вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Справа№ 910/4205/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.11.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025
(повний текст рішення суду складено 01.09.2025)
у справі № 910/4205/25 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд"
до Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум"
про стягнення 688 105,11 грн., -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" (відповідач) про стягнення 688 105,11 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що грошові кошти у розмірі 688 105,11 грн. утримуються відповідачем без достатніх правових підстав, тому підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4205/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста від 12.06.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/4205/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25 позов задоволено. Стягнуто з Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" 688 105,11 грн. основної заборгованості та 10 327,58 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено, що грошові кошти у розмірі 688 105,11 грн. перераховано позивачем на виконання пунктів 1.6.-1.9. договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, доказів повернення відповідачем спірної суми коштів чи надання обумовлених договором послуг матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу сплачених ним коштів у розмірі688 105,11 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25, 18.09.2025 Консорціум "Будівельно-дорожній консорціум" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25 та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що позивачем порушено строки виконання робіт, не надано виконавчої та проектно-кошторисної документації, у зв'язку з чим Консорціумом застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від оплати вартості робіт. Враховуючи, що саме дії позивача призвели до порушення договірних зобов'язань, тому позовні вимоги про стягнення 688 105,11 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 матеріали апеляційної скарги Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" у справі № 910/4205/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2025 апеляційну скаргу Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
03.10.2025 Консорціум "Будівельно-дорожній консорціум" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 у зв'язку з відстороненням судді Кропивної Л.В. від здійснення правосуддя для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги в межах справи № 910/4205/25 призначено повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 матеріали апеляційної скарги Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" у справі № 910/4205/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4205/25 за апеляційною скаргою Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 та призначено розгляд справи на 13.11.2025.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" слід задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25 скасувати, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 27.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" (надалі - позивач, субпідрядник) та Консорціумом "Будівельно-дорожній консорціум" (надалі - відповідач, генпідрядник) укладено договір субпідряду про закупівлю робіт № РС-2023-СУБ "Реконструкція залізничного вокзалу та привокзальної площі в м. Тростянець, Охтирського району, Сумської області" КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель) (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник зобов'язується у відповідності закупівлі та проектної документації власними силами та/або залученими силами виконати роботи за адресою: Сумська область, місто Тростянець, площа 40-ї Армії, а генпідрядник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.
В п. 1.6. договору визначено, що для забезпечення належного виконання субпідрядником зобов'язань за договором генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику, а субпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити наступні послуги: координація матеріально-технічного постачання; контроль за виконанням плану фінансування будівництва об'єкта; координація діяльності підрядника та робіт, що ним виконуються на будівельному майданчику; здійснення контролю за ходом, якістю та вартістю виконання робіт підрядника по будівництву об'єкту.
Відповідно до п. 1.7. договору факт надання генпідрядником послуг підряднику засвідчується відповідними актами, підписаними представниками сторін.
Згідно з п. 1.8. договору вартість послуг, передбачених пунктом 1.6. договору становить 2% від вартості виконаних субпідрядником робіт за договором.
Оплата послуг генпідрядника здійснюється субпідрядником протягом 3 (трьох) днів з дати отримання коштів від генпідрядника за виконані роботи або з дати отримання авансових платежів. Оплата послуг генпідрядника здійснюється субпідрядником після кожного отримання коштів від генпідрядника. В разі наявності заборгованості субпідрядника перед генпідрядником за послуги, передбачені пунктом 1.6. договору, платежі генпідряднику субпідряднику за виконані роботи можуть бути зупинені до здійснення субпідрядником повного розрахунку за послуги генпідрядника (п. 1.9. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору субпідрядник розпочинає виконання робіт після набрання чинності цим договором та не пізніше 2 (двох) днів з моменту отримання генпідрядником дозвільних документів, оформлених відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681. Термін виконання робіт - до 30.11.2024 (відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору).
Субпідрядник вважається належним чином повідомленим про виконання генпідрядником п. 2.1. договору через 3 (три) робочі дні з моменту розміщення відповідних відомостей про отримання дозвільних документів в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 2.5. договору строки, початок та закінчення робіт, види, послідовність та етапи їх виконання, визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.
Ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до договору) та становить 116 999 999,00 грн.
Згідно з п. 4.2.1. договору генпідрядник зобов'язаний надати субпідряднику доступ до об'єкту, передати дозвільну та проектну документацію.
Відповідно до п. 9.1. договору генпідрядник передає, а субпідрядник зобов'язується прийняти за актом прийому-передачі об'єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання чинності договором.
Згідно з п. 12.1. договору оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних "Акта приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості" (форми № КБ-2в (УПВ)) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання.
Оплата робіт здійснюється генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання (п. 12.1.2. договору).
Відповідно до п. 12.7., 12.8. договору генпідрядник має право здійснювати попередню оплату в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду. Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості", підписаних уповноваженими представниками сторін або в іншій спосіб, визначений головним розпорядником коштів.
За умовами п. 13.1., 13.2. договору роботи виконуються субпідрядником і приймаються генпідрядником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2). По мірі виконання робіт субпідрядник передає генпідряднику акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.
Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 19.1. договору).
Як зазначає позивач у позовній заяві, 27.12.2023 Консорціумом "Будівельно-дорожній консорціум" перераховано ТОВ "Сумимостобуд" попередню оплату у розмірі 35 000 000,00 грн.
28.12.2023 ТОВ "Сумимостобуд" перераховано на рахунок Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" грошові кошти в розмірі 700 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 2049 від 28.12.2023 на суму 300 000,00 грн., № 2050 від 28.12.2023 на суму 100 000,00 грн, № 2051 від 28.12.2023 на суму 300 000,00 грн., з призначенням платежу «Оплата згідно рахунку №4 від 28.12.2023р.».
Позивач стверджує, що через ненаданням відповідачем дозвільної документації на проведення будівельних робіт обумовлені договором роботи не виконувались, у зв'язку з чим 29.04.2024 ТОВ "Сумимостобуд" повернуто Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" невідпрацьований авансовий платіж на суму 34 405 255,61 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 798 від 29.04.2024.
У зв'язку не наданням послуг за договором, сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 688 105,11 грн. утримуються відповідачем без достатніх правових підстав, тому підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що правова підстава для збереження відповідачем коштів у розмірі 688 105,11 грн., перерахованих позивачем пунктів 1.6.-1.9. договору відпала, оскільки обумовлені п. 1.6. договору послуги відповідачем не надано, що є достатньою правовою підставою для стягнення з відповідача коштів у сумі 688 105,11 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна;
б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи;
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:
1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.
Як встановлено судом, 27.11.2023 між позивачем, як субпідрядником, та відповідачем, як генпідрядником, укладено договір субпідряду про закупівлю робіт № РС-2023-СУБ "Реконструкція залізничного вокзалу та привокзальної площі в м. Тростянець, Охтирського району, Сумської області" КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель), за умовами якого субпідрядник зобов'язується у відповідності закупівлі та проектної документації власними силами та/або залученими силами виконати роботи за адресою: Сумська область, місто Тростянець, площа 40-ї Армії, а генпідрядник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 1.6. договору для забезпечення належного виконання субпідрядником зобов'язань за договором генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику, а субпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити наступні послуги: координація матеріально-технічного постачання; контроль за виконанням плану фінансування будівництва об'єкта; координація діяльності підрядника та робіт, що ним виконуються на будівельному майданчику; здійснення контролю за ходом, якістю та вартістю виконання робіт підрядника по будівництву об'єкту.
Вартість послуг, передбачених пунктом 1.6. договору становить 2% від вартості виконаних субпідрядником робіт за договором (п. 1.8. договору).
Матеріали справи свідчать, що 28.12.2023 ТОВ "Сумимостобуд" перераховано на рахунок Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" грошові кошти в розмірі 700 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 2049 від 28.12.2023 на суму 300 000,00 грн., № 2050 від 28.12.2023 на суму 100 000,00 грн, № 2051 від 28.12.2023 на суму 300 000,00 грн. У призначенні платежу цих платіжних інструкцій зазначено «Оплата згідно рахунку №4 від 28.12.2023р.».
При прийнятті оскаржуваного рішення суду, судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти згідно платіжних інструкцій № 2049 від 28.12.2023, № 2050 від 28.12.2023, № 2051 від 28.12.2023 на загальну суму 700 000,00 грн. позивачем перераховано на виконання пунктів 1.6.-1.9. договору.
В даному випадку колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15, згідно яких конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише на момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду справи.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації, як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Вказане вище підтверджується судовою практикою Верховного Суду України, Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15; від 04.10.2017 у справі № 753/23725/15-ц; Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 757/4040/16-ц; від 11.09.2019 у справі № 2/13; від 25.03.2020 у справі № 522/14590/16-ц; від 24.02.2021 у справі № 644/8081/17; від 26.01.2022 у справі № 924/1338/19; від 08.02.2022 у справі № 910/16102/20; Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 161/17945/18.
Згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 03.06.2015 № 6-100цс15, від 25.02.2015 № 3-11гс15, від 24.09.2014 № 6-122цс14, в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, з огляду на наведені вище обставини та наявні в матеріалах справи фактичні дані, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" про стягнення з відповідача безпідставно утриманих коштів у розмірі 688 105,11 грн., оскільки такі кошти були перераховані позивачем на виконання пунктів 1.6.-1.9. договору, а як зазначалося судом, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору Консорціум "Будівельно-дорожній консорціум" 27.12.2023 перерахував ТОВ "Сумимостобуд" попередню оплату для закупівлі матеріалів для виконання робіт на об'єкті в загальному розмірі 35 000 000,00 грн.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст. ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження факту перерахування Консорціумом "Будівельно-дорожній консорціум" 27.12.2023 ТОВ "Сумимостобуд" попередньої оплати у розмірі 35 000 000,00 грн.
Також згідно з вимогами пункту 3 частини З статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає, що послуги за договором відповідачем не надано, тому останній зобов'язаний повернути безпідставно оплачені позивачем кошти у розмірі 688 105,11 грн., однак обґрунтованого розрахунку безпідставно утриманих грошових коштів у розмірі 688 105,11 грн. у позовній заяві не наведено та до позовної заяви не додано.
В той же час, особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та/або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у позові у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).
При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові.
Судові витрати
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позову до суду першої інстанції та за подачу апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/4205/25 скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" (ідентифікаційний код 21118361, адреса: 40020, м. Суми, пр-т Перемоги, 32) на користь Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" (ідентифікаційний код 44033480, адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, офіс 208) 12 385,89 грн. (дванадцять тисяч триста вісімдесят п'ять гривень 89 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 910/4205/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров