12 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Чернівецького районного суду м. Чернівці від 10 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 72023261000000001, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снятин, Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні двох дітей, раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,-
Вироком Чернівецького районного суду м. Чернівці від 10 червня 2025 року ОСОБА_6 визнано невинуватим і по суду виправданим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Провадження № 11-кп/822/254/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст. 191, 366 КК України Доповідач: ОСОБА_10
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 , у виді застави скасовано.
Заставу, визначену ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 листопада 2023 року у розмірі 214 720 гривень 00 копійок, внесену 28 листопада 2023 року заставодавцем ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області, відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироку суду законної сили, визначено повернути ОСОБА_6 .
Вирішено долю речових доказів.
Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_6 , будучи директором «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі по тексту - ТОВ «ЧОЕК»), тобто будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, підписав та подав до комітету з конкурсних торгів КП «Чернівціводоканал» тендерну (цінову) пропозицію ТОВ «ЧОЕК» від 29 грудня 2020 року. Відповідно до якої, ОСОБА_6 запропонував поставити для КП «Чернівціводоканал» - 38 400 000 кВт/год електроенергії за ціною 1,71057958 грн. (з ПДВ) за 1 кВт на загальну суму - 65 686 256, 00 грн.
За результатами оцінки конкурсних пропозицій всіх учасників, відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №139 від 29 грудня 2020 року переможцем конкурсних торгів КП «Чернівціводоканал» - визнано ТОВ «ЧОЕК», з яким в подальшому укладено Договір поставки електроенергії № 69 від 04 лютого 2021 року та підписано заяву-приєднання, якою визначено дату початку постачання електроенергії з 20 лютого 2021 року.
Після визначення переможцем ОСОБА_6 , від імені ТОВ «ЧОЕК», видав офіційні листи № 2746 від 10 лютого 2021 року, № 3188 від 17 лютого 2021 року, № 4824 від 18 листопада 2021 року та № 9106 від 03 серпня 2021 року, № 10513/137 від 16 серпня 2021 року, до яких додав відповідні цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати, на підставі яких було укладено з КП «Чернівціводоканал» Додаткові угоди № 1 від 12 лютого 2021 року, № 2 від 22 лютого 2021 року, № 3 від 23 березня 2021 року, № 5 від 27 серпня 2021 року, якими підвищено ціну за одиницю товару (1кВт/год електричної енергії), визначену Договором № 69 від 04 лютого 2021 року, та зменшено обсяг закупівлі, в результаті чого незаконно заволодів грошовими коштами КП «Чернівціводоканал» на загальну суму - 8 612 303,95 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він, в період з 04 лютого 2021 року по 01 жовтня 2021 року, будучи службовою особою суб?єкта господарської діяльності - керівником ТОВ «ЧОЕК», діючи умисно в інтересах ТОВ «ЧОЕК» та з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, достовірно знаючи про відсутність коливань на ринку електроенергії, діючи відповідно до свого злочинного плану, в порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України Про закупівлі та п. 5.2 Договору № 69, ініціював підвищення ціни електроенергії та незаконно уклав додаткові угоди № 1,2,3,5 на підвищення ціни, в результаті чого незаконно заволодів грошовими коштами КП «Чернівціводоканал» виділених комунальному підприємству з бюджету на закупівлю електроенергії для забезпечення водопостачання міста на загальну суму - 8 612 303,95 грн.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Окрім того, в період з 04 лютого 2021 року по 01 жовтня 2021 року, ОСОБА_11 , будучи службовою особою суб?єкта господарської діяльності - керівником ТОВ «ЧОЕК», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, достовірно знаючи про відсутність коливань на ринку електроенергії, діючи відповідно до свого злочинного плану, в порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про закупівлі» та п. 5.2 Договору № 69, видав завідомо неправдиві офіційні документи - листи від імені ТОВ «ЧОЕК» № 2746 від 10 лютого 2021 року, № 3188 від 17 лютого 2021 року, № 4824 від 18 березня 2021 року, № 9106 від 03 серпня 2021 року та № 10513/137 від 16 серпня 2021 року, до яких внесені недостовірні відомості щодо наявності коливань на ринку електроенергії та які в подальшому використав як підставу для укладення додаткових угод № 1, 2, 3, 5 та безпідставного збільшення ціни на електроенергію за договором № 69 від 04 лютого 2021 року на 36, 5 %, що спричинило тяжкі наслідки у сумі - 8 612 303,95 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Виправдовуючи ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що стороною обвинувачення не було встановлено будь-яких фактів злочинної змови між службовими особами КП «Чернівціводоканал» як замовника і розпорядника бюджетних коштів та постачальником ТОВ «ЧОЕК» на вчинення розкрадання грошових коштів. Перед укладанням додаткових договорів проводилось відповідне листування, пов'язане з виконанням договору, рішення про підвищення ціни приймалось колегіально за підтвердженням коливань ціни електроенергії на ринку, тобто відносини між суб?єктами носили характер звичайних господарських відносин. Кошти ТОВ «ЧОЕК» отримувались по факту спожитої КП «Чернівціводоканал» електроенергії в результаті законної комерційної діяльності з поставки товару (електроенергії) на підставі договірних відносин. Предмет укладених договорів не був нетиповим, таким, що явно виходив би за межі звичайної статутної діяльності, як підприємства-споживача, так і підприємства-постачальника. Проведеним досудовим розслідуванням та судовим розглядом не встановлено фактів можливого виведення коштів через удавані чи безпідставні (нецільові) угоди або операції, що могло б свідчити про протиправне їх заволодіння. Дії осіб, спрямовані на укладення та виконання господарських договорів, самі по собі не можуть свідчити про подію та склад злочину.
Рішення про виправдування ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 366 КК України мотивоване тим, що листи від імені ТОВ «ЧОЕК» є звичайними листами-пропозиціями про укладення додаткових угод, а, отже, не містить обов'язкових ознак, наведених у примітці до ст. 358 КК України, оскільки пропозиція не має юридичної сили, не засвідчує юридичних фактів і є лише підготовчим етапом до укладення додаткової угоди.
На вказаний вирок суду першої інстанції прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 191 КК України у вигляд 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 366 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавленням волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, зі штрафом в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн., та з конфіскацією майна.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що вирок суду першої інстанції не відповідає фактичним даним кримінального провадження та вимогами Кримінального процесуального кодексу України, а тому є безпідставним та підлягає скасуванню.
Сторона обвинувачення інкримінувала ОСОБА_6 саме заволодіння чужим майном, яке може відбуватися у будь-якій формі і прив'язки ввірення майна особі чи перебування у її віданні не потребує.
Суд першої інстанції вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, оскільки привласнення грошових коштів ОСОБА_6 не інкримінувалось, а тому посилання суду на не встановлення необґрунтованого розподілу отриманих коштів чи привласнення коштів ОСОБА_6 є безпідставними.
Суд не надав належної оцінки акту перевірки закупівлі електричної енергії у КП «Чернівціводоканал» № 31-34/1 від 17 травня 2022 року.
Вирок суду не містить наведення обставин, чому саме висновок судово-економічної експерти № 30 від 18 серпня 2023 року є недопустимим доказом.
Прокурор не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо оцінки судових рішень адміністративних та господарських судів.
Листи-пропозиції від імені ТОВ «ЧОЕК» надруковані на офіційному бланку підприємства, підписані ОСОБА_6 , скріплені печаткою та до них прикріплені відповідні інші документи, що вказує на те, що останні є офіційним документом у розумінні Примітки до ст. 358 та ст. 366 КК України.
Рішеннями адміністративних та господарських судів визнано неналежним доказом довідки торгово-промислової палати, подані ТОВ «ЧОЕК» для укладання 1, 2, 3 додаткових угод, так як вони не містять інформацію про коливання ціни на ринку електроенергії.
Суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки договору між ТОВ «ЧОЕК» та ДП «Чернівціводоканал», умови якого порушив ОСОБА_6 , а також висновку почеркознавчої експертизи № 31 від 22 листопада 2023 року.
На вказану апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав заперечення, в яких просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржуваний вирок без змін.
Заперечення мотивує тим, що суд першої інстанції врахував всі три форми вчинення злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
Допитані судом працівники ДП «Чернівціводоканал» зазначили, що будь-яких пропозицій неправомірної вигоди як під час тендерних процедур, так й укладенні додаткових угод, а також тиску або обману в частині реальної зміни ціни електроенергії у бік збільшення зі сторони ОСОБА_6 не було. Рішення про укладення всіх додаткових угод приймалось колегіально після підтвердження коливання ціни у бік збільшення та за погодженням.
Судом першої інстанції не було допущено виходу за межі пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, а суд вжив слово «привласнення» як дієслово, а не як одну з окремих форм вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
Листи-пропозиції про укладення додаткових угод самі по собі не породжують прав та юридичних обов'язків, а отже в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ст. 366 КК України, у зв'язку з відсутністю обов'язкової складової - предмета вказаного правопорушення.
Рішення адміністративних та господарських судів не містять даних, які б свідчили про наявність в діях будь-яких осіб наміру на заволодіння чужим майном, а апеляційна скарга прокурора не містить спростувань висновків місцевого суду щодо наведених рішень.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку висновку судово-економічної експертизи, оскільки останній містить суперечності та експертом не було виокремлено кошти, які були сплачені після звільнення ОСОБА_6 на суму майже 11 млн. грн. за «спірними» додатковими угодами, при тому, що за обвинуваченням останньому інкримінується заволодіння коштами на суму 8,6 мільйони гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, доводи прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувати оскаржуваний вирок та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити вирок місцевого суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляції, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимогами ст. 91 КПК України визначено, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Як зазначено в абз. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред'явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, у тому числі й поданих у судовому засіданні.
За статтею 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності й виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону.
Ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення, суд навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності й взаємозв'язку.
У судовому засіданні було допитано обвинуваченого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , досліджено матеріали кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 в суді першої та апеляційної інстанції свою вину не визнав, зазначив, що при укладенні договору та додаткових угод дотримувався усіх умов, а пропозиції формувались на підставі довідок торгово-промислової палати та відповідали цінам на ринку. Підкреслив, що додаткові угоди розглядалися спеціалістами КП «Чернівціводоканал», зауважень щодо невідповідності не висловлювалось, а жодним свідком не підтверджено тиск з його боку на посадових осіб підприємства. Зазначав, що жоден договір не укладався за завищеною ціною, а оплата за спожиту електроенергію здійснювалася навіть після його звільнення, у зв'язку з чим просив суд виправдати його.
Свідок ОСОБА_12 , енергоменеджер КП «Чернівціводоканал», будучи допитаною судом першої інстанції пояснила, що у 2021 році обіймала посаду провідного інженера з обліку. ТОВ ЧОЕК виграло тендер і з 1 березня почало постачати електроенергію. Про перші додаткові угоди не знала, оскільки перебувала на лікарняному. Стосовно третьої угоди повідомила, що постачальник надав документи про ціну, яка могла бути підвищена не більш як на 10 %. Особисто зустрічалася з ОСОБА_6 у його кабінеті, де працівники ТОВ ЧОЕК пояснили складові ціни. Будь-якого тиску з його боку не було. Всі пропозиції до додаткових угод обговорювалися колегіально, а зміна постачальника заднім числом була неможливою.
Свідок ОСОБА_13 , який з 01 березня по 07 квітня 2021 року виконував обов'язки керівника КП «Чернівціводоканал», допитаний судом першої інстанції, підтвердив, що у цей час надійшли документи про укладення додаткових угод у зв'язку зі зростанням цін. Пропозиції були направлені до юридичного відділу, тендерної комісії та головного енергетика, які вказали на необхідність підвищення. Разом з ОСОБА_6 відвідував ТОВ «ЧОЕК», при цьому жодного тиску чи неправомірних пропозицій з його боку не було. Водночас підприємство отримало листа від «ЧОЕК» про можливе припинення постачання у разі відмови підписати угоди. Був присутнім при укладенні третьої додаткової угоди.
Свідок ОСОБА_14 , головний енергетик КП «Чернівціводоканал» та член тендерного комітету, під час допиту судом першої інстанції зазначив, що у 2021 році тендер виграло ТОВ «ЧОЕК». У зв'язку з жорсткими умовами договору з березня почали укладати додаткові угоди. Про перші дві він не знав, про третю дізнався під час її укладення. Тиску від ОСОБА_6 не було. За його словами, ціна ТОВ «ЧОЕК» на тендері була заниженою, а моніторинг ринкових цін не входив до його обов'язків.
Свідок ОСОБА_15 , начальник відділу та в.о. директора КП «Чернівціводоканал», будучи допитаний в суді першої інстанції пояснив, що підписав дві додаткові угоди після перевірки юристами, які наполягали на необхідності їх укладення. Особисто з ОСОБА_6 знайомим не був, тиску з його боку не відчував.
Свідок ОСОБА_16 , будучи допитаним в суді першої інстанції, пояснив, що він обіймає посаду генеральний директор КП «Чернівціводоканал» з квітня 2021 року. Приступив до роботи вже з діючим договором та кількома додатковими угодами. П'яту угоду підписав після аналізу ринку, оскільки ціна на електроенергію зросла на 43 %. Під час укладення цієї угоди ОСОБА_6 наполягав на її підписанні, проте умови відповідали ринковим. Підприємство неодноразово отримувало попередження про відключення, але фактично відключення не відбувалося.
Свідок ОСОБА_17 , начальник юридичного відділу КП «Чернівціводоканал», будучи допитаний судом першої інстанції, пояснив, що додаткові угоди укладалися після консультацій з представниками міської ради та перевірки ринкових цін. Перша і друга угоди були підписані після основного договору, третя - приблизно через місяць. Тиску від ОСОБА_6 не було, але він попереджав, що у разі відмови від підписання угод ТОВ «ЧОЕК» припинить постачання.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив письмові докази, у тому числі, Акт Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області № 31-34/1 від 17 травня 2022 року, висновок судово-економічної експертизи № 30 від 18 серпня 2023 року.
Також судом досліджено наступні судові рішення: рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 січня 2023 року у справі № 926/3244/22 за позовом КП «Чернівціводоканал» до ТОВ «ЧОЕК» про визнання недійсними додаткових угод № l від 12 лютого 2021 року, № 2 від 22.2021 та № 3 від 23 березня 2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 69 від 04 лютого 2021 року, постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2023 року у справі № 926/3244/22, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 600/1997/21-а за позовом КП «Чернівціводоканал» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-11-10-004610-с.
Наведеними рішеннями судів господарської спеціалізації у справі № 926/3244/22 визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 12 лютого 2021 року, № 2 від 22 лютого 2021 року, № 3 від 23 березня 2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №69 від 04 лютого 2021 року, укладеного між Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія».
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03 вересня 2024 року у справі № 926/407/24 визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 27 серпня 2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 69 від 04 лютого 2021 року, укладеного між комунальним підприємством «Чернівціводоканал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергетична компанія» та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на користь комунального підприємства «Чернівціводоканал» 8 612 303,94 грн. та судовий збір в сумі 132 212,56 грн.
Частиною 5 ст. 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Об'єктом злочину, визначеного ч. 5 ст. 191 КК України, є право власності на майно.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є злочином з матеріальним складом, тому визначальним є спричинення майнової шкоди.
Суб'єктивна сторона розтрати характеризується прямим умислом.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є: 1) прямий умисел - особа усвідомлює, що здійснює розтрату чужого майна, яке йому ввірене чи перебуває в його віданні, передбачає настання негативних наслідків і бажає їх настання; 2) корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна; 3) корислива мета - намір збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Зловживання службовим становищем - це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов'язаних із займаною посадою, для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.
У разі заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем суб'єкт злочину має право оперативного управління майном, яким заволодіває, однак незаконно вилучає його з наявних фондів та безоплатно привласнює, використовуючи своє службове становище як спосіб такого заволодіння.
Цей злочин вважається закінченим з моменту незаконного безоплатного заволодіння службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем чужим майном або незаконної передачі його третім особам, коли винний або інші особи одержують фактичну можливість володіти, користуватися чи розпоряджатися таким майном як своїм власним, а власник цього майна такої можливості позбавляється.
Відсутність хоча б одного з елементів заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великому розмірі, у тому числі об'єктивної чи суб'єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не можуть кваліфікуватися як злочинні.
Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 754/14378/19, від 10 жовтня 2024 року у справі № 748/1359/19, від 21 листопада 2024 року у справі № 446/1501/22, від 17 грудня 2024 року у справі № 464/5336/13.
Слушними є посилання суду першої інстанції на судову практику Верховного Суду, вказану у постанові від 11.05.2023 у справі № 757/60763/16, в якій вказано на необхідність розмежування кримінального правопорушення, яке вчиняється одночасно з цивільним правопорушенням, та цивільне правопорушення, яке вчиняється поза межами складу будь-якого злочину. Як критерії такого розмежування повинні братися до уваги:
1) елементи суб'єктивної сторони складу злочину: злочинна ціль (корислива мета, мета надання правомірного вигляду володінню відповідним чужим майном, яке набуте злочинним шляхом, відсутність ділової мети відповідного правочину тощо), а також спрямованість і момент формування умислу (зокрема, направленість умислу на викрадення майна) та
2) елементи об'єктивної сторони складу злочину: характеристика діяння та спосіб його вчинення (наприклад, вчинення дій, які спричинюють неможливість вирішення ситуації у цивільно-правовий спосіб (неможливість повернути майно, стягнути заборгованість тощо), здійснення діяння, яке явно відхиляється від усталеної ділової практики, використання повноважень всупереч інтересам організації чи всупереч їх призначенню тощо).
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтвердили факт укладення угоди про постачання електроенергії між КП «Чернівціводоканал» та ТОВ «ЧОЕК» і відповідних додаткових угод, які збільшували ціну електроенергії.
Водночас наведені свідки не навели будь-яких відомостей, які б стверджували про наявність змови між ОСОБА_6 та посадовими особами КП «Чернівціводоканал».
Свідок ОСОБА_13 зазначив, що він був присутнім при укладенні третьої додаткової угоди та, перед тим як її укласти, ТОВ «ЧОЕК» попередньо надіслав проект угоди, яку перевірили спеціалісти та в подальшому прийняли колегіальне рішення.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що всі пропозиції до додаткових угод приймались і обговорювались колегіально. Тиску чи пропозицій від ОСОБА_6 ні їй ні іншим особам щодо неправомірної вигоди не надходило.
Таким чином, судом встановлено, що перед укладанням додаткових договорів проводилось відповідне листування, пов'язане з виконанням договору, рішення про підвищення ціни приймалось колегіально за підтвердженням коливань ціни електроенергії на ринку, тобто відносини між суб?єктами носили характер звичайних господарських відносин.
Кошти ТОВ «ЧОЕК» отримувало від КП «Чернівціводоканал» по факту спожитої останнім електроенергії, на підставі договірних відносин з поставки електроенергії.
Будь-яких доказів, які б стверджували про отримання ОСОБА_6 особистої вигоди, окрім як звичайної комерційної діяльності ТОВ «ЧОЕК», матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_6 обов'язкової суб'єктивної ознаки розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме те, що обвинувачений мав корисливий мотив, тобто хотів збагатитися за рахунок чужого майна, та не доведено наявність корисливої мети ОСОБА_6 , тобто наміру збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Відповідно до п. 2.1 Статуту ТОВ «ЧОЕК», товариство створюється для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.
Укладаючи наведені додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу № 69 від 04 лютого 2021 року, ОСОБА_6 діяв в інтересах ТОВ «ЧОЕК».
ОСОБА_6 , у період укладення додаткових угод, перебував на посаді директора ТОВ «ЧОЕК».
Водночас стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_6 був учасником ТОВ «ЧОЕК», тобто, мав право, відповідно до п. 2.1 Статуту, на одержання прибутку від господарської діяльності Товариства, що також вказує на не доведення корисливого мотиву та мети кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 не вчиняв наведених дій всупереч інтересам служби, тобто всупереч інтересам ТОВ «ЧОЕК», що також вказує на відсутність в його діях ознаки зловживання службовим становищем.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Водночас сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_6 діяв умисно, в інтересах ТОВ «ЧОЕК», що суперечить визначенню поняття «зловживання службовою особою своїм службовим становищем», оскільки таке діяння передбачає вчинення дій всупереч інтересам служби, тобто в даному випадку - всупереч інтересам ТОВ «ЧОЕК».
Крім того, обвинувачений не мав права оперативного управління майном, яким заволодів, та не вилучав його з наявних фондів з подальшим безоплатним привласненням, використовуючи своє службове становище як спосіб такого заволодіння.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03 вересня 2024 року стягнуто з ТОВ «ЧОЕК» на користь КП «Чернівціводоканал» 8 612 303,94 грн., що вказує на можливість вирішення ситуації у цивільно-правовий спосіб, тобто можливість повернення коштів КП «Чернівціводоканал».
Саме по собі визнання судом недійсними додаткових угод, якими підвищувалася ціна на постачання електроенергії, не свідчить про наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки зазначене рішення суду не встановлює факту заволодіння майном чи заподіяння збитків з корисливою метою.
Обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 , містить суперечності, оскільки при зазначенні розміру шкоди в сумі 8 612 303,95 гривень у ньому вказано про відсутність потерпілих осіб.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та правильність висновків суду першої інстанції про виправдання останнього за п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Не припустився помилок суд першої інстанції й при виправданні ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 366 КК України.
Сторона обвинувачення, в якості предмета кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, вказує листи ОСОБА_6 від імені ТОВ «ЧОЕК» № 2746 від 10 лютого 2021 року, № 3188 від 17 лютого 2021 року, N?4824 від 18 березня 2021 року, № 9106 від 03 серпня 2021 року та № 10513/137 від 16 серпня 2021 року.
Наведеними листами ТОВ «ЧОЕК» звернулося до КП «Чернівціводоканал» з пропозицією внести зміни до укладеного договору закупівлі електроенергії № 69 від 04 лютого 2021 року.
В якості підстави підвищення ціни до даних листів долучались довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 150/1 та 150/2 від 10 лютого 2021 року, № 177/1 та 177/2 від 17 лютого 2021 року, №356/1 від 17 березня 2021 року, №927/1, 927/2 та 927/3 від 02 серпня 2021 року, в яких відображена середньозважена ціна електричної енергії «на добу наперед».
При встановленні ознак офіційного документа, як предмета кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
Вказані листи направлені ОСОБА_6 від імені ТОВ «ЧОЕК» до КП «Чернівціводоканал» не слугували самостійним документом, який би був здатний створити юридично значущі наслідки, оскільки такими документами виступали цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати, які й долучалась до листів ТОВ «ЧОЕК».
Відомості, зазначені ОСОБА_6 у наведених листах, відповідали даним, викладеним у ціновій довідці Чернівецької торгово-промислової палати.
Надання зазначеної довідки торгово-промисловою палатою за офіційною заявкою ТОВ «ЧОЕК» та відомості, наведені в ній, свідчать про те, що саме ця цінова довідка, а не листи ТОВ «ЧОЕК», є документом, який відповідно до пункту 5.2 Договору, міг бути оцінений, як підстава для зміни ціни за одиницю електроенергії.
Наведені висновки повною мірою узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, вказаних у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22 щодо визнання недійсними додаткових угод №1 від 12 лютого 2021 року, №2 від 22 лютого 2021 року, №3 від 23 березня 2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 69 від 04 лютого 2021 року, укладеного між КП «Чернівціводоканал» та ТОВ «ЧОЕК»
Верховний Суд, в якості підстав для укладення додаткових угод, надавав оцінку саме ціновим довідкам Чернівецької торгово-промислової палати, а не наведеним листам директора ТОВ «ЧОЕК» ОСОБА_6 .
Рішення адміністративних та господарських судів, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, якими визнано, що цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати не давали підстав для збільшення ціни електроенергії, не надають статусу офіційного документа пропозиціям, надісланим ОСОБА_6 до КП «Чернівціводоканал», і самі по собі не свідчать про наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України.
Водночас рішення про укладення додаткових угод приймалось узгоджено з посадовими особами КП «Чернівціводоканал», а отже могло й бути відхилене ними.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України, у зв'язку з відсутністю обов'язкового елементу складу злочину - предмета зазначеного правопорушення, є правильними, належно мотивованими та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Акт перевірки закупівлі електричної енергії у КП «Чернівціводоканал» № 31-34/1 від 17 травня 2022 року, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції, оскільки він містить визначення зайвих витрат на електроенергію, понесених КП «Чернівціводоканал» та не містить обставин, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме його суб'єктивної та об'єктивної сторони.
З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора щодо висновку судово-економічної експертизи № 30 від 18 серпня 2023 року та висновку почеркознавчої експертизи № 31 від 22 листопада 2023 року.
Колегія суддів відхиляє доводи прокурора щодо ненадання судом першої інстанції оцінки договору між ТОВ «ЧОЕК» та КП «Чернівціводоканал», оскільки в мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд першої інстанції навів підстави для виправдання обвинуваченого, проаналізувавши як зміст договірних відносин, так і рішення судів адміністративної та господарської юрисдикцій.
За таких обставин суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не знайшла свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а відтак у її задоволенні слід відмовити, залишивши вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. 404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
В задоволенні апеляційної скарги прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_8 відмовити, а вирок Чернівецького районного суду м. Чернівці від 10 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 72023261000000001, яким ОСОБА_6 виправдано за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_10
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3