Справа № 638/8632/15-к
Провадження № 1-кп/638/84/25
10 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження у судовому провадженні стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, українця, із неповною вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, осіб на утриманні немає, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.05.2009 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.309, ч.4 ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 01.11.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 19 днів;
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебувають матеріали судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12014220480005739 від 27.10.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 у 2014 році, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , побачив залізобетонний блок-гараж, який належить на праві власності ОСОБА_6 . У цей час у нього виник умисел незаконно продати цей блок-гараж, повідомивши покупцю, що цей блок-гараж належить йому і тим самим заволодіти грошовими коштами покупця шляхом обману (шахрайство). Так, ОСОБА_4 , у 2014 році, точної дати та часу не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, розмістив в газеті «Прем'єр» повідомлення про продаж вищевказаного гаражу, на яке відгукнувся ОСОБА_7 . Далі, ОСОБА_4 17.10.2014 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою м.Харків, вул.Бородинівська 9-А, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, при зустрічі із ОСОБА_7 , який хотів придбати вказаний блок-гараж, повідомив останньому неправдиву інформацію про те, що вказаний блок-гараж належить йому на праві власності. ОСОБА_7 , сприймаючи ОСОБА_4 як реального власника гаражу, передав останньому грошові кошти в сумі 9500 гривень. Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись грошовими коштами ОСОБА_7 у сумі 9500 гривень на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Крім того, зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021221200002258 від 08.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 17 жовтня 2021 року приблизно о 18 годині 00 хвилин зайшов до гаражу, який розташований за адресою АДРЕСА_3 , де останній працював різноробочим. В цей час він побачив автомобіль «ВАЗ Пріора» , який перебував на обслуговуванні у гаражі по вищевказаній адресі. Після чого, у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вищевказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вищевказаного автомобіля, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «ВАЗ Пріора», відчинив передні ліві водійські двері вказаного автомобілю та без відповідного дозволу власника незаконно проник до його салону, чим порушив право на недоторканість володіння ОСОБА_8 .
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Крім того, зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021221200002258 від 08.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 18 жовтня 2021 року приблизно о 18 годині 00 хвилин зайшов до гаражу, який розташований за адресою АДРЕСА_3 , де останній працював різноробочим. В цей час він побачив автомобіль «Chevrolet Epica», який перебував на обслуговуванні у гаражі по вищевказаній адресі. Після чого, у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вищевказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вищевказаного автомобіля, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «Chevrolet Epica», відчинив передні ліві водійські двері вказаного автомобілю та без відповідного дозволу власника незаконно проник до його салону, чим порушив право на недоторканість володіння ОСОБА_9 .
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Крім того, зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017220480005821 від 03.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 30 листопада 2017 року в період часу з 21:00 по 22:15 год., більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебував на подвір'ї житлових будинків літ. «А-1» та «Б-1» з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне проникнення до вищевказаного домоволодіння. Реалізуючи свій злочинний та прямий умисел, спрямований на вчинення злочину, діючи з метою отримання протиправного доступу до домоволодіння, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно проник до житла ОСОБА_10 , а саме до приміщення веранди квартири вищевказаного житлового будинку, чим порушив право на недоторканість житла потерпілого.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до житла особи.
Крім того, зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017220480000023 від 03.01.2017 року вбачається, що в період часу з 31.12.2015року по 28.02.2017 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 перебував поблизу приватного домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_11 . В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне проникнення до вищевказаного домоволодіння. Реалізуючи свій злочинний та прямий умисел, спрямований на вчинення злочину, діючи з метою отримання протиправного доступу до домоволодіння ОСОБА_11 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до паркану та переліз через нього, таким чином потрапив на територію приватного домоволодіння, належного ОСОБА_11 , розташованого за адресою АДРЕСА_4 , та рухаючись через подвір'я вищевказаного домоволодіння, підійшов до стіни кухонної кімнати, де розташовано віконний отвір, та розбивши вікно, проник до приміщення будинку ОСОБА_11 , чим порушив право на недоторканість житла потерпілого. Після чого покинув місце скоєння злочину.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до житла особи.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого просив закрити кримінальні провадження ЄРДР №12014220480005739 від 28.10.2014 року, ЄРДР №12021221200002258 від 08.12.2021 року, ЄРДР №12017220480005821 від 03.12.2017 року, ЄРДР №12017220480000023 від 03.01.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України за закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Судом обвинуваченому роз'яснено, що застосування до нього положень статті 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, з чим останній погодився, підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання та вважала за можливе закрити вказані стороною захисту кримінальні провадження.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, про розгляд повідомлялись.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 12 КК України, кримінальні правопорушення, які інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачені ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України, є кримінальними проступками, за вчинення яких передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч.1 ст.190 КК України); у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років (ч.1 ст.162 КК України).
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги закінчення загальних строків давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.190 КК України та ч.1 ст.162 КК України, суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про закриття кримінальних проваджень ЄРДР №12014220480005739 від 28.10.2014 року, ЄРДР №12021221200002258 від 08.12.2021 року, ЄРДР №12017220480005821 від 03.12.2017 року, ЄРДР №12017220480000023 від 03.01.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки з дня вчинення вказаних кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_4 обвинувачується, минуло понад п'яти років, а відповідно строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України, закінчилися.
При цьому кримінальні провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України (ЄРДР №12016220480005994 від 30.11.2016 року, ЄРДР №12017220480002604 від 26.05.2017 року, ЄРДР №12019220480001138 від 25.03.2019 року, ЄРДР №12020225480000808 від 28.10.2020 року, ЄРДР №12020220480001041 від 13.03.2020 року, ЄРДР №12019220480000383 від 26.01.2019 року, ЄРДР №12021221200002258 від 08.12.2021 року, ЄРДР №12023221200000532 від 27.02.2023 року) слід виділити в окреме судове провадження для подальшого судового розгляду.
Крім того, враховуючи, що цивільний позов потерпілого до обвинуваченого не підлягає розгляду у випадку закриття кримінального провадження, суд залишає цивільний позов ОСОБА_7 без розгляду, та одночасно роз'яснює потерпілому його право пред'явити аналогічний позов в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття кримінального провадження у даному випадку не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку завдані нею збитки.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінчення строків давності.
Кримінальні провадження ЄРДР №12014220480005739 від 28.10.2014 року, ЄРДР №12021221200002258 від 08.12.2021 року, ЄРДР №12017220480005821 від 03.12.2017 року, ЄРДР №12017220480000023 від 03.01.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
Речовий доказ - мобільний телефон Samsung GT S5660 в корпусі чорного кольору, мультиварку у корпусі білого кольору із пластиковою вставкою світло-рожевого кольору на лицьовій панелі із зазначенням маркування PHILLIPS-HD 3133 - повернути законному володільцю.
Речовий доказ - диск із записом з камер відеоспостереження за адресою м.Харків, вул.Авіахімічна буд.16, копію договору купівлі-продажу блок-гаражу від 28.10.2008 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Виділити в окреме судове провадження матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України (ЄРДР №12016220480005994 від 30.11.2016 року, ЄРДР №12017220480002604 від 26.05.2017 року, ЄРДР №12019220480001138 від 25.03.2019 року, ЄРДР №12020225480000808 від 28.10.2020 року, ЄРДР №12020220480001041 від 13.03.2020 року, ЄРДР №12019220480000383 від 26.01.2019 року, ЄРДР №12021221200002258 від 08.12.2021 року, ЄРДР №12023221200000532 від 27.02.2023 року).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 14.11.2025 року о 14:30 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1