Справа №127/35574/25
Провадження №1-кс/127/13823/25
13 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022022110000653, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. ч. 3, 4, 5 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що в березні 2021 року більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 15.04.2021, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення шляхом незаконного придбання права на об'єкти нерухомості шляхом обману, на території міста Вінниці з їх подальшим відчуженням добросовісним набувачам та одержання коштів від продажу, діючи за попередньою змовою, отримали інформацію від ОСОБА_7 , яка не була обізнана про злочинні наміри останніх, про смерть ОСОБА_8 та перебування у його власності нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , що протягом двох останніх місяців здійснювала догляд за ОСОБА_8 .
З метою виконання свого єдиного злочинного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення від продажу нерухомого майна, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили незаконно заволодіти квартирою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_7 із покійним ОСОБА_8 , з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною їм особою - ОСОБА_7 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
У подальшому, ОСОБА_7 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , виконуючи надані останніми вказівки, 15.04.2021 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про вступ у спадщину на майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , однак не маючи встановленого факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_8 , зазначила, що документи необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину будуть подані додатково.
З метою доведення злочинного умислу ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 за вказівкою останніх 19.10.2021 звернулась до Вінницького міського суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із покійним ОСОБА_8 , однак рішення залишись без розгляду, у зв'язку із не подачею усіх необхідних документів.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_6 09.02.2022 сприяли реєстрації місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого звернення до Калинівського районного суду із заявою, щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_7 із покійним ОСОБА_8 .
Так, 03.03.2022 на виконання вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 подала заяву до Калинівського районного суду Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_7 із ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усвідомлюючи неможливість самостійного доведення спільного злочинного умислу до кінця, залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_11 , який виступав у даній судовій справі представником Вінницької міської ради та повинен був усунути перешкоди та сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а саме забезпечити ухвалення позитивного рішення суду шляхом не вжиття передбачених законом заходів щодо безпосередньої участі в судовому засіданні та не оскарження даного рішення суду про визнання факту спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в суді апеляційної інстанції.
У подальшому, на виконання єдиного злочинного умислу та вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , обіймаючи посаду начальника відділу господарських відносин Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради, будучи уповноваженим на представництво інтересів Вінницької міської ради в суді, 10.03.2022 підготував та скерував до Калинівського районного суду Вінницької області заяву щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_8 без участі представника Вінницької міської ради, таким чином усунувши перешкоди та сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною ОСОБА_5 та ОСОБА_9 особою - ОСОБА_7 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
Окрім того, за такою ж схемою було відчужено будинок за адресою: АДРЕСА_3 .
У ході досудового розслідування 04.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
04.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження) повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Окрім того, 04.08.2025 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_11 15.08.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 51 (п'ятдесят один) день з моменту затримання, тобто до 04.10.2025 року із визначенням застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 393 640 грн., яка була внесена.
Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України чинної на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом до 11.08.2023, встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки №448926339 від 23.10.2025 року з витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна», підозрюваний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , має у власності наступне нерухоме майно:
? квартири загальною площею 37.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .
З метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, вказане майно, яке перебуває у власності ОСОБА_11 в силу ч. 4 ст. 190 КК України чинної на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом до 11.08.2023 та згідно положень пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підлягає арешту, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Частиною 2 ст. 172 КПК України, визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172 КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022022110000653 від 13.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 190 КК України.
В межах даного провадження 04.08.2025 ОСОБА_11 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Як зазналось вище, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Разом з тим, матеріалами клопотання не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що на момент розгляду клопотання, санкцією ч. 4 ст. 190 КК України не передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.
Також в матеріалах клопотання відсутні відомості про пред'явлення цивільного позову в рамках вказаного провадження.
Приймаючи до уваги викладене, та зважаючи на те, що у своєму клопотанні слідчий належним чином не обґрунтував доцільність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на: квартири загальною площею 37.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 - відмовити.
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя