ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025Справа № 910/9167/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/9167/25
За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілс Україна»
про стягнення 38492,24 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілс Україна» (далі - відповідач) про стягнення 38492,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2402000058 від 16.02.2024 не своєчасно здійснив поставку товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 38492,24 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 відкрито провадження у справі №910/9167/25 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк на подачу заяв по суті спору.
03.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІСТ «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілс Україна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив та вказав, що поставка обумовленого договором товару за видатковою накладною №99 від 11.07.2024 здійснена 16.07.2024, за видатковою накладною №100 від 12.07.2024 здійснена 15.07.2024, за видатковою накладною №101 від 15.07.2024 здійснена 17.07.2024, за видатковою накладною №102 від 16.07.2024 здійснена 19.07.2024, за видатковою накладною №106 від 23.07.2024 здійснена 25.07.2024, отже з урахуванням строку поставки визначеного договором, відповідачем була допущена незначна прострочка поставки товару, в той же час прийняття за кількістю та якістю товару перебувало поза волею та впливом відповідача і залежало виключно від позивача, а тому заявлена до стягнення у даній справі неустойка на переконання відповідача носить несправедливо непомірний тягар для нього та фактично є джерелом невиправданих прибутків для позивача.
07.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшло дві аналогічні за змістом відповіді на відзив, в яких позивач проти доводів відповідача заперечив та вказав, що поставка товару за видатковими накладними здійснена відразу з порушенням встановленого договором строку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних. Також позивач наголосив, що посилання на значний термін прийняття товару за кількісним та якісними показниками та складення за їх наслідками актів вхідного контролю є безпідставними, оскільки позивач, після поставки відповідачем товару, діяв в порядку визначеному умовами договору, зокрема, і в строки визначені у відповідній Інструкції за умовами пункту 5.13 договору.
Своїм правом на подання заперечень як то передбачено приписами Господарського процесуального кодексу України відповідач станом на момент розгляду справи не скористався.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва , -
16.02.2024 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілс Україна» (далі - постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2402000058 (далі - договір), предметом якого за умовами пункту 1.1 є зобов'язання постачальника у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Вироби з дроту (Лот №2 Габіони))» код згідно ДК021:2015-44310000-6 (далі - товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товарів зазначаються у специфікації.
Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору якість та комплектність товарів повинні відповідати вимогам ГОСТ, ДСТУ, технічних умов, технічної або іншої документації, які зазначаються у специфікації до цього договору і містять вимоги до якості товарів. Якість товарів не повинна бути нижчою від вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України та умовами договору для таких видів товарів.
Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 20387876,04 грн (двадцять мільйонів триста вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 04 коп.) в тому числі ПДВ - 3397979,34 грн (три мільйона триста дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 34 коп.).
За умовами пунктів 3.2, 3.3 договору ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадках, встановлених чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Ціна за одиницю товару наведена у специфікації.
Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у розділі 15 цього договору рахунок постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору встановлено порядок оплати товарів: покупець здійснює авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 цього договору, в сумі 4077575,21 грн (чотири мільйона сімдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 21 коп.), що складає 20% від ціни договору, зазначеної в п. 3.1 цього договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від постачальника оригіналу рахунку-фактури, за умови надання постачальником та прийняття покупцем безумовної безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу на суму не меншу від суми авансового платежу. Вимоги до банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу наведені в додатку 3 до договору. Банківська гарантія забезпечення повернення авансового платежу забезпечує повернення авансового платежу у разі порушення постачальником зобов'язання за договором. У разі ненадання постачальником, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення договору безумовної безвідкличної банківської гарантії повернення авансового платежу або не прийняття її покупцем через невідповідність умовам додатку 3 цього договору авансовий платіж покупцем не здійснюється. В цьому випадку несплата покупцем авансу не звільняє постачальника від виконання своїх зобов'язань за цим договором, а оплата поставлених товарів здійснюється покупцем на умовах п. п. 4.2.3 цього договору. Покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість переданих товарів, з урахуванням суми авансового платежу, у разі його здійснення, не раніше 7 (семи) та не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8 цього договору.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець має право змінити місце поставки товарів не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що сторони складають додаткову угоду. Відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів не допускається. Товари відвантажені постачальником з порушенням умов цього пункту договору не підлягають оплаті покупцем.
За умовами пункту 5.3 договору поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки визначається у специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього договору.
Згідно пункту 5.7 договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 5.8 договору визначено, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів: видаткової накладної; оригіналу рахунку-фактури; товарно-транспортної накладної; оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів; документу про підтвердження строків придатності товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар).
Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8 цього договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Постачальник здійснює передачу товарів покупцю на умовах цього договору на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для покупця, 1 (один) примірник для постачальника) щодо приймання товарів, в якому зазначається: місце і дата складання акта приймання товарів за кількістю та якістю, реквізити цього договору. Покупець при отриманні товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог договору та/або технічної документації, що наявна в покупця та/або супровідної документації до товарів, наданої постачальником, товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні постачальником на товари належної якості (пункт 5.13 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору покупець зобов'язаний: прийняти поставлені товари у порядку, визначеному цим договором; оплатити товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього договору.
Згідно пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; надати покупцю документи, зазначені в п. 4.3, п. 5.8, п. 5.13 цього договору.
Пунктом 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
За умовами пункту 7.4 договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по « 30» червня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 12.1 договору).
Додатком №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2402000058 від 16.02.2024, сторонами було погодженого специфікацію (далі - специфікація, додаток №1), за умовами якої було визначено найменування товару - габіон, у загальній кількості 3482 шт., ціною за одиницю без ПДВ - 4879,35 грн, загальною вартістю без ПДВ - 16989896,70 грн, строк поставки - 150 календарних днів з дати укладення договору, визначено місце поставки (відвантажувальні реквізити, поштова адреса місця поставки). Всього з ПДВ - 20387876,04 грн.
В якості продовження додатку №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2402000058 від 16.02.2024, сторонами було підписано технічні вимоги і якісні характеристики товарів «Вироби з дроту (Габіони (Лот №2 Габіони)» (далі - технічна документація), в яких визначено найменування, одиниці виміру (шт., м, гр/м2, Н/м2, мм, г/м2, місяць, рік) та заначено параметри товару.
26.06.2024 року сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2402000058 від 16.02.2024 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої, сторони дійшли згоди пункт 12.1 розділу 12 «Строк дії договору» договору викласти у наступній редакції: « 12.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31 липня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було поставлено на визначені у специфікації адреси товар на загальну суму 5872785,66 грн, що підтверджується видатковими накладними №99 від 11.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №100 від 12.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №101 від 15.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №102 від 16.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №106 від 23.07.2024 на суму 813875,58 грн та товарно-транспортними накладними №99 від 11.07.2024, №100 від 12.07.2024, №101 від 15.07.2024, №102 від 16.07.2024, №106 від 23.07.2024.
На виконання умов пунктів 5.7, 5.8, 5,13 та 6.1 договору позивачем прийнято поставлений товар, що підтверджується актом вхідного контролю ТМЦ №255 від 22.07.2024 за видатковою накладною №99 від 11.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №252 від 22.07.2024 за видатковою накладною №100 від 12.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №258 від 22.07.2024 за видатковою накладною №101 від 15.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №260 від 22.07.2024 за видатковою накладною №102 від 16.07.2024 та актом вхідного контролю ТМЦ №268 від 26.07.2024 за видатковою накладною №106 від 23.07.2024.
09.06.2025 року АТ «Укртрансгаз» засобами поштового зв'язку звернулося до ТОВ «Стілс Україна» із претензією №1 від 06.06.2025 (№1001ВИХ-25-3311), в якій зауважив, що відповідачем, як постачальником, в порушення умов пунктів 5.8, 5.13 договору було поставлено обумовлений договором товар з порушенням визначеного у специфікації строку, у зв'язку з чим позивач на підставі пунктів 7.1, 7.4 договору вимагав від відповідача сплатити пеню у загальному розмірі 38492,24 грн.
Втім, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.
Відповідно до підписаної специфікації до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2402000058 від 16.02.2024, сторонами визначено, що строк поставки товару протягом 150 календарних днів з дати укладення договору.
Отже, відповідач повинен був поставити обумовлений специфікацією товар у строк протягом 150 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 15.07.2024 (включно).
При цьому, пунктом 5.8 договору встановлено, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів: видаткової накладної; оригіналу рахунку-фактури; товарно-транспортної накладної; оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів; документу про підтвердження строків придатності товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар).
Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8 цього договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Постачальник здійснює передачу товарів покупцю на умовах цього договору на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для покупця, 1 (один) примірник для постачальника) щодо приймання товарів, в якому зазначається: місце і дата складання акта приймання товарів за кількістю та якістю, реквізити цього договору. Покупець при отриманні товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог договору та/або технічної документації, що наявна в покупця та/або супровідної документації до товарів, наданої постачальником, товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні постачальником на товари належної якості (пункт 5.13 договору).
Судом встановлено, що відповідачем було поставлено на визначені у специфікації адреси товар на загальну суму 5872785,66 грн, що підтверджується видатковими накладними №99 від 11.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №100 від 12.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №101 від 15.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №102 від 16.07.2024 на суму 1264727,52 грн, №106 від 23.07.2024 на суму 813875,58 грн та товарно-транспортними накладними №99 від 11.07.2024, №100 від 12.07.2024, №101 від 15.07.2024, №102 від 16.07.2024, №106 від 23.07.2024.
На виконання умов пунктів 5.7, 5.8, 5,13 та 6.1 договору позивачем прийнято поставлений товар, що підтверджується актом вхідного контролю ТМЦ №255 від 22.07.2024 за видатковою накладною №99 від 11.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №252 від 22.07.2024 за видатковою накладною №100 від 12.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №258 від 22.07.2024 за видатковою накладною №101 від 15.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №260 від 22.07.2024 за видатковою накладною №102 від 16.07.2024 та актом вхідного контролю ТМЦ №268 від 26.07.2024 за видатковою накладною №106 від 23.07.2024.
Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пунктів 5.7, 5.8 та 5.13 договору відповідач допустив порушення строку поставки товару, а отже наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Пунктом 7.4 договору встановлено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.
Відтак, оскільки відповідач порушив строки поставки товару, позивачем по акту вхідного контролю ТМЦ №255 від 22.07.2024 за видатковою накладною №99 від 11.07.2024 на суму 1264727,52 грн, за період з 16.07.2024 по 21.07.2024 нараховано пеню у розмірі 7588,37 грн; по акту вхідного контролю ТМЦ №252 від 22.07.2024 за видатковою накладною №100 від 12.07.2024 на суму 1264727,52 грн, за період з 16.07.2024 по 21.07.2024 нараховано пеню у розмірі 7588,37 грн; по акту вхідного контролю ТМЦ №258 від 22.07.2024 за видатковою накладною №101 від 15.07.2024 на суму 1264727,52 грн, за період з 16.07.2024 по 21.07.2024 нараховано пеню у розмірі 7588,37 грн; по акту вхідного контролю ТМЦ №260 від 22.07.2024 за видатковою накладною №102 від 16.07.2024 на суму 1264727,52 грн, за період з 16.07.2024 по 21.07.2024 нараховано пеню у розмірі 7588,37 грн; по акту вхідного контролю ТМЦ №268 від 26.07.2024 за видатковою накладною №106 від 23.07.2024 на суму 813875,58 грн, за період з 16.07.2024 по 25.07.2024 нараховано пеню у розмірі 8138,76 грн.
Всього нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 38492,24 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд прийшов до висновку, про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги і свідчили про відсутність підстав для стягнення пені за порушення зобов'язань.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що поставка товару була здійснена з незначним простроченням, а прийняття товару за кількісними та якісними показниками залежало виключно від позивача і відповідач не міг вплинути на цей процес.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі змісту укладеного договору, сторони у розділі 5 узгодили порядок поставки товару.
Так, відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець має право змінити місце поставки товарів не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що сторони складають додаткову угоду. Відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів не допускається. Товари відвантажені постачальником з порушенням умов цього пункту договору не підлягають оплаті покупцем.
Відповідач на виконання умов укладеного договору поставив позивачу обумовлений товар за видатковою накладною №99 від 11.07.2024 фактична дата поставки 16.07.2024, за видатковою накладною №100 від 12.07.2024 фактична дата поставки 15.07.2024, за видатковою накладною №101 від 15.07.2024 фактична дата поставки 17.07.2024, за видатковою накладною №102 від 16.07.2024 фактична дата поставки 19.07.2024, за видатковою накладною №106 від 23.07.2024 фактична дата поставки 25.07.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних №99 від 11.07.2024, №100 від 12.07.2024, №101 від 15.07.2024, №102 від 16.07.2024, №106 від 23.07.2024.
При цьому, пунктом 5.7 договору сторони погодили, що приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 5.8 договору сторонами узгоджено, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів: видаткової накладної; оригіналу рахунку-фактури; товарно-транспортної накладної; оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів; документу про підтвердження строків придатності товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар).
Згідно пункту 5.13 договору приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8 цього договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Постачальник здійснює передачу товарів покупцю на умовах цього договору на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для покупця, 1 (один) примірник для постачальника) щодо приймання товарів, в якому зазначається: місце і дата складання акта приймання товарів за кількістю та якістю, реквізити цього договору. Покупець при отриманні товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог договору та/або технічної документації, що наявна в покупця та/або супровідної документації до товарів, наданої постачальником, товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні постачальником на товари належної якості.
Отже, підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за цим договором згідно умов пунктів 5.7, 5.8 та 5.13 договору, які прийняті відповідачем без зауважень, є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю і складення за їх наслідками актів приймання товарів.
З положень пункту 5.13 договору вбачається, що сторони узгодили, що до правовідносин сторін за цим договором застосовуються, зокрема, положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6 Інструкції приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться на складі одержувача у наступні терміни: а) при «іногородній» поставці (з іншого населеного пункту) - не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується - не пізніше 24 год. після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад отримувача під час доставки продукції постачальником або при вивезенні продукції отримувачем; б) при поставці в межах одного міста - не пізніше 10 днів, а продукції, що швидко псується - 24 год. після надходження продукції до складу одержувача.
Судом встановлено, що позивачем було прийнято поставлений товар, що підтверджується актом вхідного контролю ТМЦ №255 від 22.07.2024 за видатковою накладною №99 від 11.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №252 від 22.07.2024 за видатковою накладною №100 від 12.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №258 від 22.07.2024 за видатковою накладною №101 від 15.07.2024; актом вхідного контролю ТМЦ №260 від 22.07.2024 за видатковою накладною №102 від 16.07.2024 та актом вхідного контролю ТМЦ №268 від 26.07.2024 за видатковою накладною №106 від 23.07.2024.
Отже, враховуючи фактичну дату поставки товару за видатковими накладними, позивач здійснив приймання товару у строк передбачений пунктом 6 Інструкції, а посилання відповідача на штучне затягування позивачем прийому товару за якісними та кількісними показниками є необґрунтованими та такими, що не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим посилання відповідача на незначний термін прострочення поставки товару не зумовлює звільнення постачальника від відповідальності, оскільки має місце порушення умов визначених змістом зобов'язання.
При цьому, суд наголошує, що за змістом статей 599 та 610 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відхиляє суд і доводи відповідача про те, що заявлена до стягнення у даній справі неустойка носить несправедливо непомірний тягар для нього та фактично є джерелом невиправданих прибутків для позивача
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (стаття 549 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання
За умовами пункту 7.4 договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.
Таким чином, умовами договору, укладеного між сторонами, прямо передбачено право позивача на застосування (нарахування) пені у разі прострочення поставки товарів, а відповідач, підписуючи договір, добровільно погодився з наведеними умовами та усвідомлював наслідки їх невиконання.
Судом встановлено, що пеня нарахована та заявлена до стягнення у даній справі відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, у свою чергу, відповідач не навів жодного контрозрахунку, економічного обґрунтування, а також доказів, які б свідчили про надмірність чи неспівмірність заявленої до стягнення пені.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілс Україна» про стягнення 38492,24 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілс Україна» (49024, м. Дніпро, пров. Універсальний, будинок 6; ідентифікаційний код 39548960) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) пеню у розмірі 38492 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2025.
СуддяТ.В. Васильченко