вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1020/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, Шевченківський р-н, 52 - А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А),
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1),
про стягнення 2178475855,76 грн. заборгованості,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Павленко А.А. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1262454 від 27.06.2019 р.; посвідчення адвоката № 7799/10 від 05.06.2019 р.);
від відповідача: Тележинський М.М. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1895495 від 27.11.2023 р.; посвідчення адвоката № 952 від 12.08.2017 р.);
від третьої особи: Беркут А.О. (витяг з ЄДРЮОФОПГФ)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" (далі - позивач, ТОВ "Торговий Дім "СОКАР Україна") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (далі - відповідач, ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД") про стягнення 2178475855,76 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір № 01-28/25-25 від 28.02.2025 р. про реструктуризацію заборгованості, яка утворилася за договорами купівлі-продажу природного газу № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р. та № 01/02-2022/ПГ від 30.12.2021 р., а також договором про переведення боргу від 09.04.2024 р. та договором про переведення боргу від 15.04.2024 р. за договором № 070/2021-ПГ від 29.04.2021 р.
За умовами договору про реструктуризацію заборгованості № 01-28/25-25 від 28.02.2025 р. до 10.03.2025 р. відповідач повинен був оплатити заборгованість у розмірі 2178475855,76 грн., однак заборгованість останнім не було сплачено, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2178475855,76 грн. за договором про реструктуризацію, а також понесені судові витрати.
Разом із позовною заявою позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, грошові кошти, що належать, або підлягають передачі або сплаті ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" і знаходяться у нього або інших осіб в рамках ціни позовної заяви, в тому числі на всі розрахункові рахунки, які відкриті ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" на день подання даної заяви та які будуть відкриті після подання заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2025 р. було відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2025 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Підготовче засідання відкладалося.
17.04.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог б/н від 17.04.2025 р. (вх. № 5206/25 від 17.04.2025 р.), за змістом якої останній просить стягнути з ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» на користь ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» борг в розмірі 2178475855,76 грн. та 423920,00 грн. судових витрат, іншу частину судових витрат в розмірі 423920,00 грн. повернути ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» з державного бюджету.
02.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла заява № 117/13473/2025 р. від 25.04.2025 р. (вх. № 3012/25 від 02.05.2025 р.) про вступ ПАТ АБ «Укргазбанк» у справу у якості третьої особи на стороні відповідача.
15.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання б/н від 15.05.2025 р. (вх. № 3295/25 від 15.05.2025 р.).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2025 р. було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК».
18.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява № 17-06/25 від 17.06.2025 р. (вх. № 8413/25 від 18.06.2025 р.) про направлення копіїї позовної заяви залученій судом третій особі.
20.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшли пояснення № 117/21767/2025 від 20.06.2025 р. (вх. № 8578/25 від 20.06.2025 р.) по суті справи, за змістом яких останній зазначає, що, на його думку, укладені договір від 09.04.2024 р. про переведення боргу та договір про переведення боргу від 15.04.2024 р. за договором № 070/2021-ПГ від 29.04.2021 р. не були спрямовані на настання реальних наслідків, а здійснені виключно з метою ухилення відповідача від виконання зобов'язань перед третьою особою, зменшення платоспроможності відповідача, унеможливлення проведення розрахунків з іншими його кредиторами, створення штучних вимог на підставі договорів, які не відповідають вимогам Закону. Також, як зазначає представник третьої особи, відповідач, в порушення будь-яких принципів розумності, згідно з договором про переведення боргу від 09.04.2024 р. та договором про переведення боргу від 15.04.2024 р. за договором № 070/2021-ПГ від 29.04.2021 р. бере на себе зобов'язання вчинити дії з повернення позивачу суми грошових коштів у розмірі 1300601508,10 грн. Таким чином, на думку представника третьої особи, укладення вказаних договорів не було пов'язане з реальними правовими наслідками, а також не пов'язане з метою здійснення відповідачем будь-якої підприємницької діяльності та отриманням прибутку ані у короткостроковій, ані у довгостроковій перспективі, було економічно невигідним для відповідача та призвело до зменшення активів і виникнення зобов'язань всупереч інтересам останнього.
24.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшло клопотання № 117/25650/2025 від 24.07.2025 р. (вх. № 10360/25 від 24.07.2025 р.) про витребування доказів.
24.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшло клопотання № 117/25665/2025 від 24.07.2025 р. (вх. № 10367/25 від 24.07.2025 р.) про роз'єднання позовних вимог.
25.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо пояснень третьої особи б/н від 25.07.2025 р. (вх. № 10402/25 від 25.07.2025 р.), за змістом яких відповідач заначає, що заява про визнання позову не суперечить інтересам ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», не шкодить інтересам кредиторів і не впливає на платоспроможність товариства, а визнання позову дозволяє зменшити розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу на 423920,00 грн.
28.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення № 07 від 25.07.2025 р. (вх. № 10436/25 від 28.07.2025 р.) на клопотання третьої особи про витребування доказів.
28.07.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення б/н від 25.07.2025 р. (вх. № 4840/25 від 28.07.2025 р.) на клопотання третьої особи про роз'єднання позовних вимог.
28.07.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення б/н від 28.07.2025 р. (вх. № 4839/25 від 28.07.2025 р.) на клопотання третьої особи про роз'єднання позовних вимог.
28.07.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення б/н від 28.07.2025 р. (вх. № 4838/25 від 28.07.2025 р.) на клопотання третьої особи про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2025 р. було відмовлено у задоволенні клопотань третьої особи про витребування доказів і роз'єднання позовних вимог з підстав, викладених в ухвалі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2025 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2025 р.
У судовому засіданні 09.10.2025 р. представник позивача підтримував позовні вимоги, представник відповідача просив задовольнити позов, представник третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 09.10.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
28.02.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" укладено договір № 01-28/02/25 про реструктуризацію заборгованості (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору сторони визнають та підтверджують наявність простроченої заборгованості боржника перед кредитором, яка складається з: - 353353462,56 грн. заборгованості за переданий газ відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р.; - 87269750,00 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди відповідно до додаткової угоди від 22.11.2021 р. до додаткової угоди № 1 від 22.10.2021 р. до договору купівлі-продажу природного газу № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р.; - 437251063,10 грн. заборгованості за переданий газ відповідно до договору купівліпродажу природного газу № 01/02-2022/ПГ від 30.12.2021 р.; - 727446996, 65 грн. заборгованості відповідно до договору від 09.04.2024 р. про переведення боргу; - 573154583,45 грн. заборгованості відповідно до договору від 15.04.2024 р. про переведення боргу за договором № 070/2021-ПГ від 29.04.2021 р. Разом загальна сума заборгованості складає 2178475855,76 грн.
Так, 01.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" було укладено договір № 01-2022/ПГ купівлі-продажу природного газу.
Згідно умов п. 9.1 вказаного договору, він набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 січня 2022 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.11.2024 р., сторонами було припинено зобов'язання по договору № 01-2022/ПГ від 01.11.2021 р. повністю.
Згідно даних підписаного сторонами акту звіряння за період 2024 року, станом на 31.12.2024 р. заборгованість за договором № 01-2022/ПГ від 01.11.2021 р. відсутня.
30.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" укладено договір № 01/02-2022/ПГ.
Згідно умов п. 9.1 вказаного договору, він набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 січня 2022 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Згідно з п. 2.1 та 4.2 вказаного договору, продавець передає покупцеві у січні 2022 року газ в орієнтовному обсязі до 20000,000 тис.куб.м. і ціна газу визначається сторонами в додаткових угодах.
Згідно з п. 2.5 вказаного договору, фактичний обсяг переданого газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільчих систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494, Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2493 та Кодексу газосховищ, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2495.
За умовами п. 3.7 вказаного договору, приймання-передача газу, переданого продавцем та прийнятого покупцем у поточному місяці передачі, оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці із визначенням щодобового розподілу передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу та фактична вартість переданого газу.
Згідно з п. 5.1 вказаного договору, оплата замовлених обсягів газу за договором здійснюється покупцем за фактичний обсяг переданого покупцеві газу, відповідно до актів приймання-передачі газу та на підставі рахунків продавця, виключно грошовими коштами у національній валюті України- гривні і визначаються сторонами в додаткових угодах. Якщо інше не передбачено умовами відповідної додаткової угоди, покупець здійснює оплату за фактичний обсяг переданого покупцеві газу до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 04.01.2022 р. до договору № 01/02-2022/ПГ від 30.12.2021 р., сторони домовилися про узгодження попередньої ціни на газ в об'ємі 9209,830 тис.куб.м., попередня ціна становить за 1000 куб.м. природного газу в січні 2022 року 30916,66 грн. без ПДВ та попередня ціна газу з ПДВ становить 37100,00 грн., що за офіційним курсом є еквівалентом 1199,77 EUR.
Згідно Додаткової угоди від 31.01.2022 р. до додаткової угоди № 1 від 04.01.2022 р., остаточна ціна становить 30808,33 грн. без ПДВ та 36970,00 грн. з ПДВ, що становить еквівалент 1154,26 EUR.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 23.02.2022 р. до договору № 01/02-2022/ПГ від 30.12.2021 р. на газ в об'ємі 3000,000 тис.м.куб. було визначено остаточну ціна за 1000 куб.м. в лютому 2022 року в розмірі 27084,18 грн., без ПДВ, 32501,02 грн. з ПДВ, що в еквіваленті ціни в Євро становить 987,76 EUR.
Згідно даних підписаного сторонами акту звіряння за період 2024 року, станом на 31.12.2024 р. заборгованість ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» перед ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» за договором № 01/02-2022/ПГ від 30.12.2021 р. становить 437251063,10 грн.
22.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" укладено договір № 11-2021/ПГ.
Згідно умов п. 9.1 вказаного договору, він набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2022 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Згідно з п. 2.1 та 4.2 вказаного договору, продавець передає покупцеві у січні 2022 року газ в орієнтовному обсязі до 60000,000 тис.куб.м. і ціна газу визначається сторонами в додаткових угодах.
За умовами п. 2.5 вказаного договору, фактичний обсяг переданого газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільчих систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494, Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2493 та Кодексу газосховищ, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2495.
Згідно з п. 3.7 вказаного договору, приймання-передача газу, переданого продавцем та прийнятого покупцем у поточному місяці передачі, оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці із визначенням щодобового розподілу передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу та фактична вартість переданого газу.
Згідно з п. 5.1 вказаного договору, оплата замовлених обсягів газу за договором здійснюється покупцем за фактичний обсяг переданого покупцеві газу, відповідно до актів приймання-передачі газу та на підставі рахунків продавця, виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні і визначаються сторонами в додаткових угодах. Якщо інше не передбачено умовами відповідної додаткової угоди, покупець здійснює оплату за фактичний обсяг переданого покупцеві газу до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 22.10.2021 р. до договору № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р. сторони домовилися про узгодження до поставки 60000,000 тис.м.куб. у період з 17.11.2021 р. по 01.04.2022 р. у підземних сховищах АТ «Укртрансгаз».
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1-01 від 19.11.2021 р. до договору № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р., сторони домовилися про узгодження попередньої ціни на газ в об'ємі 21670,440 тис.м.куб на рівні попередньої ціни в листопаді 2021 р. - 26905,00 грн. без ПДВ та 32286,00 грн. з ПДВ, що є еквівалентом ціни в Євро 1077,32 EUR.
Додатковими угодами № 1 від 22.11.2021 р., № 2 від 31.12.2021 р., № 3 від 20.01.2022 р. до додаткової угоди № 1 до договору № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р., сторони коригували остаточну вартість природного газу та визначали об'єми його поставки у відповідний місяць.
Згідно даних підписаного сторонами акту звіряння за період 2024 року, станом на 31.12.2024 р. заборгованість за договором № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р. на користь ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» становить 531591862,56 грн. та 87269750,00 грн.
Згідно умов угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.11.2024 р., сторони дійшли згоди зафіксувати грошові зобов'язання та зарахувати зустрічні вимоги на суму 178238400,00 грн.
Отже, борг ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» перед ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» за договором № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р., станом на 31.12.2024 р., становить 440623212,56 грн.
15.04.2024 р. між ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» (кредитор за договором), ТОВ «Ю-Газ» (первісний боржник за договором») та ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (новий боржник за договором) було укладено договір про переведення боргу.
Згідно умов п. 3 вказаного договору первісний боржник переводить на нового боржника частину заборгованості (частину боргу) за основним договором № 070/2021-ПГ від 29.04.2021 р. в розмірі 573154583,45 грн.
Згідно з п. 6 вказаного договору новий боржник сплачує кредитору суму заборгованості, зазначену в п. 3 даного договору, у строк до 01.05.2024 р.
Відповідно до акту приймання-передачі документів від 15.04.2024 р. до договору переведення боргу, новий боржник прийняв документи, які підтверджують виникнення боргу.
Згідно даних підписаного сторонами акту звіряння за період 2024 року, станом на 31.12.2024 р. заборгованість ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» перед ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» становить 573154583,45 грн.
09.04.2024 р. між ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» (кредитор за договором), ТОВ «Міжнародна газова компанія» (первісний боржник за договором») та ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (новий боржник за договором) було укладено договір про переведення боргу, за умовами якого ТОВ «Міжнародна газова компанія» перевело на ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» заборгованість в розмірі 727446996,65 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 2/066/2021-ПГ від 25.01.2021 р., укладеним між ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» та ТОВ «Міжнародна газова компанія».
Відповідно до пункту 6 договору про переведення боргу від 09.04.2024 р. ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» як новий боржник зобов'язалось сплатити кредитору ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» суму заборгованості в розмірі 727446996,65 грн. у строк до 01.05.2024 р.
Згідно даних підписаного сторонами акту звіряння за період 2024 року, станом на 31.12.2024 р. заборгованість на користь ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» становить 727446996,65 грн.
Пунктами 2, 3 вищезазначеного договору про реструктуризацію заборгованості № 01-28/02/25 від 28.02.2025 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД", встановлено, що сторони домовилися про реструктуризацію заборгованості шляхом відстрочення її оплати до 10.03.2025 р., яка в повному обсязі має бути сплачена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора за наступними реквізитами: IBAN НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ».
За умовами п. 4 договору встановлено, що сплата заборгованості та/або її відсутність підтверджується випискою з банківського рахунку кредитора, зазначеного у пункті 3 цього договору, сформованою на наступний день після настання дати, зазначеної у пункті 2 цього договору.
Згідно з п.п. 6, 9 договору сторони погодили, що даний договір не є новацією та не припиняє зобов'язання боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу № 01/02-2022/ПГ від 30.12.2021 р., договором купівлі-продажу природного газу № 11-2021/ПГ від 22.10.2021 р., договором від 09.04.2024 р. про переведення боргу, договором від 15.04.2024 р. про переведення боргу за договором № 070/2021-ПГ від 29.04.2021 р. та що усі спори, пов'язані з укладенням або виконанням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів між сторонами. У випадку недосягнення згоди між сторонами спір передається на розгляд до суду згідно встановлених діючим законодавством України правил предметної та територіальної підсудності.
Пунктом 8 договору сторони встановили, що за порушення строку оплати заборгованості, визначеного в пункті 2 цього договору, боржник сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до долученої позивачем до матеріалів справи довідки Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» від 20.03.2025 р. № КІЕ-07.8/1445, у період з 28.02.2025 р. по 19.03.2025 р. надходження коштів на користь ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» (код 37037544) від ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (код 40111046) не відбувалося.
Як стверджує позивач, відповідач зобов'язання за договором № 01-28/02/25 від 28.02.2025 р. не виконав, заборгованість не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Поряд з цим, відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент вирішення спору заборгованість за договором № 01-28/02/25 від 28.02.2025 р. про реструктуризацію заборгованості відповідач позивачеві не сплатив.
Окрім того, з матеріалів справи слідує, що відповідач у заяві про визнання позовних вимог б/н від 17.04.2025 р. (вх. № 5206/25 від 17.04.2025 р.) повністю визнав позов.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Поряд з цим, згідно зі ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу (ч. 6 ст. 236 ГПК України).
Підсумовуючи вищенаведене, слід констатувати, що факт порушення відповідачем зобов'язань за договором реструктуризації заборгованості судом встановлений та по суті відповідачем не спростований, окрім того відповідач визнав позов.
Стосовно заперечень третьої особи ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» проти задоволення позовних вимог у даній справі суд відзначає таке.
Звертаючись до суду із заявою про вступ у дану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, банк посилався на те, що ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» має значний обсяг простроченої заборгованості перед банком, що підтверджено в судових процесах у справах Господарського суду Київської області № 911/1681/24 та Господарського суду міста Києва № 910/11852/24, в яких були затверджені мирові угоди і провадження в яких було закрито. Водночас, приймаючи рішення про укладення мирових угод, банк виходив з наявної інформації про фінансовий стан та спроможності відповідачів у вказаних справах. Однак, обставини даної справи № 911/1020/25 свідчать про нарощування ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» кредиторської заборгованості шляхом укладення у 2024 році договорів про переведення боргу на суму 1,3 млрд. грн., що, на думку банку, впливає на достатність джерел погашення заборгованості за затвердженими мировими угодами, в той час як невиконання судового рішення на користь банку, який віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, завдають збитків державі як основному акціонеру банку.
Так, третя особа вказувала, що, на її думку, договори про переведення боргу від 09.04.2024 р. та від 15.04.2024 р. були укладені в порушення принципів розумності, їх укладання не пов'язане з реальними правовими наслідками, а також не пов'язане з метою здійснення відповідачем підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Відповідач проти зазначених тверджень третьої особи заперечував, посилаючись на те, що у ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» немає будь-яких підстав чи намірів до неправомірних чи недобросовісних дій як по відношенню до банку, так і до інших кредиторів чи контрагентів, з якими є наявні господарські відносини. Окрім того, відповідач наголошував, що у справі Господарського суду міста Києва № 910/3279/25 за позовом ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» до ТОВ «Хім-Трейд» вирішується питання про стягнення на користь ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» 4329016894,98 грн. У даній справі банк є третьою особою на стороні позивача. Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено повністю, станом на дату подання відповідних пояснень справа знаходиться на розгляді у Північному апеляційному господарському суді. Також, у справах Господарського суду міста Києва № 910/2607/25 та № 910/3237/25 було заявлено позовні вимоги до ТОВ «Йе Енергія» про стягнення 264282022,41 грн. та 29186897,03 грн. відповідно. Як зазначає відповідач, по вказаних справах сума стягнення на користь ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» є значно вищою, ніж сума позовних вимог у даній справі. Вказані дії, всупереч твердженню третьої особи, свідчать про роботу товариства щодо балансування портфелю дебіторських та кредиторських зобов'язань. Також, відповідач зазначає, що заява про визнання ним позову не суперечить інтересам ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», не шкодить інтересам кредиторів і не впливає на платоспроможність товариства, а визнання позову дозволяє зменшити розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу, на 423920,00 грн.
Дослідивши позиції учасників процесу, суд дійшов висновку щодо недоведеності третьою особою порушення сторонами даної справи прав чи інтересів банку, оскільки твердження останнього щодо спрямованості дій відповідача з укладення договорів про переведення боргу на унеможливлення проведення розрахунків з іншими кредиторами, і, зокрема, третьою особою, грунтуються на припущеннях останньої і жодними належними та допустимими доказами, всупереч вимогам приписів ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджені.
При цьому, доказів щодо визнання будь-якого з договорів, на яких грунтуються позовні вимоги у даній справі, недійсними в установленому законом порядку до матеріалів справи не надано.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні передбачені чинним процесуальним законодавством підстави для неприйняття визнання у даній справі позову відповідачем.
Таким чином суд дійшов висновку, що позовна вимога у даній справі про стягнення 2178475855,76 грн. заборгованості є доведеною та обгрунтованою позивачем, визнаною відповідачем, а отже - такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на визнання позову відповідачем суд дійшов висновку щодо повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" 50% судового збору у розмірі 423920,00 грн. за окремою ухвалою.
Решта судових витрат зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 191, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД" (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А, код 40111046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "СОКАР Україна" (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), 52-А, код 37037544) 2178475855 (два мільярди сто сімдесят вісім мільйонів чотириста сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 76 коп. заборгованості, 423920 (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17.11.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна