Провадження № 2-п/639/47/25 Справа № 639/3734/24
"17" листопада 2025 р. м. Харків
Суддя Новобавасрького районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши питання можливості прийняття до розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бережного Г.В. про перегляд заочного рішення по справі № 639/3734/24
позивач: ХАРКІВСЬКИЙ ПРИВАТНИЙ ЛІЦЕЙ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса місцезнаходження: пров. Фанінський, 2, м. Харків)
відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
про стягнення боргу за договором про надання освітніх послуг,-
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.09.2024 року позовні вимоги ХАРКІВСЬКОГО ПРИВАТНОГО ЛІЦЕЮ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання освітніх послуг для учнів молодших класів (1-4 класів) задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ХАРКІВСЬКОГО ПРИВАТНОГО ЛІЦЕЮ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса місцезнаходження: пров. Фанінський, 2, м. Харків, код ЄДРПОУ 42207068) суму боргу, інфляційні втрати, 3% річних та штраф у розмірі 79 020 (сімдесят дев'ять тисяч двадцять) грн. 19 коп.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.10.2024 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ХАРКІВСЬКОГО ПРИВАТНОГО ЛІЦЕЮ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса місцезнаходження: пров. Фанінський, 2, м. Харків, код ЄДРПОУ 42207068) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч)грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
12.05.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бережний Геннадій Васильович звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення у справі № 639/3734/24, в якій просить поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення суду та скасувати заочне рішення від 18.09.2024 року та додаткове рішення від 04.10.2024 року по даній справі.
Ухвалою Новобаварського районого суду м. Харкова від 19.06.2025 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Бережному Геннадію Васильовичу в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бережного Геннадія Васильовича про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/3734/24 за позовом ХАРКІВСЬКОГО ПРИВАТНОГО ЛІЦЕЮ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання освітніх послуг для учнів молодших класів залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 14.10.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року скасовано. Справу повернутодо суду першої інстанції для продовження розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначено, що «Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року справа № 756/11081/20, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.
Так, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (частина перша статті 286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Очевидно, що передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
На користь такого висновку свідчить і те, що як вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285 ЦПК України), так і строк звернення до суду з такою заявою (стаття 284 ЦПК України) наведені законодавцем перед врегулюванням ним дій суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення, які визначені у статті 286 ЦПК України та наступних статтях.
Тобто суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.
Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.
Тим самим Велика Палата Верховного Суду повертається до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновку.
З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.
Таким чином, оскільки представником відповідача не надано належних доказів поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бережного Геннадія Васильовича про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення слід відмовити. Враховуючи вищевикладене заяву про перегляд заочного рішення представника відповідача слід залишити без розгляду.
Зазначене не перешкоджає ОСОБА_1 оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 284, 287, 288 ЦПК України суд, -
Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Бережному Геннадію Васильовичу в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бережного Геннадія Васильовича про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/3734/24 за позовом ХАРКІВСЬКОГО ПРИВАТНОГО ЛІЦЕЮ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання освітніх послуг для учнів молодших класів - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/3734/24 за позовом ХАРКІВСЬКОГО ПРИВАТНОГО ЛІЦЕЮ «ШКОЛА «РАНОК» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання освітніх послуг для учнів молодших класів може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням https://court.gov.ua.
Суддя: В. В. Марченко