Постанова від 05.11.2025 по справі 904/2755/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2755/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю:

від позивача: Вербицька А.О. (в залі суду) - самопредставництво;

інші учасники справи не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 (повна ухвала складена 23.06.2025, суддя Панна С.П.) у справі № 904/2755/25

за позовом Акціонерного товариства "Акціонерний банк РАДАБАНК", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ", м. Київ

відповідача-4: ОСОБА_1 , Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову.

Акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, згідно якої просить застосувати заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на виробничий будинок, опис об'єкта: адміністративне управління А-2, майстерня-кузня Б-1, будинок тракториста В-1, павільйон Г-1, павільйон Д-1, вбиральня Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1382466212218, які знаходяться на земельній ділянці площею 1,9 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0798, адреса АДРЕСА_1 , право власності на який належить ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), номер запису про право власності 30375877;

- накласти арешт на єдиний майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1732338612110, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, будинок 35, право власності на який належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІЯПРУДА", (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), номер запису про право власності 32681618;

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0481 га, кадастровий номер 1211000000:08:452:0009, -реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1550332912110, адреса Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Трудових резервів, земельна ділянка 5, право власності на яку належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 26266372;

- накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 86,6 кв.м., житловою площею 28 кв.м. опис об'єкта: літ. А-1 житловий будинок, літ. Б літня кухня, літ. В - гараж, літ. Г вбиральня, №1-2 огорожа, замощення ІІ, водоколонка І, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1558399312110, адреса АДРЕСА_3 , право власності на який належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номер запису про право власності 26259808;

- накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), які знаходяться на всіх рахунках Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки);

- накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), які знаходяться на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки);

- накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, ідентифікаційний код юридичної особі 42824510), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, ідентифікаційний код юридичної особі 42824510) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки);

- накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Предметом майбутнього позову заявник визначає вимогу АТ "АБ "РАДАБАНК" про стягнення з поручителів: ТОВ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", ОСОБА_5 , ТОВ "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" та ТОВ "ДІЯПРУДА" заборгованості за Генеральним договором про надання банківських гарантій №17324/15Г/0 від 23.08.2024р. у розмірі 54 601 854,43грн. (підписаного з обох сторін) та за Договорами поруки №№17324/15Г/0-П1 від 23.08.2024р., №17324/15Г/0-П2 від 23.08.2024р., №17324/15Г/0-П3 від 23.08.2024р. (підписаних гарантом, кожним поручителем та принципалом).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та мотиви її постановлення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025, в даній справі, заяву Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" про забезпечення позову - задоволено в повному обсязі.

Накладено арешт на виробничий будинок, опис об'єкта: адміністративне управління А-2, майстерня-кузня Б-1, будинок тракториста В-1, павільйон Г-1, павільйон Д-1, вбиральня Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1382466212218, які знаходяться на земельній ділянці площею 1,9 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0798, адреса АДРЕСА_1 , право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), номер запису про право власності 30375877.

Накладено арешт на єдиний майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1732338612110, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, будинок 35, право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), номер запису про право власності 32681618.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0481 га, кадастровий номер 1211000000:08:452:0009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1550332912110, адреса Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Трудових резервів, земельна ділянка 5, право власності на яку належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 26266372.

Накладено арешт на житловий будинок, загальною площею 86,6 кв.м., житловою площею 28 кв.м. опис об'єкта: літ. А-1 житловий будинок, літ. Б літня кухня, літ. В - гараж, літ. Г вбиральня, №1-2 огорожа, замощення ІІ, водоколонка І, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1558399312110, адреса АДРЕСА_3 , право власності на який належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номер запису про право власності 26259808.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, ідентифікаційний код юридичної особі 42824510), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, ідентифікаційний код юридичної особі 42824510) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з обставин того, що заявлені АТ "АБ "РАДАБАНК" заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "ДІЯПРУДА".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25 в частині:

- накладення арешту на єдиний майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1732338612110, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, будинок 35, право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), номер запису про право власності 32681618;

- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

Скаржник вважає, що господарський суд при винесенні ухвали не дослідив всебічно та об'єктивно матеріали справи, і не надав належної правової оцінки документам, які знаходяться в матеріалах справи та протиправно задовольнив заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Накладення арешту в межах ціни позову на кошти, що належать чи підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

КГС ВС в постанові від 26.11.2020 у справі № 911/949/20 дійшов висновку, що пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України визначає два окремі засоби забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно та накладення арешту на кошти, які за змістом цієї норми можуть застосовуватися одночасно або незалежно один від одного.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо вартості визначеного майна, що унеможливлює встановлення судом співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, суд, зобов'язаний сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи. Це включає забезпечення дотримання процесуальних прав учасників, сприяння збору доказів, та прийняття рішень на основі закону та доказів, зібраних у встановленому порядку. В свою чергу, судом не надано час для надання доказів вартості арештованого майна, а також не було достатньо часу для надання бухгалтерських документів, які підтверджують майновий стан. ТОВ «ДІЯПРУДА» було позбавлено права надати докази того, що вартість нерухомого майна (на яке накладено арешт), у разі його реалізації, буде достатньою для погашення боргу. Крім того, для надання до суду доказів можливості виконання рішення суду, суд повинен був встановити фактичні обставини у справі.

В заяві заявник зазначає, що зобов'язання ТОВ «ДІЯПРУДА» виникло у зв'язку з начебто невиконанням умов договору поруки. Судом не встановлено фактичних обставин по справі, а саме, чи дійсно у поручителя ТОВ «ДІЯПРУДА» виникло таке зобов'язання, по сплаті боргу за договором поруки. Без встановлення обставин по справі неможливо дійти висновку про те, що дійсно у ТОВ «ДІЯПРУДА» виникло зобов'язання по сплаті боргу за договором поруки.

Предметом спору у цій справі стала заявлена АТ «Акціонерний банк «Радабанк» до ТОВ «ДІЯПРУДА» спірна сума заборгованості у розмірі 54 601 854,43 грн., тоді як АТ «Акціонерний банк «Радабанк» просить накласти арешт не тільки на грошові кошти, а й на нерухоме майно без будь-якого обґрунтування необхідності вказаного, з урахуванням того, що за судовим рішенням про стягнення грошової суми першочергове виконання здійснюється саме шляхом стягнення таких коштів.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. В даній постанові Верховний Суд відступив від правового висновку Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 зі справи № 905/447/22 щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову. Так, в означеній постанові Верховний Суд вказав, що: накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору (по 23 238 041,19 грн.), матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Апелянт зазначає, що заявником належним чином не підтверджено наявність конкретного та безспірного розміру боргу ТОВ «ДІЯПРУДА» станом на момент подання заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим не можна вважати підтвердженими його доводи щодо потенційної неможливості виконання ТОВ «ДІЯПРУДА» своїх грошових зобов'язань у майбутньому та підтвердженими - фактичні обставини, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Крім того, Заявник не повідомляє і не мотивує обставин відсутності у ТОВ «ДІЯПРУДА» грошових коштів у будь-яких сумах та не підтверджує відсутність відкритих банківських рахунків відповідача і як можливий наслідок - необхідність арешту нерухомого майна, за рахунок якого можливе подальше виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому Заявник в заяві про забезпечення позову не навів жодних обставин вчинення Відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій щодо безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів тощо. Також Заявник не надав до суду доказів неспроможності Відповідача виконати рішення суду в разі задоволення позову.

АТ «АБ «РАДАБАНК» не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно та грошові кошти ТОВ «ДІЯПРУДА» можуть зникнути внаслідок виведення активів з підприємства. При цьому, відомості стосовно наявних у останнього активів, так і наміру відчуження таких активів (пошук покупців нерухомості, пошук покупців корпоративних прав, укладення договорів стосовно відчуження активів, тощо) - відсутні в матеріалах справи і заявником до заяви про вжиття заходів для забезпечення позову додано не було.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

Від АТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити апеляційну скаргу ТОВ «ДІЯПРУДА» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без змін.

Відзив обґрунтований наступним.

Апелянт зазначає, що заявником не обґрунтовані причини звернення із заявою про забезпечення позову, заявником не надана інформація щодо вартості майна відповідача, судом не досліджені умови договору поруки та підстави виникнення боргу, не підтверджено розміру боргу відповідача. Проте, в заяві про забезпечення позову АТ «АБ «РАДАБАНК» обґрунтовував необхідність застосування заходів забезпечення позову наступним: 1) підрядник/принципал ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» не виконав належним чином та у встановлений строк зобов'язання за договором №01/090-24 від 17.07.2024 р. щодо «Реконструкція ПС 330 кВ «Славутич» з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-1 (інв № новий), Київська обл., Вишгородський р-н, м. Славутич, промислова зона, вул. Центральна, 3», про що зазначено в вимогах про оплату гарантій, отриманих від ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО»; 2) зазначений договір з ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» не містить узгоджених Сторонами порядку та умов поновлення зобов'язань підрядник за Договором, додаткові угоди стосовно поновлення та зміни зобов'язань за договором не укладались. Приймаючи до уваги, що фінансування будівництва здійснюється за рахунок позики Європейського банку реконструкції та розвитку, згідно відповідної угоди від 13.12.2022 р., та має велике суспільне значення для забезпечення енергетичної незалежності та безпеки енергетичного обладнання, будь-яке подальше будівництво та фінансування цих робіт можливо тільки з урахуванням відповідних змін і до угоди від 13.12.2022 р. між ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» та Європейським банком реконструкції та розвитку; 3) у передбачений порядок, спосіб та строк зобов'язання перед АТ АБ «РАДАБАНК» за Генеральним договором про надання банківських гарантій, не відшкодував обумовлені платежі за гарантіями та не розрахувався за комісією; 4) не надав банку будь-які підтвердження наявності виконаних робіт, обсягів виконаних робіт, не надав пояснень з приводу розкриття банківських гарантій, не підтвердив наявність переговорів між ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» та ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» про зміну умов договору та/або відшкодування частини/повного обсягу виконаних робіт; 5) останнє надходження грошових коштів на рахунок ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» відкритий в АТ «АБ «РАДАБАНК» відбулось 31.01.2025 р., з 11.02.2025 р. після накладання арешту на грошові кошти іншим кредитором у розмірі 12 210 260,60 грн. ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» припинило здійснювати будь-які платежі з рахунку в АТ «АБ «РАДАБАНК» та, взагалі, стосовно клієнта відсутня інформація про провадження поточної господарської діяльності та можливість фінансування поточних витрат та погашення заборгованості за рахунок власних коштів.

Також, в обґрунтування заходів забезпечення позову зазначено, що існує реальний ризик відчуження майна боржника та поручителів, оскільки: - з рахунків принципала припинено рух коштів; - наявні інші кредитори, які звертаються до суду з позовами до ТОВ «Криворізьке Променерго» (зокрема справа №904/1078/25); - у ЄДРСР містяться дані про кримінальне провадження щодо пов'язаних з відповідачами юридичних осіб (№42024110000000031), яке стосується шахрайських схем із залученням держкоштів та свідчить про можливу недобросовісну поведінку учасників.

Поручителі ОСОБА_5 , ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» та ТОВ «ДІЯПРУДА» станом на 27.05.2025 р.: 1) у передбачений договорами поруки порядок, спосіб та строк не виконали грошові зобов'язання перед АТ АБ «РАДАБАНК», не відшкодували замість принципала обумовлені платежі за гарантіями та не розрахувалися за комісіями; 2) не надали банку будь-яких пропозицій з приводу оплати заборгованості ні окремо, ні спільно не запропонували шляхи врегулювання понесених банком витрат та відшкодування боргу. Тож, твердження апелянта про відсутність обґрунтування заходів забезпечення позову спростовується матеріалами справ. Суд дослідив надані аргументи та докази та надав їм належну оцінку.

Щодо відсутності інформації про вартість майна відповідача: заявник не має можливості оцінити майно відповідача, оскільки не є його власником, та згідно чинного законодавства не зобов'язаний визначати вартість майна, на яке накладається арешт. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості надати суду документи про вартість майна та доказів наявності коштів або майна, достатнього для виконання рішення, але цим правом не скористався. Натомість, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що кошти на рахунку відповідача в достатній кількості для забезпечення виконання рішення суду відсутні.

Щодо розміру боргу відповідача: в матеріалах справи містяться надані заявником копії банківських гарантій №17324/15Г-АП/0 від 23.08.2024 р. (вих. 1002/29) на суму 2 317 464,80 грн.; №17324/15Г-АП/0 від 23.08.2024 р. (вих. 1001/29) на суму 1 235 714,32 грн.; №17324/15Г-АП/0 від 23.08.2024 р. (вих. 1000/29) на суму 64 408 207,63 грн., копії вимог від ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» №01/27610 від 06.05.2025р. на перерахування коштів у сумі 64 408 207,63 грн., №01/27614 від 06.05.2025р. на перерахування коштів у сумі 2 317 464,80 грн., №01/27612 від 06.05.2025р. на перерахування коштів у сумі 1 235 714,32 грн., копії платіжних інструкцій №33030 від 14.05.2025р. про оплату заявником 64 408 207,63 грн., №33094 від 14.05.2025 р. про оплату заявником 2 317 464,80 грн., №33152 від 14.05.2025 р. по оплату заявником 1 235 714,32 грн., копії вимог заявника до апелянта та докази їх направлення, інші документи. Наданими доказами підтверджується наявність боргу та підстави його виникнення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд не розглядає спір по суті.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО".

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25 в частині:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки);

- накладення арешту на виробничий будинок, опис об'єкта: адміністративне управління А-2, майстерня-кузня Б-1, будинок тракториста В-1, павільйон Г-1, павільйон Д-1, вбиральня Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1382466212218, які знаходяться на земельній ділянці площею 1,9 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0798, адреса Дніпропетровська область, Криворізький р., с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, будинок 3Б, право власності на який належить ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), номер запису про право власності 30375877.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).

В матеріалах справи відсутня інформація щодо вартості визначеного майна, що унеможливлює встановлення судом співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, суд зобов'язаний сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи. Це включає забезпечення дотримання процесуальних прав учасників, сприяння збору доказів, та прийняття рішень на основі закону та доказів, зібраних у встановленому порядку. В свою чергу, судом не надано час для надання доказів вартості арештованого майна, а також не було достатньо часу для надання бухгалтерських документів, які підтверджують майновий стан. ТОВ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" було позбавлено права надати докази того, що вартість нерухомого майна (на яке накладено арешт), у разі його реалізації, буде достатньою для погашення боргу.

В заяві заявник зазначає, що зобов'язання ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» виникло у зв'язку з начебто невиконанням умов договору поруки. Судом не встановлено фактичних обставин по справі, а саме, чи дійсно у поручитель ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» виникло таке зобов'язання, по сплаті боргу за договором поруки. Без встановлення обставин по справі неможливо дійти висновку про те, що дійсно у ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» виникло зобов'язання по сплаті боргу за договором поруки. Так, на думку заявника зобов'язання ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» виникло у зв'язку з начебто невиконанням умов генерального договору про надання банківських гарантій № 17324/15/Г/0 від 23 серпня 2024 р. Але, без встановлення фактичних обставин по справі, а саме, чи дійсно у ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» виникло таке зобов'язання, по сплаті боргу за договором банківської гарантії, неможливо дійти висновку про наявність боргу перед заявником. В судовому засіданні, судом не досліджувався договір гарантії та не досліджувались підстави виникнення боргу. Без встановлення фактичних обставин у справі, а саме, чи дійсно між сторонами було укладено договір гарантії, чи мав право комерційний директор діяти від імені ТОВ «Криворізьке Променерго» та чи мав повноваження на укладення таких договорів. Крім того, необхідно встановити фактичні обставини стосовно виконання саме банком зобов'язань, відповідно до умов договору банківської гарантії, та у разі виконання зобов'язань з боку банку, чи виникло у відповідача зобов'язання по сплаті боргу у розмірі 54 601 854,43 грн. відповідно до умов договору банківської гарантії.

Предметом спору у цій справі стала заявлена АТ «Акціонерний банк «Радабанк» до ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» спірна сума заборгованості у розмірі 54 601 854,43 грн., тоді як АТ «Акціонерний банк «Радабанк» просить накласти арешт не тільки на грошові кошти, а й на нерухоме майно без будь-якого обґрунтування необхідності вказаного, з урахуванням того, що за судовим рішенням про стягнення грошової суми першочергове виконання здійснюється саме шляхом стягнення таких коштів.

Судом не прийнято до уваги висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. В даній постанові Верховний Суд відступив від правового висновку Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 зі справи № 905/447/22 щодо можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту одночасно на кошти і на майно відповідача щодо кожного виду майна в межах повної суми позову. Верховний Суд вказав, що: «накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору (по 23 238 041,19 грн.), матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Заявник не повідомляє і не мотивує обставин відсутності у ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» грошових коштів у будь-яких сумах та не підтверджує відсутність відкритих банківських рахунків відповідача і як можливий наслідок - необхідність арешту нерухомого майна, за рахунок якого можливе подальше виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому Заявник в заяві про забезпечення позову не навів жодних обставин вчинення Відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій щодо безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів тощо. Також Заявник не надав до суду доказів неспроможності Відповідача виконати рішення суду в разі задоволення позову.

20.02.2024 між Департаментом капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації (Замовник) та ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» (Підрядник) було укладено Договори на будівництво фортифікаційних споруд на території Сумської області. Накладення арешту на грошові кошти Відповідача на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах може призвести до неможливості виконання Відповідачем договірних зобов'язань по договорам стосовно будівництва фортифікаційних споруд на території Сумської області, що негативно вплине на обороноздатність військових частин, а також приведе до погіршення фінансового стану Відповідача.

Апелянт зазначає, що судом не враховано несприятливу ситуацію в країні, зумовлену введенням воєнного стану, нестабільну ситуацію, що негативно вплинула і продовжує впливати на фінансову спроможність відповідача.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

Від АТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити апеляційну скаргу ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без змін.

Відзив обґрунтований наступним.

Щодо відсутності інформації про вартість майна відповідача: заявник не має можливості оцінити майно відповідача, оскільки не є його власником, та згідно чинного законодавства не зобов'язаний визначати вартість майна, на яке накладається арешт. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 19.02.2019 у справі №911/1695/18) зазначив, що обов'язкового з'ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено.

Щодо розміру боргу відповідача: в матеріалах справи містяться надані заявником копії банківських гарантій №17324/15Г-АП/0 від 23.08.2024 р. (вих. 1002/29) на суму 2 317 464,80 грн.; №17324/15Г-АП/0 від 23.08.2024 р. (вих. 1001/29) на суму 1 235 714,32 грн.; №17324/15Г-АП/0 від 23.08.2024 р. (вих. 1000/29) на суму 64 408 207,63 грн., копії вимог від ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» №01/27610 від 06.05.2025р. на перерахування коштів у сумі 64 408 207,63 грн., №01/27614 від 06.05.2025р. на перерахування коштів у сумі 2 317 464,80 грн., №01/27612 від 06.05.2025р. на перерахування коштів у сумі 1 235 714,32 грн., копії платіжних інструкцій №33030 від 14.05.2025р. про оплату заявником 64 408 207,63 грн., №33094 від 14.05.2025 р. про оплату заявником 2 317 464,80 грн., №33152 від 14.05.2025 р. по оплату заявником 1 235 714,32 грн. Наданими доказами підтверджується наявність боргу відповідача та підстави його виникнення. При розгляді заяви про забезпечення позову суд не розглядає спір по суті.

Господарський суд Дніпропетровської області у справі №904/2755/25 оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та прийняв законне та обґрунтоване рішення. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 повністю відповідає вимогам ст. 236 та ст. 238 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25 в частині:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0481 га, кадастровий номер 1211000000:08:452:0009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1550332912110, адреса АДРЕСА_3 , право власності на яку належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 26266372;

- накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 86,6 кв.м., житловою площею 28 кв.м. опис об'єкта: літ. А-1 житловий будинок, літ. Б літня кухня, літ. В - гараж, літ. Г вбиральня, №1-2 огорожа, замощення ІІ, водоколонка І, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1558399312110, адреса АДРЕСА_3 , право власності на який належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номер запису про право власності 26259808;

- накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

Скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо вартості визначеного майна, що унеможливлює встановлення судом співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Судом не прийнято до уваги, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору (Постанова Верховного Суду від 18 червня 2025 року у cправі № 910/2607/25).

Відповідно до ст. 42 ГПК України, суд зобов'язаний сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи. Це включає забезпечення дотримання процесуальних прав учасників, сприяння збору доказів, та прийняття рішень на основі закону та доказів, зібраних у встановленому порядку. В свою чергу, судом не надано час для надання доказів вартості арештованого майна, а також не було достатньо часу для надання документів які підтверджують майновий стан. ОСОБА_1 був позбавлений права надати докази того, що вартість нерухомого майна та земельна ділянка (на яке накладено арешт), у разі реалізації, буде достатньою для погашення боргу.

В судовому засіданні судом не досліджувався договір поруки. Судом не встановлено фактичних обставин у справі, а саме, у якому обсязі поручитель відповідає перед Банком за виконання боржником своїх обов'язків. Судом не встановлено чи дійсно у ОСОБА_1 виникло зобов'язання по сплаті Банку боргу у розмірі 54 601 854,43 грн. відповідно до умов договору поруки. Крім того, судом не враховано, що заявником не надано до суду доказів того, що ним виконано умови договору поруки, а саме п. 3.3.1. та строк виконання зобов'язання по договору поруки настав.

