вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2487/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-Б)
до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (03027, Київська обл., Фастівський р-н, с. Новосілки, вул. Озерна, буд. 20)
про стягнення 472367,26 грн., у тому числі - 232519,38 грн. основної заборгованості, 197726,84 грн. інфляційних втрат, 42121,04 грн. 3% річних,
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - відповідач, КП «Керуюча компанія Новосілки») про стягнення 472367,26 грн., у тому числі - 232519,38 грн. основної заборгованості, 197726,84 грн. інфляційних втрат, 42121,04 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасного здійснення оплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин згідно з договором № 03573/15-01 на послуги водопостачання та водовідведення від 17.12.2003 р. та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 р.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою позовною заявою підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2025 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалу суду від 06.08.2025 р. було отримано позивачем та відповідачем 07.08.2025 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
25.08.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.08.2025 р. (вх. № 11604/25 від 25.08.2025 р.), за змістом якого останній просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що розрахований позивачем обсяг скинутих абонентом стічних вод за період з 26.04.2019 р. по 24.05.2019 р., який складає 17469 куб.м., не підтверджений жодним належним чи допустимим доказом, а надані позивачем акти про обсяги наданих (отриманих) послуг з водовідведення за договором від 17.12.2003 р. № 03573/1-5-01 від 18.04.2019 р. (обліковий період з 19.03.2019 р. по 18.04.2019 р.) та від 20.05.2019 р. (обліковий період з 18.04.2019 р. по 20.05.2019 р.) не встановлюють обсяг скинутих стічних вод до міської каналізаційної мережі в період з 26.04.2019 р. (25.04.2019 р. відбувся попередній відбір) по 24.05.2019 р. Окрім цього, відповідач зазначає, що у КП «Керуюча компанія Новосілки» наявні об'єкти житлового фонду, щодо яких він виступає управителем (балансоутримувачем), інших суб'єктів, які здійснювали б скид стічних вод непобутового виробничого походження у спірний період матеріали справи не містять, а тому Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 р. № 1879, не застосовуються у спірних правовідносинах. Відповідач також не погоджувався із позовом з тих мотивів, що забір проб позивачем проводився у каналізаційно-насосній станції (КНС) за адресою: вул. Озерна, 20 в с. Новосілки, яка розташована на межі з м. Київ, та куди можуть скидати воду інші споживачі ПрАТ «АК Київводоканал».
27.08.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 27.08.2025 р. (вх. № 11784/25 від 27.08.2025 р.), за змістом якої останній, мотивуючи правильність нарахованих ним обсягів скинутих стічних вод, посилається на те, що акти про обсяги наданих (отриманих) послуг по об'єкту: с. Новосілки, вул. Озерна, 20, підписані уповноваженим представником відповідача, якими відповідач підтвердив обсяг спожитих (отриманих) послуг з водовідведення. Зокрема, в квітні 2019 р. обсяг спожитих послуг з водовідведення склав 13054 м3, а в травні 2019 року - 19753 м3. Враховуючи, що відбір проб здійснювався 24.05.2019 р., а попередній відбір відбувся 25.04.2019 р., обсяг скинутих стічних вод вираховується за період з 26.04.2019 р. по 24.05.2019 р. Таким чином, за період з 26.04.2019 р. по 30.04.2019 р. відповідачем скинуто стічних вод в об'ємі 2176 м3 (13054 м3/30*5), а за період з 01.05.2019 р. по 24.05.2019 р. в об'ємі 15293 м3 (19753 м3/31*24), що разом складає 17469 м3. Також, позивач зазначає що норми Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 р. № 1879, застосовуються до відповідача, адже нормотворець відносить до стічних вод технологічного походження будь-які стічні води, що утворюються в процесі виготовлення продукції та/або надання послуг. При цьому, на думку позивача, відповідачем ні позивачу, ні суду не було надано доказів на підтвердження відсутності здійснення скиду стічних вод технологічного/не побутового походження.
