79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" листопада 2025 р. Справа № 907/689/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.В. Зварич,
секретар судового засідання Софія Рахман,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Солотвинської селищної ради б/н від 18.07.2025 (вх. №01-05/2249/25 від 18.07.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 (повний текст рішення складено 17.12.2024)
у справі № 907/689/24
позивач: Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, м. Ужгород
в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, м. Ужгород
та Адміністрація Державної прикордонної служби України, м. Київ
до відповідача: Тячівської районної державної (військової) адміністрації, м. Тячів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про: усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку
за участю представників:
від скаржника: Мазур В.В.
прокурор: не з'явився
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: не з'явився
від відповідача: Басараба П.В.
від третьої особи: не з'явився
Заступник керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Адміністрації Державної прикордонної служби України з позовною заявою до Тячівської районної державної (військової) адміністрації в якій просить усунути перешкоди державі в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Адміністрації Державної прикордонної служби України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом: скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 із закриттям Поземельної книги; зобов'язання Тячівської районної державної (військової) адміністрації повернути Закарпатській обласній державній (військовій) адміністрації земельну ділянку площею 46,4319 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001, яка розташована в урочищі Чонкаш Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами вивчення інформації органів державної влади, а також даних Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка площею 46,4319 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 розташована в межах прикордонної смуги державного кордону України, що свідчить про її належність до земель оборони.
Так зокрема, відповідно до відомостей Адміністрації Державної прикордонної служби України, які містяться у листі №06.2.3.1/45948-24-Вих від 16.07.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 розташована між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд та є зоною з особливим режимом використання земель відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим», що призначені для забезпечення виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України згідно зі статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
На переконання прокурора, земельна ділянка площею 46,4319 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001, що розташована в урочищі Чонкаш Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, не може належати до земель сільськогосподарського призначення.
Внаслідок чого, за доводами прокурора наявні підстави для усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією земельною ділянкою, а саме скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та її повернення в державну власність.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 позов задоволено повністю. Усунуто перешкоди державі в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Адміністрації Державної прикордонної служби України у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом: скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 із закриттям Поземельної книги; зобов'язання Тячівської районної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 04053832) повернути Закарпатській обласній державній (військовій) адміністрації (код ЄДРПОУ 00022496) земельну ділянку площею 46,4319 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001, яка розташована в урочищі Чонкаш Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка загальною площею 46,4319 га з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001, розташована в межах встановленої уздовж кордону прикордонної смуги, ширина якої за змістом наведених вище приписів не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону що проходить по середині річки Тиса - до лінії прикордонних інженерних споруджень контрольно-слідової смуги.
Так, оскільки землі в межах прикордонної смуги передані в повне розпорядження прикордонних військ, відтак, належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 площею 46,4319 га, незаконно зареєстрована у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за категорією землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням - землі запасу, що у свою чергу вказує на її приналежність до земель комунальної власності.
При цьому місцевим судом враховано, що постановою Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 907/711/17, залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсним укладеного Тячівською районною державною адміністрацією, м. Тячів та фермерським господарством Розтока, с. Діброва (тепер с. Нижня Апша) Тячівського району договору оренди землі зареєстрованого Тячівським районним відділом ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 07.02.05 за № 0405070900040, щодо земельної ділянки площею 99,9792 га в урочищі Чонкаш між 279-283 прикордонними знаками контрольно-слідової смуги державного кордону.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Солотвинська селищна рада подала до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н від 18.07.2025 (вх. №01-05/2249/25 від 18.07.2025), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у повному обсязі та направити справу на новий розгляд.
Солотвинська селищна рада є особою, яка не брала участі у справі у суді першої інстанції.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було дотримано вимог статті 13 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у справі має бути залучена особа, права та інтереси якої прямо зачіпаються заявленими вимогами. Земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001, рішенням якої обмежено право комунальної власності та яка розташована на території Солотвинської селищної ради, прямо належить до повноважень і інтересів відповідної територіальної громади.
Оскільки селищна рада не була стороною у розгляді справи та не мала можливості захистити свої майнові й організаційні інтереси, суд не забезпечив її право на участь у процесі, що є процедурним порушенням та призвело до прийняття рішення з недотриманням обов'язкових процесуальних гарантій.
У судове засідання 05.11.2025 з'явився представник апелянта, надав пояснення.
У судове засідання 05.11.2025 з'явився представник відповідача, надав пояснення.
У судове засідання 05.11.2025 прокурор, позивачі та третя особа участі уповноваженого представника не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні про час та дату судового засідання.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 (справа № 914/1971/18) вказав, що положеннями господарского процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов?язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.
За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов?язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов?язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов?язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов?язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов?язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов?язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов?язки і такий зв?язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов?язки, та про які саме.
У постанові Верховного Суду від 10.06.2020 (справа № 914/2259/17) вказано що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з?ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в іншому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов?язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов?язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов?язки таких осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв?язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов?язок, і такий зв?язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
Предметом розгляду у даній справі були вимоги усунути перешкоди державі в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Адміністрації Державної прикордонної служби України у розпорядженні та користуванні землями оборони.
Апелянт вказує, що рішенням 56 сесії VIII скликання Солотвинської селищної ради від 20.02.2025 № 3583 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» представницьким органом місцевого самоврядування надано відповідний дозвіл на поділ земельної ділянки за кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 на 3 окремі земельні ділянки площею 0.20 га, 5.5 га та 40.7319 га.
Відтак, на переконання скаржника, відчуження земельної ділянки (визначення її як оборонної без згоди ради) порушує публічний інтерес громади, оскільки громада втрачає потенційне джерело доходу та стратегічно важливий ресурс для розвитку.
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 84 та статті 77 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише у державній власності.
Так, відповідно до відомостей Адміністрації Державної прикордонної служби України, які містяться у листі №06.2.3.1/45948-24-Вих від 16.07.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:06:001:0001 розташована між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд та є зоною з особливим режимом використання земель відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим», що призначені для забезпечення виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України згідно зі статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
У Проекті відведення спірної ділянки зазначено, що ділянка № 1 площею 46,4319 га межує на заході з адміністративними межами Грушівської сільської ради, на півночі та сході з контрольно-слідовою смугою держкордону та на півдні з прибережною захисною смугою річки Тиса, ділянка № 2 площею 53,5473 га межує на заході, півночі та сході з контрольно-слідовою смугою держкордону та на півдні з прибережною захисною смугою річки Тиса.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 25.04.2019 у справі №907/711/17 підтвердив, що землі урочища Чонкаш є землями оборони і не можуть перебувати у комунальній чи приватній власності.
Таким чином, незаконна реєстрація земельної ділянки у складі комунальної власності не створює жодних законних прав для громади і підлягає скасуванню.
Колегією суддів встановлено, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов'язки скаржника. Будь-який інший правовий зв' язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги при вирішенні данного корпоративного спору.
Разом з тим, наведені в апеляційній скарзі обставини, а саме, прийняття Солотвинською селищною радою рішення від 20.02.2025 № 3583 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» вже після ухвалення оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, жодним чином не свідчити про вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси Солотвинської селищної ради.
Відтак, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для скаржника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для останніх будь-яких обов'язків.
Таким чином, у розумінні ст. ст. 17, 254 ГПК України Солотвинська селищна рада не є суб?єктом апеляційного оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у справі 907/689/24.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов?язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов?язки такої особи не вирішувалося суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження. за приписами пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведеної норми процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. Якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21, постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, а також постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12.
У зв?язку з викладеним, колегія суддів вказує, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Солотвинської селищної ради належить закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Солотвинської селищної ради б/н від 18.07.2025 (вх. №01-05/2249/25 від 18.07.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2024 у справі №907/689/24.
2.Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Судд О.В. Зварич