номер провадження справи 5/145/25
06.11.2025 Справа № 908/2697/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Проскуряков К.В. за участі секретаря судового засідання Соколова А.А., розглянув матеріали справи
За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 03327121)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна" (бул. Шевченка, буд. 27, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 23847466)
про стягнення 447,06 грн.
За участі представників сторін:
Від позивача: Приходько Ю.А. (в залі суду) - довіреність №71 від 17.06.2025;
Від відповідача: Головко Р.М. (в залі суду) - керівник підприємства, Витяг з ЄДРЮО від 10.08.2025;
28.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Водоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна" про стягнення 447,06 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 справу №908/2697/25 розподілено судді Проскурякову К.В
Ухвалою суду від 02.09.2025 вказану позовну заяву на підставі п. 8 ч. 3 ст. 162, ст. 174 ГПК України залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2697/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження - 5/145/25 та розгляд справи по суті вирішено розпочати з 02.10.2025.
22.09.2025 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інна" надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позову відмовити.
30.09.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від КП "Водоканал" надійшли письмова відповідь щодо відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 06.10.2025 клопотання КП "Водоканал" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Ухвалено розгляд справи № 908/2697/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22.10.2025 о 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Позивач обґрунтував свої вимоги з посиланням ст. 11, 526, 628, 629 ЦК України, умовами Договору № 1965/1 від 01.04.2022 та вказав, що за умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 1965/1 від 01.10.2007 «Водоканал» забезпечував «Абоненту» подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику м. Запоріжжя, бул.Шевченка, буд. 27, кафе «Бахус». Відповідно до п. 3.2.6 Договору Абонент зобов'язаний в семиденний термін письмово сповіщати Водоканал в т.ч. про зміну дислокації субабонента, зміни банківських реквізитів, відомчої належності, реорганізації чи ліквідації підприємства. В подальшому з 01.04.2022 року шляхом приєднання було укладено типовий індивідуальний договір № 1965/1 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між КП «Водоканал» та ТОВ «Інна» по майданчику: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 27, кафе «Бахус» , який є публічним договором приєднання. Відповідно до п. 9 Додатку 1 до Договору від 01.04.2022 р., споживач зобов'язаний в 10-тиденний термін письмово сповіщати виконавця про зміни найменування споживача, його юридичної або/та поштової адреси; про припинення дії договору оренди нерухомого майна, про передачу об'єкту іншому споживачу, тощо. Відповідач не повідомляв Позивача про зміну найменування споживача та про передачу об'єкта іншому споживачу. Таким чином, індивідуальний договір № 1965/1 від 01.04.2022 року діяв з 01.04.2022 року протягом одного року, був пролонгованим та чинним на момент виникнення спірних правовідносин. КП «Водоканал» умови Договору виконав у повному обсязі, проте, у Споживача за період з квітня 2022 року по червень 2023 року виникла заборгованість перед КП «Водоканал» за надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентське обслуговування, що підтверджується відповідними доданими актами-рахунками, які не отримані споживачем та відповідно до умов договору направлені Споживачу поштою. Заборгованість Відповідача за період з квітня 2022 року по червень 2023 року становить 447,06 грн.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві, що відповідно до інформаційної довідки від 21.01.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 04.11.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області здійснено реєстрацію права власності ТОВ «Українська факторингова компанія» на нежиле приміщення Х літ. А-4, загальною площею 205,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, буд. 27 (реєстраційна справа № 1952254523101; індексний номер рішення: 49494835), що було власністю ТОВ «Інна». 22.11.2019 між ТОВ «Українська факторингова компанія» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк 1.І., зареєстровано в реєстрі за № 9956. Таким чином відповідач шостий рік (з 04.11.2019 року) не є власником і не є орендарем нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, Бульвар Шевченка, 27 та не має господарських відносин із Заявником. Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач з 2019 року не володіє та не користується приміщенням (м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27), не має доступу до мереж і фактично не споживає послуги, тому у спірний період Боржник не є «споживачем» у розумінні Закону про ЖКП. Заявником не надано доказів виконання вимог нормативно-правових актів щодо розміщення тексту відповідного публічного договору на власному веб-сайті у визначений ним момент. На дату 01.03.2022 року Боржник не був споживачем послуг Заявника, тому не повинен був приймати рішення протягом 30 днів про вибір моделі договірних відносин, відповідно до Правил надання послуг, тому Договір від 01.04.2022 р. між Заявником та Боржником - не укладався. Перехід до нової моделі (публічний індивідуальний договір) вимагає укладення/акцепту з конкретним споживачем, а не «автоматичного переходу» з історичного договору на будь-кого. Відповідно абз. б п.14 Правил надання послуг відсутні факти приєднання Боржника до умов Договору від 01.04.2022 р. (акцептування договору): - боржник не вчиняв будь-які дії, які свідчили би про його бажання укласти договір; - боржник не надавав Заявнику підписану заяву-приєднання; - боржник не отримував послуги та не оплачував рахунки за ці послуги Заявнику. Одностороннє виставлення актів-рахунків, навіть із внутрішніми посиланнями на «публічний договір 01.04.2022», не доводить факту надання послуги саме Боржнику і не підтверджує статусу «Споживача». Вважає, що КП «Водоканал» заявлено позов до неналежного відповідача, оскільки ТОВ «Інна» з 2019 року не є власником чи користувачем приміщення, не має доступу до мереж і не споживає послуги. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій с доводами Відповідача не погодився, додатково зазначивши, що 14.07.2020 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду № 1/14/7/20 до договору 1695/1 від 01.10.2007, якою, зокрема, доповнювались розділ 3 «Обов'язки сторін», розділ 5 «Порядок розрахунків», Розділ 6 «Відповідальність сторін» тощо. Звертаємо увагу, що вищевказаною додатковою угодою додано пункт 5.1.1. Договору у якому вказано, що реєстрація «Споживача» в online-сервіс «Особистий кабінет для організацій» та отримання ним повідомлень здійснюється через електронну пошту «Споживача» ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідач, укладаючи додаткову угоду 14.07.2020 року, не повідомив про передачу об'єкту нерухомого майна іншому споживачу, що підтверджує, що він є власником об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою м. Запоріжжя бул. Шевченка, буд. 27. Згідно із відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Відповідача є саме адреса м. Запоріжжя бул.Шевченка, буд. 27. Відповідач, всупереч положенням п. 3.2.6 Договору, своєчасно не повідомив Позивача про зміну власника об'єкту нерухомого майна, про те продовжував укладати додаткові угоди із Позивачем як власник. Публічний договір розміщено на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» у вільному доступі та у спосіб, що забезпечує ознайомлення зі змістом цього Публічного договору кожної особи, що отримує та звертається до підприємства, для отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, а тому доводи Відповідача про те, що Позивачем не надано доказів виконання вимог нормативно-правових актів щодо розміщення тексту відповідного публічного договору на веб-сайті не відповідає дійсності. Відповідач не повідомляв Позивача про зміну найменування споживача, про передачу об'єкту іншому споживачу тощо. Отже, Відповідач, всупереч умовам Договору, не вносив плату за абонентське обслуговування, не повідомив Позивача про зміну власника об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 27,нежиле приміщення Х літ А-4, а тому заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 447,06 грн. підлягає стягненню саме з ТОВ «Інна».
У своїх запереченнях на відповідь на відзив Відповідач вказав, що позивач не спростував наведених аргументів, а натомість повторно висунув бездоказові твердження, намагаючись ототожнити юридичну адресу підприємства з правом власності або з правом користування приміщенням, змішує різні договірні підстави, адже позов подано про стягнення заборгованості за публічним індивідуальним договором від 01.04.2022 року № 1965/1, однак у своїх поясненнях позивач послідовно посилається на умови старого договору № 1965/1 від 01.10.2007 року. Посилаючись на норми ст. 316, 317, 319, 328, 182 ЦК України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стверджує, що наявність або відсутність запису в ДРРП має вирішальне значення: саме з моменту внесення запису виникає право власності (а його відсутність -- означає, що власником є інша особа або право не зареєстровано належно). ТОВ «Інна» з 2019 року (шість років) не володіє та не користується приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27, внаслідок перереєстрації права власності третіми особами без повідомлення відповідача. ТОВ «Інна» з того часу не має доступу до приміщення, до інженерних мереж та не здійснює жодної господарської діяльності за цією адресою. Єдиним залишковим зв'язком із цією адресою є запис у ЄДР, який зберігається лише як юридична адреса через відсутність іншого майна у Відповідача. Запис про юридичну адресу в ЄДР - це адміністративний реквізит для зв'язку та кореспонденції; він не підтверджує права власності чи користування приміщенням і не створює статусу споживача комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Таким чином, у спірний період (2022-2023 рр.) ТОВ «Інна» не отримувало послуг водопостачання та водовідведення, не мало технічної можливості користуватися ними та не є стороною публічного індивідуального договору від 01.04.2022 року № 1965/1. КП «Водоканал» мало всі технічні й правові можливості з'ясувати, кому належить приміщення у 2022-2023 рр. Не існує жодного юридичного зв'язку між договором 2007 р. і публічним договором 2022 р. Зміст публічного індивідуального договору 2022 року затверджено рішенням органів державної влади, тому будь-яке «автоматичне приєднання» до нього на підставі приватного договору 2007 року суперечить як його природі, так і принципам публічності договорів, визначеним ст. 633, 634 ЦК України. Посилання позивача на договір № 1965/1 від 01.10.2007 року при заявлених вимогах за договором від 01.04.2022 року свідчить про невизначеність правових підстав позову. Укладення або приєднання до публічного індивідуального договору КП «Водоканал» від 01.04.2022 року було фактично неможливим з огляду на відсутність у відповідача будь-яких правових підстав на об'єкт нерухомості. Подання Заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, розміщеній на тому ж сайті КП «Водоканал», без наявності об'єкта власності або користування є юридично неможливим, адже відсутній сам предмет споживання - приміщення, до якого можуть надаватися послуги. Якщо КП «Водоканал» стверджує, що ТОВ «Інна» є «споживачем» у спірний період, саме на позивача покладено обов'язок надати належні та допустимі докази, відсутність яких свідчить про не підтвердження статусу ТОВ «Інна» як споживача та означає, що позов подано до неналежного відповідача, що згідно зі ст. 48 ГПК України є підставою для відмови в задоволенні позову.
Крім цього Відповідачем подано до суду додаткові пояснення від 31.10.2025р. та на виконання вимог суду надано оновлений Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 449463928 від 27.10.2025 р.), який містить повну історію переходу права власності на спірне нежитлове приміщення за адресою м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27, площею 205,3 м". З Витягу вбачається, що ТОВ «Інна» було власником зазначеного приміщення до 08.10.2019 р., після чого право власності припинилося внаслідок відчуження об'єкта новому власнику ТОВ «Українська факторингова компанія» 04.11.2019р. Надалі право власності неодноразово переходило: 22.11.2019 р. - зареєстровано за ОСОБА_1 ; 06.07.2021 р. - за ОСОБА_2 ; 30.09.2024 р. - за ОСОБА_3 . Вказане підтверджує, що ТОВ «Інна» не мало жодних прав власності чи користування спірним приміщенням у період, за який КП «Водоканал» вимагає оплату (2022-2023 рр.). Після 2019 року право власності на приміщення послідовно переходило до інших осіб, а станом на 2022 рік власником був ОСОБА_2 . Саме ця особа, відповідно до чинного законодавства, автоматично приєдналася до публічного індивідуального договору від 01.04.2022 року як споживач комунальних послуг. Відповідно до статті 13 Конституції України, власність зобов'язує. Ця норма кореспондується зі статтею 322 Цивільного кодексу України, якою встановлено: «власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом». Таким чином, у законі передбачена презумпція обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі за надання комунальних послуг. Отже, з моменту дії публічного договору 2022 року саме власник приміщення - ОСОБА_2 мав правовий статус споживача у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і ніс обов'язок зі сплати абонентської плати, якщо послуги фактично надавалися. ТОВ «Інна», як особа, що не є власником, не користується об'єктом та не отримує послуг, не мало ані правових підстав, ані обов'язку повідомляти КП «Водоканал» про зміну власника. Таке повідомлення є обов'язком сторони чинного договору, тобто діючого споживача, але не колишнього власника, який вибув з правовідносин ще у 2019 році.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд
З матеріалів справи вбачається, що між Комунальним підприємством «Водоканал» (далі - КП «Водоканал», Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інна» (далі - Абонент, Споживач, Відповідач) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 1965/1 від 01.10.2007 року.
Згідно із п. 1.1. розділу 1 Договору «Водоканал» забезпечує «Абоненту» подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 27, кафе «Бахус».
Відповідно до розділу 2 Договору термін його дії встановлено з 01.10.2007 по 31.12.2010 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було заявлено однією із сторін.
Позивач вказує, що жодна зі сторін договору не повідомляла письмово про припинення його дії.
Відповідно до п. 3.2.6 Договору Абонент зобов'язаний в семиденний термін письмово сповіщати Водоканал про нижченаведені зміни: найменування об'єкту та передачі його іншій організації, про реорганізацію структурних підрозділів Абонента, в наслідок яких спричинилася зміна груп споживачів, а також про зміну дислокації субабонента, передбачуваній зміні кількості стічних вод, переобладнанні внутрішнього водопроводу і каналізації, встановленню насосів, приєднанню нових споживачів, місцезнаходження водолічильника та змін приміщення для його експлуатації, про зміни банківських реквізитів, відомчої належності, реорганізації чи ліквідації підприємства. Вищевказані документи Абонент повинен засвідчити печаткою.
Додатковою угодою від 11.01.2018 № 1/11/01/2018 внесено зміни до Договору, зокрема, у новій редакції викладено розділ 5 «Порядок розрахунків», розділ 6 «Відповідальність сторін».
Додатковою угодою від 14.07.2020 року № 1/14/7/20 внесено зміни до Договору, зокрема, термін «Абонент» замінено терміном «Споживач».
01.03.2022 року на офіційному сайті КП «Водоканал» опубліковано повідомлення для споживачів - власників (співвласників, користувачів) нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку про публічну пропозицію (оферту) КП «Водоканал» про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання (посилання: https://vodokanal.zp.ua/wpcontent/themes/vodokanal_v2/assets/body_list/storinka_spojivacha/p)
Індивідуальні споживачі, які є власниками (співвласниками, користувачами) нерухомого майна, або за згодою власників інші особи, які користуються об'єктом нерухомого майна та є співвласниками багатоквартирного будинку та фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення для власних потреб або звертаються до КП «Водоканал» для отримання вказаних послуг, вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов індивідуального договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно п. 14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 (далі - Правила) такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Згідно абз. 6 п. 14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України від 03.12.2020 року № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Позивач вважає, що враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, типовий індивідуальний договір № 1965/1 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між КП «Водоканал» та ТОВ «Інна» по майданчику: м. Запоріжжя, бул.Шевченка, буд. 27, кафе «Бахус» є укладеним з 01.04.2022 року. Також, враховуючи отримання споживачем (Відповідачем) послуг з водопостачання та водовідведення, він приєднався до умов індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 1965/1 від 01.04.2022 року, який є публічним договором приєднання. Договір № 1965/1 від 01.10.2007 року між КП «Водоканал» та ТОВ «Інна» діяв до моменту приєднання Споживача до умов індивідуального договору № 1965/1 від 01.04.2022 року.
Відповідно до п. 50-51 Договору від 01.04.2022 р., він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до п. 9 Додатку 1 до Договору від 01.04.2022 р., споживач зобов'язаний в 10-тиденний термін письмово сповіщати виконавця про зміни найменування споживача, його юридичної або/та поштової адреси; про припинення дії договору оренди нерухомого майна, про передачу об'єкту іншому споживачу, реорганізацію споживача та його структурних підрозділів, у разі зміни кількості води та стічних вод, про переобладнання внутрішнього водопроводу і каналізації, встановлення насосів, приєднання нових споживачів, місцезнаходження водолічильників та зміни приміщення для його експлуатації, про зміни банківських реквізитів, системи оподаткування, відомчої належності, ліквідації споживача та інші.
Оскільки Відповідач не повідомляв Позивача про зміну найменування споживача, про передачу об'єкта іншому споживачу, тощо, то на думку Позивача індивідуальний договір № 1965/1 від 01.04.2022 року діяв з 01.04.2022 року протягом одного року, був пролонгованим та чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 5. Договору від 01.04.2022 р., фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до п. 6. Договору від 01.04.2022 р., виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 29. Договору від 01.04.2022 р., споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: - плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 63, ст. 2194) (зі змінами) та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розмірів затверджених уповноваженим органом тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; - плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця послуг http://www.vodokanal.zp.ua.
Відповідно до п. 31. Договору від 01.04.2022 р., розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послуги нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п. 32. Договору від 01.04.2022 р., виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 33. Договору від 01.04.2022 р., споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.
Відповідно до п. 35. Договору від 01.04.2022 р., під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Відповідно до п. 36. Договору від 01.04.2022 р., у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу, за відсутності призначення платежу - у такому порядку: у першу чергу - в рахунок плати за послуги; у другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п. 37. Договору від 01.04.2022 р., споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення цього договору.
Відповідно до п.п. 3 п. 40 Договору від 01.04.2022 р., споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п.п. 5 п. 41 Договору від 01.04.2022 р., виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.
Відповідно до п. 14. Додатку № 1 до Договору від 01.04.2022, при розрахунках між виконавцем та споживачем за спожиті ним послуги з водопостачання та водовідведення; за абонентське обслуговування; основним документом на оплату є Акт-рахунок, який складається у 2-х примірниках кожен та підписуються представником виконавця
Відповідно до п. 14.3 Додатку № 1 до Договору від 01.04.2022, якщо споживач не отримує або відмовляється підписати примірники Актів-рахунків, вони підписуються представником виконавця, а в Актах-рахунках робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими споживачем. Оформлені таким чином Акти-рахунки є обов'язковими для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 16 Додатку № 1 до Договору від 01.04.2022., сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому договорі нормативними документами.
На виконання умов Договору КП «Водоканал» здійснював постачання води до приміщення Відповідача з квітня 2022 року по червень 2023 року, який не висував зауважень щодо наданих послуг.
Однак, у Споживача за вказаний період виникла заборгованість перед КП «Водоканал» за надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентське обслуговування на загальну суму 477,06 грн., що підтверджується відповідними актами-рахунками за період з квітня 2022 року по червень 2023 року, які не отримані Споживачем та відповідно до умов договору направлені Споживачу поштою, а тому є обов'язковими для виконання:
1) № 918097 від 30.04.2022 року за квітень 2022 року на суму 27,94 грн.;
2) № 1965/1 від 22.06.2022 року за травень 2022 року на суму 21,89 грн.;
3) № 935655 від 30.06.2022 року за червень 2022 року на суму 26,64 грн.;
4) № 943561 від 31.07.2022 року за липень 2022 року на суму 25,63 грн.;
5) № 951968 від 31.08.2022 року за серпень 2022 року на суму 31,18 грн.;
6) № 959799 від 30.09.2022 року за вересень 2022 року на суму 31,18 грн.;
7) № 967428 від 31.10.2022 року за жовтень 2022 року на суму 31,18 грн.;
8) № 975321 від 30.11.2022 року за листопад 2022 року на суму 31,18 грн.;
9) № 982829 від 31.12.2022 року за грудень 2022 року на суму 31,18 грн.;
10) № 990947 від 31.01.2023 року за січень 2023 року на суму 31,51 грн.;
11) № 998802 від 28.02.2023 року за лютий 2023 року на суму 31,51 грн.;
12) № 6495 від 31.03.2023 року за березень 2023 року на суму 31,51 грн.;
13) № 14523 від 30.04.2023 року за квітень 2023 року на суму 31,51 грн.;
14) № 22286 від 31.05.2023 року за травень 2023 року на суму 31,51 грн.;
15) № 30431 від 30.06.2023 року за червень 2023 року на суму 31,51 грн.
Відповідно до п. 32 Правил, вартість послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.
Відповідно до п. 34 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 35 Правил, плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи централізованого водопостачання та водовідведення, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послуги та плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п. 37 Правил, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до п. 38 Правил, споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до п. 39 Правил, споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п.п. 5 п. 47 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.
Всупереч умовам Договору від 01.04.2022., Відповідач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив, заборгованість Відповідача за надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентське обслуговування за період з квітня 2022 року по червень 2023 року становить 447,06 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг з водопостачання.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що на виконання умов договору від 01.04.2022 р.м Позивач в період з квітня 2022 року по червень 2023 року надавав послуги з водопостачання та виставляв Акти-рахунки на загальну суму 447,06 грн., за адресою об'єкта водопостачання: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 27, кафе «Бахус».
При цьому Позивач стверджує, що нежитлове приміщення за вказаною адресою належить Відповідачу (ТОВ «ІННА»), а тому він має сплатити зазначену суму боргу на користь Позивача.
Однак, з наданого Відповідачем до матеріалів справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 449463928 від 27.10.2025 р.), вбачається, що ТОВ «Інна» було власником спірного нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27, площею 205,3 кв. м. до 08.10.2019 р., коли право власності Відпоідача припинилося внаслідок відчуження об'єкта. Державну реєстрацію нового власника: ТОВ «Українська факторингова компанія» здійснено 04.11.2019 р. державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ІльющенковимС.О.
Надалі право власності неодноразово переходило:
- 22.11.2019 р. - зареєстровано за ОСОБА_1 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 - за ОСОБА_2 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 - за ОСОБА_3 .
Вказані обставини також були предметом розгляду у цивільній справі №335/8591/20 за позовом ТОВ «Інна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.04.2024р. у справі №335/8591/20 апеляційну скаргу ТОВ «ІННА» залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2024 року залишено без змін.
При цьому судами встановлені наступні фактичні обставини, які в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення та не потребують доведенню у справі № 908/2697/25.
Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що 16.08.2005 між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та ТОВ «Інна» укладений договір № 124 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності - нежитлового приміщення Х (літера А-4) загальною площею 205,3 кв.м., яке розташоване за адресою: 69051, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27.
20.09.2005 між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ТОВ «Інна» укладений кредитний договір № CM-200/072/2005.
04.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № СМ-SМЕ200/261/2008.
04.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Інна» укладений договір іпотеки наступної черги № РМ-SМЕ200/261/2008 (майнова порука), предметом іпотеки за яким є: нерухоме майно нежиле приміщення X літ. А-4, загальною площею 205,3 кв. м., що знаходиться за адресою: 69051, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 124 від 16.08.2005. Відповідно до пункту 2.1.1 договору, іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитними договорами: № СМ-200/072/2005 від 20.09.2005, та № СМ-SМЕ200/261/2008 від 04.06.2008.
18.09.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Інна» укладений договір про розірвання договору іпотеки наступної черги № РМ-SМЕ200/261/2008 (майнова порука), відповідно до якого сторони прийшли до згоди припинити дію договору іпотеки наступної черги № РМ-SМЕ200/261/2008 (майнова порука) від 04.06.2008.
18.09.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № СМ-SМЕ200/412/2008.
18.09.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Інна» укладений договір іпотеки наступної черги № РМ-SМЕ200/412/2008 (майнова порука). Згідно з умовами цього договору, предметом іпотеки є: нерухоме майно нежиле приміщення X літ. А-4, загальною площею 205,3 кв. м., що знаходиться за адресою: 69051, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 124 від 16.08.2005. Цим договором забезпечено виконання зобов'язань за кредитними договорами № CM-200/072/2005 від 20.09.2005, № CM-SME200/261/2008 від 04.06.2008, № CM-SME200/412/2008 від 18.09.2008.
18.03.2011 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, предметом якого є продаж (переуступлення) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори. Згідно з додатком 1 до даного договору у перелік кредитних договорів увійшли кредитні договори: № СМ-200/072/2005 від 20.09.2005, № СМ-SМЕ200/261/2008 від 04.06.2008, № СМ- SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008. Відповідно до п. 3.3 договору покупець набуває всі права вимоги за кредитними договорами, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, права вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.07.2019 у справі № 908/636/19, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Інна» про звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно нежитлове приміщення Х літ. А-4, загальною площею 205,3 кв.м., що знаходиться за адресою: 69051, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, відмовлено, через сплив строку позовної давності. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08 вересня 2020 року у цій справі від (суд) відмовив в задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» про залучення його процесуальним правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
31.07.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладений договір факторингу б/н, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передає, а ТОВ «Українська факторингова компанія» приймає право грошової вимоги і стає кредитором за кредитними договорами у розмірі заборгованості по кредитним договорам № СМ-200/072/2005 від 20.09.2005, № СМ-SМЕ200/261/2008 від 04.07.2008, № СМ-SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008. Предметом іпотеки визначено нежиле приміщення X літ. А-4, загальною площею 205,3 кв. м., що знаходиться за адресою: 69051, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, згідно з договором іпотеки наступної черги (майнова порука) № РМ-SМЕ200/261/2008 від 04.06.2008.
31.07.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Українська факторингова компанія» складений та підписаний акт приймання-передачі документації, згідно з яким первісний іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель прийняв таку документацію: оригінали кредитних договорів № СМ-200/072/2005 від 20.09.2005, № СМ-SМЕ200/261/2008 від 04.07.2008, № СМ-SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008.
01.08.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладена додаткова угода № 1 до договору факторингу №б/н від 31.07.2019, за якою змінена адреса боржника та визначено, що предметом іпотеки є нежиле приміщення X літ. А-4, загальною площею 205,3 кв. м., що знаходиться за адресою: 69051, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27, згідно з договором іпотеки наступної черги (майнова порука) № РМ-SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008.
12.08.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 620.
За умовами вказаного договору (пункт 1.1), у зв'язку з укладенням між сторонами договору факторингу б/н від 31.07.2019, первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за договором забезпечення (договір іпотеки наступної черги (майнова порука) № РМ-SМЕ200/261/2008 від 04.06.2008. В цьому договорі внесене виправлення щодо того, що від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» діє представник Цокол Дарина Ібрагімівна на підставі довіреності, посвідченої 16.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О. П. за реєстровим № 257. Зазначене виправлення застережене нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію.
12.08.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та «Українська факторингова компанія» складені та підписані два акти приймання-передачі документації, згідно якими первісний іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель прийняв наступну документацію: оригінали договорів іпотеки наступної черги (майнова порука) № РМ-SМЕ200/261/2008 від 04.06.2008 та № РМ-SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008.
24.06.2020 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладена додаткова угода № 1 до договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12.08.2019. Вказана додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №479.
За умовами вказаної додаткової угоди сторони виклали пункт 1 договору в такій редакції: «У зв'язку з укладенням між сторонами договору факторингу б/н від 31.07.2019, предметом якого є права вимоги за кредитними договорами: № СМ-200/072/2005 від 20.09.2005, який був укладений між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інна» (ідентифікаційний код 23847466), № СМ-SМЕ200/261/2008 від 04.06.2008, який був укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), № СМ- SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008, який був укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), виконання зобов'язань за якими забезпечено іпотекою, згідно договору іпотеки наступної черги (майнова порука) № РМ-SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008, посвідчений Задачиною Н.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 18.09.2008, за реєстровим номером 6808, який був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інна» (код ЄДРПОУ 23847466) (далі за текстом «Іпотекодавець»), відповідно до якого в іпотеку передане нерухоме майно - нежиле приміщення, X, літ. А-4, загальною площею 205,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Право вимоги за якими набуто на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 28.06.2010, укладеного з ПАТ «ОТП Банк» та договору відступлення права вимоги від 18.03.2011, що посвідчений Бондар І.М., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим № 1677». У пункті 2.1 договору сторони виправили технічну помилку, а саме: замість «акту прийому-передачі» зазначити «Акту приймання-передачі документації».
Додаткова угода від первісного іпотекодержателя: ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підписана представником ОСОБА_6 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 187317920 від 04.11.2019 державним реєстратором Ільющенковим С.О. 08.10.2019 проведено державну реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна нежиле приміщення Х літ. А-4 загальною площею 205,3 кв.м по АДРЕСА_1 за ТОВ «Українська факторингова компанія». Підставою виникнення права власності зазначені договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 620 від 12.08.2019, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М.А. та договір іпотеки наступної черги № РМ-SМЕ200/412/2008 від 18.09.2008, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачина Н.В., № 6808.
22 листопада 2019 року за договором купівлі-продажу №9956, посвідченим приватним нотаріусом Вовк І.І., ТОВ «Українська факторингова компанія» продало ОСОБА_1 нежиле приміщення Х літ. А-4, загальною площею 205,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
14.01.2020 ОСОБА_1 передав в іпотеку ОСОБА_4 нежиле приміщення Х літ. А-4, загальною площею 205,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Бахматською Т.М.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/737/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Інна» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Українська факторингова компанія», Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізької області Ільющенкова С.О. про визнання недійсним договору, визнання незаконною та скасування реєстраційної дії.
Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2021 року за наслідками справи № 908/737/20 змінив рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 908/737/20, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. У решті рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у цій справі залишив без змін.
У вказаній постанові Верховного Суду викладено такі висновки: «Тобто на момент звернення ТОВ «Інна» до суду з позовом спірне майно було відчужене ТОВ «Українська факторингова компанія» третій особі.
За таких обставин визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки наступної черги, укладеного 12.08.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Українська факторингова компанія», та визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Українська факторингова компанія» на спірне нерухоме майно не є ефективним способом захисту порушеного права, адже не призведе до переходу права власності на майно до ТОВ «Інна». Задоволення позову не відновить право власності позивача на спірне майно, за захистом права власності на яке останній звернувся до суду.
Ефективним способом захисту у спірних правовідносинах є вимога позивача про витребування майна від третьої особи». (…)
Так, скаржник ґрунтує свою вимогу про витребування нерухомого майно тим, що воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як правильно встановив суд першої інстанції, пунктом 6.4.1 договору іпотеки наступної черги № РМ-SМЕ200/412/2008 (майнова порука) передбачено право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.
ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло прав іпотекодержателя на підставі договору факторингу б/н від 31.07.2019 та додаткової угоди № 1 до цього договору факторингу.
Тому ТОВ «Українська факторингова компанія» мало право здійснити продаж предмету іпотеки.
Також встановлено, що 06.07.2021 приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовіченко В.М. видав свідоцтво, відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», статті 41 Закону України про іпотеку», та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, складеного 03.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з нежилого приміщення, Х літ. А-4, вартістю 1285233 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 205,3 кв.м., документ, що підтверджує право власності Договір купівлі-продажу, посвідчений Вовк ІІ, приватним нотаріусом ЗМНО 22.11.2019 року №9956, державну реєстрацію права власності в ДРРПНМ проведено Вовк І.І. , приватним нотаріусом ЗМНО 22.11.2019 року номер запису про право власності 34268700, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1952254523101, яке придбано ОСОБА_2 , що раніше належало ОСОБА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Вовк І.І., приватним нотаріусом ЗМНО 22.11.2019 за р.№9956 (т.3 а.с.52).
Договір купівлі-продажу від 22.11.2019 №9956, посвідчений приватним нотаріусом Вовк І.І., на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірне приміщення, позивач не оскаржував. Право власності продавця (ТОВ «Українська факторингова компанія») зареєстроване в ДРРПНМ за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 1952254523101, що підтверджується поданим відповідачем витягом від 04.11.2019 09:30:40, що знаходиться у реєстраційній справі, де знаходиться Витяг з державного реєстру речових прав від 04.11.2019. Рішення державного реєстратора про набуття продавцем ТОВ «Українська факторингова компанія» права власності на спірне приміщення за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 1952254523101, позивач також не оскаржував.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «ІННА» не надало суду переконливих доказів того, що нерухоме майно вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.
Безпідставними є твердження товариства про незаконність вчинення реєстраційної дії, адже вони вже були предметом судового розгляду господарським судом у справі № 908/737/20. Так, встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021, зміненим в мотивувальній частині постановою Верховного суду Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 908/737/20 в задоволенні вимоги ТОВ «ІННА», зокрема, до реєстратора Ільющенкова С.О. про визнання недійсним договору, визнання незаконною та скасування реєстраційної дії відмовлено.
Крім того, з преюдиційних фактів, встановлених судами у справі № 908/737/20 вбачається законність вибуття спірного приміщення з володіння позивача ТОВ «ІННАа» та правомірність його набуття у власність ТОВ «Українська Факторингова компанія».
Також слушним є зауваження суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи обґрунтування позовних вимог, опису та викладу доводів до відповідача ОСОБА_2 .
Разом з тим, зі свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на спірне приміщення вбачається, що воно видане відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем Безмагоричних М.А. Отже, спірне приміщення було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а витребування майна в цьому випадку суперечитиме положенню ч. 2 ст. 388 ЦК України, відповідно до якої, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень».
Отже, з огляду на викладене суд погоджується з доводами Відповідача про те, що у спірному періоді з квітня 2022 року по червень 2023 року ТОВ «ІННА» вже не було власником спірного приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27.
Посилання Позивача на умови Договору від 01.04.2022 р. є безпідставними, оскільки і станом на 01.04.2022р. спірне приміщення не було у власності ТОВ «ІННА», а тому Відповідач і не укладав цей публічний індивідуальний Договір приєднання, не отримував за ним послуг з водопостачання та водовідведення, а отже і не несе обов'язку з їх оплати.
З цих же підстав суд відхиляє і посилання Позивача на п. 9 Додатку 1 до Договору від 01.04.2022 р., згідно з яким споживач зобов'язаний в 10-тиденний термін письмово сповіщати виконавця про зміни найменування споживача, його юридичної або/та поштової адреси; про припинення дії договору оренди нерухомого майна, про передачу об'єкту іншому споживачу, тощо.
Щодо його посилань на умови Договору 2007 року, то суд зазначає, що зі змісту позову КП «Водоканал» вбачається, що вимоги заявлено про стягнення заборгованості за 2022-2023 роки, усі акти, рахунки та нарахування, додані до позову, посилаються саме на «публічний індивідуальний договір» від 01.04.2022 року. Отже, у спірному періоді нарахування за договором 2007 року не здійснювалося.
Крім цього, Договором № 1965/1 від 01.10.2007 року не передбачено обов'язку споживача сплачувати комунальні послуги у вигляді абонентської плати, оскільки на момент його укладення чинною була редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, яким не передбачено такого виду платежу для споживачів.
Посилання Позивача на п. 3.2.6 цього договору щодо обов'язку повідомляти КП "Водоканал" про передачу його іншій організації суд відхиляє, оскільки невиконання такого обов'язку Відповідачем не тягне будь-якої відповідальності передбаченої договором та не спростовує того факту, що ТОВ "ІННА" з 2019 року не є власником спірного приміщення.
Публічний договір 2022 року, є новим видом договору, правовідносини сторін за яким врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (чинний з 01.05.2019), Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 р. (у редакції постанови № 85 від 02.02.2022, р.) та має публічний характер згідно зі статтями 633 та 634 ЦК України.
Отже, в цій частині суд погоджується з доводами Відповідача, що Договір від 01.04.2022р. є самостійним правочином, який не є продовженням або акцептом попереднього договору 2007 р., оскільки має інші правові підстави, порядок укладання та склад сторін, та момент набрання чинності, який визначається акцептом (дією споживача) або мовчазною згодою співвласників багатоквартирного будинку.
При цьому суд наголошує на тому, що оскільки Відповідач станом на 01.04.2022р. вже не був власником спірного приміщення, то Відповідач не вчиняв жодних дій, які свідчили би про його бажання укласти договір, не надавав Позивачу підписану заяву-приєднання, не отримував послуги та не оплачував рахунки за ці послуги Позивачу.
Доказів зворотного Позивачем суду не надано. Його посилання на одностороннє виставлення актів - рахунків із зазначенням у них «публічний договір 01.04.2022», не доводить факту надання послуг за Договором саме Відповідачу та не підтверджує цим статусу ТОВ «ІННА» як «Споживача» послуги за цим Договором.
Також суд враховує, що розміщені на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» у М. Запоріжжя (https://vodokanal.zp.ua) у вільному доступі наявні документи, які необхдіні для укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між КП «Водоканал» та споживачами - юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, що використовують нежитлові об'єкти або приміщення
У вказаному розділі оприлюднено Додатки 1 та 2, які визначають вичерпний перелік документів, що споживач зобов'язаний подати для укладення договору, серед яких зазначено: « 7. Документи, що підтверджують право на власність (Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, акт приймання-передачі об'єкта нерухомості) та/або документи, що підтверджують право користування (рішення про передачу майна, договір оренди, договір позички, акти приймання-передачі до договорів)».
Отже, для укладення договору з КП «Водоканал» споживач повинен мати та надати документ, який підтверджує право власності або користування конкретним об'єктом нерухомості.
Оскільки ТОВ «Інна» з 2019 року не володіє і не користується приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27, не має до нього доступу та не здійснює господарської діяльності у вказаному приміщенні.
При цьому подання Заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, розміщеній на сайті КІЇ «Водоканал», без наявності об'єкта нерухомості у власності або користуванні також неможливо, адже відсутній сам об'єкт споживання послуги - приміщення, до якого можуть вони надаватися.
Таким чином, навіть за бажання укласти новий договір у 2022 році, ТОВ «Інна» не мало і не, могло мати жодного з обов'язкових документів, передбачених пунктом 7 Додатків до публічного договору, з огляду на відсутність у відповідача будь-яких правових підстав на вказаний об'єкт нерухомості.
Крім цього суд вважає слушними твердження Відповідача про те, що Цивільним кодексом України (зокрема ст. 316, 317, 319, 328) визначено, що право власності - це речове право особи володіти, користуватися і розпоряджатися майном на власний розсуд, якщо інше не встановлено законом. Власність зобов'язує.
Для нерухомості (будівлі, приміщення тощо) діє спеціальне правило: речові права на нерухоме майно та їх обтяження підлягають державній реєстрації і виникають з моменту такої реєстрації (ст. 182 ЦК України).
Єдиним офіційним підтвердженням права власності (і інших речових прав) на нерухомість є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому зафіксовано особу власника (іншого носія речового права), обтяження (іпотека, арешт, сервітут тощо).
Правила ведення реєстру та юридична сила записів встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Доказ права власності - це витяг з вказаного реєстру (або інша офіційна реєстраційна інформація з цього реєстру), де зазначено конкретного власника, об'єкт, вид права та дату/номер запису. Наявність або відсутність запису у вказаному реєстрі має вирішальне значення, оскільки саме з моментом внесення відповідного запису до реєстру виникає право власності на нерухоме майно, відсутність такої реєстрації означає, що власником є інша особа або право не зареєстровано належним чином.
Як вбачається з досліджених судом даних вказаного Реєстру та постанови Запорізького апеляційного суду від 09.04.2024р. у справі № 335/8591/20, ТОВ «Інна» з 2019 року не володіє та не користується приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27. Доказів того, що саме ТОВ «Інна» має доступ до спірного приміщення, інженерних мереж та здійснює господарську діяльність у ньому Позивачем суду не надано.
Посилання Позивача на запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ), в якому зберігається запис про юридичну адресу Відповідача за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 27, суд також відхиляє, оскільки такий в ЄДРПОУ про юридичну адресу підприємства не підтверджує права власності чи користування приміщенням і наділяє юридичну особу статусом споживача комунальних послуг за вказаною адресою у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Також суд зауважує, що протягом 2022-2025 років та безпосередньо при підготовці позову у цій справі КП «Водоканал» мав право та реальну можливість отримати офіційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки цей реєстр є відкритим, і будь-яка особа може отримати витяг про власника за конкретною адресою, та з'ясувати кому належало приміщення у спірному періоді 2022-2023 рр.
Інші доводи Позивача не спростовують наведеного та не приймаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 48 ГПК України встановлено: 2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. 3. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку,що позов у цій справі подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, а Позивач не подавав суду клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а тому позовні вимоги до ТОВ «ІННА» пред'явлені безпідставно та не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на Позивача.
Враховуючи введення графіків відключення електропостачання до приміщення Господарського суду Запорізької області повне рішення складено та підписано 14.11.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.