29.08.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 29.08.2025 р. (вх. № 11920/25 від 29.08.2025 р.), за змістом яких останній, не погоджуючись із обсягом нарахованих до сплати скинутих стічних вод, зазначає, що акти про обсяги наданих послуг з водовідведення не встановлюють обсягу скинутих стічних вод.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
17.12.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник) і Державним комунальним підприємством «Новосілки» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області) (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 03573/15-01 (далі - договір).
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору кількість поданої води передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.
Кількість стічних вод, згідно з п. 3.3 договору, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.
Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.4 договору встановлений п'ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.
Відповідно до пункту 7.1 договору він є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Судом встановлено, що 24.05.2019 р., з метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонента - Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», в присутності представника абонента, було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкту абонента, розташованого за адресою: Київська обл., с. Новосілки, вул. Озерна, 20, з контрольного колодязя 1/0 для вимірювання показників їх складу та властивостей.
Присутність представника відповідача машиніста Мамчур В.Д. під час вказаного відбору проб стічних вод підтверджується відповідним записом в журналі-акті відбору проб стічних вод споживачів та його особистим підписом.
За результатом лабораторного дослідження проби стічних вод, відібраної 24.05.2019 р., працівниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» було складено протокол вимірювань показів складу та властивостей проб стічних вод № 7 від 24.05.2019 р. за об'єктом абонента, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які відповідач скидав в систему каналізації м. Києва у період з 26.04.2019 р. по 24.05.2019 р., державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 р. № 1879.
30.05.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 15/5450-Т від 30.05.2019 р. про порушення при скиді стічних вод та направив відповідачу протокол вимірювань показів складу та властивостей проб стічних вод № 7 від 24.05.2019 р., який, за твердженням позивача та наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0221707679073, отриманий відповідачем 05.06.2019 року. Даний факт відповідачем не спростований.
02.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом-попередженням б/н від 02.07.2019 р. про обов'язок відповідача сплатити постачальнику рахунки за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин в 10-денний термін, до яких було додано розрахунки № 15/ДК-2019-05-Новос-Ф від 24.05.2019 р., який містить формулу таких розрахунків із відповідними показниками та їх величинами, зокрема, періодом розрахунку, обсягом скиду, тарифом та коефіцієнтом кратності, на загальну суму 232519,38 грн., та рахунок на оплату № 06006885 від 19.06.2019 р. на суму 232519,38 грн. Вказаний лист, за твердженням позивача та наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0221706514330, отримані відповідачем 04.07.2019 р. Даний факт відповідачем не спростований.
Оскільки відповідач, всупереч вимогам Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, які затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 року № 1879, не здійснив плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 232519,38 грн. оплати за скид стічних вод, а також 3% річних та інфляційних втрат, нараховані на вказану суму заборгованості.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі з огляду на таке.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); вода стічна - вода, яка утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин.
За приписами ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення - це господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, зокрема, затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").
Відповідно до статті 13-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 р. № 1879 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).
За п. 1.5 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, ці правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод, проводити хімічний аналіз проб стічних вод абонентів, надавати висновки про фактичні концентрації забруднюючих речовин стічних вод та їх відповідність допустимим концентраціям (далі - ДК), нараховувати плату із застосуванням коефіцієнта кратності у випадку виявлення порушень абонентами вимог цих Правил (п. 2.2 Правил № 1879).
Згідно з п. 6.2.1 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.
Відповідно до п.п. 6.2.16 - 6.2.17 Правил № 1879 відбір проб реєструється Водоканалом у Журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів за формою, наведеною у додатку 4 до цих Правил. При відмові абонента від підпису за відібрану пробу представник Водоканалу робить відповідний запис у Журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів. В такому випадку при перевищенні ДК забруднюючих речовин результати аналізів є підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод до міської каналізації.
У разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених Правилами, Водоканал: у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та відповідний рахунок.
Згідно з п. 7.5 Правил № 1879 плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Абонент зобов'язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання (п. 6.2.18 Правил № 1879).
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що до спірних правовідносин не застосувуються Правила № 1879, адже у відповідача немає суб'єктів, які б здійснювали скид стічних вод не побутового, виробничого походження.
Суд зазначає, що порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (далі - Правила № 190).
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з п. 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 р. № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879 прийняті на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про питну воду та питне водопостачання», Водного кодексу України, Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою Верховної Ради України від 15.03.1998 р. № 188/98-ВР, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, стверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1199 р. № 46, Інструкції про становлення та стягнення сплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод.
Суд відзначає, що як станом на 24.05.2019 р. (дата відбору проб стічних вод), так і станом на момент розгляду цієї справи, вказані Правила № 1879 є чинними.
Як вже зазначалось, пунктом 1.5 Правил № 1879 визначено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Відповідно до п. 5.1 Правил № 1879 допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах на випусках абонентів для скидання у міську каналізацію наведені у таблиці (допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до міської каналізації).
Згідно з п. 5.2 Правил № 1879 при скиді абонентом забруднюючих речовин, які не увійшли у цей перелік, допустимі концентрації на них встановлюють згідно з державними Правилами приймання і зазначають їх в Умовах на скид.
Допустимі концентрації встановлюються на рівні гранично-допустимих концентрацій для водойм господарсько-питного призначення відповідно до СанПиН 4630-88 «Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения» для: забруднюючих речовин, не зазначених в Умовах на скид; стічних вод у випуску, не зазначених в Умовах на скид; стічних вод в усіх випусках абонента, якщо цей абонент не має Умов на скид Водоканалу, відповідно до п. 5.3 Правил № 1879.
З матеріалів справи слідує, що за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 24.05.2019 р., було виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Враховуючи, що в результаті відбору проб стічних вод, які скидаються з об'єкту абонента, розташованого за адресою: Київська обл., с. Новосілки, вул. Озерна, 20 з контрольного колодязя 1/0 для вимірювання показників їх складу та властивостей, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, то наведені вище норми Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879 розповсюджуються на дані правовідносини.
Щодо твердження відповідача про проведення відбору проб позивачем у каналізаційно-насосній станції за адресою: вул. Озерна, 20, в с. Новосілки, яка розташована на межі з м. Київ, куди можуть скидати воду інші споживачі ПрАТ «АК Київводоканал», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте твердження відповідача щодо можливого скидання стічних вод у каналізаційно-насосну станцію за адресою: вул. Озерна, 20 в с. Новосілки, Київська обл., іншими абонентами жодними наявними в матеріалах справи доказами не підтверджене, у зв'язку з чим воно відхиляється судом.
Щодо твердження відповідача стосовно невірного обсягу стічних вод, нарахованих за період з 26.04.2019 р. по 24.05.2019 р., суд зазначає наступне.
У тексті позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву позивачем роз'яснено механізм нарахування заборгованості, який відповідає наведеним вище нормативним приписам, надано розрахунок заборгованості та акти про обсяги наданих послуг за відповідний період.
Натомість, відповідач на спростування заявлених позивачем вимог не надав жодних доказів чи контрозрахунків.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 232519,38 грн., оскільки дана вимога є доведеною, обгрунтованою та не спростованою відповідачем.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 197726,84 грн. інфляційних втрат та 42121,04 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, 02.07.2019 р. позивач направив відповідачу рахунок на оплату № 06006885 від 19.06.2019 р. на суму 232519,38 грн., який був отриманий відповідачем 04.07.2019 р. Даний факт відповідачем не спростований.
Відповідно до пункту 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов'язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 42121,04 грн., нарахованих за період з 16.07.2019 р. по 29.07.2025 р. на суму 232519,38 грн., який, за висновком суду, є арифметично вірним та обґрунтованим.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 197726,84 грн., нарахованих на суму заборгованості 232519,38 грн. за період з 16.07.2019 р. по 04.07.2025 р., який, за висновком суду, є арифметично вірним та обґрунтованим.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у даній справі у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (03027, Київська обл., Фастівський р-н, с. Новосілки, Чабанівська ТГ, вул. Озерна, буд. 20, код 25655972) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код 03327664) 232519 (двісті тридцять дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 38 коп. основної заборгованості, 197726 (сто дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 42121 (сорок дві тисячі сто двадцять одну) грн. 04 коп. 3% річних, 5668 (п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 41 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 17.11.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна