ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1105/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/1105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" про стягнення 37 781,77 грн.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" про стягнення 37 781,77 грн, з яких: 35 783,96 грн - заборгованість за послуги розподілу природного газу, надані в період квітня-липня 2025 року, 1633,56 грн - пеня, 158,08 грн - три проценти річних, 206,17 грн - інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Типового договору природного газу в частині оплати вартості послуг розподілу природного газу, наданих в період квітня-липня 2025 року.
За неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 для розгляду справи № 909/1105/25 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вх. № 7835/25 від 11.09.2025) залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
17.09.2025 до суду від позивача, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, у строк, встановлений судом, надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 15100/25) згідно якої усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/1105/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін. Також суд повідомив відповідача про його право у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у строк для подання відзиву (ч. 7 статті 252 ГПК України).
Копію ухвали від 19.09.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача та представника позивача - 19.09.2025 о 17:04; відповідача - 19.09.2025 о 17:00.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі також - позивач/оператор ГРМ) та Приватним акціонерним товариством "Сегежа Оріана Україна" (далі також - відповідач/споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 09420UK1AYFP016 до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.
Вищевказаним договором сторони наділені взаємними правами та обов'язками.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем (Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (п. 1.2 Типового договору).
Пунктом 1.1 договору визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 1.3 Типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За умовами пункту 2.1 Типового договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 2.3 Типового договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГРС. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію що розміщена на його сайті, зокрема чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу ГРС.
Відповідно до пункту 6 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.
Згідно з додатком № 4 до вказаного Договору, який додається до заяви-приєднання № 09420UK1AYFP016, підключений в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, об'єкт газопостачання вищезазначеного Споживача знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Заводська, буд. 2.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Приватному акціонерному товариству "Сегежа Оріана Україна" присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56ХO0000UK1AY001, про що зазначено у заяві-приєднання до договору.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Позивачем на виконання вищевказаних вимог Кодексу ГРС в акті приймання передачі газу № 62487 від 30.09.2024 (а.с. 6) повідомлено відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік, а саме: 48 096,72 м. куб, та одночасно повідомлено, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на 2025 календарний рік, а величина потужності, що розрахована для місячної оплати складає 4008,06 м. куб (48096,72 : 12 = 4008,06 м. куб).
У пункті 12.1 договору передбачено, що договір укладається на невизначений строк.
У відповідності до п. 6.1 договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (абзац другий п. 6.2 договору).
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абзац третій п. 6.3 договору).
Згідно з Постановою НКРЕКП № 1944 від 30.12.2022 (в редакції постанови НКРЕКП 29.09.2023 № 1777) для клієнтів Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,86 грн за 1 м. куб на місяць (без урахування ПДВ) або 2,232 грн за 1 м. куб на міс (з урахуванням ПДВ). Відповідно місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається наступним чином: 48096,72 м. куб : 12 * 2,232 грн./ м. куб = 8945,99 грн. (щомісячний платіж).
Пунктом 6.4 розділу VІ Типового договору розподілу природного газу встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 6.6 розділу VІ Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до пункту 6.8 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. (Положення пункту 10 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ кореспондуються з пунктом 6.8 розділу VІ Договору).
За пунктом 10 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ, оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператора ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань щодо оплати послуг з розподілу природного газу, сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
На підставі викладеного та умов договору, Івано-Франківською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільчі мережі України" протягом квітня-липня 2025 року надано відповідачу послуги з розподілу природного газу, про що складено акти наданих послуг: акт № 101399 від 30.04.2025 на суму 8945,99 грн; акт № 106938 від 31.05.2025 на суму 8945,99 грн; акт № 112447 від 30.06.2025 на суму 8945,99 грн; та № 116939 від 31.07.2025 на суму 8945,99 грн. Вищевказані акти були направлені відповідачу. При цьому, як зазначає позивач, два Акти наданих послуг (№ 101399 від 30.04.2025 та № 106938 від 31.05.2025) підписані з боку відповідача без зауважень, а інші два акти (№ 112447 від 30.06.2025 та № 116939 від 31.07.2025) відповідач не підписав та не повернув позивачу, при цьому, будь-яких зауважень щодо обсягів та/або вартості наданих послуг за актами позивачу також не надходило.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було направлено вимогу про виконання боргового зобов'язання № ІФФ/100/25.3-Вих-7544-25 від 13.08.2025, з повторно направленими Актами № 112447 від 30.06.2025 та № 116939 від 31.07.2025, які відповідачем не були підписані та Актом звірки взаємних розрахунків № 1071 (за період квітень 2025 року - липень 2025 року), що підтверджується описом вкладення, накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" (а.с. 34-35).
Таким чином, позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов договору розподілу природного газу № 09420UK1AYFP016 від 01.10.2023. Вартість наданих позивачем послуг за договором становить 35 783,96 грн.
В свою чергу, відповідач не виконав зобов'язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача щодо обсягів, строків, вартості та якості наданих послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умов Договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи вказаний вид договору, вбачається, що він є оплатним, тобто обов'язку виконавця за договором надати послуги відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цих послуг.
Як убачається з умов Договору, строки оплати за надані послуги з розподілу природного газу, є такими, що настали.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 35 783,96 грн за надані у період з квітня 2025 по липень 2025 послуги з розподілу природного газу на підставі договору № 09420UK1AYFP016 від 01.10.2023 розподілу природного газу на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 35 783,96 грн боргу підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 610-611, 625 Цивільного кодексу України.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до пункту 8.2. типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 8.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1633,56 грн за періоди прострочення з 12.05.2025 до 18.08.2025, з 11.06.2025 до 18.08.2025, з 11.07.2025 до 18.08.2025 та з 11.08.2025 до 18.08.2025.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви (а.с. 26-28), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1633,56 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
З огляду на порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг з розподілу природного газу за періоди прострочення: з 12.05.2025 до 18.08.2025, з 11.06.2025 до 18.08.2025, з 11.07.2025 до 18.08.2025 та з 11.08.2025 до 18.08.2025, позивачем нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у сумі 158,08 грн та інфляційні втрати в сумі 206,17 грн.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 26-28), суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Позивач довів наявність заборгованості відповідача за надані послуги з розподілу природного газу, її розмір, а також підставність нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат. Відповідач доказів на спростування таких обставин не подав.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За подання до Господарського суду Івано-Франківської області даного позову, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 558 від 29 серпня 2025 р. (з урахуванням коефіцієнта 0,8 при поданні позову в електронній формі), тобто в передбаченому законом розмірі (а.с. 14).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено судом повністю, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" про стягнення 37 781,77 грн задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сегежа Оріана Україна" (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 30721394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 44907200) в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (76010, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, буд. 20; код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 45371501) заборгованість за послуги з розподілу природного газу, надані в період квітня-липня 2025 року, в сумі 35 783 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн 96 коп., пеню в сумі 1633 (одна тисяча шістсот тридцять три) грн 56 коп., три проценти річних в сумі 158 (сто п'ятдесят вісім) грн 08 коп., інфляційні втрати в сумі 206 (двісті шість) грн 17 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк