Справа № 132/3137/25
3/132/1755/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції 18.09.2025 надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450439 від 11.09.2025, 11.09.2025 о 13:10 год., дорога АД М-21, 263 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «BMW X5», ДНЗ НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №475579 та №476010.
Після отримання матеріалів справи її розгляд було призначено на 08:20 год. 09.10.2025.
Однак, розгляд справи неодноразово було відкладено на 24.10.2025, 05.11.2025, та 08:10 год. 17.11.2025 у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 та за клопотаннями його захисника - адвоката Сердечнюк М.В.
До Калинівського районного суду 05.11.2025 надійшло клопотання від захисника про ОСОБА_2 - адвоката Сердечнюк М.В. про розгляд справи за її відсутності та за відсутності ОСОБА_2 , який є військовим та перебуває на бойовій позиції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 до суду не з'явився, однак, в матеріалах справи наявні дані про його своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи, у зв'язку із чим, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так згідно із п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння згідно із пунктом 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно із пунктом 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Пунктами 7, 8 Порядку встановлено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до вимог ст.ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху України.
Згідно із п.п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення, надала суду:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450439 від 11.09.2025, у якому викладені вищевказані обставини;
направлення до КП «Калинівська ЦРЛ» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.09.2025;
довідку БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_2 має посвідчення водія НОМЕР_2 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.;
рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Мазяра О.О. від 11.09.2025;
пояснення ОСОБА_2 від 11.09.2025;
відеозаписи з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
За результатами дослідження наданих відеозаписів встановлено, що відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського ОСОБА_4 не відтворюється. Водночас з відеозапису портативного реєстратора працівника патрульної поліції ОСОБА_3 вбачається, що поліцейськими не дотримано встановленої вказаними вище нормативними актами процедури забезпечення огляду водія ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння.
Так, цим відеозаписом зафіксовано, як поліцейські звертаються до водія, перевіряють його документи, просять відкрити багажник, оглядають автомобіль, питають, чи не перевозить ОСОБА_2 заборонене. ОСОБА_2 виконує усі вимоги поліцейських, впред'являє для огляду багажник, аптечку, бардачок автомобіля та інші речі, які знаходяться в автомобілі. Після цього поліцейський Мазяр О.О. питає водія: «Нічого не вживаєте?» (13:13:03 відеозапису). ОСОБА_2 відповідає: «Ні». ОСОБА_3 : «Точно? Коли востаннє щось вживали? Кажіть чесно». На що ОСОБА_2 відповідає, що не вживає та ніколи не вживав. Після цього поліцейський питає водія, чому у нього звужені зіниці. На що ОСОБА_2 відповідає, що не знає. ОСОБА_3 ще раз питає, чи не вживає водій лікарські препарати, наркотичні засоби. ОСОБА_2 повідомляє поліцейському, що йому після поранення дали ліки, серед яких також є заспокійливі та обезболюючі і на прохання поліцейського показав йому пакет з ліками (13:14:00). Після чого ОСОБА_3 каже: «Пане водій, вбачаю ознаки алкогольного… наркотичного сп'яніння. Пропоную Вам пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в Калинівській ЦРЛ. Проїдете з нами?» (13:14:36) ОСОБА_2 відповідає: «Питань немає, давайте». Далі з відеозапису видно, що поліцейський ОСОБА_3 , отримавши згоду водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, не вживає ніяких заходів по його доставленню на такий огляд, і чомусь знову питає: «Точно нічого не вживали?». ОСОБА_2 : «Точно». Після цього ОСОБА_3 каже: «Якщо протягом … щось вживали… лікарські препарати, під якими заборонено керувати, воно покаже» (13:14:52). ОСОБА_2 : «Я нічого не вживав». ОСОБА_3 : «У разі позитивного результату Ваш транспортний засіб буде евакуйовано. Ви це розумієте? Готові пройти огляд?». ОСОБА_2 : «Я готовий, але я трошки спішу… мене відпустили у відпустку після поранення…». ОСОБА_3 : «Ну, дивіться… Пункт 2.5 ПДР наголошує на те, що водій зобов'язаний пройти огляд. У Вас є два вихода. Ви або проходите з нами огляд в Калинівській ЦРЛ або відмовляєтесь і складається протокол за пунктом правил 2.5, а саме, що Ви відмовились від проходження огляду. У Вас є дві години на самозвернення, пройти в любому медзакладі, куди Ви там прямуєте, самоосвідування на стан наркотичного сп'яніння». Після цього ОСОБА_2 питає: «Це врємя довго займе? Да?». ОСОБА_3 : «Годинку десь. То які Ваші дії?». ОСОБА_2 : «Ну, я можу пройти, якщо треба. Але в мене времіні…Це якщо я відказуюсь, то я можу там в больніцу поїхати?» ОСОБА_3 : «Це Ваш обов'язок. Складається протокол за відмову, Ви можете пройти в себе, да». ОСОБА_2 : «То давайте я поїду в себе…». ОСОБА_3 : «Ви відмовляєтесь?». ОСОБА_2 «Ну, давайте, я відмовлюсь, да. І поїду в себе…». Після чого ОСОБА_3 звертається до іншого поліцейського: «Складай». Далі видно, як інший поліцейський намагається роз'яснити водію ОСОБА_2 , що він далі рухатись на своєму автомобілі не може. Однак, ОСОБА_3 відразу зупиняє його, каже: «Та я йому щас розкажу…» і пропонує напарнику оформлювати документи. Після чого ОСОБА_3 пропонує ОСОБА_2 заглушити своє авто. Далі цим відеозаписом зафіксовано, як поліцейський сів до службового автомобіля, зняв свій відеозаписувальний прилад і поклав його на передню панель приборів автомобіля і цей прилад перебував в автомоібілі до кінця цього відеозапису (13:18:14 - 13:37:26).
Таким чином, з дослідженого суддею відеозапису вбачається, що поліцейськими не повідомлено водію ОСОБА_2 про наявність у нього конкретних, визначених п. 4 розділу І Інструкції, ознак наркотичного сп'яніння, не роз'яснено юридичні наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі на вимогу поліцейського. Отримавши згоду водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, в порушення вимог п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейські не забезпечили проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я. Натомість, після висловлення водієм чітко і недвозначно згоди на проходження огляду в медичному закладі, в ході подальшої розмови поліцейським фактично введено в оману ОСОБА_2 щодо порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння та юридичних наслідків відмови від проходження такого огляду в медичному закладі на вимогу поліцейського.
У долученому до протоколу поясненні ОСОБА_2 від 11.09.2025 зазначено, що він рухався на власному автомобілі марки «BMW X5», ДНЗ НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі М-21 поблизу населеного пункту с. Корделівка Хмільницького району, його зупинили працівники поліції. Після того, як працівники поліції перевірили документи, йому запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в Калинівській ЦРЛ, він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з тим, що поспішав додому, щоб швидше побачити своїх рідних та близьких, огляд пройде самостійно за місцем проживання. Однак, суддя сприймає зміст цього пояснення критично, оскільки, з нього вбачається, що текст пояснення написано поліцейським Пеньковим В.В. і лише підписано ОСОБА_2 .
Отже, дослідженим суддею відеодоказом повністю спростовано обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450439 від 11.09.2025 щодо ОСОБА_2 та рапорті поліцейського Мазяра О.О. від 11.09.2025 про те, що водій ОСОБА_2 11.09.2025 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 (справа №560/751/17) зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21 січня 2020 року (справа №754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 130, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. П. Карнаух