Предметом спору у цій справі стала заявлена АТ «Акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 спірна сума заборгованості у розмірі 54 601 854,43 грн., тоді як АТ «Акціонерний банк «Радабанк» просить накласти арешт не тільки на грошові кошти, а й на нерухоме майно без будь-якого обґрунтування необхідності вказаного, з урахуванням того, що за судовим рішенням про стягнення грошової суми першочергове виконання здійснюється саме шляхом стягнення таких коштів. Судом не прийнято до уваги висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Заявником належним чином не підтверджено наявність конкретного та безспірного розміру боргу ОСОБА_1 станом на момент подання заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим не можна вважати підтвердженими його доводи щодо потенційної неможливості виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов'язань у майбутньому та підтвердженими - фактичні обставини, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Крім того, Заявник не повідомляє і не мотивує обставин відсутності у ОСОБА_1 грошових коштів у будь-яких сумах та не підтверджує відсутність відкритих банківських рахунків відповідача і як можливий наслідок - необхідність арешту нерухомого майна, за рахунок якого можливе подальше виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому Заявник в заяві про забезпечення позову не навів жодних обставин вчинення Відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій щодо безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів тощо. Також Заявник не надав до суду доказів неспроможності Відповідача виконати рішення суду в разі задоволення позову.

Апелянт вважає, що АТ «АБ «РАДАБАНК» не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно та грошові кошти ОСОБА_1 можуть зникнути. При цьому, відомості стосовно наявних у останнього активів, так і наміру відчуження таких активів - відсутні в матеріалах справи і заявником до заяви про вжиття заходів для забезпечення позову додано не було.

ОСОБА_1 зауважує, що накладений арешт на грошові кошти Відповідача на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах негативно вплине на фінансовий стан Відповідача. Крім того, грошові кошти на поточних рахунках відповідача є спільна сумісна власність подружжя. Так як ОСОБА_1 заходиться у шлюбі, отримані будь-які доходи на поточний рахунок, є спільною сумісною власністю подружжя. Матеріали справи не містять доказів, що майно та грошові кошти, які розміщені на рахунках ОСОБА_1 набуті ним до шлюбу; чи за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; чи, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто. Таким чином, майно та кошти на рахунках, на які заявник просить накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя. У разі накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 будуть порушені конституційні права його дружини.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

Від АТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без змін.

Відзив обґрунтований наступним.

В обґрунтування заходів забезпечення позову зазначено, що існує реальний ризик відчуження майна боржника та поручителів, оскільки: - з рахунків принципала припинено рух коштів; - наявні інші кредитори, які звертаються до суду з позовами до ТОВ «Криворізьке Променерго» (справа №904/1078/25); - у ЄДРСР містяться дані про кримінальне провадження щодо пов'язаних з відповідачами юридичних осіб (№42024110000000031), яке стосується шахрайських схем із залученням держкоштів та свідчить про можливу недобросовісну поведінку учасників.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 19.02.2019 у справі №911/1695/18) зазначив, що обов'язкового з'ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості надати суду документи про вартість майна та доказів наявності коштів або майна, достатнього для виконання рішення, але цим правом не скористався.

Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору не позбавляють відповідача його прав на володіння майном, а лише тимчасово обмежують право відповідача розпоряджатись вказаним майном. Обраний захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтю 137 ГПК України, і відповідає предмету позову та є співмірним до позовних вимог.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_2 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25 в частині:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданого 29.04.2006 Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 16.06.2025 накладено арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках Відповідача ОСОБА_1 . Апелянт вважає, що дана ухвала є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з необґрунтованою відмовою у прийнятті доказів, а також необґрунтованою відмовою у залученні до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, питання про права та інтереси якої було вирішено під час розгляду заяви про забезпечення позову. Майно, на яке було накладено арешт, зокрема, житловий будинок та земельна ділянка були придбані відповідачем ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Забуранною А.А. 21.05.2018 та зареєстрованим у реєстрі за № 573.

Матеріалами справи не спростовано презумпцію спільності майна подружжя ОСОБА_1, у зв'язку з чим факт належності арештована майна до спільної сумісної власності подружжя не підлягає доведенню.

Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. За спільними зобов'язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном. Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц.

У розглядуваній справі договір поруки укладався не в інтересах сім'ї. Змістом договору поруки підтверджується, що відповідач - ОСОБА_1 не отримував майна, а сам договір укладений в інтересах сторонньої особи, а не сім'ї ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і саме поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За таких обставин договір поруки є обов'язковими і створює зобов'язання тільки для ОСОБА_1 , як його сторони, і не створює жодних обов'язків для дружини чи інших осіб (членів сім'ї, родичів чи друзів тощо) ні при укладанні договору, ні при його виконанні. З аналізу вищевикладеного вбачається, що оскільки третя особа - ОСОБА_2 не відповідає за зобов'язаннями відповідача - ОСОБА_1 , то не повинна нести ризики та негативні наслідки у вигляді обтяжень належної їй частки майна у спільному сумісному майні подружжя. Відтак, накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача - ОСОБА_1 порушує законні права та інтереси третьої особи - ОСОБА_2 на вільне користування та розпорядження цим майном в обсязі належної їй частки - 1/2.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Господарський суд при винесенні ухвали не врахував необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, допустивши використання заходу забезпечення позову на шкоду правам та інтересам третіх осіб.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Під час розгляду заяви Акціонерного товариства "Акціонерний банк РАДАБАНК" про забезпечення позову судом не зазначено, в межах якої суми слід накласти арешт на нерухоме майно відповідача - ОСОБА_1 , таким чином суд фактично допустив подвійне забезпечення позову, чим порушив принцип співмірності.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

Від АТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 без змін.

Відзив обґрунтований наступним.

У постанові від 7 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 Об'єднана палата КЦС ВС зробила висновок, що не можна зняти арешт на частку неподільної речі, так само, як і один зі співвласників не може просити суд зняти арешт з усього такого об'єкта. Натомість у таких випадках, якщо за рахунок звернення стягнення на неподільний об'єкт виконується судове рішення, інший його співвласник може просити суд стягнути компенсацію з боржника у виконавчому провадженні. Такий висновок ОП КЦС також міститься в постанові КЦС ВС від 5 жовтня 2023 року у справі № 445/1142/19: застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Можливість для одного із співвласників в спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі в цілому чи зняття арешту із частки в спільній сумісній власності не передбачена. Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації. У цій справі позивачу та відповідачу в частках по 1/2 кожному належить на праві власності транспортний засіб. Позивач не є божником у виконавчому провадженні, а накладені арешти на належну йому частку транспортного засобу обмежують його в здійсненні права власності. Оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, а позивач не є його одноосібним власником, Верховний Суд у цій справі погодився з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні вимоги про скасування арешту з частки в майні, оскільки така вимога не є належним способом захисту.

АТ «АБ «РАДАБАНК» вважає, що обраний ОСОБА_2 спосіб захисту своїх прав шляхом оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2755/25 від 16.06.2025 про забезпечення позову є неналежним.

У випадку подання позову про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які зберігаються на його рахунках, так і відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Щодо відсутності інформації про вартість майна відповідача ОСОБА_1 : заявник не має можливості оцінити майно відповідача, оскільки не є його власником, та згідно чинного законодавства не зобов'язаний визначати вартість майна, на яке накладається арешт. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 19.02.2019 у справі №911/1695/18) зазначив, що обов'язкового з'ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати суду документи про вартість майна та доказів наявності коштів або майна, достатнього для виконання рішення, але цим правом не скористався.

Позивач вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року у справі №904/2755/25 повністю відповідає вимогам ст. 236 та ст. 238 Господарського кодексу України.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2755/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2755/25.

21.07.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.11.2025 о 09 год. 30 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (вх. № 45546) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (вх. № 45546) об'єднано в одне провадження з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (вх. № 45542) у справі № 904/2755/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.11.2025 о 09 год. 30 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. № 45548) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25; апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 45548) об'єднано в одне провадження з апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (вх. № 45542), Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (вх. № 45546) у справі № 904/2755/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.11.2025 о 09 год. 30 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (вх. № 45545) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25; апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх. № 45545) об'єднано в одне провадження з апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (вх. № 45542), Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (вх. № 45546), ОСОБА_1 (вх. № 45548) у справі № 904/2755/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.11.2025 о 09 год. 30 хв.

03.11.2025 від ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому просить: розгляд справи призначений на "04" листопада 2025 р. об 09:30 год. у справі № 904/2755/25 відкласти на іншу дату; без участі представника відповідачів розгляд справи не проводити; повідомити про дату наступного судового засідання. Зазначене клопотання мотивовано тим, що адвокат Тішунін О.А. не має можливості прибути в судове засідання 04.11.2025 в призначений час, а саме о 11:15 год, на слухання даної справи в зв'язку з тим, що приймає участь у іншому судовому засіданні (справа № 160/27525/25).

04.11.2025 від ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому просить: розгляд справи призначений на "05" листопада 2025 р. об 09:30 год. у справі № 904/2755/25 відкласти на іншу дату; без участі представника відповідачів розгляд справи не проводити; повідомити про дату наступного судового засідання. Зазначене клопотання мотивовано тим, що представником відповідачів 03.11.2025 було направлено до суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. В даному клопотанні була допущення помилка, а саме помилково зазначено, що розгляд справи призначено на 04.11.2025 та представник просив відкласти розгляд справи, яка призначена на 04.11.2025. Однак, представник відповідачів адвокат Тішунін О.А. не має можливості прибути в судове засідання 05.11.2025 в призначений час, а саме о 09:30 год, на слухання даної справи в зв'язку з тим, що приймає участь в цей день у іншому судовому засіданні (справа № 211/9092/25).

У судове засідання 05.11.2025 з'явився представник позивача. Відповідачі не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» про відкладення розгляду справи, відхилила зазначене клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що процесуальний закон не містить приписів щодо обов'язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи, а суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, відповідач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника в порядку самопредставництва або укласти договір з іншим адвокатом, необхідність дотримання розумного строку розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами, без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 05.11.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи.

- накласти арешт на виробничий будинок, опис об'єкта: адміністративне управління А-2, майстерня-кузня Б-1, будинок тракториста В-1, павільйон Г-1, павільйон Д-1, вбиральня Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1382466212218, які знаходяться на земельній ділянці площею 1,9 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0798, адреса Дніпропетровська область, Криворізький р., с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, будинок 3Б, право власності на який належить ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), номер запису про право власності 30375877;

- накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (П'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки);

Предметом майбутнього позову заявник визначив вимогу АТ "АБ "РАДАБАНК" про стягнення з поручителів: ТОВ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", ОСОБА_5 , ТОВ "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" та ТОВ "ДІЯПРУДА" заборгованості за Генеральним договором про надання банківських гарантій №17324/15Г/0 від 23.08.2024 у розмірі 54 601 854,43грн. (підписаного з обох сторін) та за Договорами поруки №№17324/15Г/0-П1 від 23.08.2024р., №17324/15Г/0-П2 від 23.08.2024р., №17324/15Г/0-П3 від 23.08.2024р. (підписаних гарантом, кожним поручителем та принципалом).

Забезпечення позову до пред'явлення позову по суті АТ «АБ «РАДАБАНК» обґрунтував таким.

Договором №01/090-24 від 17.07.2024 р. між замовником ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» та підрядником ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» були встановлені наступні строки: відповідно до пункту 16.1 Договору Підрядник повинен виконати роботи протягом 240 днів з дати укладання договору; згідно пункту 16.6 Договору договір діє до 18.04.2025 р.

Станом на 27.05.2025 р. АТ «АБ «РАДАБАНК» обґрунтовує необхідність застосування заходів забезпечення позову наступним: 1) підрядник/принципал ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» не виконав належним чином та у встановлений строк зобов'язання за договором №01/090-24 від 17.07.2024 р. щодо «Реконструкція ПС 330 кВ «Славутич» з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-1 (інв № новий), Київська обл., Вишгородський р-н, м. Славутич, промислова зона, вул. Центральна, 3», про що зазначено в вимогах про оплату гарантій, отриманих від ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО»; 2) зазначений договір з ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» не містить узгоджених Сторонами порядку та умов поновлення зобов'язань підрядник за Договором, додаткові угоди стосовно поновлення та зміни зобов'язань за договором не укладались. Приймаючи до уваги, що фінансування будівництва здійснюється за рахунок позики Європейського банку реконструкції та розвитку, згідно відповідної угоди від 13.12.2022 р., та має велике суспільне значення для забезпечення енергетичної незалежності та безпеки енергетичного обладнання, будь-яке подальше будівництво та фінансування цих робіт можливо тільки з урахуванням відповідних змін і до угоди від 13.12.2022 р. між ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» та Європейським банком реконструкції та розвитку; 3) у передбачений порядок, спосіб та строк зобов'язання перед АТ АБ «РАДАБАНК» за Генеральним договором про надання банківських гарантій, не відшкодував обумовлені платежі за гарантіями та не розрахувався за комісією; 4) не надав банку будь-які підтвердження наявності виконаних робіт, обсягів виконаних робіт, не надав пояснень з приводу розкриття банківських гарантій, не підтвердив наявність переговорів між ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» та ПрАТ «НАК «УКРЕНЕРГО» про зміну умов договору та/або відшкодування частини/повного обсягу виконаних робіт; 5) останнє надходження грошових коштів на рахунок ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» відкритий в АТ «АБ «РАДАБАНК» відбулось 31.01.2025 р., з 11.02.2025 р. після накладання арешту на грошові кошти у розмірі 12 210 260,60 грн. ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» припинило здійснювати будь-які платежі з рахунку в АТ «АБ «РАДАБАНК» та, в загалі, стосовно клієнта відсутня інформація про провадження поточної господарської діяльності та можливість фінансування поточних витрат та погашення заборгованості за рахунок власних коштів.

Поручителі ОСОБА_5 , ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» та ТОВ «ДІЯПРУДА» станом на 27.05.2025 р.: 1) у передбачений договорами поруки порядок, спосіб та строк не виконали грошові зобов'язання перед АТ АБ «РАДАБАНК», не відшкодували замість принципала обумовлені платежі за гарантіями та не розрахувалися за комісіями; 2) не надали банку будь-яких пропозицій з приводу оплати заборгованості ні окремо, ні спільно не запропонували шляхи врегулювання понесених банком витрат та відшкодування боргу; 3) замість проведення розрахунків з банком окремі поручителі за допомогою пов'язаних юридичних осіб навпаки порушують судові справи стосовно принципала ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО» за виконання зобов'язань якого вони поручились.

З відкритих даних, що є у Єдиному державному реєстрі судових рішень нам стало відомо про наявність у проваджені господарського суду Дніпропетровської області судової справи 904/1078/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (ідентифікаційний код 43409145) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (ідентифікаційний код 41647355) про стягнення заборгованості за договором поставки залізобетонних виробів №17 від 22.02.2024 у загальному розмірі 38 832 189,21 грн., підготовче засідання за якою призначено на 02.06.2025 о 12:30 год.

Також у Єдиному державному реєстрі судових рішень є інформація про процесуальні дії у кримінальному провадженні № 42024110000000031 від 18.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. У описових частинах ухвал ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції», який є позивачем у справі 904/1078/25, та ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ», яке є поручителем ТОВ «КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО», згадуються як пов'язані між собою особи.

За результатами розгляду заяви АТ «АБ «РАДАБАНК» про забезпечення позову, місцевим господарським судом постановлено ухвалу від 16.06.2025, якою задоволено заяву про забезпечення позову, яка і є предметом апеляційного оскарження.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №905/491/19).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів Відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог Позивача.

Згідно зі ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України як гарантії ефективності задоволення вимог Позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими Позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони Відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №914/649/20, від 16.05.2023 у справі №910/2281/22).

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Предметом майбутнього позову є стягнення з поручителів: ТОВ "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", ОСОБА_5 , ТОВ "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" та ТОВ "ДІЯПРУДА" заборгованості за Генеральним договором про надання банківських гарантій №17324/15Г/0 від 23.08.2024р. у розмірі 54 601 854,43грн. (підписаного з обох сторін) та за Договорами поруки №№17324/15Г/0-П1 від 23.08.2024р., №17324/15Г/0-П2 від 23.08.2024р., №17324/15Г/0-П3 від 23.08.2024р. (підписаних гарантом, кожним поручителем та принципалом).

Тобто, предметом позову є вимога майнового характеру.

Доводи скаржників про те, що позивач не довів існування реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить / унеможливить виконання рішення, у разі задоволення позову, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 виклала позицію, відповідно до якої у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічні висновки викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, у постановах Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 14.10.2025 у справі №916/5177/24.

У контексті доводів апеляційних скарг відповідачів про те, що судом першої інстанції не було досліджено договір про надання банківських гарантій, договори поруки, не встановлено обставин виникнення зобов'язань у відповідачів за цими договорами, обсяг зобов'язань поручителів за договорами поруки тощо, судова колегія зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Таким чином, питання, пов'язані з безпідставністю (на думку скаржників) позову, можливо вирішити лише за результатами розгляду справи по суті, а не в порядку вжиття заходів забезпечення позову.

Стосовно аргументів відповідачів про те, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо вартості майна, на яке вимагається накладення арешту, що унеможливлює встановлення співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, колегія суддів ураховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18, згідно з яким обов'язкового з'ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно порушення її права на вільне користування та розпорядження часткою майна та грошових коштів її чоловіка ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та які є спільною сумісною власністю подружжя, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, з огляду на таке.

Так, згідно із статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція статті 60 Сімейного кодексу України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частина четверта статті 65 СК України).

Частинами першою, другою статті 73 СК України передбачено, що за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові від 07 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що норма частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

При цьому очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б допускало можливість для одного із співвласників в спільній сумісній власності вимагати зняття арешту із неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.

КЦС ВС у постанові від 05 жовтня 2023 року у справі № 445/1142/19 погодився з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про скасування арешту з частки в майні, оскільки така вимога не є належним способом захисту.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що частка ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя виділена в натурі, а також ураховуючи, що зняття арешту із частки в спільній сумісній власності не відповідає належному способу захисту, колегія суддів висновує про необґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині скасування арешту майна та грошових коштів, що належать ОСОБА_1 , з підстав віднесення їх до спільної сумісної власності подружжя.

Водночас, апеляційний господарський суд констатує, що доводи апелянтів про те, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову, а також про те, що судом першої інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали господарського суду про забезпечення позову.

Так, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 викладено висновок, що накладення арешту як на кошти, так і на усе рухоме і нерухоме майно відповідача, причому окремо на те, і на інше, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить наведеним вище вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає наявними підстави для зміни оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, оскільки останньою було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна без його обмеження ціною позову, а арешт на грошові кошти відповідачів було накладено, дублюючи загальну ціну позову, стосовно кожного з відповідачів окремо.

У контексті доводів апеляційної скарги ТОВ «Криворізьке Променерго» апеляційний господарський суд зазначає, що накладення арешту на майно та грошові кошти не забороняє відповідачу-1 як власнику володіти та користуватися нерухомим майном та основними засобами. Крім того, відповідач-1 не надав доказів, які б свідчили про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно, в межах суми позовних вимог, утруднює або блокує його господарську діяльність. Заходи забезпечення позову застосовуються виключно в межах суми позовних вимог, що є співмірним та адекватним заходом. Вони не позбавляють відповідача-1 права власності на майно, а лише тимчасово обмежують можливість ним розпоряджатися, що повністю відповідає меті забезпечення позову та забезпечує баланс інтересів сторін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене та встановлену необхідність накладення арешту майна та грошових коштів відповідачів лише у межах предмета (суми) позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг та зміни ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі №904/2755/25.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 у справі № 904/2755/25 - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Заяву Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешти на:

- виробничий будинок, опис об'єкта: адміністративне управління А-2, майстерня-кузня Б-1, будинок тракториста В-1, павільйон Г-1, павільйон Д-1, вбиральня Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1382466212218, які знаходяться на земельній ділянці площею 1,9 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0798, адреса АДРЕСА_1 , право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), номер запису про право власності 30375877,

- єдиний майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1732338612110, за адресою АДРЕСА_3 , право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), номер запису про право власності 32681618,

- земельну ділянку площею 0,0481 га, кадастровий номер 1211000000:08:452:0009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1550332912110, адреса АДРЕСА_3 , право власності на яку належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 26266372,

- житловий будинок, загальною площею 86,6 кв.м., житловою площею 28 кв.м. опис об'єкта: літ. А-1 житловий будинок, літ. Б літня кухня, літ. В - гараж, літ. Г вбиральня, №1-2 огорожа, замощення ІІ, водоколонка І, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1558399312110, адреса АДРЕСА_3 , право власності на який належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 26259808,

- грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО" (53004, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, 3Б, ЄДРПОУ 41647355) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах,

- грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах,

- грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, код ЄДРПОУ 42824510), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, код ЄДРПОУ 42824510) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах,

- грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах,

у межах суми позову 54 601 854,43 гривні (п'ятдесят чотири мільйони шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 43 копійки).

Стягувач: Акціонерне товариство "Акціонерний банк "РАДАБАНК", 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд.5, код ЄДРПОУ 21322127

Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЗЬКЕ ПРОМЕНЕРГО", 53003, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647355

Боржник-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЯПРУДА", 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Староярмаркова, буд. 35, код ЄДРПОУ 00193772

Боржник-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ", 01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 226, код ЄДРПОУ 42824510

Боржник-4: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1

Постанова є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" може бути пред'явлена до виконання у строк до 05.11.2028.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення - 05.11.2025.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 17.11.2025

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Попередній документ

131818277

Наступний документ

131818279

Інформація про рішення:

№ рішення:	131818278
№ справи:	904/2755/25
Дата рішення:	05.11.2025
Дата публікації:	18.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (06.10.2025)
Дата надходження:	07.07.2025
Предмет позову:	забезпечення позову до подачі позовної заяви

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

12.06.2025 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області
16.06.2025 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
05.11.2025 09:30	Центральний апеляційний господарський суд