Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/546/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Петренко С. Ю.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
09.10.2025 року. м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., за участі секретаря судового засідання Сакари І.І., особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ковальова Д.І., на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.08.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.08.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суд першої інстанції встановив, що 06.12.2024 о 23 год. 22 хв. в м. Олександрії, Кіровоградської області, по проспекту Соборному, 170 А, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем AUDI 80 днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager (Драгер) 6820. Результат 1,85 проміле, чим порушив п.2.9 а) ПДР України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду захисник особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення адвокат Ковальов Д.І. просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Вказує на те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, такою що не відповідає вимогам закону, прийнятою з порушенням процесуальних норм.
Вказує і на те, що не зафіксований серійний номер нагрудної камери патрульного поліцейського, а тому існують сумніви щодо здійснення запису на камеру зазначену у протоколі.
З відеозапису доданого до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 під час проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння вимагав, щоб такий огляд був проведений у присутності двох свідків. Працівниками поліції залучались дві особи до проведення огляду, однак дані стосовно їх залучення в якості свідків відсутні у протоколі і акті огляду.
Вказує, що на відеозаписі наявному в матеріалах справи міститься сама лише процедура огляду, послідуючі дії поліцейського на цьому відеозаписі не зафіксовані.
Вказує і на те, що при складанні протоколу з правами та обов'язками його не ознайомлювали, протокол на підпис не надавали, копію йому не вручали.
Вказує що в рапорті поліцейського зазначені інші показники приладу Драгер, аніж зафіксовані на відео.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення Мороза О.В., який просив задовольнити апеляційну скаргу захисника,перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши долучений до протоколу відеозапис вказаної події та перевіривши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням скерування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; та лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 542980 від 07.12.2024 (а.с.1), роздруківкою тесту № 2052 від 07.12.2024, згідно якого результат огляду позитивний 1,85 проміле (а.с.3), відеозаписом з місця події (а.с.7).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 542980 від 07.12.2024, 06.12.2024 о 23 год. 22 хв. в м. Олександрії, Кіровоградської області, по проспекту Соборному, 170 А, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем AUDI 80 днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager (Драгер) 6820. Результат 1,85 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1)
Обставини, викладені у вказаному протоколі, узгоджуються щодо фактичних обставин, дослідженими апеляційним судом результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager (№ 2052 від 07.12.2024), відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, показники Alkotest 6820 становили 1,85 ‰ (а.с.3).
Також, з долучених до матеріалів цієї справи відеозаписів, які було перевірено судом апеляційної інстанції на дійсність процедури фіксації огляду водія на стан на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та його результати про стан алкогольного сп'яніння та її відповідність вимогам закону, встановлено, зокрема, факт зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , проходження ним огляду, згідно даних приладу Alkotest 6820 становили 1,85 ‰ (а.с.3). Після отримання результату огляду водій ОСОБА_1 не вказував, що він не погоджується з ними, та не наполягав на проходження такого огляду у медичному закладі.
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.
Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв'язку судом першої інстанції доказами підтверджено, що водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції немає підстав.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що не зафіксований серійний номер нагрудної камери патрульного поліцейського, а тому існують сумніви щодо здійснення запису на камеру зазначену у протоколі,адже чинний КУпАП такої вимоги не містить (ст. 256 КУпАП). Ці вимоги стосуються лише випадків, передбачених ст. 283 КУпАП (зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення).
Твердження особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що відеозаписи є неналежним доказом, оскільки відсутній цільний фрагмент відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не може бути прийнято до уваги, так як відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі, яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що усі обставини, які мають значення для даної категорії справ, зафіксовані на доданих до матеріалів справи відеозаписах, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає такий доказ достовірним, належним та допустимим.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано. Не встановлено таких даних і під час апеляційного розгляду справи. Більше того, вся інформація, яка зафіксована на відеозаписах стороною захисту не оспорюється.
Безпідставними є твердження апелянта, що під час проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 вимагав, щоб такий огляд був проведений у присутності двох свідків. Працівниками поліції залучались дві особи до проведення огляду, однак дані стосовно їх залучення в якості свідків відсутні у протоколі і акті огляду.
Згідно вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративні правопорушення складений без зазначення свідків, однак із застосуванням технічного засобу відеозапису, що відповідно з урахуванням вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, а отже працівниками поліції дотриманий порядок проведення огляду особи на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративне правопорушення, а тому не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, твердження апелянта з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення правопорушником адміністративної відповідальності.
Тому, згідно сукупності досліджених доказів, районним судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - а саме керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою.
Врахувавши вказані обставини, місцевий суд призначив ОСОБА_1 фактично мінімально можливе адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги захисника про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст. 294 ч. 8 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Д.І. залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.08.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Ремез П.М.