Справа № 128/4246/25
22.10.2025 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тропове Могилів-Подільського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
права передбачені ст.268 КУпАП судом роз'яснені та особі зрозумілі, -
Відповідно до протоколу 13№1231 від 21.10.2025, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 21.10.2025 приблизно о 08-28 год. перебував на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду. Огляд на стан сп'яніння проводився із використанням спеціального технічного засобу, результат 0,41 проміле.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнав повністю, просив його суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому орган (посадова особа) за змістом статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», вбачається що на території України після оприлюднення Указу Президента України діє особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Станом на сьогоднішній день дію Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» продовжено. Крім того, відповідно до Указу Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 та продовжено до теперішнього часу.
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що військовослужбовця ОСОБА_1 21.10.2025 по місцю розташування особового складу в/ч НОМЕР_1 було запідозрено у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння та запропоновано йому пройти медичний огляд, на що останній погодився, пройшов такий огляд, результат - 0,41 проміле.
Відповідно до копії наказу командира в/ч НОМЕР_1 №303 від 29.09.2025 ОСОБА_1 призначено на посаду у Військовій частині НОМЕР_1 .
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується відомостями, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії 13№1231 від 21.10.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу - результат 0,41 проміле.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, цілком доведена та підтверджена відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує особу ОСОБА_1 , грубий характер вчиненого ним правопорушення, характеристику за місцем проходження військової служби, також те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, вину у вчиненому правопорушенні визнав, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто - 605,60 грн. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33, 40-1, 172-20, 221, 266-1, 276, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави Україна.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 605 (шістост п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Л.П. Шевчук