Рішення від 03.11.2025 по справі 916/1016/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1016/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (код ЄДРПОУ 01125672, 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" (код ЄДРПОУ 32429363, 68000, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 5Р)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062, 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14)

про стягнення, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитро Марченко

від відповідача: Ігор Нечепуренко

від третьої особи: не з'явився

Позивач Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" про стягнення 4505711,67 грн., розірвання договору та зобов'язання вжити заходів з повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору спільної діяльності від 31.10.2007 №694-о.

Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою від 09.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.05.2025, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство розвитку громад та територій України, вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою суду від 07.05.2025 відкладено підготовче засідання на 04.06.2025.

23.05.2025 до суду від Міністерства розвитку громад та територій надійшло пояснення по суті спору, яке в подальшому залишено господарським судом без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого строку на його подання.

У судовому засіданні 04.06.2025 господарський суд оголосив перерву до 11.06.2025.

06.06.2025 до суду надійшло клопотання третьої особи про поновлення строку на подання пояснення.

10.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Ухвалою суду від 11.06.2025 у задоволенні клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про поновлення строку на подання пояснення відмовлено; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" про поновлення строку на подання відзиву задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 03.07.2025.

12.06.2025 до суду від третьої особи надійшло пояснення разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

26.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив.

27.06.2025 позивачем подано клопотання про долучення доказів разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання.

02.07.2025 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 03.07.2025 господарський суд протокольними ухвалами задовольнив клопотання третьої особи, поновив строк на подання пояснення та прийняв його до розгляду; задовольнив клопотання позивача, поновив строк та прийняв до розгляду переклад доданих до відповіді на відзив доказів; з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ухвалив про проведення підготовчого провадження у розумні строки та оголосив перерву до 23.07.2025.

23.07.2025 до суду від позивача надійшло пояснення на заперечення відповідача.

Ухвалою суду від 23.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №916/1016/25 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 18.09.2025.

У судовому засіданні 18.09.2025 господарський суд оголосив перерву до 25.09.2025; у судовому засіданні 25.09.2025 - до 16.10.2025, у судовому засіданні 16.10.2025 - до 23.10.2025.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав відповідні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.

Представник відповідача позов вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача, просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 23.10.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомлено, що скорочене рішення буде проголошено о 12:00 год. 03.11.2025.

В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, 02.10.2025 звернулася до суду з клопотанням про подальший розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Міністерства.

Судом, в порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 31.10.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" (далі - підприємство) було укладено договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства) №694-о.

За умовами п. 1.2. договору, зазначені сторони цього договору, які в подальшому іменуються спільно як сторони або учасники, керуючись своїми законними інтересами, чинним законодавством України, принципами рівноправного та взаємовигідного співробітництва, усвідомлюючи, що співробітництво сприятиме зростанню обсягів виробництва, результативності та ефективності фінансово-господарської діяльності сторін, уклади цей договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту.

Відповідно до п. 2.1., за цим договором сторони зобов'язуються об'єднати свої внески та без створення юридичної особи діяти спільно з метою отримання прибутку шляхом: організації та експлуатації комплексу на базі Митно-ліцензійного складу №22 ІМТП (далі -МЛС), складу цивільної оборони, складу №26 зі службово-побутовою будівлею та прилеглими територіями для облаштування пункту всіх видів контролю та огляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, які виїжджають за межі ІМТП автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності сторін. А також послуг зі зберігання вантажів, у тому числі в контейнерах, рефконтейнерах, відстою вантажного автотранспорту з метою розвантаження оперативних площ, зважування автотранспорту, доопрацювання вантажів; організації додаткового виїзду за межі ІМТП в районі вул. Транспортна, 17.

За умовами п.3.1. договору, на період дії цього договору ведення спільних справ учасників покладається на підприємство, і здійснюється ним, як уповноваженою учасниками цього договору особою, відповідно до положень цього договору та чинного законодавства України. Спільна діяльність здійснюється під загальним контролем порту в особі його посадових осіб, призначених відповідними наказами.

Відповідно до п.3.1.2. договору, підприємство своїм наказом призначає посадову особу, яка здійснює оперативне управління спільною діяльністю (керуючий спільною діяльністю). Після призначення підприємством керуючого спільною діяльністю та повідомлення про це порту, порт зобов'язаний протягом 5 днів надати довіреність керуючому спільною діяльністю на весь строк дії цього договору, з обсягом передбачених цим договором повноважень, необхідних підприємству для виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до цього договору. Довіреність є невід'ємною частиною цього договору і оформлюється згідно з нормами чинного законодавства України.

За умовами п.4.1. договору, порт: з урахуванням заявок підприємства складає та погоджує плани роботи порту в частині, що стосується спільної діяльності за цим договором; на підставі окремо укладених договорів забезпечує підприємству можливість використання для цілей спільної діяльності за цим договором: портових інженерних споруд, електро-, тепло- та водопостачання, усіх видів комунікацій у межах їх технічних можливостей із подальшим відшкодуванням таких витрат за рахунок спільної діяльності; робить внесок у спільну діяльність сторін відповідно до розділу 5 цього договору.

Відповідно до п. 4.3. договору, підприємство: забезпечує, щоб договори/контракти, які укладаються з ним у процесі здійснення спільної діяльності, відповідали цілям і предмету цього договору та не суперечили його умовам та вимогам чинного законодавства; при здійсненні спільної діяльності застосовує ціни та тарифи, встановлені законодавством України на вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються в рамках спільної діяльності за цим договором, а також тарифи на зберігання, затверджені начальником порту. Ціни і тарифи на послуги (роботи), що не підлягають регулюванню, підприємство встановлює самостійно; у погоджені строки та у встановленій формі, письмово інформує уповноважених посадових осіб порту про виробничі й фінансові показники, про хід виконання робіт за договорами/контрактами; забезпечує своєчасне здійснення ремонту основних фондів, що використовуються у спільній діяльності за цим договором, за рахунок коштів спільної діяльності; виконує відповідні вимоги порту щодо надання будь-якої необхідної інформації, документів тощо, у зв'язку з загальним контролем з боку порту за цим договором; виконує обґрунтовані вимоги та рекомендації порту щодо ефективного використання майна, переданого у спільну діяльність; робить внесок у спільну діяльність сторін відповідно до розділу 5 цього договору.

За умовами розділу 5, для досягнення цілей цього договору сторони об'єднують внески, опис, грошову оцінку, а також строки і порядок внесення яких наведено в додатку № 1 (внесок порту) та додатку № 2 (внесок підприємства), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.1.).

Грошова оцінка внеску порту здійснена на підставі проведеної незалежної експертної оцінки у встановленому законом порядку. Копія звіту про оцінку внеску порту є невід'ємною частиною додатку № 1 до цього договору (п. 5.2.).

У разі якщо внесок сторони виражений в іншій, крім грошової, формі, грошова оцінка такого внеску здійснюється на підставі проведеної незалежної експертної оцінки у встановленому законом порядку. Копії звіту про оцінку внеску є невід'ємною частиною цього договору. Передача майна, матеріальних та/або не матеріальних активів здійснюється за вартістю, зазначеною в експертній оцінці, яка використовується як база для нарахування амортизаційних відрахувань для цілей податкового обліку та розрахунку розміру оподаткованого прибутку від спільної діяльності (п. 5.3.).

Індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно, передане сторонами в якості внесків для здійснення спільної діяльності за цим договором, передається виключно у тимчасове користування учасників, тобто не стає спільною частковою власністю сторін (п. 5.4.).

Для здійснення спільної діяльності відповідно до цього договору, підприємству, як стороні, уповноваженій на ведення спільних справ, на строк дії цього договору порт передає у тимчасове користування (без права розпорядження) майно, перелік якого наведений у додатку №1 (внесок порту). Така передача оформлюється актом приймання-передачі та підписується уповноваженими представниками сторін. Передача портом майна як внеску відповідно до цього договору не змінює правового статусу такого майна. Майно порту є державною власністю та закріплене за портом на праві господарського відання. Межі території, що використовується для цілей спільної діяльності, та основні фонди порту, розміщені на цій території, зазначаються на схемі в додатку №4 до цього договору (п.5.5.).

Фінансування будівництва, реконструкції та модернізації споруд, що забезпечують спільну діяльність, проводиться за рахунок внесків сторін. У разі недостатності у порту коштів для фінансування будівництва, реконструкції та модернізації споруд, що забезпечують здійснення спільної діяльності, фінансування за погодженням сторін, оформленим у вигляді додаткової угоди до цього договору, може здійснюватися за рахунок внеску підприємства у спільну діяльність та збільшують розмір його внеску. Проєктно-кошторисна документація щодо проведення будівництва, реконструкції та модернізації (покращення) об'єктів споруд порту, що збільшує їх балансову вартість, узгоджується сторонами до здійснення таких робіт. Після припинення договору понесені підприємством витрати на будівництво, реконструкцію та модернізацію (покращення) майна порту, що забезпечують спільну діяльність, підлягають поверненню портом на умовах, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього (п. 5.7.).

Утримання рухомого та нерухомого майна, необхідного для використання у спільній діяльності, здійснюється за рахунок спільної діяльності (п.5.10.).

Усі послуги, що надаються портом підприємству або підприємством порту, здійснюються на підставі договорів(п. 5.13.).

Сторони підтверджують свої зобов'язання щодо внесення сторонами додаткових внесків у спільну діяльність за цим договором, в порядку, строки та на умовах, встановлених положеннями цього договору та, зокрема, положеннями цього пункту договору. Зазначені зобов'язання сторін зумовлені їхньою домовленістю про поетапний спільний розвиток та використання комплексу в не заборонених законодавством формах, у межах та на основі розробленої адміністрацією порту Програми розвитку Іллічівського морського торговельного порту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №316 від 18.04.2007 (п. 5.15.).

Сторони організовують спільну діяльність за цим договором шляхом об'єднання внесків без створення юридичної особи, що визначені в додатках №1, №2 до цього договору, узгоджені сторонами, де внесок порту визначено у розмірі 7454783 грн. (51%), внесок підприємства визначено в розмірі 7162438 грн. (49%) (п. 5.15.1.).

В рамках другого етапу - сторони визначили спільну діяльність з організації виїзду в районі вул. Транспортної, 17, шляхом внесення додаткових внесків у розмірі, необхідному для здійснення такого виїзду. Перелік і розмір внесків сторін у межах другого етапу визначається у додатковій угоді, яка буде невід'ємною частиною цього договору (п. 5.15.2).

Розрахунок амортизаційних відрахувань на майно, передане у спільну діяльність, здійснюється підприємством згідно з діючими нормативами відрахувань, виходячи з вартості, що зазначена у балансі власника майна окремо по порту та підприємству. Амортизаційні відрахування, розраховані за правилами податкового обліку, відносяться підприємством до валових витрат спільної діяльності та використовуються за цільовим призначенням на ремонт, поновлення та модернізацію основних засобів, що задіяні у діяльності (п. 5.16.).

Відповідно до п.6.1. договору, прибуток від спільної діяльності сторін за цим договором визначається в порядку, передбаченому чинним законодавством України, та утворюється після відшкодування з виручки, отриманої за результатами спільної діяльності за звітний період, витрат, понесених підприємством та/або портом відповідно до цього договору.

Згідно з п.6.2. договору, розподіл прибутку від спільної діяльності між сторонами здійснюється після сплати податку на прибуток, відповідно до звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, або іншим документом, прийнятим податковим органом.

За умовами п.6.3. договору, підприємство визначає результати спільної діяльності за звітний квартал. Співвідношення часток у прибутку визначається на підставі вартості вкладів сторін, визнаної всіма учасниками договору та підтверджених актами приймання-передачі та іншими документами станом на 15-те число другого місяця звітного кварталу. При цьому частка порту в розподілі прибутку не може бути нижчою 51%.

Згідно з п.6.4. договору, прибуток перераховується підприємством порту у вигляді щомісячних авансових платежів не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, виходячи із запланованої суми прибутку, що має бути отримана підприємством від спільної діяльності за результатами місяця, визначеного згідно з п.6.1 цього договору. Остаточні взаєморозрахунки здійснюються сторонами за результатами спільної діяльності за квартал, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, виходячи з фактично отриманого щоквартального прибутку з урахуванням раніше перерахованого авансу. Прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу, визначається згідно з положеннями податкового законодавства, а саме шляхом коригування валового доходу від спільної діяльності на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань, розрахованих на підставі вартості, за якою основні фонди було передано у спільну діяльність.

Відповідно до п.8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

В п.8.6. договору сторони погодили, що розмір щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності становитиме 300000,00 грн., починаючи з результатів спільної діяльності сторін за 2008 календарний рік.

За умовами п.8.7 договору, у випадках, коли прибуток, фактично отриманий за результатами спільної діяльності сторін за цим договором за 2008 календарний рік, є меншим, ніж величина мінімального гарантованого прибутку порту, визначеного п.8.6. договору, підприємство власним коштом компенсує порту розмір його мінімального гарантованого прибутку, який порт одержав би за цим договором, за винятком випадків, коли таке зменшення обсягів в конкретному календарному році безпосередньо спричинене настанням форс-мажорних наслідків.

Згідно з п.9.1. договору, на час дії форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо зазначене невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення цього договору, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти розумними заходами. Факт настання форс-мажорних обставин не змінює і не впливає на зобов'язання сторін, що виникають у випадках припинення цього договору, як вони визначені в розділі 10 цього договору.

Відповідно до п.9.2. договору, до обставин непереборної сили належать події, на які сторона не може вплинути і за виникнення яких не несе відповідальності, у загальноприйнятому значенні форс-мажору (землетрус, повінь, пожежа, інші стихійні лиха, страйк, воєнні дії, масові заворушення, дії влади), а також закони та нормативні акти заборонного характеру щодо тих чи інших умов договору, що набрали чинності після його укладення.

За умовами п.9.3. договору, обставини форс-мажору мають бути підтверджені Торгово-промисловою палатою та іншими компетентними органами, у тому числі державною владою за місцем їхньої події.

Відповідно до п.10.1. договору, усі питання координації спільної діяльності, узгодження питань і прийняття сторонами спільних рішень, у випадках, передбачених договором (законом) або необхідних з огляду на обставини, що виникли, а також розбіжності та суперечки між учасниками розглядаються і вирішуються на спільних засіданнях комісією, створеною учасниками у складі шести осіб (по три представники від кожного учасника). Засідання спільної комісії проводяться відповідно до регламенту, затвердженого учасниками. Рішення комісії оформлюються у вигляді протоколів, підписаними всіма членами комісії.

Згідно з п.11.1., цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання його сторонами та скріплення печатками сторін. Обов'язковою умовою укладення договору є погодження з Міністерством транспорту та зв'язку України. Строк дії договору до 31 грудня 2032 року.

За умовами п. 11.2. договору, сторони погоджуються з тим, що поважними причинами дострокового розірвання цього договору можуть бути винятково обставини, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення спільної діяльності сторін, які не були та не повинні були бути відомими на момент укладення цього договору, такі як закони України заборонного характеру, прийняті після його укладення, а також обставини, зазначені в п.11.3. договору.

Відповідно до п.11.3. договору, у разі встановлення недоцільності або неможливості подальшого здійснення спільної діяльності з причини одержання від'ємного фінансового результату такої діяльності протягом двох звітних кварталів поспіль, починаючи з 01.07.2008, що зумовлено необхідністю організації діяльності комплексу, а також невиконання сторонами умов п. 8.6., 8.7. цього договору, кожна із сторін має право розірвати цей договір, пропозиція про який має бути розглянута іншою стороною в місячний строк. У такому разі, пропозиція будь-якої із сторін про розірвання цього договору вважатиметься поважною причиною дострокового розірвання договору за умови згоди іншої сторони або за рішенням суду. У цьому випадку дія договору припиняється шляхом підписання сторонами угоди про його розірвання на умовах, передбачених такою угодою.

Згідно з п.13.1. договору, відносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України.

Умовами п.13.2. договору передбачено, що цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін та за погодженням з Міністерством транспорту та зв'язку України шляхом укладення додаткових угод у письмовій формі, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.13.3. договору, підприємство і порт мають право звернутися один до одного з будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього договору та реалізацією кожною із сторін своїх прав і виконанням обов'язків за ним. Сторони гарантують, що кожне їхнє звернення одна до одної буде розглянуте оперативно і ретельно, а прийняте за результатами його розгляду рішення буде найсприятливішим для сторін, у рамках чинного законодавства та цього договору.

Пунктом 13.5. визначено, що цей договір складено та підписано у двох примірниках (по одному для кожної сторони), що мають рівну юридичну силу, та на дату його підписання містить наступні додатки, які є невід'ємною частиною договору: додаток №1- внесок порту у спільну діяльність; додаток №2 - внесок підприємства у спільну власність; додаток № 3 до договору - схема території порту, що використовується з метою спільної діяльності; додаток №4 - програма розвитку Іллічівського морського торговельного порту.

Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплено печатками.

У додатку №1 до договору Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском порту у спільну діяльність у рамках першого етапу є основні фонди порту відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною цього додатку, що перебувають у порту на праві господарського відання, та що включають у себе:

- склад цивільної оборони загальною площею 584,2 кв.м, що передається у спільну діяльність як внесок порту за вартістю, визначеною на підставі незалежної експертної оцінки, та яка становить 939447,0 грн.;

- склад №22 загальною площею 1870 кв.м, що передається у спільну діяльність як внесок порту за вартістю, визначеною на підставі незалежної експертної оцінки, та яка становить 2715951,0 грн.;

- склад №26 загальною площею 2170 кв.м, що передається у спільну діяльність як внесок порту за вартістю, визначеною на підставі незалежної експертної оцінки, та яка становить 3215224,0 грн.;

- службово-побутова будівля загальною площею 188 кв.м, що передається у спільну діяльність як внесок порту за вартістю, визначеною на підставі незалежної експертної оцінки, та яка становить 584264,0 грн.

За умовами п. 1.1. додатку № 1 до договору, загальна вартість внеску порту виражена в грошовому еквіваленті та погоджена сторонами, становитиме 7454783,0 грн.

Фактична передача внеску буде здійснена до 01.11.2007, шляхом підписання актів приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін (п.1.2 додатку №1).

У додатку №2 до договору Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском підприємства є витрати на реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів порту, переданих у спільну діяльність за цим договором та прилеглої території, спрямовані на створення пункту всіх видів контролю та огляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, що виїжджають за територію ІМТП автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою збільшення ефективності господарсько-фінансової діяльності сторін. А також на організацію послуг зі зберігання вантажів, в тому числі в контейнерах, рефконтейнерах, технологічного відстою вантажного транспорту, з метою розвантаження оперативних площ, вагова для автотранспорту, доопрацювання вантажів.

За умовами п. 2 додатку № 2 до договору, вартість внеску підприємства визначається на підставі узгодженої сторонами проєктної документації та фактично виконаних робіт, та орієнтовно, в рамках першого етапу, становить 7162438,00 грн.

Відповідно до п. 3 додатку № 2 до договору, у рамках першого етапу підприємство зобов'язане приступити до розроблення проєктної документації за повного сприяння відповідних служб порту не пізніше 1 місяця з моменту передачі портом своїх основних фондів.

Згідно п.4 додатку №2, у строк не пізніше трьох місяців сторони зобов'язані погодити проєктну документацію, отримати необхідні дозвільні документи на будівельні роботи, а підприємство зобов'язане приступити до робіт не пізніше тридцяти робочих днів з моменту отримання відповідних дозволів на виконання робіт.

06.12.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було підписано акт приймання-передачі (додаток до договору спільної діяльності №694-о від 31.10.2007).

У вказаному акті, відповідно до п. 5.5. договору спільної діяльності, порт передав склад ГО 1 р-на інв. № 604, металеву споруду склад № 26 інв. № 13112, службово-побутову споруду інв. № 4032 як внесок порту в спільну діяльність. Вартість переданого за актом внеску порту виражена у грошовому еквіваленті та погоджена сторонами (відповідно до незалежної експертної оцінки), складає - 4738832,00 грн.

17.12.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було підписано акт приймання-передачі (додаток до договору спільної діяльності №694-о від 31.10.2007).

У вказаному акті, відповідно до п. 5.15.2 договору, порт передав складський комплекс інв. №16402 як внесок порту у спільну діяльність. Вартість переданого за актом внеску порту, виражена у грошовому еквіваленті та погоджена сторонами (відповідно до незалежної експертної оцінки), складає - 3409713,00 грн.

- 5.15.1. Сторони організовують спільну діяльність за цим договором, шляхом об'єднання внесків без створення юридичної особи, які визначені в додатках №1 та №2 у редакції, затвердженій додатковою угодою №1 до договору, погоджені сторонами, де внесок порту визначено у розмірі 10864496,00 грн. (51%), внесок підприємства визначено в розмірі 10438437,00 грн. (49%);

- 8.6. Сторони погодили, що розмір щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності становитиме: 900000, 00 грн. на рік, починаючи з результатів спільної діяльності сторін за звітний рік за умовами повного внесення сторонами своїх внесків та введення комплексу в експлуатацію.

Також, у вказаній додатковій угоді сторони дійшли згоди викласти додаток №1 та додаток №2 договору у новій редакції.

У додатку № 1 до договору (в редакції додаткової угоди від 14.12.2007) Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском порту у спільну діяльність у рамках першого етапу є основні фонди порту відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною цього додатка, що перебувають у порту на праві господарського відання і включають в себе:

Відповідно до п.2.1. додатку №1 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), вартість внеску порту в рамках першого етапу, виражена у грошовому еквіваленті з урахуванням земельної складової та погоджена сторонами, становить 7454783,0 грн.

За умовами п. 2.2. додатку № 1 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), фактична передача внеску в рамках першого етапу буде здійснена до 01.11.2007 шляхом підписання актів приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.3 додатку №1 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), вкладом порту в спільну діяльність в рамках другого етапу є основні фонди порту - складський комплекс, розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 17, що складається, відповідно до технічного паспорту від 15.09.2005 інв. № 1320, зі складу А площею 1133,0 кв.м, складу Б площею 1112,90 кв.м, прохідної В площею 17,2 кв.м, пожежного резервуару ємністю 100 куб.м, дворової споруди площею 7238 кв.м, залізничного пункту з рампою, площею 63 кв.м.

Вартість внеску порту в рамках другого етапу виражена в грошовому еквіваленті, з урахуванням земельної складової та погоджена сторонами, становить 3409713 грн. Фактична передача внеску в рамках другого етапу буде здійснена до 31.12.2007 шляхом підписання актів приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін.

За умовами п.4 додатку №1 договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), загальна вартість внеску порту в рамках першого та другого етапів виражена у грошовому еквіваленті та погоджена сторонами становить 10864496,00 грн.

У додатку № 2 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007) Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском підприємства є витрати на реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів порту, переданих у спільну діяльність за цим договором та прилеглої території, спрямовані на створення пункту всіх видів контролю та огляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, що виїжджають за територію "ІМТП" автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою збільшення ефективності господарсько-фінансової діяльності сторін, а також на організацію послуг зі зберігання вантажів, в тому числі в контейнерах, рефконтейнерах, технологічного відстою вантажного транспорту, з метою розвантаження оперативних площ, вагова для автотранспорту, доопрацювання вантажів.

За умовами п. 3 додатку № 2 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), вартість внеску підприємства в рамках першого етапу визначається на підставі узгодженої сторонами проєктної документації та фактично виконаних робіт, та орієнтовно, в рамках першого етапу, становить 7162438,00 грн.

Відповідно до п. 4 додатку № 2 договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), в рамках першого етапу підприємство зобов'язане приступити до розроблення проєктної документації за повного сприяння відповідних служб порту не пізніше 1 місяця з моменту передачі портом своїх основних фондів.

Згідно з п.5 додатку №2 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), вартість внеску підприємства в рамках другого етапу визначається на підставі узгодженої сторонами проєктної документації та фактично виконаних робіт, та орієнтовно, в рамках другого етапу, становить 3275999,00 грн.

Відповідно до п.6 додатку № 2 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), загальна вартість внеску підприємства в рамках першого та другого етапів становить 10438437 грн.

За умовами п.7 додатку № 2 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), в рамках другого етапу підприємство зобов'язане приступити до робіт з реконструкції, модернізації та поліпшення основних фондів порту не пізніше 30 робочих днів від дня отримання відповідних дозволів на виконання робіт.

27.12.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було підписано додаткову угоду, в якій сторони погодили викласти п.2.1., п.5.15.2. договору та додаток №1 у новій редакції.

До матеріалів позову позивачем долучено звіт від 02.02.2021 про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору за 2020 рік.

У звіті про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору за 2020 рік зазначено, що загальний розмір внеску ДП "МТП "Чорноморськ" за умовами договору, визначеними у додатковій угоді №1, складає 10864496 грн. Фактично внесено портом станом на 01.01.2021 - 8148545,00 грн., що складає 75% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Загальний розмір внеску підприємства за умовами договору, визначеними у додатковій угоді №1, складає 10438437 грн. Фактично внесено станом на 01.01.2021 - 10199405,03грн., що складає 97,71 % від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Фактично здійснено інвестицій учасниками спільної діяльності станом на 01.01.2021 - 18347950,03 грн.

Таким чином, станом на 01.01.2021 розмір внесків учасників договору складає: ДП "МТП "Чорноморськ" - 8148545,00 грн., ТОВ "Мілленіум 2003" - 10199405,03грн.

За підсумками 2020 року, враховуючи зміни в ПКУ, підлягає перерахуванню порту прибуток до оподаткування від спільної діяльності в розмірі 105630,35 грн. Станом на 01.01.2021 вже було перераховано порту 21508,20 грн. прибутку.

В матеріалах справи також наявний звіт від 12.03.2024 про нарахування і розподіл прибутку між сторонами договору № 694-о від 31.10.2007 за 12 місяців 2023 року.

У звіті про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору за 12 місяців 2023 року зазначено, що загальний розмір внеску ДП "МТП "Чорноморськ" за умовами договору, визначеними у додатковій угоді №1, складає 10864496 грн. Фактично внесено портом станом на 01.01.2024 - 8148545,0 грн., що складає 75% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Загальний розмір внеску підприємства за умовами договору, визначеними у додатковій угоди №1, складає 10438437 грн. Фактично внесено станом на 01.01.2024 - 10199405,03грн., що складає 97,71% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Фактично здійснено інвестицій учасниками спільної діяльності станом на 01.01.2024 - 18347950,03 грн.

Таким чином, станом на 01.01.2024 розмір внесків учасників договору складає: ДП "МТП "Чорноморськ" - 8148545,0 грн., ТОВ "Мілленіум 2003" - 10199405,03грн.

За підсумками 12 місяців 2023 року, враховуючи зміни в ПКУ, підлягає перерахуванню порту прибуток до оподаткування від спільної діяльності в розмірі 761730,37 грн.

05.04.2024 між Державним підприємством "МТП "Чорноморськ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було складено акт "Про результати проведення ревізії по договору спільної діяльності від 31.10.2007 №694-о, укладеного між ДП "МТП "Чорноморськ" та ТОВ "Мілленіум 2003", за період з 01.01.2023 по 31.12.2023".

У розділі "Загальні положення" акту від 05.04.2024 зазначено, що здійснення оперативного керівництва фінансово-господарською діяльністю за цим договором доручено Барікяну С.С., який протягом 2023 року діяв на підставі довіреностей: від 02.01.2023 № 29 (дійсна з 02.01.2023 до 31.03.2023), від 15.05.2023 №41 (дійсна з 15.05.2023 до 31.05.2023).

Відповідно до розділу "Перевірка вкладу в спільну діяльність" акту від 05.04.2024, за актами приймання-передачі від 17.12.2007 та від 06.12.2007 портом було передано позивачу у спільну діяльність: складський комплекс, склад ЦО 1-го р-ну №604, будівлю металевого складу №26, службово-побутову будівлю.

Фактичний внесок ДП "МТП "Чорноморськ" станом на 01.01.2024 становить 10864496,00 грн., що складає 100% від заявленого розміру інвестицій у спільну діяльність за умовами договору №694-о. Загальна вартість внеску підприємства складає 10438437,00 грн. (49% від загального вкладу). Фактично внесено станом на 01.01.2024 - 10199405,03 грн., що складає 97,71% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о. Фактично здійснено інвестицій учасника СД станом на 01.01.2024 - 21063901,03 грн. На даний час підприємством не зроблено внесків на суму 239031,97 грн., що передбачено п. 3.2., 4 додатку №1 до додаткової угоди №1 від 14.12.2007 договору спільної діяльності №694-о від 31.10.2007.

Згідно з розділом "Перевірка правильності розподілу та повноти перерахування долі прибутку від спільної діяльності" акту від 05.04.2024, перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2023 по бухгалтерському субрахунку СД 6858, який відображає розрахунки з іншими кредиторами, рахується дебіторська заборгованість по перерахуванню частки прибутку порту у сумі 351413,60 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "МТП "Чорноморськ" (оборотно-сальдова відомість за 2023 рік по субрахунку 3774 "Розрахунки по спільній діяльності"), станом на 01.01.2023 за підприємством рахувалася дебіторська заборгованість по перерахуванню частки прибутку порту у сумі 212080,73 грн., яку було погашено у травні 2023 року відповідно до платіжного доручення від 30.05.2023 № ЦБ 1406.

Станом на 01.01.2024 за підприємством рахувалася дебіторська заборгованість по перерахуванню частки прибутку порту у сумі 696048,03 грн., яку було погашено у лютому 2024 року (425596,76 грн. - платіжне доручення від 12.02.2024 № ЦБ 359 та 270151,27 грн. - платіжне доручення від 13.02.2024 № ЦБ 383).

Вищезазначене свідчить про порушення термінів перерахування щомісячних авансових платежів з запланованої суми прибутку відповідно до п. 6.4. договору спільної діяльності, а також про порушення термінів перерахування частки прибутку відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 14.12.2007 до договору про спільну діяльність за звітний (податковий) рік - період, який розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року.

Проаналізувавши повноту перерахування долі прибутку від спільної діяльності за період з 01.01.2012 по 29.02.2024 згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "МТП "Чорноморськ" (рах.3774), які сформовано в програмі 1С Підприємство з 2012 року, портом отримано прибутку від спільної діяльності на загальну суму 8677342,22 грн.

При цьому, відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 14.12.2007 до договору від 31.10.2007 №694-о про спільну діяльність з ТОВ "Мілленіум 2003", розмір щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності становить 900000,00 грн у рік.

За вісім років гарантований мінімальний прибуток порту мав становити 7200000,00 грн. (8 років х 12 місяців = 96 місяців х 75000,00 грн. на місяць = 7200000,00 грн.).

Тобто, підприємством ТОВ "Мілленіум 2003" порушено терміни перерахування щомісячних авансових платежів з запланованої суми прибутку, що має бути отримана підприємством від спільної діяльності за результатами місяця, а саме 75000,00 грн. щомісяця (900000,00 грн. на рік : 12 міс. = 75000,00 грн.).

Також, в порушення п. 3 додаткової угоди №1 від 14.12.2007 до договору про спільну діяльність, за вісім років спільної діяльності недонараховано щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку ДП "МТП "Чорноморськ" розрахунково в сумі 4676301,55 грн., що створює фактор неотримання доходу в рамках спільної діяльності та свідчить про невиконання договірних умов протягом багатьох років.

Відповідно до звіту про нарахування та розподіл прибутку між учасниками договору №694-о від 31.12.2007 за 12 місяців 2023 року, доходи від спільної діяльності ДП "МТП "Чорноморськ" та ТОВ "Мілленіум 2003" за 2023 рік становили 4704168,75 грн., витрати 3210579,89 грн. Фінансовий результат спільної діяльності -1493588,96 грн., прибуток до оподаткування склав 1493588,96 грн.

Таким чином, сума чистого прибутку, який підлягав розподілу за результатами спільної діяльності в 2023 році, є 1493588,96 грн.

З урахуванням фактичних внесків учасників у спільну діяльність та, враховуючи вимоги п. 6.3. договору, доля чистого прибутку від спільної діяльності порту протягом перевіреного року становила 51% -761730,37 грн.

Перевіркою своєчасності перерахування частини прибутку ТОВ "Мілленіум 2003" за результатами спільної діяльності встановлено, що за 2012-2016 роки, а також за 2021-2023 роки є прострочення термінів сплати порту частини прибутку.

У розділі "Аналіз фінансово-господарської діяльності в межах спільної діяльності" акту від 05.04.2024 зазначено, що відповідно до звіту про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору від 31.10.2007 №694-о, звіту про фінансові результати, довідки про виробничу діяльність між ДП "ІМТП" -ТОВ "Мілленіум 2003" характеризується наступними загальними показниками роботи: мінімальний дохід від послуг СВК-2 - 4704168,85 грн.; витрати - 3210579,89 грн.; прибуток до оподаткування - 1493588,96 грн.; частка прибутку ТОВ "Мілленіум 2003" - 731858,59 грн.; частка прибутку ДП "МТП "Чорноморськ" - 761730,37 грн. У порівнянні з минулим 2022 роком, дохід збільшився на 3965368,01 грн., або на 536,7%, витрати збільшилися на 2582681,95 грн., або 411,3%. Отже прибуток збільшився на 1382686,06 грн.- 1246,7%.

У розділі "Перевірка повноти і правильності визначення доходів від спільної діяльності" акту від 05.04.2024 відображено, що основний дохід СВК -2 формується з надання послуг з організації та забезпечення експлуатації об'єктів портової інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" для накопичення (зберігання) вантажу у критих складах спільної діяльності, а саме території першого району (склад №10 інв. №13112), на території складського комплексу по вул. Транспортній, 24 (склад інв. № 16402); послуг по зважуванню та послуг стафірування.

Дохід від послуг СВК-2 за 2023 рік становить 4704168,85 грн. (без ПДВ). У порівнянні з 2022 роком спостерігається збільшення доходів від здійснення господарської діяльності, у відносному визначенні на 536,7%. Починаючи з 2023 року спостерігається тенденція збільшення доходів від здійснення господарської діяльності СД ТОВ "Мілленіум 2003".

Відповідно до розділу акту "Перевірка правильності нарахування амортизаційних основних засобів", нарахування амортизаційних відрахувань на майно, яке передане в спільну діяльність, здійснюється підприємством.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "МТП "Чорноморськ" за період 01.01.2023 - 25.03.2024 нараховано амортизацію за кредитом цього рахунку на основні засоби, а саме:

-за інв. № 13112 у сумі 1775532,86 грн. (за січень 2024 року - 13359,02 грн.);

-за інв. № 4032 у сумі 131662,32 грн. (за січень 2024 року - 1505,06 грн.);

-за інв. № 16402 у сумі 465241,77 грн. (за січень 2024 року - 6287,05 грн.).

У результаті акту збройної агресії російської федерації проти України, 07.10.2023 мало місце влучання двох балістичних ракет по території спільної діяльності, визначеної договором №694-о від 31.10.2007, внаслідок чого було зруйновано більшу частину нерухомого майна, розташованого на території спільної діяльності універсального морського терміналу (перший район ДП "МТП "Чорноморськ", вул. Транспортна, буд. 2), а саме: будівлю складу з рампою (2131,3 кв.м), побутово-службову будівлю (110,23 м *19,60м).

У розділі "Висновки" акту від 05.04.2024 за результатами проведення ревізії по договору спільної діяльності було відображено наступні порушення:

- перевіркою своєчасності перерахування частки прибутку ТОВ "Міленіум 2003" за результатами спільної діяльності встановлено, що протягом тривалого часу є прострочення термінів сплати порту частки прибутку, а саме за 2012-2016 роки та за 2021-2023 роки. За вісім років спільної діяльності не донараховано щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку ДП "МТП "Чорноморськ" у сумі 4676301,55 грн., що створює фактор неотримання доходу в рамках спільної діяльності та свідчить про невиконання договірних умов протягом багатьох років.

- в порушення п.5.16 договору про спільну діяльність підприємство за період з 2021 року по 2022 рік не проводило нарахування амортизації на основні засоби, що може свідчити про умисне викривлення показників фінансово-господарської діяльності, з метою заниження витрат, при цьому відображаючи позитивний фінансовий результат спільної діяльності;

- спільною діяльністю ТОВ "Мілленіум 2003" за 2023 рік не відшкодовано земельного податку ДП "МТП "Чорноморськ" у сумі 523806,95 грн., сума нарахувань якого згідно з Декларацією за 2023 рік склала: за земельну ділянку 29839,32 м2 (кадастровий № 5110800000:03:001:0356) - 414020,57 грн.; за земельну ділянку 9800,43 м2 (кадастровий № 5110800000:03:001:0198) - 109786,38 грн.;

- витрати на поточний ремонт по договору з ТОВ "БК "Оріонбуд" у сумі 378074,90 грн. не можуть бути прийняті портом як обґрунтовані витрати, у зв'язку з ненаданням комісії необхідних документів, які передбачено договором від 01.12.2021 № 01/12/2021, а саме: актів приймання виконаних робіт КБ-2, довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3. Відповідно до п. 5.9. договору від 31.10.2007 №694-0, поточний ремонт майна, переданого сторонами до спільної діяльності, здійснюється за рахунок коштів спільної діяльності. Ремонт майна, переданого у спільну діяльність, здійснюється відповідно до графіків планових ремонтів майна, що використовується та/або переданого у спільну діяльність. Графіки планових ремонтів майна комісії не надано.

У вказаному акті наявна відмітка керуючого спільної діяльності "З актом не згоден. Підписано виключно з врахуванням заперечень від 13.08.2024".

Відповідачем до матеріалів справи долучено лист від 13.08.2024, адресований ДП "МТП "Чорноморськ", в якому тезисно зазначено наступне.

Стосовно першого пункту порушень згідно висновків акту ревізії відповідач зауважив, що дана ревізія проводилася виключно стосовно періоду функціонування спільної діяльності згідно договору №694-0 з 01.01.2023 по 31.12.2023. Отже показники попередніх періодів не могли бути об'єктом дослідження та не мали бути відображені у даному акті. З 12.06.2013 року склад ЦО 1-го району (інв. № 604) був переданий на баланс Адміністрації морських портів України і на даний час на балансі ДП "ІМТП" не знаходиться. Так, 11 березня 2014 року до Господарського суду Одеської області звернулось ДП "АМПУ" в особі ІФ ДП "АМПУ" з позовом до ТОВ "Мілленіум 2003" та ДП "ІМТП" про зобов'язання ТОВ "Мілленіум 2003" та ДП "ІМТП" виключити склад цивільної оборони інв.№694 зі складу майна, що є внеском ДП "ІМТП" до спільної діяльності за договором від 31.10.2007 №694-о та зобов'язання ТОВ "Мілленіум 2003" та ДП "ІМТП" передати його ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2014 (залишеним без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції) відмовлено позивачу у задоволенні позову. Листами від 13.01.2014 №13/01/3, від 11.06.2014 №11/06/4 ТОВ "Мілленіум 2003" зверталось до ДП "ІМТП" з проханням звільнити приміщення складів, що були передані у спільну діяльність, від майна, яке у спільну діяльність не передавалось, а саме, на складі цивільної оборони (на площі 584,2 кв.м.) дотепер зберігається майно порту, яке у спільну діяльність не передавалось.

Стосовно другого пункту порушень згідно висновків акту ревізії відповідач зауважив, що лише припущення "може свідчити" є хибним та зробленим без будь-якого належного обґрунтування. ТОВ "Мілленіум 2003" весь час дії договору про спільну діяльність суворо дотримується умов зазначеного договору та виконує свої зобов'язання як сторона СД.

Стосовно третього пункту порушень згідно висновків акту ревізії відповідач зазначив, що спільна діяльність не має правових підстав для відшкодування земельного податку ДП "МТП "Чорноморськ", наразі немає договору про відшкодування земельного податку між ДП "МТП "Чорноморськ" та ТОВ "Мілленіум 2003", як стороною за договором спільної діяльності №694-0.

Стосовно четвертого пункту порушень згідно висновків акту ревізії відповідач зауважив, що під час проведення ревізії не надходило жодних запитів щодо надання актів приймання виконаних робіт КБ-2, довідки про вартість підрядних робіт КБ-3 до договору №01/12/2021 від 01.12.2021.

Також позивачем до матеріалів справи долучено рішення та постанови в межах справи №916/326/13-г; оборотно-сальдові відомості та звіти за 2012-2024 роки, виписки по рахунку позивача за 26.04.2021, 23.07.2021, 27.09.2022, 25.11.2022, 30.05.2023, 12.02.2024, 13.02.2024, 01.11.2024, 18.11.2024, 17.12.2024, 30.12.2024; податкові декларації позивача з плати за землю за 2021-2024 роки.

В матеріалах справи наявне рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 26.06.2008 №692 "Про внесення зміни в рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 24.04.2008 №454 "Про погодження ТОВ "Мілленіум 2003" та Іллічівському морському торговельному порту місця для розташування митно-складського комплексу на території Іллічівського морського порту", висновок Центральної СЕС на водному транспорті Міністерства охорони здоров'я України на проєкт будівництва "Демонтаж існуючого складу № 22 з перенесенням на друге місце на території "ІМТП" ТОВ "Мілленіум-2003" від 22.04.2009 №36, декларація про готовність об'єкта до експлуатації (Реконструкція складу літ. "А" №22).

27.01.2021 позивач направив відповідачу проєкт договору про відшкодування (компенсацію) земельного податку.

15.05.2023 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому на виконання окремого доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.04.2023 №147/16/11-23 в частині припинення дії деяких видів договорів, відповідно п.4. ч.1 ст.1141 Цивільного кодексу України та п.11.2, п. 11.3. договору від 31.10.2007 № 694-о повідомив про дострокове розірвання договору та направив проєкт додаткової угоди про розірвання договору.

Листом від 30.05.2023 відповідач заперечив щодо дострокового розірвання договору.

08.12.2023 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин. Так, 07.10.2023 внаслідок акту збройної агресії російської федерації проти України було зруйновано більшу частину нерухомого майна, що розташоване на території спільної діяльності та безповоротно втрачено 281,54 тонни вантажу (пшениця), що знаходився на зруйнованому складі №10 МТП "Чорноморськ". Відповідач повідомив, що наразі у спільній діяльності не може використовуватись пошкоджене майно для ведення виробничої діяльності, а отже і отримання прибутку.

13.12.2023 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повторно зазначив про настання форс-мажорних обставин, у зв'язку з чим просив розглянути можливість зменшення мінімального річного прибутку на 50%.

10.01.2025 позивач звернувся до відповідача з листом про порушення термінів перерахування щомісячних авансових платежів.

16.01.2025 та 06.02.2025 позивач звернувся до відповідача з листом про направлення проєкту додаткової угоди про дострокове розірвання договору спільної діяльності.

27.02.2025 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому наголосив про невиконання умов договору з боку відповідача щодо перерахування прибутку позивачу, отриманого від спільної діяльності, та наполягав на здійсненні донарахування щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту у розмірі 3983848,11 грн.

14.03.2025 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив затвердити мінімальний річний прибуток (з урахуванням пошкодженого майна) з дати настання форс- мажорних обставин - у розмірі 450000,00 грн.

14.03.2025 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому наголосив про невиконання умов договору з боку відповідача щодо перерахування прибутку позивачу, отриманого від спільної діяльності, та наполягав здійснити донарахування щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту у розмірі 4505711,67 грн.

У позовній заяві позивач зауважує, що відповідно до додатку № 1 до договору від 31.10.2007 (в редакції від 14.12.2007) сторони визначили, що вкладом порту у спільну діяльність в рамках першого етапу є основні фонди порту у відповідності до схеми, яка є невід'ємною частиною цього додатку, які знаходяться у порту на праві господарського відання і включають в себе: склад цивільної оборони загальною площею 584,2 кв. м., вартістю на підставі незалежної експертної оцінки в сумі 939447 грн.; склад № 22 загальною площею 1870 кв. м. за експертною оцінкою вартістю в 2715951 грн.; склад № 26 загальною площею 2170 кв. м. вартістю 3215224 грн.; службово-побутове приміщення загальною площею 188 кв. м. вартістю 584261 грн.

За актами приймання-передачі від 17.12.2007 та від 06.12.2007 позивачем було передано у спільну діяльність: складський комплекс, склад ЦО 1-го району № 604, будівлю металевого складу №26, службово-побутову будівлю.

Рішенням виконкому Іллічівської міськради № 692 від 26.06.2008 було погоджено ТОВ "Мілленіум 2003" та ДП "ІМТП" реконструкцію складських та службово-побутових будівель з метою улаштування митно-складського комплексу на території порту, дозволено виконання проєктно-вишукувальних та будівельних робіт вищезазначеного комплексу, отримання дозволу на виконання будівельних робіт в установленому законом порядку.

Господарським судом Одеської області 29.05.2014 було прийнято рішення у справі №916/326/13-г, яким встановлено обставину здійснення демонтажу існуючого складу № 22 з перенесенням на інше місце території ІМТП з реконструкцією та введенням його в експлуатацію.

Позивач вважає, що вказаним рішенням підтверджується виконання зобов'язань порту за договором від 694-о щодо здійснення спільної діяльності шляхом внесення вкладів ДП "МТП "Чорноморськ" у спільну діяльність, зокрема і складу №22. Отже, фактичний внесок ДП "МТП "Чорноморськ", на переконання позивача, станом на 01.01.2024 складав 100% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору № 694-о.

Однак, позивач стверджує, що спільна діяльність, яка ведеться на підставі договору з ТОВ "Міленіум-2003", не приносить йому очікуваного прибутку та фактично призводить до отримання збитків.

Так, відповідно до п. 8.6. договору (в редакції додаткової угоди від 14.12.2007), сторони погодились, що розмір щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності буде складати 900000,00 грн. на рік, починаючи з результатів спільної діяльності сторін за звітний рік за умови повного внесення сторонами своїх внесків та введення комплексу в експлуатацію.

Проаналізувавши повноту перерахування долі прибутку від спільної діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2024 (13 років) позивачем встановлено, що ДП "МТП "Чорноморськ" отримано прибуток від спільної діяльності на загальну суму 9187342,22 грн. Разом з цим, за розрахунками позивача, за період 2012 - 2024 роки частина чистого прибутку, що підлягала сплаті порту (з урахування суми мінімального гарантованого чистого прибутку) відповідно до пункту 3 додаткової угоди мала становити - 13693053,89 грн.

Відтак, за 13 років спільної діяльності позивачу недонараховано щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку у розмірі 4505711,67 грн., що призвело до неотримання доходу в рамках спільної діяльності та свідчить про невиконання відповідачем договірних умов протягом багатьох років.

Також позивач наголошує, що відповідачем було порушено терміни перерахування щомісячних авансових платежів з запланованої суми прибутку, що має бути отримана від спільної діяльності за результатами місяця, а також остаточних платежів.

Зокрема, позивач стверджує, що станом на 01.01.2023 за відповідачем рахувалася дебіторська заборгованість по перерахуванню частки прибутку позивача у сумі 212080,73 грн., яку було погашено у травні 2023 року, а станом на 01.01.2024 за відповідачем рахувалася дебіторська заборгованість по перерахуванню частки прибутку позивачу у сумі 696048,03 грн., яку було погашено лише у лютому 2024 року.

Вищезазначене свідчить про порушення термінів перерахування щомісячних авансових платежів з запланованої суми прибутку відповідно до п. 6.4. договору, а також про порушення термінів перерахування частки прибутку відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 14.12.2007 до договору про спільну діяльність.

Також позивач зауважує, що ТОВ "Мілленіум 2003" не відшкодовано земельного податку ДП "МТП "Чорноморськ" у сумі 523806,95 грн. за 2023 рік, та за інші роки здійснення спільної діяльності, зокрема, за період з 2021 по 2024 роки в розмірі 2177659,68 грн. ДП "МТП "Чорноморськ" наразі самостійно несе витрати зі сплати земельного податку за земельні ділянки, які використовуються у спільній діяльності, та які мають бути віднесені до витрат спільної діяльності.

Таким чином, спільна діяльність призводить до прямих збитків позивача, оскільки за 2023 рік ДП "МТП "Чорноморськ" отримало за результатами спільної діяльності 212080,73 грн. прибутку, при цьому витратило 523806,95 грн. у вигляді сплати земельного податку за земельні ділянки, передані у спільну діяльність, а за період з 2021 по 2024 роки ДП "МТП "Чорноморськ" отримало за результатами спільної діяльності 1702057,74 грн. прибутку, при цьому витратило 2177659,68 грн.

07.10.2023 внаслідок влучання двох балістичних ракет було зруйновано більшу частину нерухомого майна, розташованого на території спільної діяльності універсального морського терміналу (перший район ДП "МТП "Чорноморськ", вул. Транспортна, буд. №2), а саме: будівлю складу з рампою (2131,3 кв.м) та побутово-службову будівлю (110,23 м х 19,60 м). На дану обставину посилається і відповідач у своїх листах, в яких ТОВ "Мілленіум 2003" визнається факт неможливості використання пошкодженого майна в межах спільної діяльності та отримання прибутку, що, за позицією позивача, свідчить про недоцільність та неможливість подальшого здійснення спільної діяльності. В силу того, що в межах спільної діяльності більше неможливо використовувати пошкоджене ракетним обстрілом майно, нівелюється мета договору спільної діяльності - отримання прибутку.

Також, згідно доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.04.2023 №147/16/11-23 підприємствам, що перебувають у сфері управління Міністерства, доручено вжити заходів щодо припинення договорів, предметом яких фактично є користування державним майном за плату на певний строк або безоплатне користування державним майном. Позивач вважає, що таке окреме доручення уповноваженого органу управління позивача від 26.04.2023 є ще однією обґрунтованою підставою для розірвання договору. Позивач звертався до відповідача з проєктами додаткової угоди до договору про дострокове розірвання договору, однак відповідач наголосив про недоцільність розірвання договору.

У своїх запереченнях щодо позовних вимог позивача відповідач наголошує, що протягом 2024 року позивачу від спільної діяльності перераховано грошові кошти на загальну суму 450000,00 грн. В 2025 році був остаточно підрахований прибуток від спільної діяльності за 2024 рік, який мав бути розподілений між сторонами (51% порту та49 % товариству), проте банківський платіж було неможливо здійснити, оскільки позивач, всупереч п. 3.1.2 спірного договору, не видав керуючому спільної діяльності відповідну довіреність. Без вказаної довіреності неможливі будь-які банківські операції, оскільки банк не проводить платежі без підтвердження повноважень особи (керуючого спільної діяльності).

Так, за 2024 рік прибуток спільної діяльності склав 1505600,82 грн., де 767856,42 грн. мав отримати позивач (51%), а 737744,4 грн. - ТОВ "Мілленіум 2003". При цьому, позивач не видав довіреність керуючому спільною діяльністю, а отже через свої ж дії недоотримав повну суму прибутку від спільної діяльності. В такій же ситуації з недоотриманим прибутком залишився і ТОВ "Мілленіум 2003".

Щодо сплати земельного податку відповідач наголошує, що позивач звертався до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення 166937,32 грн. земельного податку. У рішенні Господарського суду Одеської області у справі № 916/1916/16 суд виснував, що відповідно до правовстановлюючих документів на земельну ділянку саме позивач є особою, яка зобов'язана сплачувати земельний податок до моменту припинення права постійного користування. З огляду на те, що між позивачем та відповідачем відсутній договір про компенсацію земельного податку, у відповідача відсутній обов'язок щодо компенсації позивачу сплаченого ним земельного податку.

Щодо посилань позивача на рішення по справі № 916/326/13-г, відповідач зауважує, що у вказаному рішенні немає жодної згадки про повне внесення позивачем свого внеску в спільну діяльність за спірним договором.

Наголошує, що посилання позивача на справу №916/326/13-г є безпідставним, оскільки предмет спору був зовсім інший, і позовні вимоги стосувались складу Цивільної оборони (інв. №604), а не складу № 22. Обставини щодо складу № 22 не досліджувались та в резолютивній частині рішення він взагалі не згадується.

Відповідач стверджує, що позивач сам підтверджував, що ним зроблений внесок в спільну діяльність не в повному обсязі. Так, у звіті від 02.02.2021 про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору № 694-о від 31.10.2007 зазначено, що фактично внесено позивачем станом на 01.01.2021 - 8148545,0 грн., що складає 75% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору № 694-0.

Також, в акті від 05.04.2024 № 13-06/01-А вказується, що за актами приймання-передачі від 17.12.2007 та від 06.12.2007 позивачем було передано у спільну діяльність: складський комплекс, склад ЦО 1-го району № 604, будівлю металевого складу № 26, службово-побутову будівлю, загалом на суму 8148545 грн.

Відповідач зазначає, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.12.2007 до договору сторони погодили, що внесок порту у грошовому вимірі повинен дорівнювати 10864496 грн. В додатку № 1 від 14.12.2007 до зазначеної додаткової угоди позивач мав внести і склад № 22, який за незалежною експертною оцінкою оцінено в 2715951,00 грн., тобто, якраз на ту суму, яку позивач так і не вніс до спільної діяльності.

Відповідач наголошує, що позивач не пояснює відсутність акту приймання-передачі складу № 22 у спільну діяльність (по іншим об'єктам такі акти є), та відсутність складу № 22 в акті вибіркових обстежень основних засобів, що обліковуються за ДП "МТП "Чорноморськ" та передані в рамках спільної діяльності ТОВ "Мілленіум 2003" від 19.10.2023.

Позивач надає 6 актів щодо визнання видатків ТОВ "Мілленіум 2003" як частину вкладу відповідно до договору № 694-0 про спільну діяльність в ІМТП від 31.10.2007. Відповідач зазначає, що в цих актах міститься, в тому числі, інформація про роботи, які позивач замовляв у товариства стосовно складу № 22, проте ці роботи були виконані не за договором № 694-0 від 31.10.2007, а за зовсім іншими договорами: № 1 від 03.12.2007, № 317/1 від 23.05.2011, №1 від 30.05.2011, №6 від 05.12.2011, №12-08-09 від 12.08.2009, які стосувались також і інших видів робіт: топографічна зйомка земельної ділянки, додаткові роботи з благоустрою території СГК-2 тощо.

Відповідач зазначає, що позивач з 2007 року (з моменту початку спільної діяльності) не висував будь-яких претензій щодо недоотриманого прибутку. На щорічні звіти про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору позивач не надавав будь-яких заперечень, тільки з 2024 року позивач почав артикулювати свої претензії щодо розміру отриманого прибутку, на які товариство регулярно надавало обґрунтоване пояснення та розрахунки.

Відповідач наголошує, що об'єктивних підстав для розірвання договору наразі немає, спільна діяльність досягає позитивних фінансових результатів, про що свідчить регулярне перерахування позивачу грошових коштів відповідно до його долі, а посилання позивача на збитки через витрати на сплату земельного податку не можуть вважатися такою підставою, оскільки позивач вже сплачував його ще до підписання договору № 694-о від 31.10.2007. Також, не отримання гарантованого мінімального прибутку відповідно до п. 8.6 договору не може бути підставою для розірвання договору, оскільки самим позивачем не зроблений внесок в повному обсязі в спільну діяльність.

Щодо обставин пошкодження майна внаслідок ракетного обстрілу, відповідач наголошує, що ТОВ "Мілленіум 2003" неодноразово зверталось до позивача з пропозицією відремонтувати та відновити експлуатацію об'єктів після пошкодження майна через ракетний обстріл.

Щодо окремого доручення №308/16/11-22 від 31.12.2022 відповідач зазначає, що це доручення є внутрішнім документом міністерства, а не законодавчим актом.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що висновок господарського суду від 29.05.2014 у справі №916/326/13-г є приюдиційним та свідчить, що судом у тій справі було встановлено обставину передачі складу №22 у спільну діяльність та його подальшу реконструкцію, модернізацію та покращення.

Щодо взаємозв'язку між повнотою внесення сторонами договору своїх вкладів у спільну діяльність та виплатою порту щорічного мінімального гарантованого прибутку, позивач звертає увагу на лист відповідача від 13.12.2023 №13/12/1, у якому відповідач, посилаючись на п.8.6. договору, самостійно визнає необхідність виплати мінімального гарантованого щорічного прибутку у розмірі 900000,00 грн., та разом з цим просить зменшити мінімальний гарантований щорічний прибуток на 50 відсотків.

Позивач стверджує, що ним не видано довіреність на період розгляду цієї справи судом, оскільки ДП "МТП "Чорноморськ" висловило про намір розірвати договір простого товариства, що, в свою чергу, виключає можливість всупереч цьому видавати нову довіреність керуючому спільною діяльністю терміном на 1 рік.

Наголошує, що доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури від 26.04.2023 №147/16/11-23 є індивідуальним актом, вимоги якого є обов'язковими до виконання для ДП "МТП "Чорноморськ" як державного підприємства, підпорядкованого уповноваженому органу управління. Видавши доручення від 26.04.2023 №147/16/11-23 Міністерство діяло реалізовуючи свою господарську компетенцію відповідно до законодавства України.

У своїх поясненнях третя особа підтримала позицію позивача у повному обсязі, зазначила, що факт порушення умов договору підтверджено матеріалами справи, а отже у позивача є правові підстави для стягнення недоотриманого прибутку та дострокового розірвання цього договору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як зазначалося вище, 31.10.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" (далі - підприємство) було укладено договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства) №694-о (т.2 а.с.106-121).

Відповідно до п. 2.1., за цим договором сторони зобов'язуються об'єднати свої внески та без створення юридичної особи діяти спільно з метою отримання прибутку шляхом: організації та експлуатації комплексу на базі Митно-ліцензійного складу №22 ІМТП (далі - МЛС), складу цивільної оборони, складу №26 зі службово-побутовою будівлею та прилеглими територіями для облаштування пункту всіх видів контролю та огляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, які виїжджають за межі ІМТП автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності сторін. А також послуг зі зберігання вантажів, у тому числі в контейнерах, рефконтейнерах, відстою вантажного автотранспорту з метою розвантаження оперативних площ, зважування автотранспорту, доопрацювання вантажів; організації додаткового виїзду за межі ІМТП в районі вул. Транспортна, 17.

За приписами ст.1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст.1131 ЦК України).

Так, предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача недоотриманої частини мінімального гарантованого чистого прибутку за договором, розірвання договору про спільну діяльність та зобов'язання ТОВ "Мілленіум 2003" здійснити дії з повернення майна, що було передано позивачем в спільну діяльність.

Позов мотивовано тим, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору про спільну діяльність, яке полягало у систематичній недоплаті позивачу мінімального гарантованого чистого прибутку за договором, не відшкодуванні земельного податку, не поданням звіту про фінансові результати за 2024 рік, порушенням термінів перерахування щомісячних авансових платежів з запланованої суми прибутку та остаточних платежів, а також констатацією позивачем факту недоцільності ведення спільної діяльності за спірним договором та наявністю окремого доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.04.2023 №147/16/11-23.

Отже, для вирішення спору у цій справі вагомим і ключовим є з'ясування наявності/відсутності підстав для розірвання договору, ураховуючи приписи ЦК України, зокрема статті 651 ЦК України, виходячи з такого.

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Суд зауважує, що поняття "істотна умова договору" не є тотожною поняттю "істотне порушення договору".

Так Верховний Суд неодноразово та послідовно у контексті вирішення спорів щодо розірвання договорів у зв'язку з істотним порушення договору вказував таке.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2021 у справі №910/2861/18 та від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору.

Враховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов'язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Так, за умовами п. 11.2. договору, сторони дійшли згоди, що поважними причинами дострокового розірвання цього договору можуть бути винятково обставини, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення спільної діяльності сторін, які не були та не повинні були бути відомими на момент укладення цього договору, такі як закони України заборонного характеру, прийняті після його укладення, а також обставини, зазначені в п.11.3. договору.

Надаючи оцінку викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Що стосується твердження позивача про невиконання відповідачем умов п.8.6 договору в частині недоплати мінімального гарантованого чистого прибутку за договором в контексті істотності порушення умов договору та в частині позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Мілленіум 2003" недоотриманої частини мінімального гарантованого чистого прибутку за договором у розмірі 4505711,67 грн.

Як слідує з матеріалів справи, спільна діяльність за спірним договором здійснюється у формі простого товариства.

За приписами ст.1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Статтею 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства (стаття 1134 ЦК України).

Статтею 1139 ЦК України визначено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Так, відповідно до п.6.1. договору (в редакції договору від 31.10.2007), прибуток від спільної діяльності сторін за цим договором визначається в порядку, передбаченому чинним законодавством України, та утворюється після відшкодування з виручки, отриманої за результатами спільної діяльності за звітний період, витрат, понесених підприємством та/або портом відповідно до цього договору.

14.12.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було укладено додаткову угоду, в якій сторони, крім іншого, погодили викласти п. 8.6. договору у новій редакції: "8.6. Сторони погодили, що розмір щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності становитиме: 900000,00 грн. на рік, починаючи з результатів спільної діяльності сторін за звітний рік за умови повного внесення сторонами своїх внесків та введення комплексу в експлуатацію".

Отже, за умовами наведеного пункту договору (в редакції додаткової угоди), обов'язку ТОВ "Мілленіум 2003" перераховувати порту щорічний мінімальний гарантований чистий прибуток в рамках спільної діяльності в розмірі 900000,00 грн., кореспондує обов'язок порту внести свої внески у повному обсязі.

Суд враховує, що за умовами розділу 5, для досягнення цілей цього договору сторони об'єднують внески, опис, грошову оцінку, а також строки і порядок внесення яких наведено в додатку № 1 (внесок порту) та додатку № 2 (внесок підприємства), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.1.).

У додатку №1 до договору (т.2 а.с.122-123) Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском порту у спільну діяльність у рамках першого етапу є основні фонди порту відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною цього додатку, що перебувають у порту на праві господарського відання, та що включають у себе:

За умовами п. 1.1. додатку № 1 до договору, загальна вартість внеску порту виражена в грошовому еквіваленті та погоджена сторонами, становитиме 7454783,00 грн.

У додатку №2 до договору (т.2 а.с.124-125) Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском підприємства є витрати на реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів порту, переданих у спільну діяльність за цим договором та прилеглої території, спрямовані на створення пункту всіх видів контролю та огляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, що виїжджають за територію ІМТП автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою збільшення ефективності господарсько-фінансової діяльності сторін. А також на організацію послуг зі зберігання вантажів, в тому числі в контейнерах, рефконтейнерах, технологічного відстою вантажного транспорту, з метою розвантаження оперативних площ, вагова для автотранспорту, доопрацювання вантажів.

Відповідно до п. 3 додатку № 2 до договору, в рамках першого етапу підприємство зобов'язане приступити до розроблення проєктної документації за повного сприяння відповідних служб порту не пізніше 1 місяця з моменту передачі портом своїх основних фондів.

14.12.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було підписано додаткову угоду (т.2 а.с.127-128), в якій сторони погодили, крім іншого, викласти п. 5.15.1 договору у новій редакції: "5.15.1. Сторони організовують спільну діяльність за цим договором, шляхом об'єднання внесків без створення юридичної особи, які визначені в додатках №1 і №2 у редакції, затвердженій додатковою угодою № 1 до договору, погоджені сторонами, де внесок порту визначено у розмірі 10864496, 00 грн. (51%), внесок підприємства визначено в розмірі 10438437,00 грн. (49%)".

У додатку № 1 до договору (в редакції додаткової угоди від 14.12.2007) (т.2 а.с.129-130) Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском порту у спільну діяльність в рамках першого етапу є основні фонди порту відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною цього додатка, що перебувають у порту на праві господарського відання і включають в себе:

За умовами п.4 додатку № 1 договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007), загальна вартість внеску порту в рамках першого та другого етапів виражена у грошовому еквіваленті та погоджена сторонами становить 10864496,00 грн.

У додатку № 2 до договору (в редакцій додаткової угоди від 14.12.2007) (т.2 а.с.131-132) Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було погоджено, що внеском підприємства є витрати на реконструкцію, модернізацію та поліпшення основних фондів порту, переданих у спільну діяльність за цим договором та прилеглої території, спрямовані на створення пункту всіх видів контролю та огляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, що виїжджають за територію "ІМТП" автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою збільшення ефективності господарсько-фінансової діяльності сторін, а також на організацію послуг зі зберігання вантажів, в тому числі в контейнерах, рефконтейнерах, технологічного відстою вантажного транспорту, з метою розвантаження оперативних площ, вагова для автотранспорту, доопрацювання вантажів.

06.12.2007 між Державним підприємством "Іллічівський морський торгівельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було підписано акт приймання-передачі (додаток до договору спільної діяльності №694-о від 31.10.2007) (т.2 а.с.136).

У вказаному акті, відповідно до п. 5.15.2 договору порт передав складський комплекс інв. №16402 як внесок порту у спільну діяльність. Вартість переданого за актом внеску порту, виражена у грошовому еквіваленті та погоджена сторонами (відповідно до незалежної експертної оцінки), складає - 3409713,00 грн.

В той же час, в матеріалах справи відсутній акт про передачу портом у спільну діяльність складу №22.

Також, позивачем до матеріалів справи було долучено звіт від 02.02.2021 про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору за 2020 рік (т.1 а.с.134-135), в якому встановлено, що загальний розмір внеску ДП "МТП "Чорноморськ" за умовами договору, визначеними у додатковій угоді №1, складає 10864496 грн. Фактично внесено портом станом на 01.01.2021 - 8148545,00 грн., що складає 75% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Загальний розмір внеску підприємства за умовами договору, визначеними у додатковій угоді №1, складає 10438437 грн. Фактично внесено станом на 01.01.2021 - 10199405,03 грн., що складає 97,71% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Фактично здійснено інвестицій учасниками спільної діяльності станом на 01.01.2021 - 18347950,03 грн.

В матеріалах справи також наявний звіт від 12.03.2024 про нарахування і розподіл прибутку між сторонами договору № 694-о від 31.10.2007 за 12 місяців 2023 року (т.1 а.с.136-137), в якому зазначено, що загальний розмір внеску ДП "МТП "Чорноморськ" за умовами договору, визначеними у додатковій угоді №1, складає 10864496 грн. Фактично внесено портом станом на 01.01.2024 - 8148545,0 грн., що складає 75% від заявленого розміру інвестицій в спільну діяльність за умовами договору №694-о.

Фактично здійснено інвестицій учасниками спільної діяльності станом на 01.01.2024 - 18347950,03 грн.

Також, 05.04.2024 між Державним підприємством "МТП "Чорноморськ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" було складено акт "Про результати проведення ревізії по договору спільної діяльності від 31.10.2007 №694-о, укладеного між ДП "МТП "Чорноморськ" та ТОВ "Мілленіум 2003" за період з 01.01.2023 по 31.12.2023" (т.2 а.с.167-184).

В той же час, у розділі "Перевірка повноти і правильності визначення доходів від спільної діяльності" акту від 05.04.2024 відображено, що основний дохід СВК -2 формується з надання послуг з організації та забезпечення експлуатації об'єктів портової інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" для накопичення (зберігання) вантажу у критих складах спільної діяльності, а саме території першого району (склад №10 інв. №13112), на території складського комплексу по вул. Транспортній, 24 (склад інв. № 16402); послуг по зважуванню та послуг стафірування.

Відомостей щодо отримання доходів від використання у спільній діяльності складу №22 означений розділ не містить.

Також, відповідно до розділу акту "Перевірка правильності нарахування амортизації основних засобів" нарахування амортизаційних відрахувань на майно, яке передане в спільну діяльність, здійснюється підприємством.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "МТП "Чорноморськ" за період 01.01.2023 - 25.03.2024 нараховано амортизацію за кредитом рахунку на основні засоби, а саме:

- за інв. № 13112 у сумі 1775532,86 грн. (за січень 2024 року - 13359,02 грн.);

- за інв. № 4032 у сумі 131662,32 грн. (за січень 2024 року - 1505,06 грн.);

- за інв. № 16402 у сумі 465241,77 грн. (за січень 2024 року - 6287,05 грн.).

Разом з тим, інформація щодо нарахування позивачем амортизації за кредитом рахунку на основні засоби, а саме - на склад №22 в даному розділі також відсутня.

Також, в матеріалах справи наявний Акт вибіркових обстежень основних засобів, що обліковуються за ДП "МТП "Чорноморськ" та передані в рамках спільної діяльності ТОВ "Мілленіум 2003" (т.3 а.с.69), з якого слідує, що на підставі наказу директора ДП "МТП "Чорноморськ" від 27.09.2023 №264, комісією у відповідному складі згідно з цим наказом, у присутності заступника начальника відділу Південного офісу Держаудитслужби Добруника В.В. та головного державного аудитора Південного офісу Держаудитслужби Сечина Є.Д., були проведені вибіркові обстеження основних засобів ДП МТП "Чорноморськ", що передані в рамках спільної діяльності ТОВ "Мілленіум 2003", на предмет їх наявності.

За результатами обстеження встановлено наявність складського комплексу (інв. №16402), який був переданий портом за актом від 17.12.2007; приміщення металевого складу №26 (інв. №10320) та службово-побутове приміщення (інв. №4032), що були передані портом за актом від 06.12.2007.

Відомостей щодо наявності складу №22 вказаний Акт не містить.

У сукупності наведеного суд констатує, що портом не в повному обсязі було виконано свій обов'язок щодо передачі у спільну діяльність обумовлених договором внесків, а саме - не передано за актом приймання-передачі склад №22 загальною площею 1870 кв.м, за вартістю, визначеною на підставі незалежної експертної оцінки, яка становить 2715951,00 грн.

При цьому суд критично ставиться до позиції позивача відносно того, що факт передачі портом у спільну діяльність складу №22 встановлено рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/326/13-г (т.1 а.с.44-48), виходячи з наступного.

Так, в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/326/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" до відповідача Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Драйв" про виключення пункту 1 п.п.1.1.2. додатку № 1 від 31.10.07 до договору № 694-0 від 31.10.07 та викладення п. 1.1 додатку №1 в новій редакції; за зустрічним позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" про розірвання договору № 694-0 від 31.10.07; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003", Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерства інфраструктури України про зобов'язання виключити склад цивільної оборони інв.№ 604 зі складу майна, що є внеском ДП "ІМТП" до спільної діяльності за договором №694-0 від 31.10.07 та зобов'язання передати його ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії.

Як слідує з означеного рішення, обґрунтовуючи зустрічний позов ДП "Іллічівський морський торговельний порт" вказував, що істотним порушенням умов договору № 694-0 є не перенесення ТОВ "Мілленіум 2003" складу №22 в інше місце, здійснення його будівництва з простроченням строків будівництва, визначених в дозволі Інспекції ДАБК від 08.02.11 № 58 строком до 31.12.11, не прийняття складу №22 державною приймальною комісією до експлуатації, що, на думку порту, спричиняє недосягнення цілей спільної діяльності, зокрема відсутність результатів реконструкції спеціального вантажного комплексу (довготривала його реконструкція та відсутність відповідного фінансування), недосягнення очікуваних фінансових результатів, що робить неможливим подальше здійснення спільної діяльності.

В свою чергу, розглядаючи зустрічний позов суд у рішенні від 29.05.2014 у справі №916/326/13-г зазначив, що, мовою оригіналу "наявні в матеріалах справи довіреності ДП "ІМТП" на здійснення ТОВ "Мілленіум 2003" оперативного керівництва спільною діяльністю № 50 від 13.08.08, № 52 від 09.11.07, № 39 від 01.07.11, № 55 від 07.04.10, № 72 від 05.12.11, № 138 від 04.12.12, № 2 від 04.01.13, № 41 від 29.03.13, № 126 від 23.12.13, робочий проект "Митно-скласького комплексу ТОВ "Мілленіум 2003", узгоджені сторонами додаток до проекту "Митно-складського комплексу ТОВ "Мілленіум 2003", відомість об'ємів робіт на об'єкті будівництва "Митно-складський комплекс ТОВ "Мілленіум 2003" (демонтаж існуючого складу № 22 з перенесенням на інше місце території ІМТП з реконструкцією), дозвіл на виконання будівельних робіт №58 від 08.02.11, акти визнання витрат ТОВ "Мілленіум 2003" частиною вкладу відповідно договору № 694-0 від 31.10.07, від 28.12.12 № 35, від 01.08.12 № 33, від 27.08.12 № 32, від 13.04.12 № 31, від 05.03.12 № 29, від 07.03.12 № 28, від 01.02.12 № 27, від 17.01.12 № 26, від 20.05.11 № 23, від 06.04.11 № 21, від 12.05.10 № 13, від 31.03.09 № 9, від 30.01.09 № 8, акт № 22 від 07.09.10 звірки перерахування грошових коштів в якості внеску ТОВ "Мілленіум 2003" згідно договору №694-0, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.12.08 (реконструкція рампи з улаштуванням навісу до складу № 26 на території ІМТП), декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 01.11.12 (будівництво вантажно-складського комплексу на території ІМТП в м.Іллічівськ, вул.Центральна,9), акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань №482/19 від 13.06.13, декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 01.03.14 (реконструкція складу літ."А" № 22), технічні паспорти на будівлі та споруди за адресою № 9 вул. Центральна в м.Іллічівськ від 25.09.12, складу № 22 по вул.Центральна, 4 від 12.11.12, податкові декларації по спільній діяльності, договори підряду, договірні ціни до них, акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт, довідки вартості виконаних будівельних робіт та витрат, підтверджують виконання ТОВ "Мілленіум 2003" зобов'язань за договором №694-о щодо здійснення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, реконструкції, модернізації та покращення основних фондів порту, переданих йому у спільну діяльність, зокрема спірного за зустрічним позовом ДП "ІМТП" складу №22, а звіти про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору №694-о за 2012 від 29.01.13, за 4 кв. 2011 від 31.01.12, за 2009 р. від 04.02.10, за 2010 від 27.01.11, за 9 місяців 2013 від 21.10.13 свідчать про внесені вклади учасників, отриманий ними прибуток за результатами проведеної спільної діяльності".

Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов'язковість судового рішення. У свою чергу, основним завданням другого із цих принципів є забезпечення першого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Зокрема, це випливає також із судової практики Європейського суду з прав людини (рішення від 03.12.2003 у справі "Рябих проти росії" ("Ryabykh v. Russia", заява № 52854/99, пункт 55), від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" ("Svetlana Naumenko v. Ukraine", заява № 41984/98, пункт 91) тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, однією з важливих складових верховенства права є принцип правової визначеності, дотримання якого забезпечується реалізацією принципу res judicata (скорочено від "Res judicata pro veritate habetur", що в перекладі з латинської означає "судове рішення визнається за істину"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Тобто жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти росії" (пункти 51, 52, 56), у справі "Науменко проти України" (пункт 91), від 18.11.2004 у справі "Праведная проти росії" (пункти 24, 25).

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиція ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема, щодо їх належності, допустимості, достовірності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема, зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Суд враховує, що предметом спору за зустрічним позовом у справі №916/326/13-г були обставини невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" своїх зобов'язань за договором №694-о від 31.10.2007, а саме не здійснення реконструкції складу № 22 після його демонтажу і перенесення на інше місце та не введення його в експлуатацію.

На вирішення суду не ставилося питання щодо повноти внесення сторонами договору своїх внесків, спір мав місце щодо інших обставин.

За наведеного, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про встановлення рішенням суду у справі №916/326/13-г факту передачі портом у спільну діяльність складу №22.

При цьому суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18: "Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиціальних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиціальних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиціальних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм".

Суд зазначає, що за змістом висновків Верховного Суду суд зобов'язаний навіть за наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, самостійно оцінити докази та обставини справи (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача відносно того, що факт передачі складу №22 у спільну діяльність підтверджено актами про визнання витрат ТОВ "Мілленіум 2003" частиною вкладу за договором №694-о про спільну діяльність в ІМТП від 31.10.2007 (т.3 а.с.130-141), оскільки цими актами підтверджується саме виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині реконструкції об'єктів порту.

Разом з тим, умовами спірного договору та додатків до нього передбачено, що фактична передача портом внесків у спільну діяльність має бути здійснена шляхом підписання актів приймання-передачі уповноваженими представниками сторін.

За приписами ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутній акт передачі портом у спільну діяльність складу №22, загальною площею 1870 кв.м., вартістю 2715951,00 грн., що свідчить про невиконання портом своїх зобов'язань в частині повного внесення у спільну діяльність внесків, обумовлених договором.

Оскільки положеннями п.8.6 договору в редакції додаткової угоди №1 обумовлено, що розмір щорічного мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності становитиме 900000,00 грн. на рік за умови повного внесення сторонами своїх внесків та введення комплексу в експлуатацію, то за умови невнесення портом у повному обсязі обумовлених договором внесків підстави для отримання ним прибутку в розмірі 900000,00 грн. відсутні, а тому твердження позивача про порушення відповідачем умов договору в цій частині є необґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення з ТОВ "Мілленіум 2003" на користь порту недоотриманої частини мінімального гарантованого чистого прибутку за договором у розмірі 4505711,67 грн., суд зауважує наступне.

Так позивачем здійснено розрахунок недоотриманого мінімального гарантованого чистого прибутку за договором виходячи із встановленого п.8.6 договору розміру прибутку 900000,00 грн. Розрахунок здійснено за період з 2013 по 2016 та з 2021 по 2024 роки.

Разом з тим, оскільки судом встановлено факт невнесення портом своїх внесків у спільну діяльність у повному обсязі, що, відповідно до п.8.6 договору, є умовою встановлення мінімального гарантованого чистого прибутку порту в рамках спільної діяльності у розмірі 900000,00 грн., то вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положень п.6.3. договору, підприємство визначає результати спільної діяльності за звітний квартал. Співвідношення часток у прибутку визначається на підставі вартості вкладів сторін, визнаної всіма учасниками договору та підтверджених актами приймання-передачі та іншими документами станом на 15-те число другого місяця звітного кварталу. При цьому частка порту в розподілі прибутку не може бути нижчою 51%.

Як зауважив в судових засіданнях представник відповідача, при розподілі прибутку враховується обов'язкова частка порту в 51%, і прибуток розподіляється саме з дотриманням цієї частки, порту перераховується 51% прибутку.

Зазначені обставини позивачем не спростовані.

Натомість, обставини розподілу прибутку від спільної діяльності з урахуванням частки порту в розмірі 51% підтверджені доданими позивачем до матеріалів справи Звітами про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору №694-о від 31.10.2007 про спільну діяльність за 2020, 2023 роки та Актом "Про результати проведення ревізії по договору спільної діяльності від 31.10.2007 №694-о, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023".

Що стосується тверджень позивача про порушення відповідачем умов договору в частині неподання звіту про фінансові результати за 2024 рік та несвоєчасність перерахування щомісячних авансових платежів, суд звертає увагу на наступне.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо наведених порушень умов договору відповідачем позивач зауважує, що згідно з даними бухгалтерського обліку ДП "МТП "Чорноморськ" (оборотно-сальдова відомість за 2023 рік по субрахунку 3774 "Розрахунки по спільній діяльності"), станом на 01.01.2023 за підприємством рахувалася дебіторська заборгованість по перерахуванню частки прибутку порту у сумі 212080,73 грн., яку було погашено у травні 2023 року відповідно до платіжного доручення від 30.05.2023 № ЦБ 1406.

Вищезазначене, на переконання позивача, свідчить про порушення термінів перерахування щомісячних авансових платежів з запланованої суми прибутку відповідно до п. 6.4. договору спільної діяльності, а також про порушення термінів перерахування частки прибутку відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 14.12.2007 до договору про спільну діяльність за звітний (податковий) рік - період, який розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року.

Також позивач звертає увагу, що останній звіт про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору підприємство надало порту за 12 місяців 2023 року; а прибуток порту в останній раз було перераховано 18 листопада та 30 грудня 2024 року, що свідчить про порушення відповідачем умов спірного договору.

Відповідно до п. 3.1.2. договору, підприємство своїм наказом призначає посадову особу, яка здійснює оперативне управління спільною діяльністю (керуючий спільною діяльністю). Після призначення підприємством керуючого спільною діяльністю та повідомлення про це порту, порт зобов'язаний протягом 5 днів надати довіреність керуючому спільною діяльністю на весь строк дії цього договору, з обсягом передбачених цим договором повноважень, необхідних підприємству для виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до цього договору. Довіреність є невід'ємною частиною цього договору і оформлюється згідно з нормами чинного законодавства України.

Отже, з наведеного слідує, що саме на підприємство (ТОВ "Мілленіум 2003") покладено обов'язок ведення спільних справ учасників; управління спільною діяльністю здійснюється керуючим спільною діяльністю, повноваження якого підтверджуються відповідною довіреністю, надати яку зобов'язаний порт протягом 5 днів після призначення підприємством керуючого спільною діяльністю та повідомлення про це порту на весь строк дії цього договору, з обсягом передбачених цим договором повноважень, необхідних підприємству для виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до цього договору.

Як слідує з відзиву відповідача та пояснень його представника в судових засіданнях, всупереч наведеним положенням договору позивачем систематично порушується умова договору щодо видачі довіреності керуючому спільною діяльністю, порушується як строк, на який довіреність має бути видана (на час дії договору), так і часто вона взагалі не видається.

Відповідачем на адресу позивача регулярно скеровуються відповідні листи з проханням надати довіреність, але вони ним ігноруються та залишаються без відповіді (т.3 а.с.58, 58 зворот, 60 зворот, 62 зворот).

На підтвердження означеного відповідачем надано в матеріали справи довіреності, видані ДП "МТП "Чорноморськ" керуючому спільною діяльністю, а саме: №29 від 02.01.2023 зі строком дії до 31.03.2023, №41 від 15.05.2023 зі строком дії до 31.05.2023, №12 від 16.01.2024 зі строком дії до 31.03.2024, №20 від 19.04.2024 зі строком дії до 30.06.2024, №31 від 08.07.2024 зі строком дії до 31.12.2024, №20 від 11.02.2025 зі строком дії до 30.03.2025 (т.3 а.с.59-62).

Відповідач наполягає, що без довіреності неможливі будь-які банківські операції, оскільки банк не проводить платежі без підтвердження повноважень особи (керуючого спільною діяльністю).

Суд критично ставиться до позиції відповідача, оскільки, як зазначено вище, дебіторська заборгованість рахувалась за підприємством станом на 01.01.2023 та була погашена у травні 2023 року відповідно до платіжного доручення від 30.05.2023 № ЦБ 1406, а також станом на 01.01.2024 і була погашена у лютому 2024 року (платіжні доручення від 12.02.2024 № ЦБ 359 та від 13.02.2024 № ЦБ 383). Водночас, в матеріалах справи наявні довіреності №29 від 02.01.2023 і №12 від 16.01.2024, що не перешкоджало ТОВ "Мілленіум 2003" здійснити відповідні перерахування у встановлений строк.

При цьому суд звертає увагу, що положеннями п.8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Отже, в разі несвоєчасного перерахування щомісячних платежів порт не був позбавлений можливості ініціювати питання, в тому числі в судовому порядку, щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України.

Разом з тим, на переконання суду, порушення строку перерахування щомісячних платежів та неподання звіту за один рік не є суттєвим порушенням умов договору, за яке може бути застосована санкція у вигляді його розірвання.

Що стосується не відшкодування відповідачем земельного податку.

Позивач стверджує, що ведення спільної діяльності є збитковим для порту, оскільки прибуток є значно меншим земельного податку, який позивач сплачує, в тому числі за земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти порту, передані в спільну діяльність.

Так, згідно умов п.4.1.6 договору, порт, на підставі окремо укладених договорів, забезпечує підприємству можливість використання для цілей спільної діяльності за цим договором: портових інженерних споруд, електро-, тепло- та водопостачання, усіх видів комунікацій у межах їх технічних можливостей із подальшим відшкодуванням таких витрат за рахунок спільної діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору про відшкодування земельного податку.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1916/16 за позовом ДП "Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з користуванням земельною ділянкою, яка визначена як територія спільної діяльності згідно договору №694-о.

Рішенням суду від 29.08.2016, залишеним в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 та Вищого господарського суду України від 26.12.2016 (т.3 а.с.63-68), у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виснував, що, мовою оригіналу "вимога позивача щодо відшкодування земельного податку не узгоджується із приписами ст.14 ЦК України. Так відповідно до п.2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Тобто, власні зобов'язання позивача, які визначені Податковим кодексом України щодо сплати земельного податку, не можуть створювати обов'язків для ТОВ "Мілленіум 2003", так як відповідно до правовстановлюючих документів на земельну ділянку саме позивач є особою, яка зобов'язана сплачувати земельний податок до моменту припинення права постійного користування.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що між позивачем та відповідачем відсутній договір про компенсацію земельного податку, у відповідача відсутній обов'язок щодо компенсації позивачу сплаченого ним земельного податку".

У позовній заяві порт зауважує, що ТОВ "Мілленіум 2003" здійснювало відшкодування земельного податку за земельні ділянки, передані у спільну діяльність, до 2014 року, однак в подальшому припинило здійснювати таке відшкодування, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, так як позивач передбачав отримувати прибуток за результатами спільної діяльності, а не нести самостійно тягар сплати земельного податку за земельні ділянки, передані в спільну діяльність.

З приводу означеного суд зауважує, що підписавши без жодних зауважень договір про спільну діяльність порт погодився з його умовами, в тому числі з п.4.1.6 договору, який передбачає відшкодування порту відповідних витрат на підставі окремо укладених договорів.

Як зазначено вище, договору про відшкодування земельного податку до суду не подано.

При цьому суд не приймає до уваги твердження позивача про звернення до відповідача з пропозицією про укладення такого договору та ухилення товариства від його укладення, оскільки порт не був позбавлений можливості ініціювати питання укладення договору в тому числі в судовому порядку.

Що стосується окремого доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.04.2023 №147/16/11-23.

Як зазначає позивач, згідно доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.04.2023 №147/16/11-23 підприємствам, що перебувають у сфері управління Міністерства, доручено вжити заходів щодо припинення договорів, предметом яких фактично є користування державним майном за плату на певний строк або безоплатне користування державним майном. Таким чином, на переконання позивача, окреме доручення уповноваженого органу управління порту від 26.04.2023 є ще однією обґрунтованою підставою для розірвання договору, що свідчить про неможливість наступного здійснення спільної діяльності сторін, яка не могли бути відома на момент укладання даного договору, а саме щодо вжиття заходів розірвання договорів, предметом яких фактично є користування державним майном.

В свою чергу, як слідує з пояснень третьої особи Міністерства розвитку громад та територій, з метою оптимізації обліку об'єктів державної власності, що перебувають у сфері управління Мінінфраструктури, т.в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України видано окреме доручення від 19.01.2023 №20/16/11-23 (т.3 а.с.96-97), за яким керівників підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління Мінінфраструктури, акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінінфраструктури, зобов'язано надати Мінінфраструктури перелік діючих договорів оренди майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі підприємства (установи, організації, господарського товариства) та інформацію щодо інших діючих договорів, крім договорів оренди, предметом яких є право користування державним майном (інші цивільно-правові договори, на підставі яких треті особи мають право користування державним майном, включаючи договори безоплатного користування, договори про передачу права на експлуатацію, договори про спільну діяльність, договори зберігання та договори позички), що перебуває на балансі підприємства (установи, організації, господарського товариства), а також надати Мінінфраструктури копії договорів, зазначених у пункті 1 цього доручення.

У подальшому, керуючись Законом № 185, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Положенням про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400), з метою забезпечення ефективного використання державного майна та недопущення порушень законодавства в сфері оренди державного майна, в тому числі необхідністю приведення до норм положень частини третьої статті 2, частини другої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03.06.2020 № 483, видано доручення в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України від 26.04.2023 № 147/16/11-23 (т.3 а.с.90), яким, серед іншого, доручено керівникам підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління Мінінфраструктури, акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінінфраструктури, здійснити додатковий аналіз договорів згідно з переліком, наданим до Мінінфраструктури на виконання пункту 1 окремого доручення від 19.01.2023 № 20/16/11-23, та вжити заходів щодо припинення договорів, предметом яких фактично є користування державним майном за плату на певний строк або безоплатне користування державним майном/позичка такого майна.

Відповідно до підпункту 3) пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03.06.2020 № 483 майно, щодо якого до введення в дію Закону були укладені договори про передачу права на експлуатацію, а також договори, передбачені частиною третьою статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення строку їх дії, але не пізніше ніж через шість місяців з дня набрання чинності цією постановою, включається до Переліку першого типу та передається в оренду згідно з вимогами Порядку. Сторона такого договору після його припинення має переважне право на укладення договору оренди майна, що є предметом такого договору.

Листом Мінрозвитку від 06.07.2023 №10569/16/10-23 запитано у ДП "МТП "Чорноморськ" відомості стосовно вжиття заходів для припинення договорів, предметом яких фактично є користування державним майном за плату на певний строк або безоплатне користування державним майном/позичка такого майна в силу перелічених вище норм законів, на підставі яких видано доручення Міністерства.

З наведеного слідує, що вказане окреме доручення стосується питання приведення договорів, предметом яких фактично є користування державним майном за плату на певний строк або безоплатне користування державним майном/позичка такого майна, у відповідність до приписів чинного законодавства, що регулюють орендні правовідносини.

Проте, спірне майно передано портом у спільну діяльність, а не у платне або безоплатне користування (оренда, позичка тощо).

Крім того, вказівки Міністерства щодо припинення договорів не є істотною зміною обставин.

Підсумовуючи викладене вище суд зауважує, що за умовами п. 11.2. договору сторони дійшли згоди про те, що поважними причинами дострокового розірвання цього договору можуть бути винятково обставини, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення спільної діяльності сторін, які не були та не повинні були бути відомими на момент укладення цього договору, такі як закони України заборонного характеру, прийняті після його укладення, а також обставини, зазначені в п.11.3. договору.

Під час розгляду даної справи суду не доведено наявність виняткових обставин, які б зумовлювали неможливість подальшого ведення спільної діяльності, а також не доведено факту порушення відповідачем положень п.8.6, 8.7 договору.

В свою чергу, як слідує з Акту про результати проведення ревізії по договору спільної діяльності від 31.10.2007 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, у порівнянні з минулим 2022 роком, дохід збільшився на 3965368,01 грн., або на 536,7%, витрати збільшилися на 2582681,95 грн., або на 411,3 %, отже прибуток збільшився на 1382686,06 грн. - 1246,7%.

Доказів, які б свідчили про збитковість спільної діяльності матеріали справи не містять.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо розірвання договору спільної діяльності від 31.10.2007 №694-о.

Оскільки вимога про зобов'язання ТОВ "Мілленіум 2003" здійснити дії з повернення майна, що було передано ДП "МТП "Чорноморськ" в спільну діяльність у відповідності до п.11.4 договору, є похідною від вимоги про розірвання договору, остання також не підлягає задоволенню.

У сукупності наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв'зку із стабілізаційними відключеннями електроенергії в будівлі Господарського суду Одеської області повне рішення складено і підписано 14 листопада 2025 р.

Попередній документ

131820607

Наступний документ

131820609

Інформація про рішення:

№ рішення:	131820608
№ справи:	916/1016/25
Дата рішення:	03.11.2025
Дата публікації:	18.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; спільної діяльності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.11.2025)
Дата надходження:	19.03.2025
Предмет позову:	про стягнення, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

07.05.2025 10:40	Господарський суд Одеської області
04.06.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
11.06.2025 15:30	Господарський суд Одеської області
27.06.2025 16:00	Господарський суд Одеської області
03.07.2025 16:00	Господарський суд Одеської області
23.07.2025 13:45	Господарський суд Одеської області
18.09.2025 13:00	Господарський суд Одеської області
25.09.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
16.10.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
23.10.2025 13:40	Господарський суд Одеської області
03.11.2025 12:00	Господарський суд Одеської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СУЛІМОВСЬКА М Б

3-я особа без самостійних вимог на стороні позивача:

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілленіум 2003"

позивач (заявник):

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

представник відповідача:

Нечепуренко Ігор Олегович

представник позивача:

МАРЧЕНКО ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