті.
11.11.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку (вх. №14511) та відповідь на відзив (вх. № 14515).
Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку, позивач зазначив, що ст.ст. 1, 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року. З моменту введення в дію воєнного стану в Україні позивач в складі Національної гвардії України здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Викладені вище обставини об'єктивно свідчать про поважність причин пропуску позивачем встановленого законом судом строку на надання відповіді на відзив.
Основним завданням військової частини НОМЕР_1 є забезпечення за рішенням Головного управління Національної гвардії України технікою, продовольчим, речовим, автотехнічним, медичним та іншим майном територіальних управлінь, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України.
Позивач також у період часу з 01.01.2024 по 10.11.2025 був учасником у 140 судових справах, які розглядались у судах різних інстанцій за всіма формами судочинства. Вказані обставини підтверджуються відомостями в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua. Викладені вище обставини також свідчать про поважність причин пропуску позивачем наданого судом процесуального строку на надання відповіді на відзив.
При вирішенні клопотання про поновлення строку для поданні відповіді на відзив суд керувався наступним.
Відповідно до статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Слід зазначити, що процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Положеннями частини 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою від 20.10.2025 року суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзиву на позов з урахуванням ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
Відповідно до квитанції № 4963388 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету Користувача ЄСІТС позивач отримав відзив з додатками 04.11.2025 року.
Відтак, кінцевим строком для подання позивачем відповіді на відзив є 10.11.25 р. включно (оскільки п'ятий день припав на вихідний день - неділю).
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію ( ч.4-5 ст. 119 ГПК України).
Позивач разом із заявою про поновлення процесуального строку вчинив відповідну дію - подав відповідь на відзив (з додатками).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з аналізу норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов'язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін.
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, дослідивши обставини, покладені в обґрунтування вищевказаного клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також забезпечення змагальності судового процесу, суд дійшов висновку, що причини пропущення такого строку є поважними, а тому наявні підстави для поновлення строку на подачу відповіді на відзив є поважними.
Керуючись ст. 118, 119, 166, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді відзив задовольнити, поновити позивачу строк для подання вказаної відповіді на відзив.
2. Встановити відповідачу строк на подання заперечення на відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
3. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Ухвала підписана 14.11.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст.ст. 235,255 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко