"25" вересня 2025 р. Справа №921/476/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О. С.
за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я. П.
від кредитора - Фукс А. В. (адвокатка);
від скаржника - Кавійчик В.П. (адвокатка);
арбітражний керуючий - Різник О. Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", (вх.ЗАГС №01-05/1343/25 від 05.05.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2025 (повна ухвала - 30.04.2025, суддя Андрусик Н.О.)
у справі №921/476/24
за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Трейдинг", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД", с.Настасів Тернопільського району Тернопільської області
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.10.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БМБУД»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БМБУД» оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України 10.10.2024 за №74270.
На цей час у справі про банкрутство ТОВ «БМБУД» триває процедура розпорядження майном боржника, у межах якої здійснюється розгляд заяв конкурсних кредиторів про визнання грошових вимог до боржника.
13.03.2025 розпорядник майна Різник О. Ю. подав заяву про припинення повноважень керівника ТОВ «БМБУД» у порядку ст. 40 КУзПБ (Кодексу України з процедур банкрутства) з покладенням виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна, оскільки виконавчим органом боржника вчиняються дії, що перешкоджають здійсненню заходів у процедурі розпорядження майном.
Вказане клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника та покладення його обов'язків на розпорядника майна обґрунтовано тим, що керівник боржника ухиляється від надання розпоряднику всіх документів та інформації, необхідних для належного виконання його повноважень.
Керівником боржника не розкрито інформацію про всі наявні активи, зокрема про частку у консорціумі «Імперіалбуд», а також про техніку, отриману у лізинг від кредиторів, що може свідчити про приховування майна. Не надано відомостей і про спеціальну техніку, яка використовується під час виконання договорів підряду. Попри наявність заборгованості із заробітної плати та ЄСВ, боржник здійснює розрахунки з пов'язаними особами та повертає фінансову допомогу, порушуючи вимоги КУзПБ. Оборотно-сальдова відомість, надана на запит розпорядника майна, не підтверджує фактичного обсягу дебіторської заборгованості, що унеможливлює перевірку активів боржника.
Наведені обставини свідчать про неналежне виконання керівником боржника своїх обов'язків, створення перешкод у діяльності розпорядника майна та можуть бути підставою для припинення його повноважень відповідно до ч. 2 ст. 40 КУзПБ.
Розпорядник майна також зазначає, що зміна керівника ТОВ «БМБУД» після ухвалення судових рішень у справі про банкрутство є свідченням недобросовісної поведінки керівництва, оскільки виявлені порушення залишаються неусунутими.
Ухвалою суду першої інстанції від 28.04.2025 частково задоволено зазначене клопотання, припинено повноваження керівника боржника та покладено виконання таких обов'язків на розпорядника майна - арбітражного керуючого Різника О. Ю.
Суд зобов'язав ОСОБА_1 протягом трьох днів із дня постановлення цієї ухвали передати розпоряднику майна Різнику О. Ю. за актом приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «БМБУД», а провадження у справі в частині розгляду клопотання розпорядника майна Різника О. Ю. про припинення повноважень керівника боржника ОСОБА_2 - закрив.
Така ухвала мотивована ненаданням керівником боржника необхідної інформації арбітражному керуючому, що є достатньою підставою для визнання його дій такими, що перешкоджають процедурі розпорядження майном.
Суд зазначив, що зміна директора не усуває порушень і не гарантує належного виконання обов'язків. Керівник не довів неможливість виконання вимог арбітражного керуючого та не пояснив відсутність необхідних відомостей. Крім того, колишній директор, який володіє більшістю статутного капіталу, зберігає вирішальний вплив на товариство, тому існують підстави для припинення повноважень виконавчого органу боржника.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «БМБУД» подало апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати її в частині припинення повноважень керівника боржника ОСОБА_1 , покладення виконання обов'язків керівника на розпорядника майна - арбітражного керуючого Різника О. Ю., зобов'язання ОСОБА_1 протягом трьох днів із дня постановлення цієї ухвали передати розпоряднику майна Різнику О. Ю. бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «БМБУД», та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання в цій частині.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає:
- ТОВ «БМБУД» надало арбітражному керуючому всі доступні виписки з банківських рахунків, зокрема з основного рахунку в АТ «РВС Банк». Виписки з інших банків не містять операцій, оскільки рахунки не використовувалися. 11.03.2025 надано додаткові виписки з АТ «Ощадбанк», АТ «Сенс Банк», АТ КБ «ПриватБанк» та документи про закінчення строку дії сертифікатів. Твердження арбітражного керуючого про відсутність інформації є безпідставними, адже він має право самостійно отримувати такі дані безпосередньо від банків;
- на момент відповіді боржника (08.11.2024) частка ТОВ «БМБУД» у розмірі 5% у консорціумі «Імперіалбуд» не існувала, тому інформація про неї не зазначалася. ТОВ «БМБУД» втратило майнові права на об'єкти фінансового лізингу згідно з повідомленнями ТОВ «Бест Лізинг» від 24.04.2023, тому не відносило їх до активів. Арбітражному керуючому було відомо про ці об'єкти через розгляд кредиторських вимог ТОВ «Бест Лізинг» та АТ «ПриватБанк»;
- кошти для сплати ЄСВ (603 012,58 грн) заарештовані та підлягають примусовому стягненню у межах виконавчого провадження, яке зупинене ухвалою суду від 08.10.2024;
- заборгованість із виплати заробітної плати виникла у зв'язку зі зменшенням обсягів робіт, наслідками воєнного стану та відкриттям провадження у справі про банкрутство. Підприємство продовжує виконувати договори підряду, що мають стратегічне значення для забезпечення належного функціонування дорожньої інфраструктури. Неналежне виконання цих зобов'язань може призвести до розірвання контрактів із замовниками та створити загрозу безпеці дорожнього руху, що є неприпустимим в умовах воєнного стану;
- ТОВ «БМБУД» активно вживає заходів для погашення дебіторської заборгованості: надсилає претензії, проводить переговори з боржниками, у результаті чого заборгованість суттєво зменшилася - з 37 759 283,15 грн до 32 406 716,77 грн. Ці дії свідчать про системну роботу керівництва підприємства, тому твердження арбітражного керуючого про бездіяльність директора є безпідставним;
- директор товариства Носик В. В. має понад п'ятнадцятирічний досвід роботи у сфері будівництва та утримання автомобільних доріг, його управлінська діяльність забезпечує стабільну роботу підприємства та виконання стратегічно важливих завдань. Призначення арбітражного керуючого без профільної освіти та досвіду в дорожній галузі створить ризики дестабілізації, невиконання договірних зобов'язань і порушення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, рішення суду про припинення повноважень керівника товариства без наявності належних правових підстав суперечить законодавству та матиме негативні наслідки як для підприємства, так і для інтересів держави в цілому.
Арбітражний керуючий Різник О. Ю. 26.05.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оспорюване рішення - без змін.
Покликається на такі обставини:
- суд першої інстанції припинив повноваження директора Дички І. І., хоча клопотання розпорядника майна стосувалося Носика В. В., який обіймав посаду керівника до 26.04.2025. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 40 КУзПБ припинення повноважень керівника можливе незалежно від конкретної особи, якщо існують підстави, що перешкоджають заходам розпорядника майна. Суд встановив наявність таких обставин і враховуючи, що на момент розгляду директором був Дичка І. І., законно ухвалив рішення про припинення його повноважень;
- керівник боржника надавав неповну інформацію про рахунки та рух коштів, чим перешкоджав роботі розпорядника майна. Незважаючи на наявність рахунків у кількох банках, боржник подав виписки лише частково, посилаючись на закінчення строку дії сертифікатів, що не є належною підставою. Такі дії унеможливлюють належний контроль за фінансовою діяльністю товариства та порушують вимоги ч. 7 ст. 44 КУзПБ;
- рішення про створення консорціуму «Імперіалбуд» ухвалено до відкриття провадження у справі про банкрутство, однак державну реєстрацію юридичної особи здійснено лише 10.02.2025, оскільки на момент відповіді боржника від 08.11.2024 ця частка юридично не існувала, її ненадання не може розцінюватися як перешкоджання розпоряднику майна. Водночас згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 44 КУзПБ боржник у процедурі розпорядження майном не має права створювати нові господарські товариства або вступати в об'єднання без погодження з розпорядником майна;
- боржник не повідомив про наявність спору щодо повернення майна лізингодавцям і про перебування техніки у власності чи користуванні товариства, а також не надав відомостей про її відображення у фінансовій звітності. Посилання на нібито формальний підхід розпорядника або наявність кримінальних проваджень не спростовують факту ненадання інформації про активи, необхідні для виконання договорів з ТОВ «БМБУД»;
- боржник надавав пріоритет розрахункам із контрагентами на шкоду виплаті заробітної плати та сплаті обов'язкових платежів, що свідчить про порушення порядку ведення господарської діяльності керівником. Наявність виконавчого провадження щодо стягнення ЄСВ підтверджує факт утворення та несплати заборгованості. Попри посилання боржника на складну економічну ситуацію та необхідність розрахунків із контрагентами, виписки з АТ «РВС Банк» свідчать про здійснення платежів на користь пов'язаних осіб, тоді як заборгованість із заробітної плати лише зростає. Це може свідчити про порушення пріоритетності оплат і мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- незважаючи на досвід та компетентність керівника ТОВ «БМБУД» у сфері будівництва та реконструкції доріг, наявність значної заборгованості та порушення обов'язків у процедурі банкрутства створюють законні підстави для припинення його повноважень як превентивного заходу для захисту прав кредиторів і забезпечення ефективного управління майном боржника, тоді як заперечення товариства є необґрунтованими.
ТОВ «Тіерра» (ініціюючий кредитор) 28.05.2025 подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Покликається на такі обставини:
- керівництво ТОВ «БМБУД» перешкоджало розпоряднику майна у виконанні його обов'язків і завдало шкоди кредиторам, зокрема шляхом приховування майна;
- після подання клопотання про припинення повноважень боржник змінив керівника з метою уникнення розгляду, що є зловживанням правом.
- відповідно до ст. 40 КУзПБ повноваження виконавчого органу припиняються незалежно від особи керівника; суд встановив наявність підстав і припинив повноваження директора Дички І. І.
- боржник не надав розпоряднику інформації про діяльність, активи, рахунки, приховав факт створення консорціуму та дані про майно у фінансовому лізингу, не відобразив техніку у звітності;
- надані ТОВ «Тіерра» докази підтверджують умисне приховування активів, що обґрунтовує рішення суду про припинення повноважень керівника.
12.06.2025 через систему «Електронний суд» представниця ініціюючого кредитора - адвокатка Фукс А. В. сформувала пояснення у справі, які Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.06.2025 залишив без розгляду.
Інших клопотань чи заяв, передбачених ст. 207 ГПК України, учасниками справи не подано.
25.09.2025 у судовому засіданні взяли участь представники ініціюючого кредитора, скаржника та арбітражний керуючий, які надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши застосування норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наведене.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення його збереження, ефективного використання майнових активів, здійснення аналізу фінансового стану боржника, а також визначення подальшої процедури - санації чи ліквідації.
Як було зазначено вище, ухвалою суду від 08.10.2024 введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «БМБУД», а розпорядником майна призначено Різника О. Ю.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що розпорядник майна - це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб.
Згідно із ч. 2 цієї ж ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 5) подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про:
значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов'язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов'язань);
інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації);
дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім'я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості);
обтяження майна боржника (об'єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження);
реєстр вимог кредиторів;
строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією);
аналіз фінансово-господарської діяльності боржника;
дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів);
тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення);
текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом);
декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи;
6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 12-1 КУзПБ, запит арбітражного керуючого - це письмове або у формі електронного документа звернення арбітражного керуючого, призначеного господарським судом розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією, до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних арбітражному керуючому для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо боржника, а також членів сім'ї боржника - фізичних осіб, визначених абзацом 2 ч. 5 ст. 116 цього кодексу, стосовно якого арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією.
До запиту арбітражного керуючого додається посвідчена арбітражним керуючим копія судового рішення про призначення його у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією або керуючим реалізацією. Вимагати від арбітражного керуючого надання разом із запитом арбітражного керуючого інших документів забороняється.
Запит арбітражного керуючого не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким направлено запит арбітражного керуючого, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати арбітражному керуючому відповідну інформацію, у тому числі таку, що становить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей, крім таємної та/або службової інформації та копій документів, у яких міститься таємна та/або службова інформація, копії документів.
У разі якщо запит арбітражного керуючого стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту арбітражного керуючого може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що арбітражному керуючому письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту арбітражного керуючого.
Задоволення запиту арбітражного керуючого може бути здійснено шляхом надання відповідної інформації, копій документів у формі електронного документа.
У разі якщо задоволення запиту арбітражного керуючого передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, арбітражний керуючий зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничних норм витрат на копіювання та друк, встановлених відповідно до законодавства.
Відмова в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність згідно із законом, крім випадків відмови в наданні таємної та/або службової інформації.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна арбітражний керуючий Різник О.Ю. 10.02.2025 звернувся до ТОВ «БМБУД» із запитом №02-46/56, у якому просив надати значний обсяг інформації та документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності товариства за період з 08.10.2024 по 10.02.2025.
Вказаний запит боржником отримано 19.02.2025, що підтверджується даними поштового відстеження.
На виконання вимог арбітражного керуючого, ТОВ «БМБУД» 03.03.2025 направило відповідь №03/03/25-01, якою було надано: виписку за рахунком в АТ «РВС Банк» за запитуваний період (на 89 арк.); інформацію про заборгованість із заробітної плати (оборотно-сальдову відомість по рахунку №661); перелік дебіторів із сумами заборгованості (оборотно-сальдову відомість по рахунку №361).
Крім того, з метою усунення можливих недоліків у відповіді, 11.03.2025 ТОВ «БМБУД» додатково надало виписки з рахунків в АТ «Ощадбанк», АТ «Сенс Банк», АТ КБ «ПриватБанк» та документи, що підтверджують припинення дії сертифікатів для доступу до інтернет-банкінгу. Факт відправлення підтверджується накладною Укрпошти №4601200799508 та описом вкладення у цінний лист.
Таким чином, боржник належним чином виконав свій обов'язок щодо надання інформації арбітражному керуючому в повному обсязі, виходячи з наявності та доступності відповідних документів.
Водночас посилання арбітражного керуючого на ненадання ТОВ «БМБУД» запитуваних виписок чи інформації є безпідставними, оскільки основний та єдиний активний рахунок товариства у зазначений період був відкритий в АТ «РВС Банк». Інші рахунки не використовувалися, рух коштів по них не здійснювався, що підтверджено довідками банків та наданими виписками. Формування виписок із нульовими залишками технічно не має жодного інформаційного змісту і не може розглядатися як невиконання запиту.
Окрім цього, арбітражний керуючий відповідно до п. 51 ст. 12 КУзПБ має право самостійно отримувати від банків інформацію про наявність рахунків, залишки коштів, рух коштів та операції на рахунках боржника.
Згідно зі ст. 121 КУзПБ така інформація надається безпосередньо банками на запит арбітражного керуючого відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Так, арбітражний керуючий мав реальну можливість самостійно отримати всю необхідну інформацію від банківських установ без залучення боржника.
Враховуючи належне та своєчасне виконання ТОВ «БМБУД» своїх обов'язків, а також можливість арбітражного керуючого отримати необхідні відомості напряму від банків, висновки суду першої інстанції про ненадання боржником запитуваної інформації, або створення перешкод не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам, наявним у суді, і підлягають відхиленню апеляційним судом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 120 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції), господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.
Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
Частини 4, 5 ст. 118 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції) визначають, що об'єднання підприємств є юридичною особою. Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється відповідно до ст. 58 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 87, ч. 1 ст. 89 Цивільного кодексу України (надалі- ЦК України), юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Отже, лише з моменту реєстрації консорціуму як юридичної особи у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», його учасники, які зробили внески у статутний капітал, можуть вважатися такими, що володіють активом.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що рішення про створення консорціуму «Імперіалбуд» було прийняте до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, проте державна реєстрація відбулася лише 10.02.2025, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно, на момент надання боржником інформації у листі від 08.11.2024 зазначена частка юридично не існувала.
Крім того, запит арбітражного керуючого від 12.02.2025 не містив вимоги про надання відомостей щодо цього активу.
Отже, відсутність інформації про частку ТОВ «БМБУД» у статутному капіталі консорціуму не може розцінюватися як перешкоджання арбітражному керуючому та не свідчить про ненадання боржником відомостей у порушення ч. 5 ст. 44 КУзПБ.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи арбітражного керуючого щодо ненадання боржником інформації про об'єкти лізингу, що перебували у користуванні ТОВ «БМБУД», не відповідають фактичним обставинам справи.
Стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначає, що майно, яке передане лізингодавцем у користування на умовах фінансового лізингу, належить лізингодавцю на праві власності та не відображається як актив лізингоодержувача до моменту набуття ним майнових прав.
У цьому випадку, на підставі повідомлень ТОВ «Бест Лізинг» №1258, 1260, 1262-1266 від 24.04.2023, боржник втратив майнові права на зазначені об'єкти, тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ці об'єкти не могли бути віднесені до активів при наданні відповіді на запит арбітражного керуючого.
Крім того, арбітражному керуючому було відомо про наявність цих об'єктів, оскільки ним розглянуто вимоги кредиторів - ТОВ «Бест Лізинг» та АТ «Приватбанк», про що надано повідомлення №02-46/34 та №02-46/35 від 19.11.2024.
Щодо доводів заявника про протиправність дій боржника в частині погашення заборгованості із заробітної плати та виконання зобов'язань перед замовниками, колегія суддів визнає такі безпідставними, оскільки дії боржника є законними та обґрунтованими з огляду на таке.
Забезпечення пріоритетних розрахунків із з контрагентами необхідне для належного виконання договірних зобов'язань щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг та безперервності господарської діяльності товариства, що є критично важливим для погашення боргів і виконання суспільно значущих функцій підприємства, особливо в умовах воєнного стану.
Крім того, кошти для сплати ЄСВ у розмірі 603 012,58 грн та інших податкових зобов'язань були заарештовані органами ДВС, а виконавче провадження щодо їх стягнення було зупинено ухвалою господарського суду, що унеможливлює примусове виконання.
Враховуючи зазначене, відсутність своєчасної сплати окремих платежів не свідчить про порушення керівником порядку ведення господарської діяльності або перешкоджання діяльності арбітражного керуючого.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що твердження арбітражного керуючого щодо порушення боржником пріоритетності оплат і можливого ігнорування мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими.
Згідно з наданими матеріалами, боржник здійснює розрахунки із контрагентами, включаючи пов'язані з ним підприємства, у межах звичайної господарської діяльності та в рамках досудового врегулювання спорів, що передбачає направлення претензій та переговори з контрагентами для забезпечення своєчасного погашення дебіторської заборгованості.
Дійсно, частина дебіторської заборгованості на момент 30.06.2024 становила значну суму, проте станом на 19.02.2025 вона зменшилась до 37 759 283,15 грн, а станом на 19.03.2025 - до 32 406 716,77 грн, що свідчить про системну роботу керівника підприємства щодо стягнення боргів та покращення фінансового стану товариства.
Крім того, дії директора ТОВ «БМБУД» щодо забезпечення виконання зобов'язань контрагентами, а також стягнення дебіторської заборгованості, є обґрунтованими та не можуть розцінюватися як бездіяльність або порушення порядку ведення господарської діяльності.
Таким чином, твердження про нібито порушення пріоритетності оплат та бездіяльність керівника підприємства не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути підставою для негативної оцінки його дій у межах процедури банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, встановив, що суд першої інстанції помилково вийшов за межі вимог клопотання розпорядника майна та самостійно вирішив припинити повноваження керівника ТОВ «БМБУД» Дички І. І., хоча клопотання розпорядника стосувалося попереднього керівника - Носика В. В.
При цьому, суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення Дичкою І. І. будь-яких дій, які б перешкоджали реалізації повноважень розпорядника майна або порушували права та законні інтереси боржника чи кредиторів.
Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що припинення повноважень керівника відповідно до ч. 2 ст. 40 КУзПБ можливе лише за наявності належних доказів фактичного порушення обов'язків керівником та настання негативних наслідків для кредиторів чи розпорядника майна.
Водночас у справі відсутні підтверджені відомості про умисне перешкоджання розпоряднику майна або завдання шкоди боржнику чи кредиторам, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються лише на припущеннях та оціночних судженнях щодо потенційних ризиків.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відсутність доказів негативних наслідків для кредиторів чи порушення процедури розпорядження майном виключає законні підстави для припинення повноважень керівника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про припинення повноважень Дички І. І. є передчасним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 40 КУзПБ, а тому підлягає скасуванню.
Згідно із ч.4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене вище, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про припинення повноважень керівника боржника і покладення його обов'язків на розпорядника майна.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2025 у справі №921/476/24 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання про припинення повноважень керівника боржника і покладення його обов'язків на розпорядника майна - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 9 Кодексом України з процедур банкрутства.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК