ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.07.2025Справа № 910/15806/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ" (вул. Краснова, 12А, м. Запоріжжя, Запорізька обл., Запорізький р-н, 69014)
до Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
2. ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 )
3. ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 )
4. ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 )
5. ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 )
6. Компанія Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (3035, Республіка Кіпр, Лімасол, Зінас Кантеренд Орігенус, зареєстровано за номером НЕ 303951; адреса для листування: 04070, м.Київ, вул. Ігорівська, буд. 7, літ А, кімната 304)
7. гр. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_7 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33)
про визнання незаконним та скасування наказу в частині, скасування та поновлення реєстраційних дій.
Представники сторін:
від позивача: Блинду А.В.
від відповідача: Рєпкін Н.І.
від третіх осіб 1-5 на стороні позивача: Бабіч О.І.
від третьої особи 6 на стороні позивача: не з'явився.
від третьої особи 7 на стороні позивача: не з'явився.
від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_8 , Захаров О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про:
- визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1562/5 від 02.05.2023 року "Про задоволення скарги" в частині пункту 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 05.01.2023 року № 1001031070007050019 "Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333), проведену приватним нотаріусом міського нотаріального округу Смирновою Аллою Сергіївною та пункт 6 в частині виконання вказаного пункту 2 наказу;
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 02.05.2023 року № 100103995001005001 "Скасування реєстраційної дії", проведеної ОСОБА_9 , Міністерство юстиції України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333);
- поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.01.2023 року № 1001031070007050019 "Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333), проведену приватним нотаріусом міського нотаріального округу Смирновою Аллою Сергіївною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що наказ Міністерства юстиції України № 1562/5 від 02.05.2023 року "Про задоволення скарги" у відповідних частинах відповідачем прийнято з порушенням приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", з урахуванням встановленої суб'єктами державного фінансового моніторингу недостовірної інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, чим поставлено під сумнів зміну власника корпоративних прав та позбавлено позивача права повноцінно здійснювати свою управлінську та господарську діяльність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15806/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.11.2023 року.
Поряд із цим, 24.10.2023 року через систему "Електронний суд" від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ" надійшло клопотання б/н від 24.10.2023 року про участь у судовому засіданні 23.11.2023 року та в подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 року задоволено клопотання представника позивача та постановлено проводити підготовче судове засідання, призначене на 23.11.2023 року та подальші судові засідання у справі № 910/15806/23 в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом" за посиланням (https://vkz.court.gov.ua).
Судом встановлено, що до початку підготовчого засідання через канцелярію суду 08.11.2023 року від уповноваженого представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з доказами направлення на адресу позивача (завірені копії матеріалів скарги у зв'язку з надмірним їх обсягом відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України направлені лише до суду), в якому відповідач заперечує проти повних вимог, посилаючись на правомірність наказу Міністерства юстиції України № 1562/5 від 02.05.2023 року, який винесено з урахуванням висновків Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції про наявність порушень, допущених приватним нотаріусом Смірновою А.С. у сфері державної реєстрації, у тому числі імперативних заборон, встановлених Законом України «Про санкції», враховуючи застосування відповідно до рішення РНБО України від 01.12.2022 року санкцій до ОСОБА_7 та вчинення останнім дій щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника з метою створення механізму обходу санаційного режиму, а також зазначаючи про вчинення відповідачем всіх можливих дій для повідомлення осіб про розгляд скарги, зокрема, повідомлення позивача належним чином; через систему "Електронний суд" 15.11.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 15.11.2023 року, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що 05.01.2023 року у приватного нотаріуса були відсутні підстави для відмови у здійсненні реєстраційної дії на підставі п.5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки з 01.12.2022 року кінцевим бенефіціарним власником СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД не є ОСОБА_7 , який передав 100% корпоративних прав (акцій) в трасти, а також наголошує, щ до ОСОБА_7 була застосована санкція, яка не передбачала обмежень щодо розпорядження активами через юридичних осіб. Додатково позивач зазначає, що момент запровадження та набуття чинності санкцій 06.12.2022 року відбувся після укладення трастових угод та за відсутності заборони розпорядження активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано через юридичних осіб вчиняти дії, отже підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в контексті Закону України «Про санкції» відсутні; засобами електронного зв'язку 23.11.2023 року від представника відповідача надійшло клопотання б/н б/д про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника МЮУ в судове засідання через великий обсяг справ. Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
У підготовчому судовому засіданні 23.11.2023 року за клопотанням відповідача протокольною ухвалою оголошено перерву на 10.01.2024 року.
Судом доведено до відома сторін, що через систему "Електронний суд" 23.11.2023 року від представника громадян Республіки Кіпр ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надійшла заява б/н від 23.11.2023 року про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; від уповноваженого представника позивача надійшли 29.12.2023 року додаткові пояснення б/н від 29.12.2023 року, з доказами надсилання на адресу відповідача, в яких позивач зазначає про ненаправлення Міністерством юстиції України повідомлення про розгляд скарги на адресу електронної пошти ТОВ «Смарт Граніт», а також наголошує тому, що на зміни у складі власників, кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи відбулись та легалізовані поза межами юрисдикції і законодавства України, до моменту подання документів для проведення спірної реєстраційної дії, та зазначає, що українські санкції, застосовані щодо ОСОБА_7 , стосуються виключно його прав та інтересів та запроваджені щодо нього, а не щодо юридичних осіб, часткою у яких чи якими він прямо/опосередковано володіє чи щодо яких здійснює опосередкований вирішальний вплив. Додатково позивач посилається на те, що за умовами Трастів наявні підстави для відокремлення Трастів від ОСОБА_7 (в тому числі відсутність можливості повернення останньому активів, переданих до Трастових фондів, припинення Трастів, здійснення вирішального впливу на рішення Довірених Осіб Трастів (включно з рішеннями щодо розподілу прибутку Трастів, заміни Довірених осіб Трастів тощо), відтак, на переконання позивача, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 володіє СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD або може опосередковано здійснювати вирішальний вплив на Трасти, передані до Трастових Фондів корпоративні права в СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD чи активи, якими володіє СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD, включно з можливістю ОСОБА_7 здійснювати через Трасти та СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD щодо ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ» дії, що містять супутні ознаки вирішального впливу; через канцелярію суду 10.01.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення б/н б/д на додаткові пояснення позивача, з доказами направлення на адресу позивача, в яких Міністерство юстиції України зазначає, що повідомлення про засідання Колегії з розгляду скарги, яке призначене на 01.05.2023 року, було розміщене 13.04.2023 року на офіційному веб-сайті Мін'юсту відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 з дотриманням 15-денного строку. Окрім цього,оскільки ані з матеріалів скарги, ані з відомостей в ЄДР неможливо було встановити офіційні електронні пошти частини заінтересованих осіб (іноземних компаній), Міністерством юстиції України додатково (за можливістю та наявністю такої інформації у скарзі або ЄДР) повідомлено заінтересованих осіб шляхом здійснення телефонного виклику, про що складено відповідні телефонограми (у разі прийняття виклику) або акти про неможливість здійснення виклику телефонограмою. Також відповідач зазначив, що згідно з пунктом 3-3 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації, відтак наявність застосованих до ОСОБА_7 персональних санкцій є самостійною підставою для відмови у проведенні державної реєстрації. При цьому, наявність інших правочинів або договорів, укладених до 06.12.2022 року не впливає на той факт, що державні реєстратори повинні були перевіряти подані для проведення реєстраційних дій документи станом на момент їх подання, тобто, з 01.01.2023 року (вчинення першої оскаржуваної реєстраційної дії). Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року задоволено заяву представника громадян Республіки Кіпр ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про вступ останніх у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, та залучено вказаних громадян Республіки Кіпр до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, для надання можливості третім особам подати пояснення щодо суті спору та зважаючи на звернення із запитом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для надання інформації щодо нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни, номер свідоцтва 9254 (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 89, прим. 108), а також інформації щодо місцезнаходження матеріалів реєстраційної справи № 10010310700007050019 від 05.01.2023 року, зокрема, документів на підставі яких приватним нотаріусом Смірновою Аллою Сергіївною прийнято рішення про зміну кінцевих бенефеціарних власників, відкладено підготовче засідання на 07.02.2024 року.
Проте, у зв'язку із перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, підготовче судове засідання 07.02.2024 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року, враховуючи перебування судді Селівона А.М. з 12.02.2024 року по 16.02.2024 року на навчанні в Національній школі суддів України, призначено підготовче засідання у справі на 06.03.2024 року.
Судом повідомлено, що через систему "Електронний суд" 24.01.2024 року від представника позивача надійшло клопотання б/н від 24.01.2024 року про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнову Аллу Сергіївну, з доказами надсилання на адреси учасників справи; 23.02.2024 року - клопотання б/н від 22.02.2024 року про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - СМАРТ ІНВЕСТМЕНТ (САЙПРУС) ЛТД та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнову Аллу Сергіївну, на стороні відповідача - Службу безпеки України, з доказами надсилання іншим учасникам справи.
Також судом встановлено, що на виконання ухвали суду від 10.01.2024 року засобами електронного зв'язку 01.02.2024 року та 14.02.2024 року від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ідентичними за змістом листами № 4875/8.14-24/вх.5648/8-24 від 30.01.2024 року надійшла інформація щодо нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни, номер свідоцтва 9254, згідно якої наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2023 року № 3635/5 анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни № 9254 від 21.08.2018 року та згідно наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.11.2023 року № 1534/6 приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни припинено з 02.11.2023 року. Документи нотаріального діловодства та архів станом на сьогодні до Київського державного нотаріального архіву не передані та мають перебувати у володінні та користуванні ОСОБА_11 . Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 за клопотанням позивача залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: на стороні позивача - Компанію Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (3035, Республіка Кіпр, Лімасол, Зінас Кантеренд Орігенус, зареєстровано за номером НЕ 303951) на стороні відповідача - Службу безпеки України, та, відповідно, відкладено підготовче судове засідання на 04.04.2024 року.
Поряд із цим, враховуючи отриману судом інформацію щодо припинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни з 02.11.2023 року, клопотання представника позивача б/н від 22.02.2024 року в частині залучення вказаного приватного нотаріуса до участі у справі як третю особу, а також клопотання представника позивача б/н від 24.01.2024 року про залучення до участі у справі як третю особу нотаріуса Смірнову А.С. судом залишені без розгляду.
Проте, у зв'язку із перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, підготовче засідання 04.04.2024 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024, враховуючи перебування судді Селівона А.М. 08.04.2024 у короткостроковій, позачерговій відпустці, підготовче засідання у справі призначено на 24.04.2024 року.
Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через канцелярію суду надійшли: від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби безпеки України 29.03.2024 року та 04.04.2024 року заяви б/н від 28.03.2024 про продовження процесуальних строків для подання доказів та пояснень, 03.04.2024 року пояснення б/н від 02.04.2024 року, з доказами надсилання на адреси інших учасників справи, в яких Служба безпеки України наголошує, що ДЗНД СБ України подано до Мін'юсту скаргу від 10.04.2023 року № 5/7/1/2-9056 щодо скасування реєстраційних дій, яка спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами з огляду на виконання рішення РНБО України від 01.12.2022 року та законодавчо встановлені права та обов'язки СБУ, зокрема, щодо здійснення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управління державою, моніторингу ефективності застосування санкцій та у зв'язку з проведеними всупереч санкційній політиці реєстраційними діями. Додатково третя особа наголосила, що в скарзі зазначено про виявлення порушень 07.04.2023 року відповідними підрозділами СБУ в ході оперативно-службової діяльності, в той час як позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тверджень щодо пропуску СБУ строку на звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою, а також заперечила проти доводів позивача щодо відсутності юрисдикції України щодо правочинів, вчинених на території іноземної держави за законодавством іноземної держави, зокрема, в даному випадку Республіки Кіпр, враховуючи той факт, що зміна записів про гр. ОСОБА_7 як кінцевого бенефіціарного власника в українському ЄДР спрямована на обхід застосованих і потенційних санкцій до нього, є наслідками вчинених у Республіці Кіпр правочинів, а тому суперечить національній безпеці та підпадає під юрисдикцію України, клопотання б/н від 02.04.2024 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_7 ); 17.04.2024 року - клопотання б/н від 17.04.2024 року про витребування доказів згідно ст. 81 ГПК України з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника позивача та обставин передачі корпоративних прав, а саме витребування у позивача: Копій установчих документів юридичних осіб Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (Smart Investments (CY) Ltd (код НЕ 303951), Протеас Трасті Сервісес ЛТД (код HE351921), Протеас Трастіс ЛТД (код HE329084); Всіх трастових декларацій чи аналогічних документів, вчинених коли-небудь у відношенні акцій Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (Smart Investments (CY) Ltd, код НЕ 303951): Протеас Трасті Сервісес ЛТД (Proteas Trustee Services LTD, HE351921) та/або учасниками Протеас Трасті Сервісес ЛТД, співробітниками Протеас Трасті Сервісес ЛТД, іншими особами призначеними Протеас Трасті Сервісес ЛТД в якості повірених, агентів або трасті; Протеас Трастіс ЛТД (Proteas Trustees LTD, НОМЕР_2 ) та/або учасниками Протеас Трастіс ЛТД, співробітниками Протеас Трасті Сервісес ЛТД, іншими особами призначеними Протеас Трастіс ЛТД в якості повірених, агентів або трасті; Протеас Менеджмент Сервісез ЛТД (Proteas Management Services LTD, HE 366866) та/або учасниками Протеас Менеджмент Сервісез ЛТД (Proteas Management Services LTD), співробітниками Протеас Менеджмент Сервісез ЛТД (Proteas Management Services LTD), іншими особами призначеними Протеас Менеджмент Сервісез ЛТД (Proteas Management Services LTD) в якості повірених, агентів або трасті; ОСОБА_1 (дата народження 28/09/1996); ОСОБА_2 (дата народження 14/09/1993); ОСОБА_10 (дата народження 03/06/1988); ОСОБА_5 (дата народження 22/05/1967); ОСОБА_6 ; ОСОБА_12 (дат анародження 23/10/1968); Кожним з повірених (trustee), який управляє активами Степ траст (STEP trust)(beneficial ownership Register ID TRUST.2214); Кожним з повірених (trustee), який управляє активами Смарт траст (SMART trust)(beneficial ownership Register ID TRUST.2206); Документів про заснування Степ траст (STEP trust) (beneficial ownership Register ID TRUST.2214) та Смарт траст (SMART trust)(beneficial ownership Register ID TRUST.2206), включаючи цілі кожного з цих трастів, установників, повірених та бенефіціарів кожного з цих трастів, та повноваження вказаних осіб; всіх трастових декларацій відносно цих трастів або майна цих трастів; всіх договорів, які стосуються надання послуг номінального директора, секретарських послуг на посадах директора і секретаря, номінального утримувача щодо активів цих трастів або щодо корпоративних прав/акцій цих трастів; документів, поданих до компетентного органу Республіки Кіпр для реєстрації кожного з цих трастів та інформацію щодо дат фактичного подання цих документів; докази розрахунків набувачів акцій Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (Smart Investments (CY) Ltd, код НЕ 303951) з ОСОБА_7 , а також надійшло клопотання б/н від 17.04.2024 року про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів справи. Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Також судом повідомлено, що через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли: 03.04.2024 року - заперечення б/н від 03.04.2024 року на клопотання (заяву) Служби безпеки України від 28.03.2024 року про продовження процесуального строку подання доказів; 10.04.2024 року - заперечення б/н від 10.04.2024 року на клопотання (заяву) СБУ від 04.04.2024 року про продовження процесуального строку подання доказів; через канцелярію суду 17.04.2024 року від представника Служби безпеки України надійшло клопотання б/н від 17.04.2024 року про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів, з доданими до нього копіями документів та інформації, отриманими СБУ разом з листами МЗС України від 25.03.2024 року № 630/17-994-59 дск, 27.03.2024 року № 630/15-200-42711 та 29.03.2024 року, зокрема, протоколів огляду від 18.03.2024 року, 25.03.2024 року в рамках кримінального провадження від 14.03.2023 року № 22023000000000248, сертифікатів про директорів та секретаря Smart Urban Solutions НЕ40788 від 03.02.2021 року, Veres Holding Limited НЕ387459 від 03.02.021 року, статуту компанії Комісіано Інвестментс (Сайпрус) ЛТД НЕ303951, форм НЕ 57 Smart Investments (CY) Ltd, НЕ303951 від 01.12.2022 року, отриманої 13.12.2022 року, від 02.12.2022 року, отриманої 13.12.2022 року, від 07.12.2022 року, отриманих 09.02.2023 року та 20.01.2023 року, від 06.12.2022 року, отриманої 28.12.2022 року, фінансової звітності Smart Investments (CY) Ltd, НЕ303951 за 2019 рік, а також від третьої особи 6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача - Компанії Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД (Республіка Кіпр) надійшли 22.03.2024 року пояснення б/н від 22.03.2024 року, з доказами надсилання їх іншим учасникам справи, в яких третя особа 6 підтримує наведені в позовній заяві доводи позивача та погоджується, що оскаржуваний наказ безпосередньо порушує та зачіпає права та законні інтереси позивача, позаяк прийнятий з істотним порушенням процедури наказ суперечить як нормам права, що регулює порядок видання подібних наказів, так і нормам матеріального права, а викладені фактичні обставини, які були покладені Колегією в основу висновків є такими, що не відповідають дійсності, внаслідок чого такий наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Компанія зазначає, що ані до позивача, ані до третьої особи 6 та/або Кінцевих бенефіціарних власників санкцій застосовано не було, на них не поширювалась жодна з санкцій (відсутність в переліку санкційних осіб, територіальність дії санкцій), яка б мала будь-який вплив та/або заборону позивачу виконати вимогу Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та провести відповідну законну Реєстраційну дію. Третя особа 6 наголошує, що Реєстраційна дія щодо внесення змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи та структури власності не є по своїй суті розпорядженням активами, тому приватним нотаріусом Реєстраційна дія була вчинена у повній відповідності до вимог вказаного Закону, та звертає увагу, що гр. ОСОБА_7 не володів корпоративними правами у статутному капіталі позивача, в тому числі через інших фізичних осіб, прямим власником цих корпоративних прав є юридична особа зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр, власником якої, в свою чергу, є третя особа, що є іноземною юридичною особою. Документи долучені судом до матеріалів справи.
Також через канцелярію суду 19.04.2024 року від Служби безпеки України супровідним листом № 322/дск-в від 16.04.2024 року надійшли копії листа СБУ № 5/3/3-5225дск від 02.04.2024 року та листів МЗС України № 630/17-994-59дск від 25.03.2024 року, № 630/15-200-43885 від 29.03.2024 року, щодо огляду офіційного сайту «Федеральной налоговой службы» російської федерації з даними щодо паспортів громадянина рф ОСОБА_7 та невідповідності, представлених у формах НЕ57 компанії кіпрської юрисдикції. Документи судом долучені до матеріалів справи.
Окрім цього, від представника відповідача через канцелярію суду 24.04.2024 року надійшло клопотання б/н б/д про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника Міністерства юстиції України в судовому засіданні 24.04.2024 року, а також від представника позивача через систему «Електронний суд» 24.04.2024 року - заперечення б/н від 23.04.2024 року на клопотання СБУ про витребування доказів від 17.04.2024 року, а також заперечення б/н від 23.04.2024 року на клопотання СБУ про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів від 17.04.2024 року. Документи судом долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 року за клопотанням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби безпеки України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача гр. ОСОБА_7 та, відповідно, відкладено підготовче засідання на 29.05.2024 року.
Поряд із цим, 26.04.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ" надійшло клопотання б/н від 26.04.2024 року про участь у судовому засіданні 29.05.2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 року задоволено клопотання представника позивача та постановлено проводити підготовче судове засідання, призначене на 29.05.2024 року, та подальші судові засідання у справі № 910/15806/23 в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом" за посиланням (https://vkz.court.gov.ua).
Судом доведено до відома, що через систему «Електронний суд» надійшли: від Служби безпеки України 10.05.2024 року - клопотання б/н від 10.05.2024 року про поновлення строку для подання доказів та долучення документів, зокрема, протоколу огляду від 24.04.2024 року та копії диплому перекладача Чемеріс М.В.; 17.05.2024 року - клопотання б/н від 17.05.2024 року про витребування у позивача доказів; від представника третьої особи 6 - Компанії Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД 24.05.2024 року - заперечення б/н від 24.05.2024 року щодо поданих Службою безпеки України 10.05.2024 року доказів; від представника позивача 27.05.2024 року - заперечення б/н від 26.05.2024 року на клопотання Служби безпеки України про поновлення пропущеного строку та приєднання доказів від 10.05.2024 року, 27.05.2024 року - додаткові пояснення б/н від 26.05.2024 року на пояснення Служби безпеки України від 02.04.2024 року, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, визнати неналежними та недопустимими подані Службою безпеки України 17.04.2024 року та 10.05.2024 року докази та не брати їх до уваги при вирішенні даного спору.
Також до початку судового засідання через канцелярію суду 29.05.2024 року від відповідача надійшло клопотання б/н б/д про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника Міністерства юстиції України.
Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Проте, у зв'язку із перебуванням судді Селівона А.М. у позачерговій, короткостроковій відпустці, підготовче засідання 29.05.2024 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 року підготовче засідання у справі призначено на 27.06.2024 року.
У підготовчому судовому засіданні 27.06.2024 судом задоволено клопотання Служби безпеки України про поновлення пропущеного строку на подання та приєднання доказів б/н від 10.05.2024 року, подані докази долучено до матеріалів справи, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю належного обґрунтування та протокольною ухвалою оголошено перерву до 03.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 року враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, судом закрито підготовче провадження у справі № 910/15806/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2024 року.
Також, розглянувши в судовому засіданні 03.07.2024 клопотання Служби безпеки України про витребування доказів б/н від 17.05.2024 року, враховуючи предмет та підстави даного позову, приймаючи до уваги наявність та зміст поданих сторонами під час підготовчого провадження доказів, за умови не наведення третьою особою достатніх аргументів щодо обставин, які можуть підтвердити або спростувати докази саме в контексті даного спору, судом протокольною ухвалою в задоволенні клопотання Служби безпеки України про витребування доказів згідно ст. 81 ГПК України відмовлено.
У судових засіданнях з розгляду справи по суті 08.08.2024 року, 02.10.2024 року, 14.11.2024 року, 11.12.2024 року, 22.01.2025 року, 26.02.2025 року, 27.03.2025 року, 16.04.2025 року судом протокольними ухвалами оголошені перерви до 02.10.2024 року, 14.11.2024 року, 11.12.2024 року, 22.01.2025 року, 26.02.2025 року, 27.03.2025 року, 16.04.2025 року та 08.05.2025 року відповідно.
Також судом встановлено, що через систему «Електронний суд» надійшли: від Служби безпеки України 30.09.2024 року - додаткові пояснення б/н від 30.09.2024 року по справі, а саме щодо наданих ТОВ «Смарт Грант», Смарт Інвестментс (Сайпрус) ЛТД та СБУ доказів, з доказами надсилання іншим учасникам справи; 25.11.2024 року від представника третьої особи 6 - клопотання б/н від 22.11.2024 року про поновлення строку та приєднання доказів, а саме запиту від 04.11.2024 року до Головного Управління Поліції Кіпру від Андреаса Софоклеуса (керівника Юридичної компанії з обмеженою відповідальністю «Андреас М.Сфокреус та Партнери») та відповіді Відділу розслідування злочинів м. Нікосія від 07.11.2024 року на вказаний запит; 05.12.2024 року - заперечення Служби безпеки України б/н від 05.12.2024 року на клопотання третьої особи 6 про поновлення строку та приєднання доказів від 22.11.2024 року. Документи судом долучені до матеріалів справи.
Окрім цього, через систему «Електронний суд» надійшли: від представника Служби безпеки України 06.05.2025 року - клопотання б/н від 05.05.2025 року про долучення доказів та поновлення пропущеного процесуального строку, зокрема, засвідченого перекладу українською мовою документів Республіки Кіпр, отриманих у відповідь на судове доручення у справі № 910/14602/23, який отримано представником СБУ 28.04.2025 року; від представника позивача 10.06.2025 року - заперечення б/н від 10.06.2025 року на клопотання СБУ про поновлення пропущеного строку та приєднання доказів від 05.05.2025 року. Документи судом долучені до матеріалів справи.
Проте, у зв'язку з короткостроковим службовим відрядженням судді Селівона А.М. призначене на 08.05.2025 року судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 року призначено засідання з розгляду справи по суті на 11.06.2025 року.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.06.2025 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 26.06.2025 року.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.06.2025 року у зв'язку зі складністю справи судом на підставі ст. 219 ГПК України відкладено судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення до 09.07.2025 року.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від учасників справи станом на 09.07.2025 року до суду не надходило.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У судове засідання з розгляду справи по суті 26.06.2025 року з'явились уповноважені представники позивача, відповідача, третьої особи 6 на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача. Представники третіх осіб 1-5, 7 та/або треті особи особисто в судове засідання з розгляду справи по суті 26.06.2025 року не з'явилися.
У судове засідання з розгляду справи по суті 09.07.2025 року з'явились уповноважені представники позивача, відповідача, третіх осіб 1-5 на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача. Представник третьої особи 6, а також представник третьої особи 7 та/або третя особа особисто в судове засідання з розгляду справи по суті 09.07.2025 року не з'явилися.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно пунктів 2, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, треті особи 1-5 про дату, час і місце проведення засідання 26.06.2025 року та третя особа 6 про проведення засідання 09.07.2025 року відповідно до норм ст. 6 ГПК України повідомлені належним чином в електронному кабінеті уповноважених представників шляхом надсилання копії ухвал суду від 11.06.2025 року та 26.06.2024 року, факт отримання яких 13.06.2025 року та 09.07.2025 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників справи.
Наразі, судом згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено відсутність у третьої особи 7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_7 як на час залучення його до участі у справі в якості третьої особи ухвалою суду від 24.04.2024 року, так і на час розгляду справи по суті 09.07.2025 року зареєстрованого електронного кабінету.
При цьому, оскільки третя особа 7 не зареєструвала свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), з метою повідомлення гр. ОСОБА_7 залучення його до участі у справі № 910/15806/23 як третьої особи та право подати пояснення щодо суті спору, а також розгляд судом справи № 910/15806/23 по суті, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, в тому числі від 24.04.2024 року, 11.06.2025 року та 26.06.2025 року були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу проживання гр. ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_7 .
Станом на час проведення судового засідання 26.06.2025 року докази вручення третій особі 7 - гр. ОСОБА_7 ухвали суду від 11.06.2025 року до суду не повернуті.
Судом здійснено запит з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0610261574538 третій особі 7, в якому зазначено, що поштове відправлення не вручене адресату та 21.06.2025 року прибуло до відділення.
Окрім цього, оскільки у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 року доставка поштової кореспонденції в м. Маріуполь за місцем реєстрації третьої особи 7 не здійснюється, отже гр. ОСОБА_7 про його залучення до участі у справі як третьої особи, а також дату, час і місце проведення судових засідань, в тому числі про розгляд даної справи по суті 26.06.2025 року та 09.07.2025 року, повідомлявся шляхом публікації відповідних оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України.
Про поважні причини неявки представника третіх осіб 1-5 та/або третіх осіб особисто в судове засідання 26.06.2025 року, а також представника третьої особи 6 в судове засідання 09.07.2025 року та представника третьої особи 7 та/або третьої особи особисто в судові засідання 26.06.2025 року та 09.07.2025 року суд не повідомлено.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на вищевикладене, оскільки учасники справи не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, не прибули особисто та/або їх уповноважені представники в судове засідання з розгляду справи по суті 09.07.2025 року, суд здійснював розгляд справи по суті в судовому засіданні 09.07.2025 року виключно за наявними матеріалами за відсутності уповноваженого представника третьої особи 6 та третьої особи 7 особисто та/або його представника.
У судових засіданнях з розгляду справи по суті 26.02.2025 року, 27.03.2025 року, 26.06.2025 року, 09.07.2025 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях з розгляду справи по суті 26.02.2025 року, 27.03.2025 року, 26.06.2025 року, 09.07.2025 року проти задоволення позову заперечував.
Представники третіх осіб 1-5, 6 та третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.02.2025 року, 27.03.2025 року надали пояснення щодо суті спору.
Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін та учасників справи, Господарський суд міста Києва, -
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 ЦК України).
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1).
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону до відомостей, які повинен містити Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відноситься інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа.
Як встановлено судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та згідно наявного в матеріалах справи Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Граніт», затвердженого Рішенням єдиного учасника від 08.02.2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333) створене шляхом перетворення Акціонерного товариства «Запоріжнерудпром» відповідно до Рішення єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Граніт» від 12.10.2020 року та є повним правонаступником усього майна, прав та обов'язків АТ «Запоріжнерудпром». Запис № 1001031450000050019 внесено до ЄДРПОУ 02.11.2020 року.
Станом на грудень 2022 року єдиним учасником ТОВ «Смарт Граніт» є Компанія АЙЕФ СМАРТ ЛТД/IF SMART LTD (зареєстрована за номером НЕ 425982), країна резидентства - Республіка Кіпр, з розміром частки 100% Статутного капіталу, що дорівнює 17 227 000,00 грн.
В свою чергу, єдиним учасником Компанії АЙЕФ СМАРТ ЛТД є компанія СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD, яка є резидентом Республіки Кіпр (реєстраційний номер НЕ 303951), єдиним акціонером якої до 01.12.2022 року значився гр. ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (третя особа 7 на стороні позивача).
Структура власності вказаних осіб та інформація про акціонерів підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними Сертифікатами Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності м. Нікосія (Республіка Кіпр) Міністерства енергетики, торгівлі і промисловості від 04.08.2022 року, копії яких з проставленням апостилю наявні в матеріалах справи.
В подальшому, 01.12.2022 року відбулась зміна структури власності Компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД внаслідок того, що єдиний акціонер вказаної компанії - фізична особа гр. ОСОБА_7 відповідно до укладених ним з Компаніями "PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD", "PROTEAS TRUSTEES LTD" трастових угод, передав 100% акцій Компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD в трасти: "SMART TRUST" (країна реєстрації: Республіка Кіпр, реєстраційний номер TRUST.2206) (80%) та "STEP TRUST" (країна реєстрації: Республіка Кіпр, реєстраційний номер TRUST.2214) (20%) відповідно.
Згідно наявних в матеріалах справи копій Сертифікатів Реєстрації трастів у Кіпрському Реєстрі бенефіціарних власників трастів та подібних юридичних організацій (CyTBOR), виданих Кіпрською Комісією з цінних паперів та бірж 19.12.2022 року, вказані трасти СМАРТ ТРАСТ та СТЕП ТРАСТ створені/засновані 01.12.2022 року.
При цьому, обставини передачі гр. ОСОБА_7 компаніям "PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD" та "PROTEAS TRUSTEES LTD" акцій Компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD підтверджуються відповідними Актами передачі прав від 01.12.2022 року, підписаних вказаними особами, нотаріально засвідчені переклади яких надані позивачем.
Довірчими власниками трасту "SMART TRUST" є Компанія "PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD" (країна реєстрації: Республіка Кіпр, реєстраційний номер НЕ 351921), кінцевими бенефіціарними власниками якої є громадяни Республіки Кіпр є ОСОБА_5 (85%) та ОСОБА_6 (15%), а також ОСОБА_1 (20%), ОСОБА_2 (20%) та ОСОБА_4 (20%) (громадяни Республіки Кіпр).
Довірчим власником трасту "STEP TRUST" є Компанія "PROTEAS TRUSTEES LTD» (країна реєстрації: Республіка Кіпр, реєстраційний номер НЕ 329084), кінцевими бенефіціарними власниками якої громадяни Республіки Кіпр є ОСОБА_5 (15%) та ОСОБА_6 (85%).
Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними Сертифікатами Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності м. Нікосія (Республіка Кіпр) Міністерства енергетики, торгівлі і промисловості, копії яких з проставленням апостилю наявні в матеріалах справи.
Зокрема, згідно Сертифікату від 30.12.2022 року акціонерами Компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD є Компанія PROTEAS TRUSTEES LTD як довірена особа STEP TRUST/СТЕП ТРАСТ, PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD як довірена особа SMART TRUST, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Таким чином, як зазначено в позовній заяві та не заперечується сторонами, відбулась зміна кінцевого бенефіціарного власника компанії, яка є єдиним акціонером учасника позивача, з гр. ОСОБА_7 на фізичних осіб ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Суд зазначає, що перелік документів, які надаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи, визначений статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Зокрема, у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи надається: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент; копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такни документ оформлений із застосуванням засобів Єдиною державного демографічного реєстру, - для громадян України); документ про сплату адміністративного зберу за вчинення реєстраційних дій.
Також, пунктом 4 Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 163 від 19.03.2021 року визначено, що у разі наявності у структурі власності юридичної особи іноземних юридичних осіб та/або осіб, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав, трастів, інших подібних правових утворень до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують належність цим особам, трасту та/або іншим подібним правовим утворенням корпоративних прав у юридичній особі, крім випадків, коли відомості про відповідних суб'єктів наявні в ЄДР.
Внаслідок зміни кінцевого бенефіціарного власника на виконання вимог абзацу 3 пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацій юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", згідно якого у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін, позивач 05.01.2023 року згідно ч. 4 ст. 17 вказаного Закону звернувся до державного реєстратора (приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни) із відповідною заявою та документами щодо проведення необхідних реєстраційних дій в частині зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника в ЄДР (реєстраційна заява за формою 2 про виключення з відомостей про Товариство гр. ОСОБА_7 , а саме: реєстраційну заяву за формою 2 про виключення з відомостей про Товариство гр. ОСОБА_7 як кінцевого бенефіціарного власника та про включення до відомостей нових бенефіціарних власників; структуру власності, що являє собою графічне зображення всього ланцюжка власності осіб, які прямо або опосередковано володіють ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ», самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи; нотаріальні копії сертифікатів СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD, що видані та апостильовані в Республіці Кіпр, перекладені на українську мову, підписи перекладачів на яких завірені нотаріально з інформацією про реєстрацію, місцезнаходження, директорів та власників акцій; нотаріальні копії сертифікатів АЙЕФ СМАРТ ЛТД/IF SMART LTD, що видані та апостильовані в Республіці Кіпр, перекладені на українську мову, підписи перекладачів завірені нотаріально, з інформацією про реєстрацію, власників акцій; нотаріальну копію сертифікату про реєстрацію трастової угоди STEP TRUST/СТЕП ТРАСТ, що виданий та апостильований в Республіці Кіпр, перекладений на українську мову, підписи перекладачів завірені нотаріально; нотаріальну копію сертифікату про реєстрацію трастової угоди SMART TRUST/CMAPT ТРАСТ, що виданий та апостильований в Республіці Кіпр, перекладений на українську мову, підпис перекладача завірений нотаріально;нотаріальні копії сертифікатів компанії PROTEAS TRUSTEES LTD/ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД (яка є довірчим власником (Трасті) та власником акцій СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙГІРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD), що видані та апостильовані в Республіці Кіпр, перекладені на українську мову, підписи перекладачів завірені нотаріально з інформацією про реєстрацію, місцезнаходження, директорів та власників акцій; нотаріальні копії сертифікатів компанії PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD/ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСЕС ЛТД (яка є довірчим власником (Трасті) та власником акцій СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD), що видані та апостильовані в Республіці Кіпр, перекладені на українську мову, підписи перекладачів завірені нотаріально, з інформацією про реєстрацію, місцезнаходження, директорів та власників акцій; копію з апостильованої копії паспорту громадянина Кіпру ОСОБА_5 , який є власником акцій PROTEAS TRUSTEES LTD/ПPOTEAC ТРАСТІС ЛТД та PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD/ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСЕС ЛТД; копію з апостильованої копії паспорту громадянина Кіпру ОСОБА_6 , яка є власником акцій PROTEAS TRUSTEES LTD/ПPOTEAC ТРАСТІС ЛТД та PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD/ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСЕС ЛТД; копії з апостильованих копій паспортів громадян Кіпру апостильованої копії паспорту громадянина Кіпру ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
За результатами розгляду вказаної заяви та документів позивача 05.01.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною проведена відповідна реєстраційна дія № 1001031070007050019 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», «Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера)", за результатами якої з ЄДР було виключено відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) - громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до ЄДР включено інформацію про наступних кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт": громадян Республіки Кіпр ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Вказані дії підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (витяг від 18.09.2023 року).
В свою чергу, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеним в дію Указом Президента України від 01.12.2022 року № 820/2022, Рада національної безпеки і оборони України розглянувши діяльність релігійних організацій на території України в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу у суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів вирішила застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком.
Зокрема, додатком до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01.12.2022 року № 820/2022, встановлено перелік фізичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), серед яких, зокрема, щодо ОСОБА_7 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частині блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними та обмеження торговельних операцій (повне припинення), строком на п'ять років.
Як встановлено судом, відповідно до Указу Президента № 820/2022 до гр. ОСОБА_7 застосовуються такі види обмежувального заходу:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
9) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
10) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
11) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
12) заборона на набуття у власність земельних ділянок.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, забезпечує національну безпеку та оборону (п.п. 1, 17); здійснює керівництво у сфері зовнішньої політики (пункт 3); приймає рішення про введення в дію рішень РНБО (п. 28).
Указом Президента України від 01.12.2022 року № 820/2022, який офіційно опублікований 06 грудня 2022 року в Урядовому кур'єрі (2022, 12, 06.12.2022, № 258) та набув чинності з дня опублікування 06.12.2022 року, про що також зазначено в п. 3 останнього, введено в дію вказане рішення РНБО "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Не погоджуючись, в тому числі, із вищевказаними реєстраційними діями від 05.01.2023 року в ЄДР щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ», проведеними приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою А.С., Головне управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою № 5/7/1/2-9056 від 10.04.2023 року (зареєстрована в Мін'юсті 10.04.2023 року за № СК-1300-23), в якій просило, зокрема, скасувати вищезазначену реєстраційну дію з підстав того, що правочин щодо зміни бенефіціарного власника гр. ОСОБА_7 , до якого застосовано санкції, є нікчемним у відповідності до абз. 2 ч. 13 ст. 26 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", позаяк гр. ОСОБА_7 вжито заходів, направлених на зміну бенефіціарного власника з метою уникнення застосування Міністерством юстиції України санкції 1-1 «стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними» на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію указом Президента України від 01.12.2022 року № 820/2022, до фізичної особи - громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування санкцій, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 6, 7, 19, 23, 24, та 24-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» терміном на 5 років.
Наказом Міністерства юстиції України № 1562/5 від 02.05.2023 року "Про задоволення скарги", серед іншого, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію № 1001031070007050019 від 05.01.2023 року "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333).
Вказаний Наказ Міністерства юстиції України № 1562/5 від 02.05.2023 прийнятий на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 01.05.2023 року, складеного за результатами розгляду скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
У статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначено, що Міністерство юстиції України, зокрема, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав, забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем, організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав, здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом, забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом, розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з частиною 2 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України; 3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
За приписами частини 6 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Згідно ч. 7 вказаної статті у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов'язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.
Пунктом 3 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що рішення, прийняті Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону є підставою для проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
На виконання частини 10 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Кабінетом Міністрів України постановою від 25.12.2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128), пунктом 2 якого визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 року № 71/5 затверджено Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5), згідно якого колегія здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації).
Відповідно до підпункту 10 розділу III Положення № 71/5 за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Вищенаведене положення узгоджується із положенням пункту 14 Порядку № 1128, яким передбачено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
За результатами розгляду скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України № 5/7/1/2-9056 від 10.04.2023 року Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції Висновком від 01.05.2023 року було рекомендовано задовольнити частково скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 10.04.2023 року, та, зокрема, скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 05.01.2023 року № 1001031070007050019 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «Смарт Граніт», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною, а також анулювати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Смірновій Аллі Сергіївні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни.
Так, згідно висновків Комісії встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру прав приватним нотаріусом Смірновою А.С. щодо юридичної особи ТОВ «Смарт Граніт» було проведено реєстраційну дію від 05.01.2023 року № 1001031070007050019 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «Смарт Граніт», якою вилучено відомості про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Смарт Граніт» громадянина України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та додано відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) ТОВ «Смарт Граніт» громадян Республіки Кіпр ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
За змістом мотивувальної частини висновку від 01.05.2023 року визначено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смірнова Алла Сергіївна повинна була відмовити у проведенні оскаржуваної реєстраційної дії на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки зміна кінцевого бенефіціарного власника суперечить Указу Президента України № 820/2022 від 01.12.2022 року, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і борони України від 01.12.2022 року.
При цьому, з огляду на характер порушень, допущених приватним нотаріусом Смірновою А.С. у сфері державної реєстрації, у тому числі імперативних заборон, встановлених Законом України «Про санкції» з метою забезпечення захисту національних інтересів, з урахуванням їх характеру, що полягають у недотриманні положень, які покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним принципам, на яких тримається публічний порядок, та можливих наслідків для національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, для захисту яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), Колегія дійшла висновку, що є достатні підстави для анулювання приватному нотаріусу Смірновій А.С. доступу до ЄДР.
З урахуванням висновків Колегії Наказом Міністерства юстиції України №1562/2 від 02.05.2023 року (далі - Наказ) скаргу було задоволено частково та, зокрема, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію № 1001031070007050019 від 05.01.2023 року "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333).
В подальшому, Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 02.05.2023 року в особі Золотаренко Т.А. на підставі наказу № 1562/5 від 02.05.2023 року було проведено реєстраційну дію № 1001039950010050019 «Скасування реєстраційної дії».
В свою чергу, на переконання позивача, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від № 1562/5 від 02.05.2023 року "Про задоволення скарги", яким скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію № 1001031070007050019 від 05.01.2023 року, є незаконним та прийнятий відповідачем з перевищенням повноважень, порушенням приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядку розгляду скарг на рішення, бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, чим протиправно позбавлено позивача права повноцінно здійснювати свою управлінську та господарську діяльність, а структура власності позивача в ЄДР не відповідає дійсній та фактичній структурі власності.
Позивач наголошує, що приватний нотаріус, враховуючи роз'яснення надані Міністерством юстиції України у листі № 23983/8.4.3/32-22 від 28.02.2022 року, згідно якого «Під час розгляду документів державний реєстратор має перевірити факт застосовування санкції, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», до юридичної особи, щодо якої надійшли документи для проведення державної реєстрації, а також щодо фізичних та юридичних осіб, що виступають засновниками (учасниками) такої юридичної особи», а також листа від 14.12.2022 року Міністерство юстиції України, яким доведено до відома суб'єктів державної реєстрації адресу інформаційно-довідкового ресурсу (https://sanctions.nsdc.gov.ua/main), рекомендованого РНБО для використання з метою перевірки кола осіб, до яких застосовано санкції, встановила, що станом на момент передачі 100% корпоративних прав СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД гр. ОСОБА_7 у Трасти останній як діючий на той момент кінцевий бенефіціарний власник позивача не перебував під санкціями.
За твердженнями позивача, ні дані інформаційно-довідкового ресурсу РНБО, ні офіційно опублікований текст Указу Президента України про введення в дію Рішення РНБО про застосування санкцій не містять даних про те, що санкції застосовано до юридичної особи, що звернулась за вчиненням реєстраційної дії - ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ», ні щодо єдиного учасника ТОВ «СМАРТ ГРАНТІ» - АЙЕФ СМАРТ ЛТД. Натомість санкція у вигляді блокування активів застосована тільки до кінцевого бенефіціарного власника - гр. ОСОБА_7 , що відповідно до вказівок Мін'юсту, викладених у листі № 23983/8.4.3/32-22 від 28.02.2022 року, не є перешкодою для проведення реєстраційної дії.
Також позивач зазначає, що ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» як на момент проведення реєстраційної дії 05.01.2023 року, так і на момент прийняття оскаржуваного наказу не передбачала такої відмови у державній реєстрації як «встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації» (п. 3-3), що, як стверджує позивач, є додатковим підтвердженням обставин перевищення відповідачем своїх повноважень.
Одночасно в поданій суду позовній заяві позивач заперечує проти існування будь-яких правових наслідків санкції до третьої особи - гр. ОСОБА_7 на території Республіки Кіпр та наполягає на тому, що Служба безпеки України не мала права на звернення зі скаргою від 10.04.2023 року до Міністерства юстиції України, а також стверджує, що відповідач не здійснив належного повідомлення позивача про розгляд скарги, чим порушив право на участь у її розгляді та вважає, що редакція п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", чинна на день проведення реєстраційної дії від 05.01.2023 року № 1001031070007050019, не містила такої підстави для відмови у державній реєстрації, як застосування санкцій у вигляді блокування активів до кінцевого бенефіціарного власника позивача. Позивач зазначає, що лист самого відповідача від 28.02.2022 року обмежував санкцію у вигляді блокування активів виключно випадками зміни складу учасників юридичної особи, але не її кінцевих бенефіціарних власників.
При цьому позивач наголошує, що відповідач як центральний орган виконавчої влади України, який забезпечує реалізацію державної правової політики оскаржуваним наказом ставить під сумнів зміну власника корпоративних прав компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД, що зареєстрована у Республіці Кіпр, та відповідні правочини, що вчинились на території останньої та у відповідності до норм права Кіпру, у зв'язку з чим у позивача відсутня правова впевненість в законності отриманих вказівок від його безпосереднього єдиного учасника - АЙЕФ СМАРТ ЛТД відповідно до фактичного ланцюжка управління, та, окрім цього, позивач позбавлений можливості дотримуватись вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Відповідно до статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, наведене в сукупності є підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України від 02.05.2023 року № 1562/5 в частині п. 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 05.01.2023 року №1001031070007050019 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГРАНІТ» (код ЄДРПОУ 00292333), проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною, та пункту 6 в частині виконання вказаного пункту 2, в судовому порядку як такого, що є протиправним, позаяк ним були скасовані правомірні рішення приватного нотаріуса.
Згідно з частиною 8 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» порядок державної реєстрації, підготовки та оформлення рішень про реєстрацію громадських формувань, символіки та проведення інших реєстраційних дій визначається Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.
Пунктом 11 Розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 року за № 200/28330, встановлено, що державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, у тому числі у зв'язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», за допомогою програмних засобів ведення ЄДР формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб'єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення ЄДР розміщується на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.
Отже, посилаючись на зміст поданих до реєстрації документів, з урахуванням вичерпного переліку підстав для відмови, наведеного в частині 1 статі 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», позивач зазначає про відсутність у приватного нотаріусі законних підстав для відмови у здійсненні реєстрації, у зв'язку з чим наголошує на тому, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 02.05.2023 року № 1562/5 в частині п. 2, що стосується ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ», суперечить законодавству, що визначає процедуру його прийняття, та нормам матеріального права, а обставини, покладені в його основу, не відповідають дійсності, відтак такий наказ полягає скасуванню в судовому порядку.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особа звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках .
Частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Як зазначалось судом вище, спірні правовідносини виникли у зв'язку із визнанням Міністерством юстиції України неправомірними та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 05.01.2023 року № 1001031070007050019 "Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" (код ЄДРПОУ 00292333), проведеної приватним нотаріусом міського нотаріального округу Смирновою Аллою Сергіївною, а саме щодо вилучення відомості про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Смарт Граніт» громадянина України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та додано відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) ТОВ «Смарт Граніт» громадян Республіки Кіпр ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та порушенням, на думку позивача, спірним наказом Міністерства юстиції України його права власності на спірне нерухоме майно.
При цьому, враховуючи зміст позовних вимог позивача, суд у даній справі має визначити як додержання Мін'юстом порядку розгляду розгляд скарг у сфері державної реєстрації, так і дотримання процедури державної реєстрації (строки, порядок подання документів), наявність і правильність оформлення документів, поданих для реєстрації, чи відповідали документи, подані позивачем для державної реєстрації Конституції України та законам України, зокрема, чи не порушено санкції, застосовані до третьої особи 7 - гр. ОСОБА_7 при зміні кінцевого бенефіціарного власника позивача, відмову у реєстрації якої він і оскаржує у цій справі.
В свою чергу, заявник скарги - Служба безпеки України в даному випадку виступає не як виключно орган публічної влади, а в першу чергу діє виходячи з інтересів держави та попередження загроз національним інтересам і національній безпеці України, зокрема, шляхом запобігання протиправним діям осіб, щодо яких застосовані персональні санкції, в тому числі під вчинення реєстраційних дій.
Судом також враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 826/3582/17, згідно якої приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватною права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, то підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Суд наголошує, що даний спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер, оскільки Мін'юст має виключно формально-правові повноваження у сфері розгляду скарг на дії державних реєстраторів і не уповноважений оцінювати зміст або достовірність/відповідність законодавчим нормам документів, на підставі яких відбувся перехід корпоративних прав. Предмет перевірки Мін'юсту обмежується процедурними питаннями - комплектністю та оформленням документів, а не їх правомірністю по суті.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, що кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2020 року у справі №903/523/17.
Суд зазначає, що при вирішенні спору підлягають застосуванню загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 910/1255/20.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 233/3516/18-ц правом на звернення до суду за захистом особа наділена в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов'язком позивача є доведення / підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється під час розгляду справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 912/1856/16.
В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Наразі, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Суд зазначає, що одним з аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, сформоване з прийняттям Закону України «Про санкції» (далі - Закон про санкції) внаслідок збройної агресії російської федерації щодо України. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 року у справі № 910/13/21.
Згідно з преамбулою Закону України «Про санкції» останній прийнятий Верховною Радою України виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та загальновизнаних міжнародних норм і правил, констатуючи, що пріоритетами національних інтересів України є, зокрема, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України, заявляючи, що пряме або опосередковане втручання у внутрішні і зовнішні справи України під будь-яким приводом є неприпустимим, усвідомлюючи потребу невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров'ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Відповідно до положень статей 1, 4 Закону про санкції з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави передбачено застосування, зокрема, блокування активів.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону про санкції блокування активів як вид санкції - це тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Частиною третьою статті 5 Закону про санкції встановлено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Зокрема, саме з урахуванням того факту, що подані позивачем документи, на підставі яких здійсненні реєстраційні дії, суперечили Конституції та законам України внаслідок застосування рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.2022 року, введеним в дію Указом Президента України № 820/2022 від 01.12.2022 року до гр. ОСОБА_7 одних з передбачених п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції" санкцій, а саме блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, Колегія дійшла висновку про протиправність оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР приватного нотаріуса Смірнової А.С., в тому числі від 05.01.2023 року № 100103107000750019 щодо ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ», та скасування останніх.
Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 року № 503/97 Нормативно правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. Аналогічний порядок набуття чинності Указу Президента № 820/2022 передбачений п. 3 самого Указу.
Судом встановлено під час розгляду справи, що обставини публікації Указу Президента України від 01.12.2022 року № 820/2022 в офіційному виданні Газета Урядовий кур'єр 06.12.2023 року № 258 (7379) сторонами не заперечуються.
Поряд із цим, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Указ Президента від 01.12.2022 року № 820/2022 набрав чинності 06.12.2022 року, з дня опублікування в офіційному виданні, а тому гр. ОСОБА_7 лише починаючи з 06.12.2022 року було заборонено вчиняти будь-які дії щодо розпорядження активами, які належать йому, належали та активами, щодо яких він може прямо чи опосередковано через інших фізичних осіб вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Тобто, за твердженням позивача, передача гр. ОСОБА_7 100% корпоративних прав СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД, що призвело до зміни структури власності та відповідної реєстраційної дії, відбулась 01.12.2022 року, а відтак передача активів у трасти, що стало підставою для зміни структури власності ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ» та проведення відповідної реєстраційної дії 05.01.2023 року по зміні складу кінцевих бенефіціарних власників компанії, відбулась до моменту набуття чинності вказаним Указом Президента № 820/2022.
Суд зазначає, що в частині першій статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 30 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є:
для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
Проте, кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Суд наголошує, що вирішальною ознакою кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. При цьому, виходячи зі змісту поняття «акція», наведеного у законодавстві України, зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи може здійснюватися, зокрема, шляхом відчуження попереднім бенефіціарним власником акцій іншій особі, внаслідок чого здійснюється зміна фізичної особи, яка здійснює вирішальний прямий чи опосередкований вплив на діяльність юридичної особи.
Як вбачається зі структури власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГРАНІТ», гр. ОСОБА_7 здійснював правомочності кінцевого бенефіціарного власника, тобто дії тотожні за змістом праву розпорядження активами не через фізичних осіб, а виключно через ланцюжок володіння юридичними особами, у зв'язку з чим позивач вважає, що до гр. ОСОБА_7 була застосована санкція, яка не передбачала обмежень щодо розпорядження активами через юридичних осіб та на момент укладення трастових угод гр. ОСОБА_7 не був жодним чином (в тому числі санкціями) обмеженим у своєму праві вільно розпоряджатись активами, якими він опосередковано володіє через юридичних осіб, в тому числі передавати їх у траст.
Також позивач наголошує, що дія режиму санкцій не може бути поширена на правовідносини з передачі активів у трасти, що відбулась на території та згідно із законодавством Республіки Кіпр.
Оцінюючи вищенаведені доводи позивача суд враховує, що санкційне регулювання є частиною публічного порядку України (постанова Верховного Суду у справі № 824/107/23 від 18.12.2024) який безпосередньо і невідкладно впливає на цивільно-правові відносини (постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у cправі № 912/909/23).
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції, яка діяла на час вчинення спірної реєстраційної дії) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.
У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи.
Тобто, зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зареєстрованої на території України, має бути відображена в Єдиному державному реєстрі, зокрема й у випадку, якщо такий кінцевий бенефіціарний власник має опосередкований вплив на таку особу через іноземну юридичну особу.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» юридичні особи зобов'язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
У ч. 1 ст. 28 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час вчинення реєстраційних дій) визначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об'єднання не допускається.
Суд звертає увагу на те, що 22.07.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» № 3103-IX від 03.05.2023 року, яким було внесено зміни в ч. 2 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме доповнено пунктом 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону, яким введено додаткову перевірку державним реєстратором застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», а саме: державний реєстратор перевіряє наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації.
Станом на 05.01.2023 року чинною була редакція ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка передбачала таку підставу для відмови у проведенні державної реєстрації, як «суперечність документів вимогам Конституції та законів України».
У зв'язку з тим, що станом на 05.01.2023 року у ч. 1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не було передбачено такої підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, як встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» (п. 3-3), державний реєстратор повинен був керуватися приписами п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону №755-IV (документи суперечать вимогам Конституції та законів України), оскільки з огляду на виключну мету застосування санкцій будь-який правочин, включаючи той, що вчинений на території іншої держави, спрямований на обхід санкцій, зокрема й шляхом відчуження заблокованих активів, має ознаки нікчемності з підстави порушення публічного порядку (ст. 228 ЦК України).
Зокрема, правову позицію про те, що підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, визначені ч. 1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», охоплювали в тому числі й таку підставу для відмови, як прийняття РНБО та введення в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, викладено у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі 910/2529/22, а також від 14.05.2025 справа №320/14459/24.
Додатково суд зазначає, що обов'язок державного реєстратора перевіряти інформацію, що міститься у публічних державних реєстрах, включаючи автоматизовані інформаційні системи, держателями яких є державні органи, під час проведення реєстраційних дій прямо закріплений у ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядку № 359/5.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено необхідність перевірки державним реєстратором низки документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, що передбачає також і необхідність звернення державного реєстратора до різних державних реєстрів.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі в результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю), в результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю) проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається, крім випадків нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов'язується з настанням певної обставини, та інших випадків, передбачених цією статтею.
Оскільки в силу положень ст. 5 Закону України «Про санкції» рішення РНБО про застосування санкції у вигляді блокування активів вводиться у дію Указом Президента України, відповідно, відомості про осіб, щодо яких застосовані санкції оприлюднюються на офіційних веб-ресурсах Президента України та Верховного Ради України. За таких умов державний реєстратор має обов'язок та реальну можливість (за умови оприлюднення рішення РНБО про застосування санкції на офіційних державних ресурсах) отримати інформацію про те, що кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи, щодо зміни якого подано заяву до державного реєстратора, перебуває під санкціями, а відтак мав упевнитися в наявності підстав для проведення державної реєстрації на підставі посвідчених іншим суб'єктом документів, виявити розумну обачність та здійснити перевірку відомостей, що містяться у державних реєстрах та інших офіційних ресурсах про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, щодо внесення змін про якого надійшла заява, зокрема, відомостей про рішення РНБО про застосування санкцій до цієї особи та, виявивши угоду, спрямовану можливо на обхід санкцій, а отже і на порушення публічного порядку, яка є нікчемною у силу закону, повинен був дійти висновку про невідповідність на цій підставі поданого для проведення державної реєстрації документа вимогам Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про санкції» санкції застосовуються з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Виходячи із зазначеної мети, завданням блокування активів є не покарання суб'єкта, до якого застосовані санкції, а недопущення нанесення ним шкоди національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальної цілісності України. Блокування можливості розпорядження активом у вигляді акцій запобігає зміні власника, зокрема, й кінцевого бенефіціарного власника відповідної юридичної особи чи перерозподілу кількості голосів в управлінні такою юридичною особою, з метою попередити обхід санкцій.
Суд зазначає, що поняття «обходу санкцій» законодавчо не визначено, отже під обходом санкцій можна розуміти діяння, які безпосередньо не порушують санкції, проте спрямовані на сприяння та приховання таких порушень, зокрема, набуття заблокованих активів або вчинення дій щодо їх переміщення, перетворення, приховування чи маскування, доведення до банкрутства чи фіктивне банкрутство суб'єкта господарської діяльності, щодо якого чи щодо кінцевого бенефіціарного власника якого застосовано санкцію у виді блокування активів.
За висновками суду, відчуження фізичною особою, до якої застосовано санкції у формі блокування активів, акцій, часток в статутному капіталі є обходом санкції, у тому числі, якщо внаслідок такого відчуження відбувається зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з підсанкційної на іншу фізичну особу, тобто здійснюється перехід до останньої частки у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Якщо ж угода з відчуження активів проводилася за законодавством іноземної держави, відповідно вона набуде юридичної сили в Україні тільки після внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру, тобто здійснюючи внесення інформації про зміну кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи до Єдиного державного реєстру на підставі документа іноземної держави про відчуження активів особою, до якої застосовано санкції, та змінючи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з підсанкційної особи на іншу, Україна офіційно визнає цей юридичний факт, навіть попри існуюче рішення РНБОУ про застосування санкцій до попереднього кінцевого бенефіціарного власника, що, відповідно, впливає на подальші правомочності третіх осіб щодо заблокованих активів юридичної особи та нівелює таке рішення РНБОУ та Указ Президента України, метою яких є захист національних інтересів.
Наведене свідчить про те, що блокування активів, визначених Указом від 01.12.2022 року № 820/2022, є забороною на передачу активів, внаслідок якої відбувається зміна кінцевого бенефіціарного власника. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі № 320/14459/24.
Також висновки про те, що блокування активів стосується не тільки формальних власників, але і кінцевих бенефіціарних власників викладено Верховним Судом в постановах від 31.08.2022 року у справі № 569/19128/19, від 20.10.2021 року у справі № 335/8322/17, постанові від 22.12.2022 у справі № 824/138/21, постанові від 18.05.2021 року у справі № 924/774/18, постанові від 03.02.2023 року у справі № 991/6606/22.
Так, у справі № 910/2529/22 від 21.06.2023 року Верховний Суд дійшов висновку про те, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації має враховувати дійсні наміри сторін правочину, на підставі якого проводиться державна реєстрація, беручи до уваги вид та дату застосування персональних санкцій, чи не укладений він з метою уникнення введених санкцій, добросовісність сторін. Оскільки в Законі України «Про санкції» активи, якими особа володіє безпосередньо, і активи, якими особа володіє опосередковано - через інших осіб - вважаються однаково заблокованими, на них поширюється ідентичний правовий режим, то аналогічних висновків слід дійти і при оцінці реєстраційної дії щодо позивача: державний реєстратор був зобов'язаний перевірити, чи не укладено відповідні договори з метою уникнення введених санкцій, та добросовісність сторін.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Однак, якщо подання сторони має вирішальне значення для результату провадження, воно вимагає конкретної та чіткої відповіді (Ruiz Torija проти Іспанії, § 30; Hiro Balani проти Іспанії, § 28). Тому суди зобов'язані розглядати основні аргументи сторін (Buzescu проти Румунії, § 67; Donadzй проти Грузії, § 35).
Як встановлено судом та зазначалось позивачем, 01.12.2022 року, тобто в день підписання Указу про введення санкційних обмежень гр. ОСОБА_7 було передано 100% корпоративних прав компанії "СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД (власник позивача) на підставі трастових угод. створеним у той же день 01.12.2022 року двом трастовим компаніям: Смарт Траст та Степ Траст.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_7 передав частку статутного капіталу компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД, проте набув юридичний статус засновника двох трастів, які стали власниками переданої ним частки статутного капіталу компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД (англ. "SMART INVESTMENTS (CY) LTD".
Відповідно, з огляду на законодавче визначення пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" гр. ОСОБА_7 як засновник Смарт Трасту та Степ Трасту опосередковано залишається бенефіціарним власником компанії СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (CY) LTD та, відповідно, позивача у даній справі.
Відтак, за висновками суду, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про довірчих власників (керуючих чи управителів майном) створених громадянином України гр. ОСОБА_7 двох трастів як інформації про кінцевих бенефіціарних власників протирічить вимогам Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", у зв'язку з чим відповідачем була правомірно скасована реєстраційна дія щодо позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб'єкт первинного фінансового моніторингу: витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта; встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Як зазначалось судом раніше, у даному випадку, державним реєстратором при вчиненні реєстраційної дії №1001031070007050019 від 05.01.2023 року «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» за наявності Указу від 01.12.2022 року № 820/2022 внесено до реєстру інформацію про довірчих власників трастів як про кінцевих бенефіціарних власників позивача у справі, що є порушенням вимог Законів України «Про санкції» та «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», отже з урахуванням вищенаведеного суд погоджується з висновками Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України (висновок №1322-33.1.2-23 від 01.05.2023) в частині порушення приватним нотаріусом вимог законодавства при вчиненні реєстраційної дії №1001031070007050019.
В частині посилань позивача на порушення Міністерством юстиції України під час розгляду скарги порядку повідомлення позивача суд зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Відповідно до абзаців четвертого та п'ятого пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
Таким чином, оскільки згідно положень абзацу першого пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації повідомлення засобами електронного зв'язку є додатковим і надсилається якщо адресу електронної пошти, зазначену у скарзі, доданих до неї документах, повідомлену заінтересованою особою або встановленою з інших офіційних джерел, відтак наведеним спростовуються доводи позивача щодо наявності у відповідача прямого юридичного обов'язку персонально повідомити позивача засобами електронного зв'язку про розгляд скарги.
Окремо суд зазначає, що Мін'юстом під час розгляду скарги на реєстраційні дії не розглядалось і не вирішувалось питання матеріального права позивача у даній справі чи підсанкційної особи, а лише перевірялась правомірність вчинення реєстраційної дії державним реєстратором за формально-юридичними ознаками на предмет порушень вимог законодавства, позаяк повноваження Мін'юсту при розгляді скарг на дії чи бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів реєстрації чи його територіальних органів за Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та Порядком № 1128 обмежуються контролем процедурних моментів (дотримання строків, належне оформлення та відповідність документів, наявність підписів тощо).
Поряд із цим суд наголошує, що першочергово у даній справі надається оцінка діям позивача та, відповідно, державного реєстратора під час вчинення реєстраційних дій 05.01.2023 року, відтак в разі незгоди з висновками Міністерства юстиції України в межах дискреційних повноважень останнього на встановлення наявності порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, а саме щодо дій приватного нотаріуса, останній не позбавлений права оскарження висновків відповідача щодо скасування реєстраційних дій та блокування доступу до реєстру в цій справі.
Також щодо посилань позивача на відсутність порушеного права Служби Безпеки України, внаслідок чого остання позбавлена права звернення зі скаргами на дії державних реєстраторів під час здійснення ними реєстраційних дій суд зазначає, що в межах визначеної законодавством компетенції на Службу Безпеки України покладається захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. Окрім цього згідно ст. 2 Закону "Про Службу Безпеки України" до завдань СБ України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону "Про Службу Безпеки України " організаційна структура СБУ визначається Президентом України.
Служба Безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана, зокрема: здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України (п.1 ч.1 ст.24 Закону "Про СБУ"); здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України (п.4 ч.1 ст.24 Закону "Про Службу Безпеки України ").
Контррозвідувальна діяльність - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України (ст.1 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").
Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення. Завданнями контррозвідувальної діяльності є, зокрема, протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян (ст.2 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").
В ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники СБУ мають право, зокрема, проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України (п.3 ч.2 ст.7 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").
Поряд із цим, за приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про санкції" пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд РНБО Верховною Радою України, Президентом України, КМУ, Національним банком України, СБУ.
Наразі, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечувалось, що відповідно до рішення РНБОУ від 02.04.2021 року пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) були внесені саме Службою безпеки України та підтримані РНБОУ. Указом №140/2021 Президента України введено в дію рішення РНБОУ від 02.04.2021 року та покладено на Секретаря РНБО контроль за його виконанням. При цьому у п.3 рішення РНБОУ від 02.04.2021 року Секретарем РНБО обов'язок забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених п.2 цього рішення покладено на Кабінет Міністрів України разом зі Службою безпеки України та Національним банком України.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про Службу Безпеки України" Служба Безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Суд звертає увагу, що згідно преамбули Закону України "Про санкції", останній прийнято, в тому числі, усвідомлюючи потребу невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров'ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
В той же час частиною 3 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Отже, в контексті вищенаведеного та враховуючи обставини справи суд зазначає, що дії Департаменту СБУ з подання скарги до Мін'юсту були спрямовані перш за все на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, що було спрямовано на запобігання протиправних дій особами, щодо яких застосовані персональні санкції, а не на захист приватно-правових інтересів, оскільки приймаючи до уваги введення санкцій щодо гр. ОСОБА_7 саме на пропозицію СБУ на останню покладено, зокрема, обов'язок забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Наведене в сукупності свідчить, що Департамент СБУ в межах повноважень із здійснення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управління державою повинен був забезпечувати реалізацію і моніторинг ефективності введених санкцій, а отже мав право звернутися до Мін'юсту зі скаргою про скасування реєстраційних дій, яка спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами.
За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" варто тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Судом враховано, що, як зазначено в скарзі, звернення Департаменту СБУ зі скаргою до Мін'юсту відбулось за результатами виявлення відповідними підрозділами СБУ порушень 07.04.2023 року в ході оперативно - службової діяльності.
Водночас, позивач на підтвердження власної позиції щодо недотримання строків звернення зі скаргою не надав доказів, з яких би вбачалося існування іншої дати обізнаності Департаменту СБУ про оскаржувані реєстраційні дії або відомостей про те, що скаржник довідався про оскаржувані рішення раніше, ніж за 60 днів до подання скарги. Відтак, з урахуванням покладених на СБУ завдань зі здійснення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управління державою судом під час розгляду спору надається юридично - правова оцінка правовідносинам, які склались на момент вчинення спірних реєстраційних дій та реєстрації зміни кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ», не зважаючи на можливі процедурні порушення.
З урахуванням положень Конституції України, а саме ст.40, згідно якої усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, ч. 2 ст. 19, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України суд наголошує, що у випадках подання скарги до суб'єкта владних повноважень, необхідно виходити з безумовного обов'язку суб'єкта владних повноважень (за винятком, зокрема, судів, для яких встановлений окремий порядок розгляду звернень у формі позовних заяв, скарг тощо) розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про відсутність у Департаменту СБ України права звернення зі скаргою про скасування реєстраційних дій до Мін'юсту, оскільки права Департаменту СБ України внаслідок вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не порушені є безпідставними.
Аналогічна правова позиція викладена постановою Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі № 910/2529/22.
Щодо посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що дія Закону України «Про санкції», Указу № 820 та Рішення РНБО про санкції обмежується виключно суверенною територію України та не розповсюджується на територію Республіки Кіпр, відтак, оскільки Указ № 820 набрав чинності 06.12.2022 року, після передачі корпоративних прав (акцій) третьої особи за законодавством Республіки Кіпр (оскільки саме 01 грудня 2022 року відбулась передача акцій, які були емітовані третьою особою - юридичною особою, створеною за законодавством Республіки Кіпр SMART INVESTMENTS (CY) LTD (код ЗЕ303951, сертифікат про юридичну особу від 04.08.2022 року) від попереднього акціонера гр. ОСОБА_7 до юридичних осіб, створених за законодавством Республіки Кіпр (сертифікати від 30.12.2022 року) - PROTEAS TRUSTEES LTD (код ЗЕ329084) і PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (код ЗЕ351921), тобто зазначені зміни у складі власників юридичної особи відбулись та легалізовані поза межами юрисдикції і законодавства України, до моменту подання документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії щодо зміни кінцевих бенефіціарних власників суд зазначає, що юрисдикція держав, за загальним правилом, носить територіальний характер. У той же час, винятки із цього правила можуть встановлюватись нормами міжнародного права і такі норми можуть мати договірний характер (випливати з міжнародних договорів) або звичаєвий характер.
Відповідно до статті 3 Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 року, яка ратифікована Україною і Республікою Кіпр, кожна сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення її спроможності встановлювати і висліджувати власність, яка під лягає конфіскації згідно з пунктом 1 статті 2, і запобігати будь-якому використанню, будь-якій передачі або будь-якому розпорядженню такою власністю.
Разом із тим, відповідно до статті 5 вказаної Конвенції кожна Сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб зацікавлені сторони, інтереси яких зачіпаються діями згідно з положеннями статей 2 і 3, мали ефективні засоби правового захисту для збереження їх прав.
Стаття 5 даної Конвенції встановлює, що кожна сторона вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб зацікавлені сторони, інтереси яких зачіпаються діями згідно з положеннями статей 2 і 3, мали ефективні засоби правового захисту для збереження їх прав.
Окрім цього, у рішенні S.S. Lotus (Case of the S.S.Lotus. Publications of the Permanent Court of International Justice. Series A.-no.70 September 7th, 1927 [Collection Of Judgments]) сформульована норма юрисдикції держави щодо дій, правочинів, правопорушень, наслідки яких відбуваються на території такої держави (юрисдикція за наслідками діяння), згідно якої
юрисдикція, безумовно, є територіальною; вона не може здійснюватися державою за межами її території за винятком дозвільної норми, що випливає з міжнародного звичаю або конвенції. Водночас, з цього не випливає, що міжнародне право забороняє державі здійснювати юрисдикцію на власній території щодо будь - якої справи, яка стосується дій, що мали місце за кордоном, і в якій вона не може покладатися на якусь дозвільну норму міжнародного права.
Відтак, твердження позивача про відсутність у України юрисдикції давати правову оцінку як управненою стороною у міжнародному зобов'язанні правочинам і вчинкам, з огляду на які відбулась/або не відбулась зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, створеної згідно законодавства України, суперечить наведеним принципам та національній безпеці, враховуючи той факт, що в якості кінцевого бенефіціарного власника замість гр. ОСОБА_7 позивачем було вказано осіб, які є довірчими держателями відповідних активів (трастів), створених за законодавством Республіки Кіпр, тобто додатково свідчить про вчинення заміни записів про гр. ОСОБА_7 як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ» в українському ЄДР як такої, що спрямована на обхід застосованих і потенційних санкцій до нього.
Згідно статті 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи; для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
Відповідно до законодавства Республіки Кіпр право трастів виникає у зв'язку із застосуванням права справедливості відповідно до розділу 29(1)(c) Закону про суди №14/60 (зі змінами), а отже, застосовується відповідне прецедентне право судів Республіки Кіпр та Англії та Уельсу.
Як наголошує позивач та третя особа 6, СМАРТ ТРАСТ/SMART TRUST та СТЕП ТРАСТ/STEP TRUST підпадають під дію Закону Республіки Кіпр про міжнародні трасти (Закон 69 (I) / 1992 зі змінами).
Відповідно до Закону Республіки Кіпр про міжнародні трасти: бенефіціар - юридична або фізична особа, включаючи особу, яка ще не народилася на момент створення трасту, або особа, яка входить до класу людей, які мають право або інтерес у майні, що є предметом трасту; довірчий власник - юридична або фізична особа, яка володіє або володіла майном, переданим в траст, або вважається, що володіє чи володіла майном, переданим в траст, або очікується, що майно буде утримуватися ним: (а) на користь бенефіціара, незалежно від того, чи є довірчий власник також бенефіціаром трасту; та/або (Ь) для будь-якої мети, яка не є виключною вигодою довірчого власника.
Стаття 3(1A) Закону про міжнародні трасти передбачає: (1A) З урахуванням положень підпункту (1) та умов, що регулюють траст, усі питання, що виникають у зв'язку з міжнародним трастом або будь-яким відчуженням майна за таким трастом, включаючи, без будь-яких обмежень, будь-які питання, що стосуються: (a) дійсності, тлумачення або дії будь-якого трасту чи розпорядження або будь-яких їх змін; (b) дійсності або дії будь-якої передачі або іншого відчуження майна в довірче управління; (c) управління трастом, незалежно від того, здійснюється воно в Республіці чи в іншому місці, включаючи питання, що стосуються функцій, призначення або усунення довірчих керуючих, протекторів і виконавців трасту; (d) наявності та обсягу будь-яких функцій, пов'язаних з трастом, включаючи, без обмежень, повноваження змінювати, відкликати та здійснювати будь-яке призначення, а також дійсність виконання будь-яких таких функцій; (e) повноважень, зобов'язань або обов'язків довірчих керуючих, протекторів або виконавців трасту або щодо обов'язків чи прав довірчих керуючих, протекторів або виконавців трасту, визначається відповідно до чинного в Республіці законодавства, без посилання на законодавство, що діє в будь-якій іншій юрисдикції.
Закон про компанії Республіки Кіпр визначає:
ст.71 «Акції або інша частка будь-якого учасника компанії є особистим майном, що підлягає передачі в порядку, передбаченому статутом компанії, і не повинна мати характер нерухомого майна»,
ст.73 «Незважаючи на будь-які положення статуту компанії, компанія не має права реєструвати передачу акцій або боргових зобов'язань компанії, якщо тільки компанії не було надано належного інструмента про передачу»,
ст. 78 «Кожна компанія повинна... протягом двох місяців після дати передачі будь-яких таких акцій, боргових зобов'язань або боргових акцій до Компанії, завершити та підготувати до надання сертифікати всіх акцій, боргових зобов'язань та сертифікати всіх боргових акцій, розміщених або переданих, якщо інше не передбачено умовами випуску акцій, боргових зобов'язань або боргових акцій».
ст. 77 «(1) Засвідчення компанією будь-якого інструмента про передачу акцій або боргових зобов'язань компанії розглядається як запевнення компанією будь-якій особі, яка діє на підставі засвідчення того, що компанії були надані такі документи, які на перший погляд свідчать про prima facie право власності на акції або боргові зобов'язання в особи, що передає, зазначеній в інструменті про передачу, але не як запевнення того, що особа, яка передає, має право власності на акції або боргові зобов'язання».
ст. 79 «Сертифікат під загальною печаткою компанії, в якому зазначаються будь-які акції, що належать будь-якому учаснику, є первинним доказом права власності учасника на акції»
ст. 113 «Реєстр учасників є prima facie доказом будь-яких питань, які визначені або можуть бути внесені до нього цим Законом».
ст. 113 (А) «Про будь-яку передачу акцій приватної компанії з акціонерним капіталом повідомляється Реєстратор компаній за формою, встановленою нормативно правовими актами, протягом чотирнадцяти днів з моменту реєстрації цієї передачі в її реєстрі учасників:..(2) Форма, зазначена в підпункті (1), повинна включати наступне: повне ім'я та номер посвідчення особи/ паспорта/ реєстрації кожної особи, що передає, та кожного цесіонарія; кількість акцій, якими володів кожен передавач і кожен набувач безпосередньо перед передачею; кількість акцій, що передаються та дату передачі; кількість акцій, якими володіє кожна особа, що передає, та кожна особа, що набуває, одразу після передачі».
Крім цього, як зазначено у справі Георгія Панайоту та інші проти Westside Engineering Ltd (2012) 1 CLR 2222 «З положень статті 73 чітко випливає, що відсутність інструмента про передачу робить недійсним...для компанії...реєстрацію передачі до реєстру компанії».
Як наголошує позивач та третя особа 6, відповідні акти передачі корпоративних прав (акцій) компанії Смарт Інвестментс Сайпрус від 01.12.2022 року відповідають приписам статей 71 та 73 Закону про компанії, згідно яких дійсна передача акцій здійснюється за допомогою передавального документа, який (як і його подання) повинен відповідати певним критеріям.
Згідно Закону про компанії Республіки Кіпр та Статуту Смарт Інвестментс Сайпрус основними обов'язками секретаря компанії є: надати довідку щодо розподілених акцій (стаття 51 Закону про компанії); випускати сертифікати акцій або боргових зобов'язань (стаття 78 Закону про компанії); забезпечувати реєстрацію зборів у Реєстратора (статті 91 та 92 Закону про компанії); вести (оновлювати) реєстр зборів компанії та надавати його для перевірки (статті 99 та 100 Закону про компанії); публікувати найменування Компанії поза місцем її діяльності, на її печатці та на її публікаціях (стаття 103 Закону про компанії); вести (оновлювати) реєстр учасників компанії, дозволяти його перевірку та надання його копій, а також повідомляти Реєстратора про місце, де ведеться його реєстр учасників, та про будь-які зміни такого місця шляхом подання відповідних встановлених форм (статті 105 та 108 Закону про компанії); дозволяти перевірку реєстру власників боргових зобов'язань та пересилання копій договору довірчого управління (стаття 84 Закону про компанії); вести (оновлювати) реєстр директорів та секретарів та повідомляти про це Реєстратора шляхом подання відповідних встановлених форм (стаття 192 Закону про компанії); забезпечити публікацію відомостей про директорів у торгових каталогах, циркулярах тощо (стаття 193 Закону про компанії); вести протоколи (ст. 139 Закону про компанії) та надавати до ознайомлення протоколи загальних зборів (ст. 140 Закону про компанії).
Таким чином, документом, на підставі якого секретар компанії уповноважений змінювати дані в реєстрі компанії, є документ про передачу, реєстрація якого ініціює обов'язок секретаря компанії повідомити Реєстратора про оновлення її реєстру (статті 105, 108, 113, 113 (А) Закону про компанії).
Вищезазначене законодавче положення статті 113(А) Закону про компанії визначає, що передбачена відповідними нормативними актами форма HE57, яка подається Реєстратору, має інформативний/фіксуючий характер, враховуючи також формулювання, використане в статті 113(А) Закону про компанії, згідно з якою «про будь-яку передачу акцій... повинні бути повідомлені». Вказана форма HE57 слідує за реєстром передачі акцій в реєстрі учасників компанії і не має переважної сили над останньою.
Додатково в обґрунтування своєї правової позиції третя особа 6 посилається на рішення Окружного суду Ларнаки у справі № 2521/2013 між Ваня Деметріу проти Morsa Trading Ltd a.o. від 28.08.2015 року, згідно якого: «...Дзеркалом реального статусу акціонерів компанії є Реєстр учасників компанії. Коли він належним чином ведеться, він відображає реальну картину... Положення статті 113А Закону мають на меті, з одного боку, ведення Реєстратором компанії актуального відповідного реєстру або записів про статус власності акцій компаній з метою перевірки та інформації, а з іншого боку, недопущення, щоб компаніям, або, принаймні, щоб не було для них настільки легким, спотворити картину свого минулого статусу власності за допомогою заздалегідь датованих документів. Особа стає зареєстрованим акціонером компанії, коли її ім'я зареєстроване в Реєстрі учасників компанії. Повідомлення форми HЕ57 Реєстратору компаній про те, що акції компанії були передані на його/її ім'я, є доказом того, що він/вона зареєстрований у Реєстрі учасників компанії, оскільки стаття 113A вимагає реєстрації передачі в Реєстрі учасників перед подачею форми HЕ57. І ця попередня реєстрація передачі в Реєстрі учасників компанії може бути здійснена на законних підставах лише за умови надання компанії відповідного інструмента про передачу, як це передбачено статтею 73 Закону», а також рішення Верховного Суду Кіпру від 14.04.2021 року у Заяві № 110/2020, згідно якого:«Повідомлення Реєстратору та реєстрація повідомлення не створює особистих прав чи правоздатності, а є простою реєстрацією рішень компанії, які передували. (...) Навпаки, це акт, який можна охарактеризувати як «par excellence міністерський акт, що тягне за собою засвідчення існуючого факту».
З урахуванням вищенаведеного третя особа 6 зазначає, що законодавче положення щодо дійсності та правових наслідків реєстрації в реєстрі учасників компанії Смарт Інвестментс Сайпрус міститься у статті 27(2) Закону про компанії, що визначає реєстр учасників як доказ права власності акціями, встановлюючи визначення «учасника»: 1) Особи, які підписали меморандум компанії, вважаються такими, що погодилися стати учасниками компанії, і після її реєстрації вносяться як учасники до її реєстру учасників; (2) Будь-яка інша особа, яка погоджується стати учасником компанії і чиє ім'я внесено до її реєстру учасників, є членом компанії.
Отже, як наголошує позивач та третя особа 6, усі права акціонера Смарт Інвестментс Сайпрус згідно Закону про компанії було передано ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСEС ЛТД/PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD» та ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД/PROTEAS TRUSTEES LTD» з 01.12.2022 року, оскільки 800 акцій компанії Смарт Інвестментс Сайпрус були передані від гр. ОСОБА_7 до компанії ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСЕС ЛТД/PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD 01.12.2022 року, яке є довірчим власником СМАРТ ТРАСТ на підставі наступних документів: Інструмент про передачу/Акт передачі корпоративних прав (акцій) 01.12.2022 року; Корпоративний реєстр Смарт Інвестментс Сайпрус. Окрім цього 200 акцій Смарт Інвестментс Сайпрус були передані від гр. ОСОБА_7 до компанії ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД/PROTEAS TRUSTEES LTD 01.12.2022 року, яке є довірчим власником СТЕП ТРАСТУ на підставі таких документів: Інструмент про передачу/Акт передачі корпоративних прав (акцій) 01.12.2022 року; Корпоративний реєстр Смарт Інвестментс Сайпрус.
На підтвердження вказаних обставин передачі акцій разом з позовною заявою та під час розгляду справи позивач та третя особа 6 подали, серед іншого, акти приймання-передачі акцій; копії витягів з реєстру учасників третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD, підписані її директором 08.05.2023 року; сертифікати реєстрації трастів, видані 19.12.2022 року; сертифікати про реєстрацію, акціонерів і директорів юридичних осіб, створених за законодавством Республіки Кіпр, а саме PROTEAS TRUSTEES LTD (код ЗЕ 329084) і PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (код ЗЕ 351921); дві реєстраційні форми НЕ57 з відмітками про їх отримання Департаментом реєстратора компаній та офіційного ліквідатора 01.12.2022 року та 02.12.2022 року; низку сертифікатів, виданих Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності щодо акціонерів третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD у період з 30.11.2022 року по 14.12.2022 року, а також на 30.12.2022 року і на 02.05.2023 року; афідевіт адвоката юридичної фірми третьої особи Андреаса Софоклеуса про огляд результатів пошуку даних компанії SMART INVESTMENTS (CY) LTD в реєстрі Кіпру (на відповідному сайті); сертифікатами акцій; листом інспектора відділу розслідування злочинів Нікосії поліції Кіпру від 07.11.2024 року.
В свою чергу, на спростування позиції позивача та третьої особи 6 - SMART INVESTMENTS (CY) LTD, стверджуючи про те, що раніше 13.12.2022 року ніяких дій з передачі акцій третьої особи не вчинялось, а тому передача третьою особою - гр. ОСОБА_7 акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD суперечила застосованим на той день до нього санкціям, у зв'язку з чим відповідні правочини є фраудаторними, Слубою безпеки України подало, зокрема, відповідь Міністерства юстиції та публічного порядку Республіки Кіпр на судове доручення у справі № 910/14602/23, до якого додано реєстраційні форми НЕ57 з перекресленими відмітками про їх отримання Департаментом реєстратора компаній та офіційного ліквідатора 01.12.2022 року та 02.12.2022 року (поруч з якими наявні відмітки про отримання Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності 13.12.2022 року), а також інші реєстраційні форми НЕ57 з відмітками про їх отримання Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності 28.12.2022 року, 20.01.2023 року і 09.02.2023 року. Кожна з цих форм супроводжується окремою заявою, підписаною секретарем третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD, про відповідність даних реєстраційної форми НЕ57 даним Реєстру, який зберігається у Зареєстрованому офісі Компанії. Ці заяви містять такі самі відмітки про отримання Департаментом реєстратора компаній, у випадку з формами від 13.12.2022 року - також з перекресленими відмітками.
Відповідно до ст.1 Закону "Про міжнародне приватне право":
приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи;
іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;
колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Згідно з приписами ст.4 Закону "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з ч.1 цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами. Визначене згідно з ч.1 цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом і мають більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до ч.1 цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону "Про міжнародне приватне право" особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Згідно з ч.1 ст.25 зазначеного Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.
Оцінюючи надані сторонами докази суд зазначає, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» право Республіки Кіпр є особистим законом третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD, відтак саме в контексті вищевказаних норм слід оцінити документи, які стосуються передачі акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD, за наслідками чого застосувати до встановлених обставин норми українського права, якими встановлюється санкційний режим, оскільки сфера дії цих норм права не визначається колізійними нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», а також з огляду на те, що позивач здійснює свою господарську діяльність, як і інші компанії, контрольовані через третю особу SMART INVESTMENTS (CY) LTD, саме на території України, на території України зареєстровані та мають місцезнаходження позивач, операційна база позивача (ділянки надр відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами № 1134 від 05.11.1997 року та № 6593 від 08.12.2021, про що позивач зазначає у позові) знаходиться на території України (аналогічний підхід Верховний Суд висловив 10 січня 2024 року у справі №910/268/23 §95, 96).
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про міжнародне приватне право» норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок з правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право України.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 18.12.2024 року у справі 824/107/23, під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо. Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок. Одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з'явилось із прийняттям Закону України «Про санкції» внаслідок збройної агресії щодо України.
Все викладене вище стосується не тільки норм іноземного (кіпрського) права, але і офіційного тлумаченням цього права, практики застосування і доктрини у відповідній іноземній державі, з огляду на ст.8 Закону України «Про міжнародне приватне право», та змушує суд утриматись від застосування тих норм іноземного права, які суперечать санкційному регулюванню України.
Окрім цього, суд звертає увагу на ст. 9 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка унормовує, що будь-яке відсилання до права держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм. Отже у зв'язку з посиланням третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD на обмеження, які встановлені законодавством Республіки Кіпр щодо застосування іншого, крім законодавства Республіки Кіпр, права до питань утворення і діяльності міжнародних трастів, суд зазначає, що вказані норми є нормами іноземного (кіпрського) права та мають співвідноситись з законодавством України, і в силу зазначених вище положень та пріоритетності національного законодавства, не можуть іти в розріз законодавству України та державним інтересам, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості їх застосувати.
Згідно з вищенаведеними нормами права Республіки Кіпр документами, які підтверджують передачу акцій кіпрської компанії, є інструмент про передачу акцій; реєстр членів компанії, який ведеться самою компанією; інформація Департаменту реєстратора компаній та офіційного розпорядника (ліквідатора) до 12.10.2021, і Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності після 12.10.2021; реєстраційні форми НЕ57, і сертифікати акцій.
За результатами оцінки наданих сторонами доказів у контексті наявності правових підстав для задоволення позову позивача, з урахуванням приписів Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", зокрема, щодо визначення термінів "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" судом встановлено згідно матеріалів справи, що 1000 акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD перебували у володінні третьої особи гр. ОСОБА_7 , який передав 200 акцій третій особі PROTEAS TRUSTEES LTD як довірчому власнику трасту STEP TRUST, а 800 акцій PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD як довірчому власнику трасту SMART TRUST. В подальшому PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD як довірчий власник трасту SMART TRUST передав ці 800 акцій у спільну власність собі ж, а також фізичним особам - громадянам Республіки Кіпр ОСОБА_18 , та третім особам ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , які в подальшому передали вказані 800 акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD так само у спільну власність PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD як довірчому власнику трасту SMART TRUST, третім особам ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Вказані спільні власники передали по 200 акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD кожному з них, при цьому PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD зазначений в якості довірчого власника трасту SMART TRUST, а треті особи ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 передали кожна належні їм пакети по 200 акцій самі собі, але вже в якості довірчого власника трасту SMART TRUST.
Вказані обставини підтверджуються доданими позивачем до позову актами приймання-передачі акцій від 01.12.2022, сертифікатом Департаменту від 30.12.2022 року про склад акціонерів третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD (200 акцій - PROTEAS TRUSTEES LTD як довірчому власнику трасту STEP TRUST, 800 акцій у спільній власності PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD як довірчого власника трасту SMART TRUST, Афродіти Лукаїду, Харули Софоклеус, Елени Іони); поданим третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD афідевітом про огляд сайту Департаменту, а також поданими третьою особою СБУ реєстраційними формами НЕ 57.
При цьому сторони та учасники справи не мають розбіжності щодо послідовності перереєстрації акцій SMART INVESTMENTS (CY) LTD, яка підтверджується доказами самої компанії, сертифікатами Департаменту державного реєстратора, доданим до пояснень SMART INVESTMENTS (CY) LTD афідевітом та поданими СБУ реєстраційними формами НЕ57.
Поряд із цим, позивач і третя особа 6 - SMART INVESTMENTS (CY) LTD стверджують, обґрунтовуючи позовні вимоги, що вказані операції з акціями SMART INVESTMENTS (CY) LTD відбулись 01 грудня 2022 року, 02 грудня 2022 року, 06 грудня 2022 року, 07 грудня 2022 року (двічі), посилаючись в якості доказів на підтвердження дат, на низку сертифікатів, виданих Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності.
Проте, як встановлено судом, надані третьою особою 6 сертифікати Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності м. Нікосія від 18.12.2023 року про акціонерів SMART INVESTMENTS (CY) LTD станом на 07, 08, 13 і 14 грудня 2022 року, відповідно до яких в кожен з цих днів акціонерами - держателями рівних пакетів по 200 акцій були ОСОБА_22 , Харула Софоклеус, ОСОБА_24 і PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD всі як довірчі власники трасту SMART TRUST, та PROTEAS TRUSTEES LTD як довірчий власник трасту STEP TRUST, суперечать сертифікату від 30.12.2022 року про акціонерів SMART INVESTMENTS (CY) LTD станом на 30 грудня 2022 року, поданого позивачем, відповідно до змісту якого пакет у 800 акцій перебував у спільній власності PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD як довірчого власника трасту SMART TRUST спільно з третіми особами Афродіті Лукаїду, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які зазначені як фізичні особи, а не як довірчі власники того чи іншого трасту.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем та третьою особою 6 - SMART INVESTMENTS (CY) LTD належні та допустимі докази/пояснення на спростування вказаної розбіжності сертифікатів надані не були.
Доказів, які б виключали подібну можливість щодо розподілів акцій, зафіксованих і в інших сертифікатах, поданих третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD, включно із сертифікатом про акціонерів на 01.12.2022, оскільки всі ці реєстраційні дії є однотипними, сторонами під час розгляду справи суду не надано та матеріали справи не містять.
Суд наголошує, що законодавство Республіки Кіпр, з урахуванням практики його застосування Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності, допускає внесення відомостей в реєстр, що ведеться цим Департаментом, заднім числом, що, зокрема, підтверджується наведеною вище судовою практикою судів Республіки Кіпр, а саме Рішенням від 28.08.2015 Районного Суду Ларнаки у справі № 2521/2013 між Ваня Деметріу проти Morsa Trading Ltd a.o., за змістом якого Положення статті 113А Закону про компанії спрямовані як на ведення Реєстратором актуального відповідного реєстру або запису про право власності на акції товариств з метою перевірки та отримання інформації, так і на те, щоб запобігти компаніям або щоб їм, принаймні, не було так легко спотворювати інформацію про свій статус власності в минулому, використовуючи документи, підписані заднім числом.
Відтак, суд погоджується з доводами Служби безпеки України про те, що розподіли акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD, які зафіксовані в сертифікатах Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності станом на 07, 08, 13 і 14 грудня 2022 року були внесені в реєстр, що ведеться цим Департаментом, не в ці дні, а пізніше 30.12.2022 року, тобто заднім числом, що і пояснює вказані розбіжності, оскільки в разі вчинення реєстраційних дій з 01 по 07 грудня 2022 року (перехід корпоративних прав саме в дати, зазначені у витягах з реєстру), у витязі, датованому 30.12.2022 року значились би ті самі акціонери, що й у витязі від 18.12.2023 року.
Окрім цього судом враховано зміст ст. 77 (1) Закону про компанії, згідно якого засвідчення компанією документа про передачу акцій не може бути підставою для висновків, що така передача відбулась. Тобто стандарт доказування prima facie в кіпрському законодавстві свідчить тільки про те, що подібні документи було пред'явлено компанії, і саме це вкладається в значення словосполучення.
Наведене свідчить, що відомості реєстру Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності, як і видані цим Департаментом сертифікати, не є належним доказом фактичного розподілу акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD на ту чи іншу дату.
За таких обставин, з огляду на наведену вище ст.12 Закону України «Про міжнародне приватне право» суд позбавлений можливості застосування до спірних правовідносин вказаних приписів кіпрського права та практики його застосування, яка надає можливість реєструвати зміни акціонерів заднім числом, у даному спору суд має встановити саме фактичну дату, коли відбулась операція передачі акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD і коли фактично були укладені відповідні документи, незалежно від дати, яку такі особи бажали встановити для цієї операції, зокрема, з метою обходу санкцій, застосованих Україною до третьої особи 7 - гр. ОСОБА_7 .
Наразі, Акти приймання-передачі акцій і сертифікати акцій не є, на думку суду, переконливими доказами фактичного моменту передачі акцій, оскільки вони складені виключно зацікавленими особами, а підписи на цих документах належним чином незалежними особами не засвідчено.
В свою чергу суд наголошує, що у разі, коли перед судом постає питання щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, розкриття структури власності повинно відбуватися до тієї міри, яка дозволить встановити саме фізичну особу, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність компанії або дозволить дійти висновку, що кінцевий суб'єкт у структурі власності не входить до спільної групи з іншими особами та не здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
Щодо наданих третьою особою 6 копій витягів з реєстру акціонерів компанії SMART INVESTMENTS (CY) LTD, які апостильовані належним чином 08.05.2023 року - після застосування санкцій до гр. ОСОБА_7 суд звертає увагу, що дата внесення записів про передачу гр. ОСОБА_7 акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD в реєстр акціонерів останньої не визначена, як і дата виготовлення витягу, копію з якого подано суду. Доказів внесення цього запису в реєстр акціонерів третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD раніше 08.05.2023 року суду не надано.
Суд при цьому зазначає, що відповідно до наведеного вище законодавства Республіки Кіпр реєстр учасників є prima facie доказом будь-яких питань, які визначені або можуть бути внесені до нього цим Законом (ст.113 Закону про компанії), а суд повинен переконатися, що в якості доказу надано справжній Реєстр учасників компанії, а не його підроблену копію, що пов'язано зі знаходженням Реєстру учасників у володінні та під контролем самої компанії, або протилежної сторони. Його правильність або автентичність, окрім відповідних свідчень, що надаються, перевіряється шляхом посилання на відповідні повідомлення про передачу до Реєстратора компаній, тобто форми HЕ57.
Отже, автентичність реєстру акціонерів третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD на ту чи іншу дату, відповідно до кіпрського законодавства та практики його застосування слід перевіряти шляхом посилання на відповідні повідомлення про передачу до Реєстратора компаній, тобто форми HЕ57.
Так, під час розгляду даного спору третьою особою 6 - компанією SMART INVESTMENTS (CY) LTD подано дві форми НЕ57 з відмітками про їх отримання «Департаментом реєстратора компаній і офіційного ліквідатора» 01.12.2022 року та 02.12.2022 року, а також афідевіт від 17.11.2023 року, з 3 сторінки якого (с.32 перекладу на українську мову) випливає, що форми НЕ57 подавались в Департамент 13.12.2022 року, 28.12.2022 року, 20.01.2023 року, 09.02.2023 року та після прийняття оскаржуваного наказу - 14.06.2023 року. Крім цього, розподіл акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD відповідно до форми НЕ57 від 28.12.2022 року відповідає переліку акціонерів та розподілу акцій, зафіксованому у сертифікаті від 30.12.2022 року, поданому позивачем.
В свою чергу, Службою безпеки України подано до суду одержані в порядку міжнародної правової допомоги форми НЕ57, отримані Департаментом саме в зазначені дні - 13.12.2022 року, 28.12.2022 року, 20.01.2023 року, 09.02.2023 року, які відповідають афідевіту, поданому третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD та сертифікату акціонерів, поданому позивачем.
Натомість, як встановлено судом, подані третьою особою 6 - SMART INVESTMENTS (CY) LTD форми НЕ57 суперечать згаданим формам НЕ57, поданим Службою безпеки України. Як встановлено судом наявна різниця в назвах Департаменту, який відповідно до відбитків штампів на цих формах НЕ57, їх отримав. Так, форми НЕ57, подані третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD, містять назву «Департамент реєстратора компаній і офіційного ліквідатора», тоді як на 01 і 02 грудня 2022 року цей департамент мав іншу назву - «Департамент реєстратора компаній та інтелектуальної власності», саме яка зазначена на формах НЕ57, поданих Службою безпеки України.
Більше того, назва Департаменту, який відповідно до відбитків штампів на формах НЕ57, поданих третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD, суперечить назві цього ж Департаменту, вказаній на апостилі, якими скріплено ці форми, що, на переконання суду, свідчить, що апостилі не стосуються саме цих форм НЕ 57.
При цьому судом враховано, що відповідно до сертифікату зміни назви, виданого 22.10.2020 року Реєстратором компаній та доданого до пояснень СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД, КОМІСІАНО ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/KOMISIANO INVESTMENTS LTD (НЕ303951) спеціальним рішенням змінила свою назву на СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (СY) LTD (НЕ303951), її нова назва внесена до Реєстру Компаній.
МЗС України листом № 630/17-994-59дск від 25.03.2024 року повідомило Службу безпеки України, серед іншого, що реєстр акціонерів адмініструється та зберігається у компанії, що надає адміністративні/корпоративні послуги. За наданою інформацією відносно СМАРТ ІНВЕСТМЕНТС (САЙПРУС) ЛТД/SMART INVESTMENTS (СY) LTD (НЕ303951) це - PROTEAS MANAGEMENT SERVICES LTD, яка є провайдер послуг.
Подані форми НЕ57, як і витяг з реєстру компаній Республіки Кіпр, поданий SMART INVESTMENTS (СY) LTD свідчать, що фактично державний реєстратор компаній Республіки Кіпр отримав реєстраційні форми НЕ57 про передачі акцій SMART INVESTMENTS (СY) LTD, датовані 01 - 07.12.2022 року у період з 13.12.2022 року по 09.02.2023 року.
При цьому на формах НЕ57, датованих 01.12.2022 року і 02.12.2022 року наявні 2 календарні штампи: один - про прийняття цієї форми 01.12.2022 року і відповідно 02.12.2022 року «Департаментом реєстру компаній та офіційного ліквідатора», які закреслено і проставлено календарні штампи про прийняття цих форм 13.12.2022 року «Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності».
Поряд із цим МЗС України у листі від 25.03.2024 року № 630/17-994-59 дск повідомило також правильну назву вказаного Департаменту - «Департамент реєстратора компаній та інтелектуальної власності» та навело посилання на офіційні видання та ресурси Республіки Кіпр: «Офіційний вісник Республіки Кіпр»: https://www.mof.gov.cv/mof/gpo/gazette.nsf/1CDD4095OD294648C22587C100447CB 3/$file/4853%2012%2010%202021 %20PARARTHMA%20MERQS%20I.pdf; офіційний ресурс Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Міністерства енергетики, комерції та промисловості Республіки Кіпр: https://www.intellectualpropertv.gov.cv/en/knowledgebase/news/rename-of-the-department-into-registrar-of-the-compames-and-intellectual-propertv-drcip.
Окрім цього, згідно Закону Республіки Кіпр «Про Департамент реєстратора компаній та інтелектуальної власності» від 12.10.2021 року Департамент реєстратора компаній та офіційного розпорядника перейменовується на Департамент реєстратора компаній та інтелектуальної власності».
Також як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи копій форм НЕ57, календарна відмітка на цьому штампі містить скорочення місяця «грудень» у вигляді трьох заглавних літер латинського алфавіту «DEC», у той час як всі інші календарні відмітки на подібних штампах скорочення відповідного місяця у вигляді трьох заглавних літер новогрецького алфавіту. Так, для місяця «грудень» це «ДЕК», що й зазначене на не перекресленому штампі Департамента реєстратора компаній та інтелектуальної власності про отримання форми НЕ57 13.12.2022 року.
Викладене в сукупності надає суду змогу дійти до висновків, що штамп про отримання форми НЕ57 саме 01.12.2022 року не міг бути поставленим посадовою особою Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності та міг бути проставлений на форму НЕ57 раніше, і з таким штампом вже надійшов у Департамент 13.12.2022 року, де і був перекреслений з одночасним проставленням штампу з правильною назвою Департаменту - Департамент реєстратора компаній та інтелектуальної власності і вірною датою, що може свідчити про те, що фактично передача акцій відбулась після застосування санкцій, тобто 13.12.2022 року.
Крім цього, з поданого третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD афідевіту, (український переклад с.37-39) вбачається, що загальна кількість реєстраційних дій за формами НЕ57 у період з 01.12.2022 і по 02.05.2023 становить 5, відтак у випадку врахування реєстраційних дій, дати яких вже достовірно встановлено (13.12.22, 28.12.22, 20.01.23, 09.02.23) стає очевидним неможливість вчинення реєстраційних дій за формами НЕ57, поданими третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD.
Так, суд зазначає, що датою подачі відповідних форм НЕ57 компанії SMART INVESTMENTS (CY) LTD, які додані Службою безпеки до клопотання б/н від 05.05.2025 року про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів є: форми про зміни, датованої 01.12.2022 - 13.12.2022 року; форми про зміни, датованої 02.12.2022 - також 13.12.2022 року; форми про зміни, датованої 06.12.2022 - 28.12.2022 року; форми про зміни, датованої 07.12.2022 - 20.01.2023 року; форми про ще одні зміни, датованої 07.12.2022 - 09.02.2023 року.
Саме ці дати подання форми НЕ57 зазначені на сайті Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Міністерства енергетики, торгівлі та промисловості Республіки Кіпр, переконливість якого, як джерела доказової інформації, визнається всіма учасниками справи.
В свою чергу, суд скептично ставиться до листа інспектора поліції м. Нікосія, оскільки за змістом останнього третьою особою SMART INVESTMENTS (CY) LTD подавались форми НЕ57 01.12.2022 року та 13.12.2022 року, що суперечить версії подій самої третьої особи 6 - SMART INVESTMENTS (CY) LTD, та, окрім цього, такий лист не дає відповіді на очевидне питання про те, як можуть бути автентичними печатки з різними назвами однієї і тої самої державної установи.
Все викладене в сукупності виключає можливість розглядати форми НЕ57, подані в якості доказів третьою особою 6 - SMART INVESTMENTS (CY) LTD, як достовірні або допустимі доказів у даному спорі, а також ставить під сумнів добросовісність SMART INVESTMENTS (CY) LTD під час оформлення передачі акцій, відображення його в офіційних документах та надання інформації статусу публічної.
Суд наголошує, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 року у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 року у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 року зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
У зазначеному аспекті суд враховує, що надані Службою безпеки України докази на підтвердження дат та обставин передачі акцій SMART INVESTMENTS (CY) LTD, є належними, допустимими та більш вірогідними доказами здійснення переходу корпоративних прав, ніж надані позивачем та третьою особою 6 докази.
Враховуючи застосовне законодавство Республіки Кіпр та практику його застосування судом встановлені обставини дійсної дати передачі акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD, правильність або автентичність реєстру її акціонерів шляхом посилання на відповідні повідомлення про передачу до Реєстратора компаній, тобто форми HЕ57, відтак, приймаючи до уваги наявні матеріали справи суд вважає доведеною передачу акцій третьої особи SMART INVESTMENTS (CY) LTD вчиненою гр. ОСОБА_7 13.12.2022 року, що не відповідає твердженням позивача та третьої особи 6 та свідчить про порушення санкцій, застосованих до гр. ОСОБА_7 .
В свою чергу судом не приймають до уваги посилання позивача в позовній заяві на звернення до приватного нотаріуса для вчинення реєстраційних дій щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ» 05.01.2023 року з посиланням на вчинення таких дій згідно визначеного абзацом 3 пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацій юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" строку, а саме у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін, позаяк у разі настання обставин передачі гр. ОСОБА_7 корпоративних прав (акцій) 01.12.2022 року, як наголошує позивач та третя особа 6, звернення ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ» 05.01.2023 року з метою внесення відповідних реєстраційних змін свідчить про недотримання встановлених строків та опосередковано підтверджує висновки суду щодо вчинення гр. ОСОБА_7 таких дій 13.12.2022 року.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.08.2024 року у справі № 800/162/16 (провадження № 11-6заі23) Законом України «Про санкції» передбачено механізм реагування на наявні та потенційні загрози національній безпеці, який істотно відрізняється від механізму захисту охоронюваних законом прав та інтересів від кримінально-протиправних посягань та, відповідно, кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.
Санкції в розумінні Закону України «Про санкції» не є видом (формою, засобом, механізмом) відповідальності, оскільки дії, за фактом реалізації яких вони застосовуються до суб'єкта, котрий їх здійснив, в більшості випадків не містять ознак вольового протиправного порушення заборон, визначених відповідним законодавством, для кваліфікації якого необхідно встановити ознаки складу правопорушення. Наявність чи відсутність відповідного вироку та/або порушеного кримінального провадження за ознаками злочину, пов'язаного з посяганням на інтереси національної безпеки, територіальної цілісності чи подібного до них, не є обставиною, з якою вказаний Закон пов'язує підстави для застосування санкцій.
У постанові від 06.07.2023 року у справі № 9901/376/21 Велика Палата Верховного Суду вже формулювала висновок про те, що санкції, передбачені Законом України «Про санкції», не є видом покарання чи відповідальності. Вони виконують функції обмежувального економічного заходу щодо осіб, які, зокрема, становлять для України загрозу посягання на її національні інтереси, національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність. Однією з підстав для застосування такого обмежувального заходу є дії, які створюють об'єктивні підозри для відповідних органів влади щодо терористичної діяльності цієї особи, і саме ці органи, як у цьому випадку СБУ та КМУ, надають РНБО відповідні пропозиції.
В свою чергу в постанові від 06.07.2023 року в справі № 9901/376/21 (провадження № 11-40заі23) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що санкції як економічні обмежувальні заходи є лише тимчасовими обмеженнями, що стосуються здебільшого втручання у право власності особи та носять превентивний характер. Тимчасове обмеження права позивача користуватися та розпоряджатися належним йому майном дійсно є втручанням держави у його право на мирне володіння майном. Водночас,таке втручання держави у вказане право ґрунтується на вимогах, зокрема, Закону України «Про санкції» та має легітимну мету забезпечити контроль за власністю особи, яка може нести загрозу національним інтересам України. Такий контроль за Законом України «Про санкції» є необхідним для ефективного реагування держави на загрози її безпеці в умовах агресії росії проти України. Зокрема він є заходом, який наша держава вживає, перебуваючи у стані самооборони згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі № 320/14459/24, відчуження фізичною особою, до якої застосовано санкції у формі блокування активів, акцій, часток в статутному капіталі є обходом санкції, у тому числі, якщо внаслідок такого відчуження відбувається зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з підсанкційної на іншу фізичну особу, тобто здійснюється перехід до останньої частки у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Відчуження акцій (частки) іноземної юридичної особи підсанкційною особою відповідно до законодавства іноземної держави теж має ознаки обходу санкції.
Суд наголошує, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх «обходу» (постанова Верховного Суду у справі №824/107/23 від 18.12.2023 року).
В свою чергу доводи позивача про те, що гр. ОСОБА_7 на 01.12.2022 року здійснював контроль над позивачем виключно через юридичних осіб, а не через фізичних осіб, як було вказано в Указі Президента України, не впливають на законність оспорюваного наказу відповідача, оскільки, як встановлено судом, зміна кінцевого бенефіціарного власника відбулась у спосіб передачі акцій, вчиненої третьою особою 7 - гр. ОСОБА_7 особисто, а не через інших юридичних чи фізичних осіб, про також свідчать особисті підписи гр. ОСОБА_7 на актах приймання-передачі цих акцій.
Відтак, наведеним додатково спростовуються доводи позивача в частині відсутності у гр. ОСОБА_7 обмеження права відчуження активів через інших юридичних осіб, оскільки відчуження активів у даному випадку відбулось внаслідок безпосередніх особистих дій фізичної особи, щодо якої застосовано обмеження.
Щодо долучених Службою безпеки України до справи матеріалів слідчих дій, з яких, на думку СБУ, випливає, що третя особа 7 - гр. ОСОБА_7 має чинний паспорт громадянина російської федерації, а також треті особи ОСОБА_24 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 та також директори третіх осіб є співробітниками третьої особи ОСОБА_26 суд зазначає, що з огляду на зміст позовних вимог та предмет доказування, а також враховуючи покладені на Службу безпеки України завдання щодо попередження, виявлення, припинення та розкриття протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, згідно яких третя особа наділена необхідним обсягом повноважень, зокрема в ході контррозвідувальної діяльності, вказаним документам судом в даному спорі оцінка не надається.
Крім того, судом відхилено доводи позивача в частині внесення змін до 28 статті Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у липні 2023 року як такого, що відбулось після вчинення реєстраційних дій, оскільки у даному випадку мова йде про анулювання реєстраційної дії, яка не відповідає вимогам законодавства, у тому числі Закону України "Про санкції" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
При цьому доводи позивача з посиланням на п. 3-3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який набув чинності 22.07.2022 року, та той факт, що відповідач діяв всупереч ст. 58 Конституції України судом також визнаються необґрунтованими, оскільки у висновках Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 01.05.2023 року за результатами розгляду скарги Служби безпеки України від 10.04.2023 року за № 5/7/1/2-9056 відсутні посилання на вказану норму закону.
Окремо суд зазначає про помилковість викладених у позовній заяві тверджень про нерозповсюдження дії Закону України "Про санкції" за суверенну територію України, оскільки застосовані на підставі цього Закону обмеження діють відносно активів певно визначеної особи без будь-яких територіальних обмежень. Порушення вимог Закону України підсанкційною особою на території іншої держави ніяким чином не може легалізувати вчинене нею правопорушення та визнання цього правопорушення Україною правомірним використанням права.
Суд в котрий раз наголошує, що метою санкцій відповідно до ст.1 Закону України «Про санкції» є захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Відповідно до Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Це переконує суд, що
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що дії, які суперечать застосованим санкціям, не можуть водночас не суперечити Конституції України, отже якщо документи, що подані для реєстраційної дії, мають на меті вчинення реєстраційної дії всупереч застосованим санкціям, то такі документи водночас порушують і Закон України «Про санкції».
Виходячи з наведеного судом встановлено, що рішення відповідача, оформлене наказом Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 року, в частині анулювання реєстраційної дії від 05.01.2023 року № 1001031070007050019 прийнято у межах встановленої Законом компетенції, за встановленою Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" процедурою та відповідає фактичним обставинам вчинених державним реєстратором правопорушень, у зв'язку з чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Смарт Граніт" у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (частина 1статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2025 року.
Суддя А.М. Селівон