Постанова
Іменем України
17 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 613/451/24
провадження № 22-ц/818/3757/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 квітня 2025 року, ухвалене суддею Шалімовим Д.В., -
У березні 2024 року ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якому просить: стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК«Ейс» суму заборгованості за кредитним договором: № 167539493 від 15 листопада 2021 року в розмірі 30 864 грн. 54 коп. та судові витрати: судовий збір в розмірі 2 147 грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 167539493 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, після чого заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Пунктом. 3.2. Правил до Кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перевірило особисті дані відповідача, та платіжну картку. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV3HX73. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 16 250 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 15 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 16 250 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 xxxxxxxx 7790 відповідача. В п. 1.4. зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. Відповідно до п. 1.5. на умовах, викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним. В п. 1.10. зазначено, що у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені Графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, а 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. 31 грудня укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року . При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 174 від 22 лютого 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2-18 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 30 469,74 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30 грудня 2024 року. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30864,54 грн.
04 серпня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30864,54 грн., яка складається з: 15 184,82 - заборгованість по кредиту, 15 679,72 грн. - заборгованість по несплаті відсотків за користування кредитом.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 24 квітня 2025 року Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « ЕЙС» заборгованість за договором №167539493 від 15 листопада 2021 року в сумі 30 864 ( тридцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривни 54 копійки, судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім ) гривень 20 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 ( дві тисячі) гривень, ВСЬОГО: 35 011 ( тридцять п'ять тисяч одинадцять) гривень74 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 20 копійок.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, вирішити питання щодо судових витрат, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію договору від 15.11.2021 року № 167539493. При цьому, приєднаний до матеріалів справи Договір не містить підписів сторін договору. Наголошує, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Щодо відступлення права вимоги зазначає, що наданий Позивачем витяг з реєстру відступлення прав вимог від ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ “Таліон Плюс» не містить підписів сторін, що укладали вказаний договір факторингу, а тому не може свідчити про відступлення права вимоги. Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги за нібито укладеним кредитним договором від 25.10.2022 року № 113669368 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс».
Представник позивача надав додаткові пояснення у справі та зазначив, що електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою Закону України «Про електронну комерцію». Щодо використання електронного підпису зазначає, що Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV3HX73 направлено Відповідачу 15.11.2021 о 17:44:11 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 15.11.2021 о 17:53:11. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Щодо відступлення права вимоги вказує, що перехід права вимоги за кредитним договором стосувався чинного зобов'язання на момент його передачі і відбувся на законних підставах, оскільки реєстр прав вимоги підписано після укладення кредитного договору. Зазначає, що відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Отже, Реєстр № 174 від 22.02.2022, що містить інформацію про боржника ОСОБА_1 , підтверджує факт переходу права вимоги у визначений момент (дату його підписання). Наголошує, що подані витяги з реєстрів прав вимоги за договором факторингу відповідають вимогам, встановленим законодавством України.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України).
Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження,
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду виходячи з наступного.
За правилом ч.1 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №167539493 ( далі - Договір) у формі електронного документу, який підписано електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором.
Згідно з п. 1.1. Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 16 250 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.2. Договору, кредит надається строком на 140 (сто сорок) днів.
Згідно з п. 1.3. Договору, строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п. 1.4. Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п'ятдесят одна цілих вісімдесят п'ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
Пунктом 1.5. Договору, визначено, що на умовах, викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - Базова процентна ставка).
Згідно із п. 1.6. Договору, умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
В пункті 1.6.1. Договору, визначено, що за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: - загальні витрати за Кредитом складають - 18778 грн. 76 коп.; - орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 35028 грн. 76 коп.
Відповідно до п. 5.1. Договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Згідно з п. 5.2. Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 5.9. Договору, сторони засвідчують, що укладення цього Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін, жодна із Сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа Договору, права та обов'язки Сторін, інші умови Договору), та умови Договору є взаємовигідними для кожної із Сторін. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні Договору, Договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою Сторін, крім випадку одностороннього розірвання чи припинення Договору Позичальником в порядку, передбаченому п. 2.2.1.5. Договору. Усі зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться за взаємною згодою Сторін шляхом укладення додаткових угод.
Згідно з п. 5.10. Договору, позичальник надає свою безвідкличну згоду на те, що сума неповерненого Кредиту, не сплачених процентів, неустойки та інших нарахувань може бути примусово стягнута через суд загальної юрисдикції або на підставі виконавчого напису нотаріуса, обраного Кредитодавцем.
Крім того, згідно алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частин 3, 4, 6, 11 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3НХ73, що також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (т. 1 а.с. 43.)
Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договору кредитної лінії №167539493 від 15 листопада 2021 року.
Безпідставними є твердження представника відповідача про те, що він не укладав кредитний договір та також про те, що позивач не довів перерахування відповідачу тіла кредиту.
Згідно з платіжним дорученням №f0c9e3a4-a3fe-4efe-8104-4ebdd57fb25b від 15 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 ( код НОМЕР_3 ) кошти в сумі 16 250 грн., призначення платежу : переказ коштів згідно договору №167539493 від 15 листопада 2021 року , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 . Дане платіжне доручення підписано директором ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та засвідчено печаткою.
Так, відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-250108/23840-БЕ від 09 січня 2025 року, надано інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 . Відповідно до виписки за договором б/н за період з 15 листопада 2021 року по 20 листопада 2021 року, 15 листопада 2021 року на карту № НОМЕР_5 було проведено зарахування переказу на суму 16 250 грн. Номер телефону на який відправлялась інформація про підтвердження операцій ( фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_5 , згідно анкетних даних належить ОСОБА_1 .
Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач виходив з того, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача.
Судом першої інстанції також встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01. 31 грудня 2012 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1.встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 174 від 22 лютого 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 30 469,74 грн. Таким чином відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії.
Згідно з розрахуноком заборгованості ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» станом на дату продажу - 22 лютого 2022 року по кредиту №167539493 від 15 листопада 2021 року виданого ОСОБА_1 , до сплати 30 469,74 грн.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30 грудня 2024 року, включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1.).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 864,54 грн.
Згідно з розрахуноком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» дата придбання - 22 лютого 2022 року по кредиту №167539493 від 15 листопада 2021 року виданого ОСОБА_1 , до сплати 30 864,54 грн.
04 серпня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 04/08/23-01, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30 864,54 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №167539493 від 15 листопада 2021 року, у ОСОБА_1 заборгованість перед ТОВ « ФК « Ейс» станом на 20 березня 2024 року складає 30 864,54 грн., з яких: 15 184,82 - прострочене тіло, 15 679,72 грн. - прострочені відсотки.
При цьому, відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договору факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів.
Відповідно до п. 1.4. Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
Згідно з п. 1.5. Договору, на умовах, викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - Базова процентна ставка).
Відповідно до 1.6. Договору , умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Пунктом 1.6.1. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: - загальні витрати за Кредитом складають - 18778 грн. 76 коп.; - орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 35028 грн. 76 коп.
Відповідно до п. 1.6.2. Договору, обчислення орієнтовної загальної вартості Кредиту за Базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів, передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою Датою платежу, передбаченою Графіком платежів.
Згідно з п. 1.7. Договору, повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору
Відповідно до п. 1.9. Договору, проценти за користування Кредитом в розмірі, передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №167539493 від 15 листопада 2021 року, у ОСОБА_1 заборгованість перед ТОВ « ФК « Ейс» станом на 20 березня 2024 року складає 30 864,54 грн., з яких: 15 184,82 - прострочене тіло, 15 679,72 грн. - прострочені відсотки.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач будь-яких доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту (позики) суду першої та апеляційної інстанції не надав, також не надав доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за кредитом у розмірі 30 864, 54 грн.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.
Заперечень щодо стягнення судових витрат апеляційна скарга не містить, отже в цій частині апеляційним судом не переглядається.
З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
Підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований