вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
17 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1131/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович, розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави
в особі Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, с. Ралівка Самбірський район Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», код ЄДРПОУ - 44858321, місцезнаходження - 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вулиця Молодіжна, будинок 9,
про стягнення 50661, 48 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, с. Ралівка Самбірський район Львівська область заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», (89421, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9 код ЄДРПОУ: 44858321) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ НП» на користь Ралівської сільської ради, заборгованість в сумі 44 101,50 грн., за невиконання зобов'язань за договором №СКЗ-00607 «Про закупівлю товарів» від 19.09.2024 р., пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості Товару, що мав бути поставлений, за кожний день прострочення що становить 6 559,98 гривень, а також судові витрати по справі в сумі 2 422,40 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа №907/1107/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.10.2025 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Вказана ухвала суду від 08.10.2025 р. була надіслана відповідачу через засоби підсистеми «Електронний Суд» 08.10.2025 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 08.10.2025 р.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція прокурора.
Прокурор просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач порушив умови поставки за договором №СКЗ-00607 «Про закупівлю товарів» від 19.09.2024 і позбавив Ралівську сільську раду Самбірського району Львівської області можливості в повній мірі використати скретч-картки за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого нею пального, відтак у відповідача виник обов'язок з повернення Ралівській сільській раді Самбірського району Львівської області коштів за пальне, яке остання не отримала, але вартість якого сплачено у розмірі 44 101, 50 грн.
Правова позиція позивача.
Позивач своїх письмових пояснень з приводу позовних вимог прокурора не подав до суду.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
19.09.2024 між Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області (далі - Замовник) та ТзОВ «ВОЛИНЬ НП» за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» укладений Договір №СКЗ-00607 про закупівлю товарів (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Договору (предмет договору) постачальник зобов'язувався в порядку, кількості та на умовах, передбачених цим договором, у 2024 році передати Замовнику Продукцію на АЗС Постачальника з використанням - талонів (скретч- карток) товар, а саме: Бензин А-95 (Євро-5) та дизельне паливо за талонами для генератора за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (далі - Товар), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктами 4.1, 4.4 Договору передбачено, що ціна даного Договору становить 139 923,00 грн. (Сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три грн. 00 к.) у тому числі: ПДВ 20 % - у розмірі 23 320,50 грн. (Двадцять три тисячі триста двадцять грн 50 к). Ціна (з ПДВ) за один літр Товару складає: дизельне паливо 50,49 грн. за 1 літр, бензин А-95 (Євро 5)- 51, 99 грн. за 1 літр. Зі змісту договору вбачається, що ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Відповідно до Розділу 3 Договору - поставка за Договором здійснюється щомісячно, у період з 19.09.2024 по 31 грудня 2024 року.
Місце поставки (передачі) Товару: Україна, на стаціонарних автозаправних станціях (далі - АЗС) Постачальника (на вибір Замовника) цілодобово, включаючи суботу, неділю та святкові дні з урахуванням п. 3.3. Договору (наявність АЗС Постачальника у межах 6 кілометра).
Постачальник зобов'язується поставити через сітку АЗС (на вибір Замовника), які розташовані в Львівській обл., Самбірському р-ні, с/р Бабинська, а/ш Мостиська-Самбір Борислав-Дрогобич, 34км+800м, а Замовник зобов'язується прийняти цей Товар, та здійснити його оплату на умовах даного Договору. Відпуск Товару з АЗС здійснюється за бланками-дозволами або скретч-картами (облікова картка-талон) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442. Постачальник відпускає Товар за пред'явленими бланками дозволами або скретч-картами (облікова картка-талон), відповідно до кількості зазначених у них літрів та виду товару.
Згідно п.1.5 Договору під терміном бланк-дозвіл або скретч-карта (облікова карта талон) у цьому Договорі розуміється «Універсальний бланк-дозвіл на відпуск нафтопродуктів»-документ, який має відповідні позначення, щоє засобом обліку відпуску товару, обов'язковий до приймання на автозаправних станціях.Універсальним бланком-дозволом на відпуск товару є бланк-дозвіл або стретч-карта (облікова картка-талон).
Передача Замовнику Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС Постачальника (на вибір Замовника) шляхом заправки транспорту Замовника при пред'явленні бланків-дозволів або скретч-карт (облікова картка-талон). Бланк-дозвіл або скретч-карта (облікова картка-талон) є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у бланку-дозволі або скретч-карті (облікова картка-талон) об'єму і марки товару. Товар вважається переданим Постачальником з моменту фактичної заправки транспорту Замовника певною кількістю товару, яка зазначена у бланку-дозволі або стретч-карті (облікова карткаталон), при цьому Постачальник не може передати Замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в бланку-дозволі або скретч-карті (облікова картка-талон). Постачальник відпускає Товар на всю кількість пред'явлених бланків-дозволів або скретчкарт (облікова картка-талон).
Згідно Розділу 2 цього Договору Постачальник повинен передати Замовнику Товар, якість якого підтверджено паспортами якості, в яких зазначені вимоги нормативних документів, яким вони відповідають, a також якість якого відповідає вимогам державних стандартів України і підтверджується сертифікатом якості Товар вважається переданий Постачальником і прийнятий Замовником по якості відповідно до технічних умов і інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника) з урахуванням умов Інструкції з контролювання якості нафти нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121.
Відповідно до пункту 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Пунктом 7.2 договору передбачені види порушень та санкції за них, установлені договором: за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення.
За змістом пунктів 8.1. 8.2 договорів, сторона, яка порушила зобов'язання за договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (непереборної сили). Обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цим положенням застосовується з того моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов'язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов'язку.
Згідно з пунктом 10.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині оплати Товару- до повного виконання взаєморозрахунків.
На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань за договором №СКЗ-00607 позивач долучив копії платіжних інструкцій №2690 від 04.12.2024 на суму 20 796,00 грн., №2691 від 04.12.2024 на суму 35 943,00 грн., № 2689 від 03.12.2024 на суму 83 184,00 грн про перерахунок Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Волинь НП», відкритий в філії- Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», 139 923,00 грн.
Таким чином, Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області станом на 04.12.2024 повністю виконала взяті на себе зобов'язання згідно Договору №СКЗ-00607 від 19.09.2024.
Постачальник передав Замовнику талони на пальне у кількості 180 шт.: бензин А-95 - 160 шт., з них: 60 шт. по 10 л., 40 шт. по 15 л., 60 шт. по 20 л. та дизельне паливо - 20 шт., з них:10 шт. по 10 л. та 10 шт. по 20 л., що підтверджується відповідною видатковою накладною: №00003/0001539 від 05.11.2024 та Специфікацією №0003/0001539-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до цієї видаткової накладної.
Згідно додатку № 2 до договору про закупівлю № СКЗ-00607 викладений перелік заправних станцій, на яких здійснюється відпуск палива, де вказано АЗС «ANP», що розташована за адресою Львівська область, Самбірський район, с/р Бабинська, а/ш Мостиська -Самбір-Борислав-Дрогобич, 34 км+800 м.
23.12.2024 представником АЗС АNP , що розташована за адресою: в Львівська обл., Самбірський р-н, с/р Бабинська, а/ш Мостиська-Самбір-Борислав-Дрогобич, 34км+800м та представниками Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області складено Акт про відмову відпуску продукції бензину марки А-95та дизельного палива за допомогою відпускної облікової скетч-картки/талону, яким зафіксовано зафіксовано факт відмови відпуску продукції бензину А-95 в кількості 790 л. за скетч-карткою/талоном (А-95 на 15 л.) №303111679990-303111679997, №303111680000-№303111680001, (А-95 на 20 л.) №303611407400-303611407409, №303611407380-303611407389, (А.95 на 10 л.) 303526658820-303526658839, 303526658853, 303526658802-303526658803, 303526658812 та дизельного пального в кількості 60 л. за скетч-карткою/талоном №304527733702-304527733707.
До матеріалів позовної заяви долучений лист Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області № 228/02-29 від 04.02.2025 на адресу ТзОВ «ВОЛИНЬ НП» з вимогою виконання зобов'язання до Договору про закупівлю № СКЗ-00607 від 19.09.2024, в якому позивач просить забезпечити наявність пального відповідно до талонів у кількості А-95 - 790 л та ДП - 60 л, який було отримано ТзОВ «ВОЛИНЬ НП» 08.02.2025 згідно рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення, однак станом на серпень 2025 року відповідь щодо результатів розгляду листа від ТзОВ «ВОЛИНЬ НП» до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області не надійшла
Отже, такі обставини справи, на думку позивача, свідчать про порушення прав та інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача на користь Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області заборгованість за договором № СКЗ-00607 «Про закупівлю товарів» від 19.09.2024 у загальному розмірі 44 101,50 грн.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Свої зобов'язання стосовно оплати Товару Позивач виконав своєчасно і в повному обсязі на суму 139 923,00 грн, а саме: на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань за договором №СКЗ-00607 позивач долучив копії платіжних інструкцій №2690 від 04.12.2024 на суму 20 796,00 грн., №2691 від 04.12.2024 на суму 35 943,00 грн., № 2689 від 03.12.2024 на суму 83 184,00 грн про перерахунок Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Волинь НП», відкритий в філії- Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», 139 923,00 грн.
Відповідно до одержаних коштів в сумі 139 923,00 грн. Постачальник передав Замовнику талони на пальне у кількості 180 шт.: бензин А-95 - 160 шт., з них: 60 шт. по 10 л., 40 шт. по 15 л., 60 шт. по 20 л. та дизельне паливо - 20 шт., з них:10 шт. по 10 л. та 10 шт. по 20 л., що підтверджується відповідною видатковою накладною: №00003/0001539 від 05.11.2024 та Специфікацією №0003/0001539-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до цієї видаткової накладної.
За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Велика Палата Верховного Суду вказує, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем обов'язку з передачі товару та ним не надано суду жодних доказів у спростування цього.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 44 101,50 грн. попередньої оплати, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, с. Ралівка Самбірський район Львівська область до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", с. Сторожниця, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., про стягнення суми 44 101,50 підлягають задоволенню повністю.
Щодо пені
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пленум Вищого господарського суду України у Постанові «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 (п. п. 1.1-1.3, 1.6, 3.1, 3.2, 4.1, 5.1, 5.4) вказав, що грошовим, за змістом ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами ст.cт. 549-552, 611, 625 ЦК України. Згідно з ч. 2 ст. 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Беручи до уваги те, що згідно п.7.3 Розділу VІІ Договору у випадку порушень Постачальником умов Договору в частині поставки (відмови від постачання) шляхом заправки автомобіля замовника нафтопродуктами на АЗС (відмови оператора АЗС здійснити заправку автомобіля (ів) за пред'явленими Талонами), Постачальник сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% від вартості Договору.
Таким чином, враховуючи, що кінцевий термін передачі товару згідно Договору становить до 31.12.2024, однак термін дії бланків- дозволів або скретч- карт на отримання товару - не менше дванадцяти місяців з дня їх отримання Замовником від постачальника за видатковою накладною (п.3.7 Договору) розрахунок заборгованості проведено починаючи з 01.01.2025 по 22.06.2025. За таких обставин, Відповідач має сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості Товару, що мав бути поставлений, за кожний день прострочення що становить 6 559,98 гривень.
Щодо представництва інтересів позивача прокурором
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Суд зазначає, що згідно положень ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Усупереч покладеним обов'язкам Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області не вжила належних заходів щодо стягнення сплачених коштів, які не забезпечені товаром. Тобто прокурором зібрано докази та перед зверненням до суду перевірено, що захист законних інтересів держави неналежним чином здійснюють суб'єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.
Отже, у виниклих правовідносинах підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення уповноваженим державним органом покладених на них законом обов'язку із захисту державних інтересів. Крім того, згідно правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 справа № 910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Проведення процедури публічних закупівель з подальшим невиконанням умов договору зі сторони Постачальника порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Порушенням інтересів держави є те, що ТзОВ «ВОЛИНЬ НП» не здійснило передачу попередньо оплаченого товару, що призвело до безпідставного невиконання істотних умов договору, неправомірному утриманні бюджетних коштів та покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо відшукання додаткових бюджетних коштів, направлених на придбання непоставленого товару в інших постачальників.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. Виконуючи вимогу вищевказаної норми закону, 24.09.2025 Самбірською окружною прокуратурою на адресу Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до п.п. 6-7 ч. 3 ст. 162 ГПК України Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме: 04.02.2025 направлено на адресу ТзОВ «ВОЛИНЬ НП» лист - вимогу, яка залишилась не виконаною.
Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" і оскільки компетентний орган, а саме Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності і достатньою підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2422,40 гривень витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, с. Ралівка Самбірський район Львівська область- задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 44858321) на користь Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, с. Ралівка Самбірський район Львівська область попередню оплату за договором №СКЗ-00607 «Про закупівлю товарів» від 19.09.2024 - 44 101, 50 грн, пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості Товару, що мав бути поставлений, за кожний день прострочення, - 6 559,98 гривень
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 44858321) на користь Львівської обласної прокуратури (проспект Шевченка, 17-19, Львів, Львівська область, 79000 ЄДРПОУ 02910031) судові витрати в сумі - 2 422, 40 грн.
Видати наказ.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі -://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.11.2025
СУДДЯ Любомир АНДРЕЙЧУК