просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
17 листопада 2025 року м.Харків Справа № 913/222/25
Провадження № 4/913/222/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 03.09.2025
Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт Козин Обухівського району Київської області
до відповідача - Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 178343 грн 32 коп.
Без виклику (повідомлення) учасників справи,
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулося до Господарського суду Луганської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості за договором поставки вугілля № 111/53 від 19.09.2019 у сумі 178343 грн 32 коп., з яких: 92310 грн 36 коп. - збитки, 13986 грн 27 коп. - пеня, 11487 грн 99 коп. - 3% річних, 60558 грн 68 коп. - інфляційні втрати.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем укладено договір поставки вугілля, за яким відповідач зобов'язався поставити у власність позивача вугільну продукцію належної якості. На виконання умов договору від відповідача зі станції відправлення Новодружівська на адресу вантажоодержувача (Вуглегірська ТЕС) у грудні 2020 року надійшли 5 вагонів (№№ 67182782, 60686250, 60683919, 67148688, 60251386) з вугіллям та у серпні 2021 року 7 вагонів (№№ 66963703, 61543724, 62505235, 67845461, 67847608, 61850053, 62469978) з вугіллям. Після прибуття вагонів з вугіллям Вуглегірською ТЕС проведено відбір проби вугілля, за результатами якого встановлено невідповідність якості вугілля умовам, визначеним договором, з чим погодилося АТ «Лисичанськвугілля». Вагони з неякісним вугіллям, які прибули на Вуглегірську ТЕС, за вказівкою та за рахунок відповідача були переадресовані вантажоодержувачам ТОВ «Угольная Ярмарка» та ТОВ «Донінтервугілля». Разом з тим, позивач поніс збитки у вигляді вартості сплаченої доставки вагонів з вугіллям залізничним транспортом від залізничної станції відправлення Новодружівська Донецької залізниці до станції призначення Світлодарське в сумі 92310,36 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 08.09.2025 залишив позовну заяву ПАТ «Центренерго» без руху та встановив десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви суд ухвалою від 19.09.2025 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановив сторонам строки для подання процесуальних заяв по суті.
Ухвала суду від 19.09.2025 надсилалась позивачу та його представнику в їх електронні кабінети підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та отримані ними 19.09.2025 о 16 год. 24 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Оскільки відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», суд повідомив його про розгляд справи шляхом передачі телефонограми від 19.09.2025 за номером телефону 0505743798, яку прийняв в.о. директора АТ «Лисичанськвугілля» Боярський Валерій Анатолійович та повідомив актуальну адресу електронної пошти для надсилання процесуальних документів - ІНФОРМАЦІЯ_1 Ухвала суду від 19.09.2025 була надіслана на вищезазначену електронну пошту та отримана відповідачем 22.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Крім того, суд 19.09.2025 розміщував для відповідача відповідне повідомлення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях»), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно із ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.
19.09.2019 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі - покупець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки вугілля № 111/53, за умовами якого постачальник поставляє (передає) у власність покупця, а покупець приймає і оплачує вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Відповідно до п. 1.2 договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.1 договору поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», з урахуванням передбачених договором особливостей.
У пункті 2.2 договору передбачено, що узгоджений сторонами в відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою, за результатами лабораторних випробувань якої оформлене посвідчення якості вугілля в партії та враховані особливості пункту 3.5. договору.
Доставку вугілля до залізничної станції призначення по території України здійснює АТ «Укрзалізниця» (далі - перевізник) або приватний оператор залізничного рухомого складу (далі - експедитор) в відкритих, технічно справних, очищених від залишків попередніх вантажів залізничних вантажних напіввагонах (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору вугілля поставляється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відповідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленого по договору вугілля не зараховується.
Згідно з п. 2.5 договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що приймання вугілля здійснюється спільно вантажоотримувачем і уповноваженими представниками постачальника в місці надходження - на території і на обладнанні вантажоотримувача.
Вантажоотримувач самостійно приймає вугілля за якістю та кількістю, якщо уповноважені представники постачальника не прибули до місця надходження вугілля для його спільного приймання та/або відсутні на момент подачі вагонів для зважування чи опробування біля відповідного обладнання вантажоотримувача. Результати самостійного приймання вугілля вантажоотримувачем вважаються достовірними, рівноцінними з результатами спільного приймання та використовуються для виконання умов договору крім випадків, вказаних в пункті 3.4 договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору спірні ситуації щодо якісних показників вугілля, прийнятого без участі представника незалежної інспекторської організації, вирішуються шляхом виконання хіманалізів контрольних та арбітражних зразків лабораторних проб виключно в присутності представника покупця.
Хіманаліз арбітражних зразків лабораторних проб здійснюється на письмову вимогу постачальника або покупця після оцінки результатів хіманалізу відповідних контрольних зразків лабораторних проб. Результати хіманалізу арбітражних зразків лабораторних проб вважаються остаточними без врахування всіх попередніх хіманалізів в будь-яких лабораторіях та застосовуються для виконання умов договору.
Згідно з п. 5.1 договору якість та ассортимент вугілля, що поставляється за договором, повинні відповідати вимогам: базова зольність на сухий стан 23,0%, а допустимий діапазон 16,0-28,0%; базова волога на робочий стан 8,9%, а допустимий діапазон ?12%; вихід ледких речовин на сухий беззольний стан 36,0-44,0%; плавкість золи ?1360°C.
У пункті 5.2 договору передбачено, що якість відвантаженого вугілля підтверджується посвідченням якості на кожну партію.
Для визначення фактичних якісних показників, які застосовуються для виконання умов Договору, з отриманого вугілля відбирають проби, готують їх для лабораторних випробувань та здійснюють випробування за відповідними чинними нормативними документами на методи відбору і підготовки проб до лабораторних випробувань та на методи аналізування (п. 5.3 договору).
У пункті 8.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїхзобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.
Постачальник несе всі ризики втрати чи пошкодження вугілля до моменту здійснення його поставки у відповідності до умов договору (п. 8.4 договору).
Відповідно до п. 8.5 договору якщо покупець не вивантажив вугілля з вагонів і відповідно до умов договору відмовився його приймати та оплачувати, сторони погоджують наступний порядок дій:
-покупець/вантажоотримувач протягом 6 годин з моменту встановлення факту невідповідності вугілля умовам договору направляє постачальнику відповідну телеграму/повідомлення про відмову від приймання такого вугілля;
-після отримання такої телеграми/повідомлення постачальник зобов'язаний забезпечити умови для повернення вагонів з неприйнятим вугіллям в зворотному напрямку в т.ч.: забезпечити направлення вантажовідправником вантажоотримувачу листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугілля; забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля;
-вантажоотримувач протягом 6 годин після отримання залізничною станцією вантажоотримувача відповідного розпорядження перевізника про відправлення вагонів зобов'язаний передати перевізнику вагони з неприйнятим вугіллям для їх повернення.
Згідно з п. 8.6 договору вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку оплачує постачальник без відшкодування зі сторонни покупця.
Пунктом 8.7 договору передбачено, що постачальник, серед іншого, повністю відшкодовує покупцю:
-вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку у випадку самостійної оплати покупцем вартість доставки перевізнику;
-всі збитки, витрати покупця, пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме: оплата за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрові роботи;
-списанням залізничною станцією призначення з покупця нарахованої суми за виконання робіт, надання додаткових послуг під час перевезення вантажу та/або на станції призначення та/або на підходах до неї.
Відповідно до п. 8.8 договору на підставі понесених витрат або збитків покупець надає постачальнику: оригінал рахунку про відшкодування своїх затрат або збитків; лист-вимогу про відшкодування затрат або збитків згідно рахунку; належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору або понесення витрат чи збитків відповідно до п. 8.7. договору.
Постачальник протягом 30 днів з моменту отримання документів, вказаних в п.8.8., оплачує рахунок покупця. За порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01% (за кожен день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення (п. 8.9 договору).
Згідно з п. 10.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2019 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.
Договір поставки вугілля № 111/53 від 19.09.2019 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
В подальшому між ПАТ «Центренерго» та ПАТ «Лисичанськвугілля» укладені до договору поставки вугілля № 111/53 від 19.09.2019 додаткові угоди № 1 від 13.12.2019, № 2 від 28.12.2019 (продовжено строк дії договору до 31.03.2020), № 3 від 18.03.2020, № 4 від 14.05.2020, № 5 від 29.05.2020, № 6 від 10.07.2020, № 7 від 24.07.2020 (в преамбулі та в тексті договору, а також в додатках до нього змінено найменування Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» на Акціонерне товариство «Лисичанськвугілля»), № 8 від 31.08.2020, № 9 від 28.09.2020, № 10 від 28.12.2020 (продовжено строк дії договору до 30.06.2021), № 11 від 07.04.2021, № 12 від 11.06.2021 (продовжено строк дії договору до 31.12.2021), № 13 від 04.08.2021, № 14 від 05.08.2021, № 15 від 10.09.2021, № 16 від 29.09.2021, № 17 від 07.10.2021, № 18 від 21.10.2021, № 19 від 12.11.2021, № 20 від 15.11.2021, № 21 від 29.11.2021 (змінено п. 6.1 договору в частині загальної суми договору, що не може перевищувати 57000000,00 грн), № 22 від 29.11.2021.
Між зазначеними сторонами були підписані до договору поставки вугілля специфікації № 1 від 19.09.2019 (на поставку вугілля в обсязі 3,3 тис.т. у період з 20.09.2019 по 31.12.2019), № 2 від 22.01.2020 (на поставку вугілля в обсязі 1,3 тис.т. у період з 23.01.2020 по 31.03.2020), № 3 від 09.04.2020 (на поставку вугілля в обсязі 2,3 тис.т. у період з 10.04.2020 по 10.04.2020), № 4 від 24.07.2020 (на поставку вугілля в обсязі 0,28тис.т. у період з 24.07.2020 по 31.07.2020),№ 5 від 04.08.2020 (на поставку вугілля в обсязі 1,8тис.т. у період з 04.08.2020 по 15.09.2020), № 6 від 12.10.2020 (на поставку вугілля в обсязі 1,6тис.т. у період з 13.10.2020 по 15.11.2020), № 7 від 26.11.2020 (на поставку вугілля в обсязі 0,64тис.т. у період з 27.11.2020 по 30.12.2020), № 8 від 30.04.2021 (на поставку вугілля в обсязі 1,2 тис.т. у період з 01.05.2021 по 10.06.2021), № 9 від 11.06.2021 (на поставку вугілля в обсязі 2,0тис.т. у період з 12.06.2021 по 10.07.2021), № 10 від 29.06.2021 (на поставку вугілля в обсязі 2,0тис.т. у період з 01.07.2021 по 10.08.2021), № 11 від 28.07.2021 (на поставку вугілля в обсязі 2,0тис.т. у період з 01.08.2021 по 10.09.2021), № 12 від 05.08.2021 (на поставку вугілля в обсязі 4,0тис.т. у період з 06.08.2021 по 10.09.2021), № 13 від 10.09.2021 (на поставку вугілля в обсязі 1,2 тис.т. у період з 10.09.2021 по 10.10.2021), № 14 від 29.09.2021 (на поставку вугілля в обсязі 4,7тис.т. у період з 30.09.2021 по 10.11.2021), № 15 від 21.10.2021 (на поставку вугілля в обсязі 5,0тис.т. у період з 01.11.2021 по 31.12.2021), № 16 від 29.11.2021 (на поставку вугілля в обсязі 4,0тис.т. у період з 01.12.2021 по 31.12.2021).
На виконання умов договору відповідач 15.12.2020 відправив позивачу для одержувача - Вуглегірська ТЕС5 вагонів з вугіллям (№№ 67182782, 60686250, 60683919, 67148688, 60251386) зі станції відправлення Новодружівська Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці, що підтверджується накладними №№ 52181252, 52181278, 52181294, 52181286, 52181336.
18.12.2020 відповідач листом № 88 попросив директора Вуглегірської ТЕС надати в регіональну філію «Донецька залізниця» заявку на переадресування 5 вагонів №№ 67182782, 60686250, 60683919, 67148688, 60251386 з рядовим вугіллям, які прибули на адресу Вуглегірської ТЕС, за наступними реквізитами: станція призначення Роти, вантажоодержувач - ТОВ «Миронівська ТЕС», в накладній вказати власником вантажу ТОВ «Угольная Ярмарка». Оплата залізничного тарифу та зборів за використання вагонів та всіх додаткових зборів, пов'язаних з поверненням (переадресуванням) вагонів, за рахунок АТ «Лисичанськвугілля».
18.12.2020 Вуглегірська ТЕС листом № 02-11/3652е повідомила регіональну філію «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» про необхідність переадресувати 5 напіввагонів з вугіллям №№ 67182782, 60686250, 60683919, 67148688, 60251386 (залізничні накладні №№ 52181252, 52181278, 52181294, 52181286, 52181336) за новими реквізитами на станцію Роти Донецької залізниці на адресу ТОВ «Миронівська ТЕС», власник вантажу - ТОВ «Угольная Ярмарка». Платником залізничного тарифу є АТ «Лисичанськвугілля».
19.12.2020 Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» відправила зі станції Світлодарське Донецької залізниці до вантажоодержувача ТОВ «Миронівська ТЕС» на станцію призначення Роти Донецької залізниці вагони з вугіллям №№ 67182782, 60686250, 60683919, 67148688, 60251386, що підтверджується накладними №№ 52237625, 52237609, 52237591, 52237583, 52237575.
Разом з тим, вартість доставки неприйнятих вантажоотримувачем 5 вагонів з вугіллям у сумі 33796 грн 80 коп. від залізничної станції Новодружівська Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці було сплачено саме з рахунку ПАТ «Центренерго», що підтверджується переліком № 20201215 від 15.12.2020, наданий єдиним розрахунковим центром залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця».
В подальшому на виконання умов договору відповідач 09.08.2021 відправив позивачу для одержувача Вуглегірська ТЕС 7 вагонів з вугіллям (№№66963703, 61543724, 62505235, 67845461, 67847608, 61850053, 62469978) зі станції відправлення Новодружівська Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці, що підтверджується накладними №№ 49923519, 49923477, 49923808, 49923782, 49923618, 49923733, 499233642.
13.08.2021 відповідач листом № 01/12-607 попросив директора Вуглегірської ТЕС надати в регіональну філію «Донецька залізниця» заявку на переадресування 7 вагонів №№ 66963703, 61543724, 62505235, 67845461, 67847608, 61850053, 62469978з рядовим вугіллям, які прибули на адресу Вуглегірської ТЕС, за наступними реквізитами: станція призначення Кривий Торец, вантажоодержувач - ТОВ «Донінтервугілля», в накладній вказати власником вантажу ДП «Укрвугілля». Оплата залізничного тарифу та зборів за використання вагонів та всіх додаткових зборів, пов'язаних з поверненням (переадресуванням) вагонів, за рахунок ПП «ЄТЛЦ».
ТОВ «Донінтервугілля» листом № 13/08-1 від 13.08.2021 повідомило Вуглегірську ТЕС про свою згоду на приймання вагонів з вугіллям.
14.08.2021 Вуглегірська ТЕС листом № б/н повідомила регіональну філію «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» про необхідність переадресувати 7 напіввагонів з вугіллям №№ 66963703, 61543724, 62505235, 67845461, 67847608, 61850053, 62469978 (залізничні накладні №№49923519, 49923477, 49923808, 49923782, 49923618, 49923733, 499233642) за новими реквізитами на станцію Кривий Торець Донецької залізниці, вантажоодержувач ТОВ «Донінтервугілля», платник залізничного тарифу ПП «ЄЛТЦ».
14.08.2021 Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» відправила зі станції Світлодарське Донецької залізниці до вантажоодержувача ТОВ «Донінтервугілля» на станцію призначення Кривий Торец Донецької залізниці вагони з вугіллям №№66963703, 61543724, 62505235, 67845461, 67847608, 61850053, 62469978, що підтверджується накладними №№ 50033984, 50034008, 50033992, 50034040, 50034016, 50034024, 50034032.
Разом з тим, вартість доставки неприйнятих вантажоотримувачем 7 вагонів з вугіллям у сумі 58513 грн 56 коп. від залізничної станції Новодружівська Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці було сплачено з рахунку ПАТ «Центренерго», що підтверджується переліком № 20210809 від 09.08.2021, наданий єдиним розрахунковим центром залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця».
05.01.2021 позивач направив відповідачу лист-вимогу № 06/3327, у якому просив відшкодувати понесені витрати в сумі 33796 грн 80 коп., і рахунок-фактуру № 8 від 31.12.2020 на відповідну суму. Претензія була вручена відповідачу 12.01.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.
01.09.2021 позивач направив відповідачу лист-вимогу № 06/2662 з додатком, у якому просив відшкодувати понесені витрати в сумі 58513 грн 56 коп., в т. ч. рахунок-фактуру № 8 від 31.08.2021 на відповідну суму, відповідні залізничні накладні. Претензія була вручена відповідачу 07.09.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.
Відповідач відповіді на претензії не надав, понесені витрати позивачу не відшкодував.
За таких обставин позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у сумі92310 грн 36 коп., пені в сумі 13986 грн 27 коп. за період з 11.02.2021 до 03.09.2025, 3% річних у сумі 11487 грн 99 коп. за період з 11.02.2021 до 03.09.2025, інфляційних втрат у сумі 60558 грн 68 коп. за період з лютого 2021 року до липня 2025 року.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Статтею 16 Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Згідно з статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статтей 526, 610, 611, 623 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Статтями 628, 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання.Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач на виконання умов договору 15.12.2020 відправив позивачу 5 вагонів з вугіллям (№№ 67182782, 60686250, 60683919, 67148688, 60251386) та 7 вагонів з вугіллям 09.08.2021 (№№ 66963703, 61543724, 62505235, 67845461, 67847608, 61850053, 62469978) зі станції відправлення Новодружівська Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці (залізничні накладні №№ 52181252, 52181278, 52181294, 52181286, 52181336, 49923519, 49923477, 49923808, 49923782, 49923618, 49923733, 499233642).
Позивач за результатам перевірки вугілля, керуючись положеннями п. 3.2 договору, встановив невідповідність якості вугілля умовам, визначеним договором, внаслідок чого відповідні партії вугілля не прийняті, а були переадресовані іншим вантажоодержувачам ТОВ «Донінтервугілля»,ТОВ «Миронівська ТЕС» на підставі листів АТ «Лисичанськвугілля» № 88 від 18.12.2020 та № 01/12-607 від 13.08.2021, залізничних накладних №№52237625, 52237609, 52237591, 52237583, 52237575, 50033984, 50034008, 50033992, 50034040, 50034016, 50034024, 50034032.
В той же час, у зазначених листах зазначалось, що оплата залізничного тарифу, зборів за використання вагонів, всіх додаткових зборів, пов'язаних з переадресуванням вагонів, здійснюється за рахунок АТ «Лисичанськвугілля».
Проте, переліками № 20201215 від 15.12.2020 та № 20210809 від 09.08.2021, наданими єдиним розрахунковим центром залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця», підтверджуються факти понесення витрат шляхом списання з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 92310 грн 36 коп., пов'язаних з доставкою вагонів з вугіллям зі станції відправлення Новодружівська Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці, що є порушенням умов договору (п.п. 8.6, 8.7 договору).
Матеріали справи свідчать, що з метою відшкодування відповідачем вартості доставки неприйнятого вугілля позивач на виконання п. 8.8 договору надіслав відповідачу листи-вимоги № 06/3327 від 05.01.2021, № 06/2662 від 01.09.2021 з рахунками на загальну суму 92310 грн 36 коп., які були вручені АТ «Лисичанськвугілля» 12.01.2021 та 07.09.2021.
Разом з цим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів повного або часткового відшкодування відповідачем витрат позивача, які виникли у зв'язку з поверненням (переадресуванням) вагонів з неякісним вугіллям.
Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Верховний Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення (постанова Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 914/127/20).
Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань за договором. Поставлене ним вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало показникам якості.
Позивач поніс додаткові витрати (збитки) у вигляді вартості доставки неякісного вугілля, яке не перейшло у його власність.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо якості поставленого вугілля, позивач поніс додаткові витрати (зазнав збитків).
Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами, а відповідач не спростував, спричинення позивачу збитків у вигляді витрату сумі 92310 грн 36 коп., у зв'язку з чим позивач набув право стягнути ці витрати (збитки) з відповідача.
Тому ця вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 13986 грн 27 коп. за період з 11.02.2021 до 03.09.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
За умовами п. 8.9 договору постачальник протягом 30 днів з моменту отримання документів, вказаних в п. 8.8., оплачує рахунок покупця. За порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01% (за кожен день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення.
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З урахуванням п. 8.9 договору, судом встановлено, що зобов'язання з відшкодування збитків у сумі 33796 грн 80 коп. мало бути виконане відповідачем у строк до 10.02.2021 включно, оскільки лист-вимога № 06/3327 від 05.01.2021 та рахунок № 8 від 31.12.2020 були отримані відповідачем 12.01.2021. Отже, першим днем прострочення є 11.02.2021.
Зобов'язання з відшкодування збитків у сумі 58513 грн 56 коп. мало бути виконане відповідачем у строк до 06.10.2021 включно, оскільки лист-вимога № 06/2662 від 01.09.2021 та рахунок № 8 від 31.08.2021 були отримані відповідачем 07.09.2021. Отже, першим днем прострочення є 07.10.2021.
Порядок застосування штрафних санкцій закріплено в нормах статті 232 Господарського кодексу України (діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин), частина шоста якої визначала правила щодо періоду (строку) та порядку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). За загальним правилом, визначеним частиною шостою статі 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Разом з тим, п. 8.9 договору сторони передбачили більш тривалий строк нарахування штрафних санкцій, а саме «за увесь час прострочення».
Отже, до спірних правовідносин в частині строку нарахування пені застосовуються положення договору.
Суд, перевіривши розрахунок пені позивача, прийшов до висновку, що він є обґрунтованим, арифметично вірним, здійснений з дотриманням вимог законодавства, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення пені в сумі 13986 грн 27 коп. за період з 11.02.2021 до 03.09.2025 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 11487 грн 99 коп. за період з 11.02.2021 до 03.09.2025 та інфляційних втрат у сумі 60558 грн 68 коп. за період з лютого 2021 року до липня 2025 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено арифметично вірно з дотримання вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому є обґрунтованим.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 11487 грн 99 коп. за період з 11.02.2021 до 03.09.2025 та інфляційних втрат у сумі 60558 грн 68 коп. за період з лютого 2021 року до липня 2025 року підлягає задоволенню.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ніяким чином не спростував заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1, ідентифікаційний код 32359108) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) збитки в сумі 92310 грн 36 коп., пеню в сумі 13986 грн 27 коп., 3% річних в сумі 11487 грн 99 коп., інфляційні втрати в сумі 60558 грн 68 коп., судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано - 17.11.2025.
Суддя Ірина ГОЛЕНКО