65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3211/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення (вх. №2-1706/25 від 03.11.2025), подану по справі
за позовом: фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни
до відповідача: фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича
про стягнення 50 350,43 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у даній справі позовні вимоги фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни (далі по тексту - ФОП Плачінта І.М.) було задоволено шляхом присудження до стягнення з фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича (далі по тексту - ФОП Козак І.М.) суми основного боргу у розмірі 39 660,00 грн, пені у сумі 4461,96 грн, збитків від інфляції у сумі 5019,97 грн, 3% річних у сумі 1208,50 грн, судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
31.10.2025 до суду від ФОП Плачінти І.М. надійшла заява про розподіл судових витрат у розмірі 10 690,50 грн.
03.11.2025 до суду від ФОП Плачінти І.М. надійшла заява про розподіл судових витрат у розмірі 10 690,50 грн. Водночас подану 31.10.2025 заяву позивач просить суд не розглядати у зв'язку з некоректним заповненням шаблону заяви в підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою від 05.11.2025 перша заява про розподіл судових витрат була повернута позивачу, друга заява прийнята до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. При цьому судом було зобов'язано позивача негайно направити на адресу відповідача копію другої заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками листом з описом вкладення та надати суду відповідні докази, встановлено відповідачу 5-тиденний строк з дня вручення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками для надання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
07.11.2025 до суду від ФОП Плачінти І.М. надійшла заява про залучення доказів направлення на адресу відповідача клопотання про стягнення витрат на правову допомогу від 31.10.2025 з додатками, яке, як вважає позивач, може бути прийняте судом як доказ виконання вимог ухвали суду від 05.11.2025.
Судом враховано, що обидві заяви позивача за змістом заявлених до стягнення витрат та наданими доказами є повністю ідентичними у зв'язку з чим з метою уникнення надмірного формалізму вважає за можливе враховувати наданий позивачем доказ направлення заяви з додатками на адресу відповідача.
ФОП Козак І.М. був повідомлений про прийняття заяви позивача про ухвалення додаткового рішення шляхом направлення ухвали суду від 05.11.2025 одночасно з направленням копії рішення суду від 27.10.2025 на його адресу місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте направлене на адресу відповідача поштове повідомлення (№R067033260730) згідно відомостей з вебсайту АТ «Укрпошта» було повернуто 12.11.2024 до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а, отже, в силу приписів п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученим відповідачу належним чином.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок судових витрат, крім судового збору, становить 16 960,00 грн. Водночас позивачем було повідомлено, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішенням суду від 27.10.2025 позовні вимоги ФОП Плачінти І.М. було задоволено повністю.
03.11.2025 до суду від ФОП Плачінти І.М. надійшла заява про розподіл судових витрат у розмірі 10 690,50 грн, які складаються із витрат на відправлення поштової кореспонденції відповідачу у розмірі 190,50 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 10 500,00 грн.
Таким чином, позивачем з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).
На підтвердження понесення витрат на відправлення поштової кореспонденції відповідачу у розмірі 190,50 грн позивачем було надано докази понесення відповідних витрат (описи вкладення, накладні та квитанції) у зв'язку з направленням на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та заяви про участь у судових засідання в режимі відеоконференції.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ФОП Плачінти І.М. в цій частині вимог шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 190,50 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
04.07.2025 між адвокатом Хлопко А.Ю. (Адвокат) та ФОП Плачінтою І.М. (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, п. 3.1 якого передбачено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
04.07.2025 між Адвокатом та Клієнтом було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 04.07.2025, яка визначає порядок оплати юридичних послуг у зв'язку з поданням позову до ТОВ «Білдінг інвест» та ФОП Козак І.М. Так, гонорар адвоката за подання позовної заяви становить 8000,00 грн, відповіді на відзив - 4000,00 грн, адвокатських запитів, заяв, клопотань - 2 000,00 грн, участь у одному судовому засіданні - 2500,00 грн; гонорар сплачується на рахунок адвоката або готівкою (пп. 1.2 п. 1, п. 3 додаткової угоди від 04.07.2025).
28.10.2025 між Адвокатом та Клієнтом було підписано акт здачі наданих послуг до договору від 04.07.2025, згідно якого адвокатом була надана наступна правова допомога: подання позовної заяви - 8000,00 грн, участь у одному судовому засіданні - 2500,00 грн.
29.10.2025 адвокатом Хлопко А.Ю. було складено довідку №2, згідно якої адвокат підтверджує отримання від ФОП Плачінти І.М. грошових коштів у розмірі 10 500,00 грн, сплачених позивачем у зв'язку з наданням їй правової допомоги у справі №916/3211/25.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).
У постанові Верховного Суду від 16.04.2020 У справі № 727/4597/19 зазначено, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон № 5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон № 265/95-ВР, Положення № 13 та Положення № 148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який підтверджуватиме факт отримання коштів від клієнта».
Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З огляду на викладене, враховуючи задоволення заявленого позивачем позову, зміст та обсяг наданої адвокатом правової допомоги, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, надання ФОП Плачінтою І.М. належних та допустимих доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в цій частині вимог шляхом присудження до стягнення з ФОП Козака І.М. витрат на правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126-129, 221, 236 - 238, 244 ГПК України, суд, -
1. Заяву фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Козака Ігоря Михайловича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь фізичної особи-підприємця Плачінти Ірини Миколаївни / АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 / витрати на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 190,50 грн /сто дев'яносто грн 50 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн /десять тисяч п'ятсот грн 00 коп./.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне додаткове рішення складено 17.11.2025.
Суддя С.П. Желєзна