17 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/788/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тихий П.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Великанової Тетяни Іванівни (вх.№1750П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області області від 15.07.2025
у справі №917/788/25 (суддя О.В. Ківшик, повний текст рішення підписано 15.07.2025)
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава
до Фізичної особи - підприємця Великанової Тетяни Іванівни, с.Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область
про стягнення 89.840,35 грн
Позивач, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Великанової Тетяни Іванівни про стягнення 89.840,35 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов Індивідуального Договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з яких: 77.380,00 грн основна заборгованість за період з 01.11.2022 по 31.12.2024, 267,96 грн пеня, 2.693,37 грн 3% річних та 9.498,95 грн інфляційні втрати. Позовні вимоги у справі №917/788/25 обґрунтовані тим, що ФОП Великанова як власник нежитлового приміщення, приєднаного до внутрішньобудинкової системи опалення, не сплачувала вартість послуг з постачання теплової енергії, наданих за умовами публічного індивідуального договору приєднання, який відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вважається укладеним і підлягає виконанню. Правовими підставами позову зазначено ст.526, 625 Цивільного кодексу України та ст.193, 222 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ФОП Великанової Тетяни Іванівни на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 77.380,07 грн основного боргу; 267,96 грн пені; 2.693,37 грн 3% річних; 9.498,95 грн інфляційних втрат та 2.422,40 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач - ФОП Великанова Тетяна Іванівна, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 по справі №917/788/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Полтавського ОКВП теплового господарства "Полтаватеплоенерго до Фізичної особи-підприємця Великанової Тетяни Іванівни про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно дійшовши висновку про наявність між сторонами договірних відносин та обов'язку відповідача сплачувати за послугу з постачання теплової енергії;
- суд помилково визнав укладеним індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, оскільки між сторонами відсутня підписана заява-приєднання, а відповідач не здійснювала оплату рахунків і не отримувала послугу, що, на думку апелянта, виключає факт акцептування такого договору;
- судом не враховано, що нежитлове приміщення за адресою вул. Університетська 17/2 у м.Кременчуці відключене від системи опалення, що підтверджується актами пломбування запірної арматури від 2015 року, складеними ПАТ «Полтаваобленерго», та листуванням сторін;
- позивач не довів наявності приладу комерційного обліку теплової енергії, через який здійснювався облік споживання тепла у спірному об'єкті, а також не підтвердив надання послуг належними документами (актами, показниками вузлів обліку тощо);
- суд безпідставно не врахував відмову відповідача від укладення нового договору та її письмові звернення про відсутність постачання теплової енергії й вимогу зафіксувати факт відключення;
- типовий публічний договір приєднання, розміщений на сайті позивача, на думку апелянта, є договором для побутових споживачів, тому не може поширюватися на відносини з фізичною особою-підприємцем, яка користується нежитловим приміщенням у господарській діяльності;
- на переконання апелянта, у справі відсутні належні докази фактичного надання послуг і виникнення у відповідача зобов'язання зі сплати вартості теплової енергії, тому рішення підлягає скасуванню як таке, що ухвалене без повного з'ясування обставин та з порушенням норм матеріального права.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тихий П.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 витребувано матеріали справи №917/788/25 з Господарського суду Полтавської області. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Великанової Тетяни Іванівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 у справі №917/788/25 до надходження матеріалів справи.
29.08.2025 матеріали справи №917/788/25 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду на вимогу ухвали.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, в зв'язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі.
Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Великанової Тетяни Іванівни; встановлено строк до 07.10.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 07.10.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку письмового провадження без виклику представників сторін.
24.09.2025 в межах встановленого судом строку, через систему “Електронний суд» від Полтавського ОКВП теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11360), в якому позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач посилається на такі обставини:
- між сторонами існують договірні правовідносини в силу ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; на офіційному вебсайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було опубліковано типовий індивідуальний договір від 01.12.2021, що відповідає вимогам постанови КМУ №830, а отже, вважається укладеним із усіма власниками приміщень у відповідному будинку, у тому числі з ФОП Великановою;
- факт отримання послуги відповідачем підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія, актами перевірки системи теплопостачання будинку по вул.Університетській, 17/2 у м.Кременчуці, актами зняття показників комерційного приладу обліку, свідоцтвом про його повірку, а також розрахунками спожитої теплової енергії та нарахувань відповідно до Методики №315;
- відключення або пломбування запірної арматури в окремому приміщенні не є повним від'єднанням від мереж централізованого опалення, а тому не звільняє власника від обов'язку брати участь у розподілі витрат на опалення спільного майна будинку згідно з п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії та Методикою №315;
- відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відповідач, як власник нежитлового приміщення, є співвласником спільного майна будинку та зобов'язаний сплачувати витрати, пов'язані з утриманням і опаленням спільних частин будівлі;
- доводи апелянта про відсутність фактичного постачання послуг та відсутність договору є безпідставними та суперечать чинному законодавству, що регламентує укладення публічних індивідуальних договорів і порядок розподілу теплової енергії між споживачами.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» є суб'єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.
Як свідчать матеріали справи, основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м.Полтави та районів Полтавської області, зокрема в м.Кременчук.
ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» забезпечує послугою з постачання теплової енергії житловий багатоквартирний будинок №17/2 по вулиці Університетській (Першотравневій) у місті Кременчуці, в якому розташоване нежитлове приміщення площею 78,3 кв.м, власником якого є фізична особа-підприємець Великанова Тетяна Іванівна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З 01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 та №1023, якими внесено зміни до нормативного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг і затверджено типові індивідуальні публічні договори приєднання:
- постанова №1022 - внесла зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830, і передбачила типову форму індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії;
- постанова №1023 - внесла аналогічні зміни до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182, затвердивши типову форму індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначили модель договірних відносин і не уклали з виконавцем комунальної послуги окремий договір, з ними вважається укладеним індивідуальний договір про надання відповідної послуги, що має характер публічного договору приєднання.
На виконання зазначених нормативних приписів ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» 01.12.2021 оприлюднило на своєму офіційному веб-сайті текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та порядок приєднання споживачів. Такий договір вважається укладеним після спливу 30 днів із дня оприлюднення, якщо протягом цього строку співвласники не обрали іншу модель договірних відносин і не уклали інший договір з виконавцем послуги.
Багатоквартирний житловий будинок №17/2 по вулиці Університетській (Першотравневій) в місті Кременчуці, у якому розташоване нежитлове приміщення відповідача, у спірний період був підключений до системи централізованого теплопостачання, що перебуває на обслуговуванні ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго».
Факт подачі та припинення подачі теплоносія протягом опалювальних сезонів 2022/2023 та 2023/2024 років підтверджено низкою актів, складених комісією за участю представників позивача. Так, корінцем наряду №271 від 06.11.2022 зафіксовано початок подачі теплоносія в будинок №17/2 під час опалювального сезону 2022/2023 року, а актом перевірки системи теплопостачання від 31.03.2023 - припинення подачі у зв'язку із завершенням цього сезону. Актом перевірки системи теплопостачання №1424 від 30.10.2023 та актом підключення №1475 від 31.10.2023 задокументовано початок подачі теплоносія в опалювальному сезоні 2023/2024 року, а актом перевірки №1739 від 28.03.2024 - припинення подачі теплоносія у зв'язку із його завершенням.
Нежитлове приміщення відповідача площею 78,3 кв. м, розташоване у житловому будинку за адресою: м.Кременчук, вул.Університетська, 17/2, технічно приєднане до внутрішньобудинкової системи опалення, що підтверджується долученими позивачем актами перевірки, актами зняття показників комерційного приладу обліку та свідоцтвом про його повірку. Облік теплової енергії у спірний період здійснювався за показниками вузла комерційного обліку, встановленого у будинку, а розподіл теплової енергії між споживачами виконувався відповідно до Методики №315.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надало розрахунок заборгованості та нарахувань за опалювальні сезони 2022/2023 і 2023/2024 років, а також копії рахунків, виставлених ФОП Великановій Т.І. за надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 77.380,07 грн основного боргу з відповідними нарахуваннями штрафних санкцій.
У даних правовідносинах індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії застосовується з 01.12.2021; за внутрішнім обліком виконавця йому присвоєно №4550. Згідно з п.1 договору він є публічним договором приєднання, укладеним з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України і таким, що визначає порядок та умови надання послуги; за п. 2 договір набуває чинності через 30 днів від моменту його оприлюднення на офіційному веб-сайті виконавця; відповідно до п.4 фактом приєднання є вчинення споживачем дій, що свідчать про акцепт умов (зокрема, подання заяви-приєднання, оплата рахунку або фактичне отримання послуги).
Іншими умовами Індивідуального Договору визначено таке:
- виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії належної якості та в обсязі, що відповідає тепловому навантаженню будинку, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу у строки та на умовах, передбачених договором. Обсяг спожитої послуги визначається як частина теплової енергії, спожитої у будинку, розподілена відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (п. 5 Індивідуального Договору);
- обсяг споживання складається з трьох складових:
теплової енергії, що витрачається безпосередньо на опалення приміщення споживача;
частки теплової енергії на загальнобудинкові потреби (опалення місць загального користування і допоміжних приміщень);
теплової енергії, необхідної для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;
Частка на загальнобудинкові потреби розподіляється також на власників приміщень із індивідуальним опаленням (п. 5 Індивідуального Договору);
- обсяг спожитої у будинку теплової енергії визначається за показаннями приладів комерційного обліку, а у разі їх відсутності - розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (п.11 Індивідуального Договору);
- зняття показань приладів обліку теплової енергії здійснює виконавець щомісяця (п.17);
Повірка засобів вимірювальної техніки, які входять до складу вузла обліку, здійснюється відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою КМУ від 08.07.2015 №474 (п.19 Індивідуального Договору);
- споживач сплачує виконавцю єдиною сумою, що включає:
плату за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (у редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022), та Методики розподілу;
плату за абонентське обслуговування у розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного, встановленого КМУ (п.30 Індивідуального Договору);
- у разі застосування двоставкового тарифу плата за послугу складається із двох частин: умовно-змінної (нараховується протягом опалювального періоду) та умовно-постійної (нараховується протягом року) (п.30 Індивідуального Договору);
- вартістю послуги є тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на її виробництво, транспортування та постачання; інформація про діючі тарифи розміщується на офіційному сайті підприємства. У разі зміни тарифу новий розмір застосовується автоматично з моменту набрання ним чинності без додаткового погодження сторін. Виконавець повідомляє споживача про зміну тарифу протягом 15 днів із дати введення його в дію (пп. 30, 31 Індивідуального Договору);
- розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць; абонентська плата нараховується щомісяця, а при двоставковому тарифі умовно-постійна частина також нараховується щомісячно (п. 32 Індивідуального Договору);
- виконавець формує та надає рахунок на оплату не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати; рахунок надається у паперовій формі, а за згодою споживача - в електронній (п. 33 Індивідуального Договору);
- споживач здійснює оплату щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, який є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Індивідуального Договору);
- індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 4550 набуває чинності з дати його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» - та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.12.2021 року, і діє в частині постачання теплової енергії (опалення) до 31.12.2022 року (згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від нього, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (пп. 51, 52, 55 Індивідуального договору).
У спірний період застосовувалися тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради, відомості про які є загальнодоступними і оприлюднені на офіційному сайті Полтавської обласної ради та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у розділі «Тарифи» (підрозділ - «для потреб інших споживачів»):
- №477 від 30.09.2022;
- №669 від 28.07.2023;
- №687 від 26.09.2023;
- №854 від 30.08.2024.
Нежитлове приміщення ФОП Великанової Т.І. площею 78,3 кв.м, розташоване у житловому будинку №17/2 по вул.Університетській у місті Кременчуці, підключене до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення; будинок обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ). Індивідуального (приміщеневого) приладу обліку у відповідача немає. Облік та розподіл здійснювалися на підставі показань будинкового ВКО відповідно до Методики №315.
За таких умов обсяг послуги, віднесений на приміщення відповідача, визначався відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика №315).
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» застосовує зазначену Методику з 01.12.2021 на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 (у редакції постанови №1022 від 08.09.2021).
Загальний місячний обсяг теплової енергії, спожитий будинком №17/2 по вул.Університетській у м.Кременчуці, фіксується комерційним вузлом обліку й розподіляється між усіма споживачами будівлі - як житловими, так і нежитловими приміщеннями (у тому числі тими, що мають індивідуальне опалення або окремі входи) - за правилами Методики №315.
Починаючи з 01.11.2022, відповідно до Методики, загальний обсяг теплової енергії поділяється на дві частини:
- на загальнобудинкові потреби - опалення місць загального користування, допоміжних приміщень і забезпечення роботи внутрішньобудинкових систем (за спрощеним підходом - 25% від загального обсягу будинку), що розподіляються між усіма співвласниками пропорційно площам їхніх приміщень;
- на індивідуальне опалення приміщень, яке далі розподіляється пропорційно опалюваним площам приміщень, підключених до системи централізованого опалення.
З огляду на відсутність індивідуального приладу обліку у відповідача, нарахування за її приміщення складалися з двох компонентів - частки загальнобудинкових потреб (25%) та частки індивідуального опалення, обчислених і розподілених за Методикою №315 із застосуванням чинних тарифів, установлених рішеннями Полтавської обласної ради.
Вважаючи, що ФОП Великанова Т.І. споживала теплову енергію на підставі індивідуального публічного договору №4550, але не виконала обов'язку щодо своєчасної оплати, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача 77.380,07 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.04.2024, а також нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд, задовольняючи позов, виходив із установлених доказами обставин фактичного надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії та належності проведених розрахунків. Суд установив, що нежитлове приміщення ФОП Великанової Т.І. площею 78,3 кв.м, розташоване у житловому будинку №17/2 по вул. Університетській у м. Кременчуці, підключене до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, будинок обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії, а індивідуальний прилад обліку у приміщенні відсутній. У зв'язку з цим обсяг спожитої теплової енергії визначено та розподілено відповідно до Методики №315, із врахуванням частки на загальнобудинкові потреби та тарифів, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023 та №687 від 26.09.2023. Суд зазначив, що між сторонами фактично виникли відносини за індивідуальним публічним договором приєднання №4550, оприлюдненим позивачем 01.12.2021, який вважається укладеним відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Подані позивачем розрахунок вартості теплової енергії та рахунки на загальну суму 77.380,07 грн суд визнав належними доказами розміру заборгованості; відповідач доказів її сплати або документального спростування нарахувань не надав. Суд також визнав правомірним нарахування позивачем пенї, 3% річних та інфляційних втрат, передбачених умовами індивідуального договору та статтею 625 ЦК України, і дійшов висновку про наявність простроченого грошового зобов'язання, правильність визначення обсягу та вартості послуги і підставність заявлених до стягнення сум.
Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом спору у цій справі є вимога ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення з ФОП Великанової Т.І. вартості наданих послуг з постачання теплової енергії на підставі індивідуального публічного договору приєднання, що набрав чинності 01.12.2021.
Відповідно до статей 626- 628, 630, 633, 634, 638 Цивільного кодексу України, договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків. Публічним є договір, в якому підприємець бере на себе обов'язок надавати послуги кожному, хто звернеться, на однакових умовах, без можливості індивідуальної зміни змісту. Договір приєднання - це договір, умови якого встановлені однією стороною і приймаються іншою без права їх коригування.
Правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, який визначає організаційні та господарські засади надання і споживання комунальних послуг. Відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону, законодавство у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з цього Закону, актів цивільного та житлового законодавства, а також нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
На виконання цих приписів постановою КМУ від 21.08.2019 №830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори, а постановами КМУ від 08.09.2021 №1022 та №1023 - їх оновлені редакції (типові індивідуальні публічні договори приєднання).
Згідно з ч.5 ст.13 Закону №2189-VIII, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначили модель договірних відносин та не уклали окремого договору, з кожним із них вважається укладеним індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання. Такий договір набирає чинності через 30 днів з дня його оприлюднення на офіційному вебсайті виконавця або органу місцевого самоврядування.
Фактом приєднання є вчинення споживачем дій, що свідчать про прийняття умов договору - зокрема, отримання послуги або оплата рахунку.
Відповідно до п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою №830, послуга надається виключно на договірних засадах; договір укладається на основі типових умов, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Положення Закону №2189-VIII передбачають, що раніше укладені договори залишаються чинними до моменту укладення нових за визначеною моделлю. Якщо співвласники не обрали модель договірних відносин, виконавець зобов'язаний ініціювати укладення індивідуальних договорів напряму з кожним споживачем.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23, де наголошено, що відсутність волевиявлення співвласників будинку не звільняє їх від обов'язку оплачувати отримані комунальні послуги за умовами публічного договору приєднання.
Розміщення позивачем на своєму офіційному вебсайті тексту типового договору та форми заяви-приєднання відповідає вимогам законодавства і є офертою, яка підлягає акцептування споживачем.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач протягом 30 днів з моменту опублікування такої оферти не скористався правом вибору іншої моделі договірних відносин, чим висловив мовчазну згоду на укладення індивідуального договору відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Факт отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії підтверджено належними доказами, зокрема показами засобів обліку, актами перевірок, рішеннями органів місцевого самоврядування, документами щодо підключення системи теплопостачання, а тому відсутність письмового договору не впливає на обов'язок відповідача оплатити фактично спожиту теплову енергію.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про укладення між сторонами індивідуального договору в силу закону є правильним, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності договірних зобов'язань між сторонами - безпідставними.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що між сторонами відсутній укладений договір про надання послуг з постачання теплової енергії, а тому у неї не виникло обов'язку щодо оплати спожитої теплової енергії. Проте такі доводи не підтверджені належними доказами. Відповідач не надав жодних документів, які б свідчили про укладення договору в інший спосіб або на інших умовах, ніж передбачено індивідуальним публічним договором приєднання №4550, оприлюдненим на офіційному вебсайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Водночас Великанова Т.І. не спростувала того, що саме це підприємство є єдиним виконавцем послуг з постачання теплової енергії у житловому будинку №17/2 по вул.Університетській у м.Кременчуці, де розташоване її нежитлове приміщення, у спірний період з листопада 2022 року по квітень 2024 року.
Доводи апелянта про те, що типовий індивідуальний договір, розміщений на сайті позивача, нібито призначений лише для побутових споживачів, є помилковими. Відповідно до п.3, п.5 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830, дія індивідуального договору поширюється на всіх споживачів - як побутових, так і непобутових (у тому числі фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб), які отримують послугу з постачання теплової енергії. Отже, фізична особа-підприємець Великанова Т.І., яка є власником нежитлового приміщення, користується послугою саме як споживач-непобутовик, а тому на неї поширюються умови публічного індивідуального договору приєднання №4550.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази фактичного надання позивачем послуг з постачання теплової енергії, зокрема: акти перевірки та підключення системи теплопостачання за опалювальні сезони 2022/2023 і 2023/2024 років; акти зняття показників будинкового вузла комерційного обліку; документи щодо технічного стану та прийняття вузла обліку на абонентський облік; рішення органів місцевого самоврядування про початок і завершення опалювального сезону в м. Кременчуці.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення ФОП Великанової Т.І. надавалися позивачем на підставі укладеного в силу закону індивідуального публічного договору, умови якого були публічно розміщені на вебсайті підприємства.
Доводи апеляційної скарги про відсутність договірних зобов'язань є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо виникнення у відповідача обов'язку оплатити вартість фактично отриманих послуг.
Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність фактичного споживання теплової енергії у спірний період колегія суддів зазначає таке.
Посилання апелянта на її письмові звернення про відсутність постачання теплової енергії та вимоги зафіксувати факт відключення не підтверджують фактичного припинення подачі теплоносія. Жодних актів про від'єднання приміщення від внутрішньобудинкової системи опалення матеріали справи не містять. Відмова відповідача від підписання нового письмового договору не звільняє її від обов'язку оплатити фактично спожиту теплову енергію, оскільки індивідуальний договір приєднання діє в силу закону (ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
В той же час, як вже було досліджено, - нежитлове приміщення відповідача розташоване у житловому будинку №17/2 по вул.Університетській у місті Кременчуці, який є об'єктом централізованого теплопостачання, що забезпечується ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Надходження теплової енергії до цього будинку здійснюється для підтримання нормативного температурного режиму у всіх приміщеннях - як житлових, так і нежитлових - незалежно від наявності у конкретному приміщенні приладів опалення чи фактичного використання його власником. Теплова енергія передається через конструктивні елементи будинку та внутрішньобудинкові комунікації, що унеможливлює повне відокремлення окремих приміщень від системи опалення.
Факт подачі теплоносія до будинку підтверджується належними доказами, а саме:
- корінцем наряду №271 від 06.11.2022 (початок опалювального сезону 2022/2023),
- актом перевірки системи теплопостачання від 31.03.2023 (завершення сезону 2022/2023),
- актами перевірки №1424 від 30.10.2023 та підключення №1475 від 31.10.2023 (початок сезону 2023/2024),
- актом перевірки №1739 від 28.03.2024 (завершення сезону 2023/2024),
а також долученими актами технічного стану й показань будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії.
Нежитлове приміщення відповідача технічно приєднане до внутрішньобудинкової системи опалення, тому належить до споживачів теплової енергії у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Посилання відповідача на відсутність фактичного споживання теплової енергії спростовуються зазначеними доказами, а також самою наявністю підключення приміщення до системи теплопостачання та обліку будинковим вузлом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що виконавець надавав послугу з постачання теплової енергії до будинку в цілому, а споживач, як власник нежитлового приміщення, зобов'язаний сплачувати пропорційну частку вартості спожитої теплової енергії, визначену за Методикою №315.
Доводи апелянта щодо ненадання рахунків або актів приймання-передачі послуг не впливають на наявність грошового зобов'язання. Як правильно зазначив суд першої інстанції, обов'язок споживача оплатити послугу виникає з моменту її фактичного надання на підставі укладеного договору, а не з моменту отримання рахунку, тому ненадання рахунку не звільняє від оплати.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, її неповного обсягу або неналежної якості.
З огляду на підтверджений факт подачі теплоносія до будинку у період з листопада 2022 року по квітень 2024 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність у відповідача заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
З огляду на доводи апеляційної скарги щодо неправомірності нарахувань та перевіривши висновки місцевого суду в цій частині, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та відхиляє відповідні аргументи апелянта з таких підстав.
Як уже встановлено, об'єкт відповідача - нежитлове приміщення у житловому будинку №17/2 по вул. Університетській у місті Кременчуці - підключений до централізованої системи опалення; будинок обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО), а індивідуальний прилад обліку у приміщенні відповідача відсутній.
Відтак обсяг теплової енергії будинку визначався за показаннями ВКО і розподілявся між усіма споживачами будівлі відповідно до Методики №315, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018: згідно з розд. II та п.8, 12 розд. IV Методики частка на загальнобудинкові потреби визначається у розмірі 25% від загального обсягу теплової енергії будинку та розподіляється пропорційно опалюваним площам, а решта обсягу відноситься на приміщення, підключені до системи централізованого опалення, також пропорційно площі.
Зняття показань ВКО здійснюється щомісячно, що відповідає умовам індивідуального договору (зокрема п.17) і підтверджує регулярність обліку.
Саме цей алгоритм позивач і застосував: нарахування за період з 01.11.2022 по 30.04.2024 виконано від будинкового ВКО з розподілом за Методикою №315, урахуванням площі приміщення відповідача та віднесенням відповідної частки на загальнобудинкові потреби.
Апелянт не подав жодного контррозрахунку, не довів помилок у вихідних даних (площах, обсягах за показаннями ВКО) чи у самому алгоритмі Методики, а також не надав доказів, які б спростовували щомісячний облік і факт подачі теплоносія у відповідні опалювальні сезони.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про неправомірність нарахувань є необґрунтованими, тоді як висновок суду першої інстанції про правомірність проведених розрахунків та застосування Методики №315 є вірним і підлягає залишенню без змін.
Щодо правомірності застосування до відповідача двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії №4550, укладеного між сторонами в силу закону та розміщеного на офіційному вебсайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», плата за послугу складається з умовно-змінної та умовно-постійної частин тарифу, а також плати за абонентське обслуговування. Така структура тарифу прямо передбачена Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (у редакції постанови №1022 від 08.09.2021), і застосовується до всіх споживачів відповідної категорії без необхідності індивідуального погодження.
Протягом спірного періоду з 01.11.2022 по 30.04.2024 тарифи на теплову енергію для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлювалися рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023 та №687 від 26.09.2023, а рішення №854 від 30.08.2024 було прийняте вже після завершення спірного періоду.
Зазначені рішення є чинними, не оскаржувалися у судовому порядку та є обов'язковими для виконання підприємством. Інформація про відповідні тарифи оприлюднена на офіційних вебресурсах Полтавської обласної ради та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» і є відкритою для необмеженого кола споживачів.
Позивач, як ліцензований виконавець послуг, зобов'язаний постачати теплову енергію виключно за тарифами, встановленими уповноваженим органом. Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження щодо встановлення тарифів належать до виключної компетенції Полтавської обласної ради, яка є засновником підприємства.
Повноваження щодо встановлення тарифів у виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відсутні.
Таким чином, застосування позивачем саме двоставкового тарифу є законним і обов'язковим, а доводи відповідача про необхідність його індивідуального погодження не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Крім того, твердження апелянта про ненадання рахунків чи актів приймання-передачі не мають правового значення для вирішення спору. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, обов'язок сплатити грошове зобов'язання виникає з моменту фактичного надання послуги відповідно до умов договору, а не з моменту отримання рахунку чи підписання акту.
Як слушно зазначив суд першої інстанції, рахунок має інформаційний характер і не є первинним документом, що засвідчує факт господарської операції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №920/1343/21, де зазначено, що ненадання рахунку або непідписання акту не є підставою для звільнення споживача від оплати фактично отриманої послуги, оскільки не є відкладальною умовою (ст.212 ЦК України) і не свідчить про прострочення кредитора (ст.613 ЦК України).
Також, відповідно до постанови Верховного Суду від 22.08.2023 у справі №910/14570/21, факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими належними доказами, що свідчать про її реальність.
Враховуючи встановлені судом обставини фактичного надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії у період з 01.11.2022 по 30.04.2024, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування двоставкового тарифу, а також щодо ненадання рахунків та актів - є безпідставними і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги у сукупності з матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність нарахувань та правову обґрунтованість позовних вимог.
Позивач діяв у межах чинного законодавства, застосувавши до відповідача затверджений двоставковий тариф, установлений рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023 та №687 від 26.09.2023 (а рішення №854 від 30.08.2024 прийняте вже після спірного періоду).
Розрахунок вартості фактично спожитої теплової енергії здійснено відповідно до Методики №315, з урахуванням площі нежитлового приміщення відповідача (78,3 кв.м), частки на загальнобудинкові потреби та даних будинкового вузла комерційного обліку.
Матеріалами справи підтверджується, що за період з 01.11.2022 по 30.04.2024 позивач правомірно виставив відповідачу рахунки за надані послуги з постачання теплової енергії на загальну суму.77 380,07 грн, яка включає вартість спожитої теплової енергії за відповідними тарифами.
Доказів сплати цієї заборгованості відповідач суду не надав, як і не подав жодних належних доказів неправомірності розрахунків чи помилок у визначенні обсягів споживання.
Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлені строки, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.
З моменту приєднання до індивідуального публічного договору між сторонами виникли господарсько-договірні правовідносини, у межах яких відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати фактично надані послуги.
Колегія суддів зазначає, що позивач надав суду повний комплекс належних доказів: розрахунок заборгованості, копії рахунків, акти перевірки системи теплопостачання, документи щодо функціонування будинкового вузла обліку, а також рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів.
Ці матеріали підтверджують факт реального надання послуг ФОП Великановій Т.І. у межах спірного періоду та виникнення у неї грошового зобов'язання щодо оплати їх вартості.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність у ФОП Великанової Тетяни Іванівни заборгованості перед ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є законним і обґрунтованим, а нарахована до сплати сума відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за індивідуальним договором є підставою для застосування передбачених законом та договором наслідків - стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних як способів захисту майнового інтересу кредитора (статті 610, 611, 625 Цивільного кодексу України).
Ці нарахування мають компенсаторний, а не штрафний характер і здійснюються незалежно від вини боржника.
Позивач обґрунтував вимоги щодо стягнення 2.693,37 грн - 3% річних (за період з 01.05.2023 по 30.04.2024) та 9.498,95 грн - інфляційних втрат (за період з травня 2023 по квітень 2024 року) відповідними розрахунками, що містяться в матеріалах справи. Колегія суддів перевірила їх і визнала арифметично та методологічно правильними.
Крім того, умовами індивідуального договору №4550 передбачена пеня у разі прострочення оплати; така відповідальність відповідає вимогам статей 546, 549 ЦК України.
Позивач заявив до стягнення 267,96 грн пені за період з 01.03.2024 по 30.04.2024, і перевіркою суду арифметична правильність цих розрахунків та відповідність умовам договору підтверджені; підстав для їх відхилення не встановлено.
Відповідач не подав контррозрахунку заявлених сум, не навів заперечень щодо арифметики чи періодів нарахувань (ч.4 ст.165, ст.161 ГПК України), що свідчить про відсутність спростування наведених позивачем розрахунків.
Відтак заявлені до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеня є правомірними.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 у справі №917/788/25 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Великанової Тетяни Іванівни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 у справі №917/788/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова складена 17.11.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя П.В. Тихий