Ухвала від 17.11.2025 по справі 639/5830/23

Справа № 639/5830/25

Провадження № 2-п/639/36/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року у цивільній справі №639/5830/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення та з клопотанням про поновлення пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року у цивільній справі №639/5830/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Ухвалою Новобаварського районого суду міста Харкова від 17 жовтня 2025 року позовну заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року у цивільній справі №639/5830/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків.

Копія ухвали суду від 17 жовтня 2025 року направлялась на електронну адресу заявника - ОСОБА_1 , яка вказана у позовній заяві та доставлена до її електронної скриньки 17 жовтня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Вказаний спосіб повідомлення та направлення стороні у справі процесуальних документів, за наявності зазначеної нею особисто адреси електронної пошти був підтриманий у постанові Верховного Суду від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, в якій Верховний Суд, зокрема, але не виключно прийшов до висновку, що особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у відповідності до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Із змісту вказаної процесуальної норми убачається, що для цілей цього кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Також, копія ухвали суду від 17 жовтня 2025 року направлялась до електронного кабінету ОСОБА_1 та доставлена до її електронного кабінету 17 жовтня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

У п. 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення. Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язанні виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд вбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України). Так саме на сторін покладено обов'язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.

Однак, позивач, будучи обізнана про наявність справи в провадженні суду, не цікавились її рухом та у встановлений законом строк недоліки у позовній заяві не усунула.

Згідно ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суд може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не усунула вказані в ухвалі суду від 17 жовтня 2025 року недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року у цивільній справі №639/5830/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, підлягають поверненню позивачу. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року у цивільній справі №639/5830/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання- повернути заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.11.2025

Суддя В.В. Труханович

Попередній документ
131817020
Наступний документ
131817022
Інформація про рішення:
№ рішення: 131817021
№ справи: 639/5830/23
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (17.11.2025)
Дата надходження: 13.10.2025
Розклад засідань:
23.11.2023 09:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
19.12.2023 09:30 Жовтневий районний суд м.Харкова
17.01.2024 09:45 Жовтневий районний суд м.Харкова
14.02.2024 09:30 Жовтневий районний суд м.Харкова